Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:15

“5 хвилин з Віталієм Пономарьовим”: 6 серпня виповнюється 348 років від смерті гетьмана Богдана Хмельницького.


Віталій Пономарьов


Київ, 5 серпня 2005 - 6 серпня виповнюється 348 років від смерті гетьмана Богдана Хмельницького, і впродовж усіх цих років українці сперечаються в оцінках його діяльності. Одні вважають його визволителем з польської неволі, інші – тим, хто віддав здобуту козацькою шаблею українську державу московському царю.

Віталій Пономарьов

Я запитав перехожих на Хрещатику: “Як Ви ставитеся до постаті Богдана Хмельницького?”

Респондент

Як я, українка, можу ставитися? Добре. Видатна людина.

Респондент

Позитивно.

Віталій Пономарьов

А як сприймали Богдана-Зиновія Хмельницького його сучасники? Переможець війська англійського короля Олівер Кромвель у своєму листі так титулував гетьмана: “Богдан Хмельницький, Божою милістю генералісимус Війська і стародавньої Грецької релігії та Церкви, володар усіх запорозьких козаків, страх і винищувач польської шляхти, завойовник фортець, викорінювач римських священиків, переслідувач язичників та антихриста”.

Для сотника Чигиринського полку Хмельницького революція почалася з прагнення відплатити підстарості Чаплинському за наїзд на хутір Суботів. У пошуках справедливості Хмельницький дійшов до короля Владислава ІV, який, за переказом, здивувався: “Хіба в тебе, дурню, немає шаблі?”

У розпал підготовки повстання Хмельницький був заарештований, проте зміг утекти на Січ, де козацьке Коло обрало його гетьманом Війська Запорозького. Упродовж першого року війни з Польщею Хмельницький пройшов еволюцію від керівника повстання до володаря держави. Говорить історик Віктор Брехуненко.

Віктор Брехуненко

Основна його заслуга полягає у тому, що він зумів підняти повстання, яке переросло у національно-визвольну війну і збудувати козацьку державу.

Б.Хмельницькому належить концепція збереження України в оточенні усіх ворожих сусідів. Коли би протекторами над Україною одночасно були Московія, Польща, Туреччина, Швеція, тоді б кожен із цих сусідів не дав би з’їсти іншому сусідові Україну, і це була запорука існування незалежної української держави в уявленнях людини середині 17-го століття.

Віталій Пономарьов

Хмельницький був вибухової вдачі, він міг на Раді вдарити шаблею по руці незгодного з ним полковника і, одразу отямившись, тричі уклонитися присутній старшині і викотити їй діжку меду, промовивши: “Дітки мої, напийтеся і мене не судіть!”

Говорить історик Наталя Яковенко.

Наталія Яковенко

Це людина вродженої здатності володарювати, наказувати так, щоб послуг сприймався не як тиранія, а як загальне благо і як розумна доцільність.

Хмельницький поєднує у собі і віроломність політика і вміння бути, а швидше, здаватися козацьким батьком, і тверду жорстокість, без якої неможливий успішний наслідок жодного грандіозного соціального катаклізму на зразок того, який відбувся в середині 17-го століття.

Мені здається, що коли ми візьмемо до уваги цю надзвичайну особистісну характеристику цієї людини, ми і більше, і краще її зрозуміємо і самі події, і оцінимо масштаби цієї постаті.

Віталій Пономарьов

У війні проти Польщі Хмельницький шукав підтримки правителів Молдови, Волощини, Семиграддя і навіть турецького султана, від якого отримав булаву, шаблю, бунчук та кафтан.

Врешті-решт, гетьман уклав у Переяславі угоду про перехід під протекцію московського царя.

Виростали мої квіти, Мої добрі діти, Панувала і я колись На широкім світі, Панувала… Ой Богдане! Нерозумний сину! Подивись тепер на матір, На свою Вкраїну, Що, колишучи, співала Про свою недолю, Що, співаючи, ридала, Виглядала волю. Ой Богдане, Богданочку, Якби була знала, У колисці б задушила, Під серцем приспала.

Через 2 роки після Переяслава Хмельницький зробив спробу звільнитися з-під залежності від Москви і намагався укласти угоду із Швецією, але цьому перешкодила його смерть.

А через чверть століття неаполітанець Лоренцо Крассо склав гетьману віршовану епітафію: “Знаменитий силою тіла і хитрістю ума, щоб побороти шляхту, він озброїв селян. Здобувши посеред них шляхетство, руйнував міста; раз побитий, знову побивав; змушений до втечі, сам змушував тікати. Збунтувавшись проти короля, просив у нього прощення, одержавши його, бунтував знову. Чоловік без всякої релігії, вмер без неї неспокійний, бо його бунтівничий дух одна смерть могла втихомирити”.
XS
SM
MD
LG