Буш призначив посла США в ООН без згоди Сенату.

Вашингтон, 2 серпня 2005 - Президент США Джордж Буш скористався особливою президентською прерогативою для призначення послом США в ООН Джона Болтона без його затвердження Сенатом. Американське законодавство надає президенту право призначати посадовців без згоди сенаторів у період перерви між засіданнями верхньої палати Конгресу. Однак, як відзначають спостерігачі, попередні президенти користувалися таким правом лише дла призначення посадовців середньої ланки. Отже, Болтон став першим послом США в ООН, призначеним без згоди американських законодавців. Про причини такого незвичного призначення та реакцію на нього американських політиків розповідає наш кореспондент у Вашингтоні Сергій Куделя.

Упродовж останніх п’яти місяців президент Буш намагався переконати американських сенаторів, що саме Джон Болтон буде найкраще представляти інтереси США в ООН. Однак, проти його затвердження виступили не лише демократи, але й частина республіканців у Сенаті. Як виявилося під час слухань, Болтон був відомий своїм вибуховим темпераментом та принизливим ставленням до підлеглих. Водночас, у минулому він часто критикував ООН, заявивши одного разу, що якби будинок організації зник з лиця Землі цього б ніхто не помітив. Отже, на думку більшості законодавців, його кандидатура була несумісна із завданнями американського посла в ООН. Однак, як вважають експерти, завдяки твердій підтримці кандидатури Болтона віце-президентом США Діком Чейні Буш вирішив призначити його послом в ООН всупереч позиції багатьох сенаторів. Президент США пояснив вчора своє рішення небезпекою подальшого зволікання із таким призначенням:

“Америка не мала постійного представника в ООН вже пів року. Ця посада є надто важливою, щоб й надалі залишати її вакантною зараз, під час війни та важливих дебатів щодо реформування ООН.”

Президент Буш також знову наголосив, що Болтон є найкращим кандидатом для цієї посади:

“Я відправляю посла Болтона до Нью Йорку із цілковитою впевненістю у ньому. Посол Болтон вірить у цілі Хартії ООН, спрямовані на просування миру, свободи та прав людини у цілому світі. Він повинен буде допомогти реформуванню ООН, щоб відновити у 21 столітті принципи, на яких була заснована організація.”

Серед першочергових кроків у реформуванні ООН, експерти називають створення механізмів контролю для боротьби із корупцією в середині організації, розширення Ради Безпеки, та ліквідацію комісії з прав людини, в якій засідають ворожі до США держави, такі як Судан чи Куба. Серед інших актуальних завдань Болтона буде і вироблення колективної політики протидії ядерним програмам Північної Кореї та Ірану. Сам Джон Болтон пояснив свої цілі так:

“Ми хочемо мати сильнішу, ефективнішу організацію, вірну ідеалам її засновників і достатньо активну для роботи у 21 столітті. Для мене буде надзивчайним привілеєм відстоювати американські цінності та інтереси в ООН, та, як зазначено у Хартії ООН, сприяти підтримці міжнародного миру та безпеки.”

Через декілька хвилин після призначення Болтона на посаду посла в ООН провідні демократи у Сенаті звинуватили Буша у зловживанні власними повноваженнями та діях всупереч волі Конгресу. Однак, згідно законодавству, кандидат, призначений президентом під час перерви у конгресових засіданнях, залишатиметься на цій посаді до кінця строку роботи Конгресу поточного скликання. Тобто, Джону Болтону посада посла в ООН гарантована до кінця 2006 року.