Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 10:33

Український уряд відпрацював півроку: чи справляється він із своїми завданнями і чого більше в його активах - здобутків чи прорахунків?


Марина Пирожук Гості: Сергій Терьохін - міністр економіки (телефоном); Валерій Литвицький - керівник групи радників голови Нацбанку (телефоном); Іван Полтавець – експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.










Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 5 серпня 2005 року.

Марина Пирожук

Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях радіо “Свобода”. 5 серпня, в ефірі “Вечірня свобода”, перед мікрофоном Марина Пирожук.

Український уряд відпрацював півроку: чи справляється він із своїми завданнями і чого більше в його активах - здобутків чи прорахунків?

Така тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”, яку ми обговоримо з міністром економіки Сергієм Терьохіним, який з нами на зв’язку телефоном, керівником групи радників голови Нацбанку Валерієм Литвицьким та експертом Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Іваном Полтавцем.

Вітаю шановних гостей і дякую за участь у програмі. Я також хочу долучити до нашої розмови наших слухачів. Телефонуйте до нас за номером 490–29-05.

Учора український уряд відзначив півріччя своєї роботи. Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко під час зустрічі з журналістами заявила, що Кабмін, попри всі перешкоди, зі своїми завданнями справляється.

За її словами, підсумки роботи уряду за перше півріччя є не просто позитивними, а амбітними. Прем’єр наголосила, що відбулося зростання ВВП за півроку, що на 20% більше, ніж це було за такий же період минулого року. Говорила прем’єр і про зростання доходів громадян.

Усі ж негативні процеси, пов’язані зокрема із ростом цін на цукор, м’ясо та нафтопродукти, прем’єрка пояснює незалежними від уряду обставинами.

Тему продовжує Микола Закалюжний. Микола Закалюжний

Наскільки ефективно працює український уряд і наскільки успішно розвивається економіка України? Однозначної відповіді на це запитання немає, вірніше є різні відповіді на одне і теж саме запитання.

Своєрідний підсумок роботи Кабінету Міністрів за півріччя підбила прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко.

Юлія Тимошенко

Ми маємо з вами реальне зростання ВВП. На 20,3% більше, ніж в минулому році в абсолютному виразі. Ми повністю виконуємо бюджет, в півтора рази більший, ніж в минулому році. Сільське господарство вперше дало у нас плюс в темпах зростання - 7,7%. Реальні доходи населення - 26,2% зростання. Це при повністю стабільній інфляції, інфляція останнього кварталу - 1,9%.

Прибуток підприємств за перше півріччя збільшився на 40%. Я хочу, щоб ми з нашим суспільством були абсолютно щирими і мали можливість відділити критиканство, яке спрямоване досягненню виключно політичних цілей, від реальних результатів.

Думаю, що всі інфляційні процеси нормалізуються в Україні крок за кроком.

Микола Закалюжний

Саме інфляція, розвиток економічних та фінансових процесів в Україні за останній період були предметом розмови представників Місії МВФ та українських урядовців. У заяві для преси представництво МВФ в Україні констатувало, що починаючи з 2004 року інфляційний тиск в економіці України наростав, у той час, як темпи реального економічного зростання знижувалися. Рівень інфляції наближається до 15%.

Що стосується темпів економічного зростання, то вони, як зазначається у документі, знизилися з 12-ти відсотків до 4 відсотків у першому півріччі цього року.

Своє бачення подальшого розвитку економіки України виклав сьогодні на зустрічі з прем’єр–міністром України Юлією Тимошенко директор-розпорядник МВФ Родріго де Рато.

Родріго де Рато

Ми вважаємо, що для того, щоб забезпечувати продовження економічного зростання, треба докласти всіх можливих зусиль для того, щоб скоротити інфляцію.

Ми вважаємо, що центральному банку треба додати ще більше повноважень, що стосується їхньої можливості провадити монетарну політику, а також це дасть реальну можливість приватному сектору розвиватися.

Микола Закалюжний

Виконувати роботу уряду стає дедалі важче, оскільки влада, за словами Юлії Тимошенко, не стала єдиною командою. Все більше дає про себе знати політична мотивація тих чи інших дій. Це зокрема простежується і у ситуації щодо цін на цукор.

Прем’єр продемонструвала результати голосування у парламенті в 2003 та 2004 році за ввезення в Україну цукру-сирцю. За таке рішення проголосував парламент переважною більшістю голосів, в тому числі і фракції соціалістів.

У цьому ж році соціалісти виступили проти ввезення цукру-сирцю в Україну, а член фракції СПУ Йосип Вінський навіть звинуватив уряд, у зв’язку з прийняттям ним рішення ввести в обхід парламенту цукор-сирець, у відмиванні коштів.

Інші мотиви має керівник уряду.

Юлія Тимошенко

Це робиться не тому, що прийняті не економічні, не правові рішення, а тому, що політичним силам, які хочуть бачити слабкий уряд, слабку владу, хочуть до парламентських виборів принизити і уряд, і владу, вони просто спекулюють абсолютно навмисне на ситуації, яку самі штучно і створили, які стосуються цін на цукор.

Микола Закалюжний

Цілком закономірну тривогу викликає в уряду подальше збільшення цін на нафту. Тут ситуація залежить від світової кон’єктури, але, очевидно, не зменшить критики на адресу уряду.

Втім критика може мати і зворотній ефект, в усякому разі рейтинг Юлії Тимошенко продовжує бути досить високим, попри претензії щодо цін.

Микола Закалюжний, радіо “Свобода”, Київ.

Марина Пирожук

Пане Литвицький, прем’єр-міністр України позитивно оцінила роль уряду за цей відрізок часу. Чи погоджуєтеся Ви з такими оцінками?

Валерій Литвицький

Я, в основному, погоджуюся, тому що на фоні тих викликів, які в цьому році існують, дійсно можна погодитися з такою оцінкою, економічне зростання продовжується на високому рівні, ми очікували гальмування. Це об’єктивно, така фаза бізнес-циклу.

Гальмування виявилося більше, ніж очікували, тому що все-таки прогнози всіх фінансових організацій, практично, всіх експертів щодо перспектив розвитку світової торгівлі, а Україна активно працює на світових ринках, і значна частина її валового продукту реалізується на цих ринках.

Вона, звичайно, зазнала неочікуваних втрат, оскільки всі футурологи і економісти світу не передбачали, що вже в травні будуть дні, коли світова торгівля, практично, наближалася до нуля по обсягах, хоча прогнозували рівень приблизно попередньо до 2004 року - 7-9%.

Тому різке уповільнення експорту – це потужний був виклик для України. І все-таки економічне зростання збереглося на рівні 4 %. Це одна обставина.

Я вважаю, що результати існуючі прийнятні, дають атестацію діяльності як позитивну. Ще й з огляду на те, що вкінці минулого року, на початку поточного відбувся перехід від старої до нової адміністрації, це завжди тема адаптації, це завжди проблема, так би мовити, часу, який потрібно для того, щоб набити руку, а не щось інше. Тому це теж треба враховувати.

Уряд в якості своєї роботи додає, хотілося б, звичайно, більше темпів в тому відношенні, але не визнати те, що якість економічного регулювання покращується, я не можу.

Третя обставина – все-таки виявилося, що падіння інвестиційного попиту в останні два місяці минулого року і на початку поточного перевершила погані сподівання. Тому що, практично, в листопаді-грудні інвестиційна активність була блокована, кредитна пауза була дуже значна.

Ви знаєте, що був відтік депозитів, були негарні очікування, був політичний фрагмент, який завжди бізнес примушує скидати оберти. І в такому дещо пригніченому, з точки зору очікувань негативних або тривожних, бізнес перебуває, на жаль, аж до кінця лютого. Уряд, нагадаю, починав працювати практично активно більш-менш десь вже після 4 лютого, всередині лютого, можна так сказати.

Потім з’ясувалося зовсім недавно, що, виявляється, за перший квартал інвестиційна активність, депресія якої була імпортована з останніх місяців минулого року, була вища, ніж передбачали. Тобто наслідки негативні попереднього року виявилися більшими.

Що я маю на увазі? За перший квартал цього року інерційно вже інвестиції впали на 2,5%. Я маю на увазі не інвестиції, а точніше валове нагромадження в основний капітал.

Це тоді, як минулого року це було 18%. Тому цей фактор теж треба враховувати.

Марина Пирожук

Пане Литвицький, чи були для цього об’єктивні підстави?

Валерій Литвицький

Причини того, що була депресія інвестиційної активності, яка захопила перший квартал, я не договорив, думаю, це вам цікаво, частково, це відповідь на ваше питання.

В першому кварталі валове нагромадження в основний капітал скоротилося на 2,5%, хоч у відповідному періоді року, який передавав, було зростання на 18%.

Ви запитуєте, чому. Тому що відбулася значна корекція з осені 2004 року в сторону експансії споживчої активності. Якщо ще в вересні минулого року був бюджет профіцитний, то вже в жовтні він був дефіцитний.

Відбулася різка криза в сторону споживання. Кошти від приватизації, фактично, були спрямовані на споживання. Це нормально, коли споживання є локомотивом зростання, але це не нормально, коли пригнічується інвестиційна активність.

Тому перша відповідь на Ваше питання: це відбулося тому, що відбулася в останній чверті року різка корекція в сторону акценту на споживчий попит, і менше уваги до інвестицій. Ми все ще наслідки цього зараз маємо.

Марина Пирожук

Дякую. Ми продовжимо нашу розмову трохи згодом.

Пане Терьохін, учора прем’єр-міністр, Ваш керівник, підсумовуючи роботу уряду за цей часу, сказала, що результати є не просто позитивними, а амбітними. Про які амбіції мовила прем’єрка? Ви часом не знаєте?

Сергій Терьохін

Про все говорять цифри. Дійсно, пан Литвицький абсолютно правий, коли оцінює той спадок, з яким зіткнувся уряд Юлії Тимошенко. І, по крайній мірі, подивіться хоча б один показник цієї інфляції, і ви побачите, можете зробити самі висновки, як з 6,2 кварталів інфляції минулого року ми знизили інфляцію, погляньте, на скільки.

Вчора були опубліковані по останньому місяцю дані держкомстату. 0,3 ми в липні отримали, хоча, відверто кажучи, хотілося б дефляцію отримати, але це теж добрий показник.

Стосовно, скажемо, загального економічного зростання, знаєте, треба щось вибирати. Або виконувати, м’яко кажучи, популістичні обіцянки минулого уряду. Уявіть собі, якби новий уряд сказав, що ми не зможемо профінансувати всі ці популістичні закони, які спрямовані на збільшення споживання були минулого року або початку цього року, або фінансувати їх.

Але якщо ми їх почали фінансувати, ми їх фінансуємо, і добавили ще трохи своїх, припустимо, по допомозі мамам, то зрозуміло кожному економісту, що і інвестиційна складова, і складова зростання буде не такою позитивною, як в минулі роки.

Марина Пирожук

Пане міністр, і все ж таки, що б Ви назвали знаковим, суттєвим здобутком уряду за цей період часу? Про досягнення уряду говорила багато прем’єр-міністр.. Які найважливіші досягнення Ви могли б перелічити як керівник знакового міністерства?

Сергій Терьохін

Ви знаєте, в сфері макроекономіки ми просто вирили з ситуації передкризового стану. Ми стабілізували макроекономічні показники, стабілізували тренди, і з великими оптимізмом дивимося на проект макрополітики наступного року і бюджету, зрозуміло.

Якщо говорити про інші сфери, то, припустимо, не зважаючи на абсолютно ганебний стан деяких галузей, як виявилося, це припустимо, нафтопереробки, це металургії, або переробки цукру, припустимо, все-таки всі ці цінові шоки, галузеві шоки урядом знімалися.

Як це робилося: або ринково, або нас критикують, що ми в деяких випадках застосували адміністративні важелі, це вже друге питання. У нас результат є, і зрозуміло, що уряд буде так діяти і в наступному.

Я можу Вам сказати, що єдиний провал уряду є позиція по приватизації. На жаль, уряд не може впливати на активізацію позицій ФДМУ так як йому б хотілося. 30% доходів від плану – це дуже небезпечні цифри.

Марина Пирожук

Шановні гості, багато аналітиків, економістів, в тому числі і радник Ющенка пан Нємцов, прогнозують на осінь різні соціально-економічні кризи. Чи є для цього якісь об’єктивні підстави?

Валерій Литвицький

Я хотів би перш за все сказати про ще пару речей позитивних, які дають мені підстави прогнозувати, що восени ситуація не буде драматично погіршуватися.

По-перше, дуже активізований споживчий попит. Я думаю, що він активізований унікально. Зростання номінальних доходів 44% проти 20% у відповідному періоді минулого року. Навіть інфляція, яка на 3% вища зараз по цьому тренду семимісячному, ніж у минулому році, то вона цю перевагу не з’їла. 26,8% зростання реальних доходів, а це той ВВП, який на хліб намажеш, як у нас люблять підкреслювати. В минулому році було 11%.

Марина Пирожук

Пане Литвицький, тобто Ви ставите добру оцінку за роботу уряду за ці півроку, так?

Валерій Литвицький

Ні, я кажу за 7 вже місяців, тому що за 7 місяців є ще одна позитивна річ. Вона полягає в тому, що вдалося перевести, що вдалося перевести інфляцію в стадію ремісії або затухання. Я додам до того, що сказав Сергій Анатолійович.

4,4% була інфляція за перший квартал поточного року. другий квартал 1,9%. Розрив з першоквартальним показником був двократний. Тоді 2,2%, в цьому першому кварталі 4%. Але в ІІ кварталі минулого року 2,2%, але в цьому році в ІІ кварталі 1,9%. А якщо візьмете останні 4 квартали, то у нас інфляція за останні 4 місяці жодного місяця не була менше 1%.

Марина Пирожук

Ми маємо ще одного експерта в студії, тому хотілося б його, нарешті, долучити до розмови. Прошу, пане Полтавець.

Іван Полтавець

Добрий день!

Я хотів би додати трохи критичних зауважень щодо І півріччя загального характеру. Мені здається, що у уряду був короткостроковий підхід, який базується на ідеї про вибори 2006, тобто були ще додані соціальні зобов’язання, які в принципі були взяті добровільно. Відомо, що це веде до збільшення інфляційного фону.

По-друге, уряд забагато робив наголосу на адміністративному контролі, контролював ціни. Мені здається, що знову-таки державна економіка стає центром нашої української економіки. Тобто надаються пільги державним підприємствам, Держрезерву, ДАК “Хліб України” були надані, є намагання будувати якісь НПЗ.

Тобто що ж ми будуємо? Чи будуть ліберальні реформи цього уряду? Чи є план ліберальних реформ? Чи знову ж таки ми будемо будувати державний сектор?

Третє. Уряд трошки ігнорував взаємозв’язки. Він намагався точечно діяти на якихось ринках. Це впливало на решту економіки. Наприклад, була реприватизація. Цей процес був затягнутий і роздутий. Звичайно, бізнес-клімат від цього почав страждати, інвестиційна активність від цього не поліпшилася.

По-друге, втручання на ринку нафтопродуктів. Воно призвело до короткострокового дефіциту, ціни потім знову ж вийшли на той рівень, який вони мали вийти.

Марина Пирожук

А мав, на Ваш погляд, уряд інший альтернативний шлях у цій ситуації?

Іван Полтавець

Ви знаєте, я думаю, що уряд зробив в кінці те, що треба було зробити, він спростив імпорт нафтопродуктів, який має збалансувати внутрішній ринок. Те саме треба зробити з цукром, скажімо так.

Тобто треба цей патерналізм, протекціонізм забирати з економіки, тому що зараз люди знову починають сподіватися на уряд, що він має знову контролювати ціни, має забезпечувати низькі ціни. Уряд не має робити цього в економіці. Уряд має стимулювати приватну ініціативу, конкуренцію на ринках. Ринки мають забезпечувати вже товарами, так би мовити, людей, а не уряд має піклуватися про те, яке саме м’ясо на якому ринку продається.

Марина Пирожук

Пане Терьохін, чи згодні Ви з такою аргументацією пана Полтавця?

Сергій Терьохін

Ви знаєте, треба відрізняти ліберальну економіку від економіки хаосу. Щоб там не говорили уряд і сторони для того, щоб виправляти ...

Марина Пирожук

Регулювати?

Сергій Терьохін

Виправляти проблеми конкуренції. Тобто якщо конкуренції на ринку немає, то в уряду або в урядових організмів мають бути важелі для того, щоб цю конкуренцію впроваджувати.

Скажіть, будь ласка, от пан Полтавець сказав, що уряд такий сякий, почав регулювати ціни на ринку нафтопродуктів. А що мав уряд робити, коли АМКУ, який не є в складі уряду нічого не робив, маючи абсолютно чіткі сигнали про домовленість або картельну змову так звану на цьому ринку?

4 оператори контролюють більше 80% поставок. Між іншим, не уряд лібералізував імпорт нафтопродуктів, а ВР. Для того, щоб урядове рішення пройшло через ВР, то нам необхідно було витратити приблизно 2 місяці і величезну війну.

Це саме відбувається по цукру. Дуже просто сказати: “Давайте знімемо мита”. Зараз заборонні мита, це 300 євро за тонну. Одначе, давайте дивитися по іншому питанню, по питанню зайнятості в сільських регіонах. У нас, на жаль, в цукрових заводах вихід такий кінцевий цього цукру, що ці цукрові заводи навіть по буряковому цукру ні з ким не зможуть конкурувати.

Для цього що потрібно? Для цього потрібний час, приватна ініціатива, інвестиції. Тому, знаєте, дуже обережно треба підходити до таких рубань з плеча. Ми розуміємо прекрасно, що треба уряду робити. Але давайте дивитись на цей виклик і на компетенцію уряду, яка є сьогодні в натурі.

Стосовно реприватизації. Ми не проводили і не будемо проводити жодну реприватизацію. Є питання, які полягають в судовій площині, в кримінальній площині, а не тільки в цивільно-правовій. Оці питання вирішуються і будуть вирішувати й далі.

Тому якщо іде мова до повернення до державної власності фактично вкрадених об’єктів, а воно і буде далі, то уряд буде тут активним ініціатором. Одначе, уряд знову так і буде активним ініціатором приватизації державної власності. Нам не треба стільки, скільки ми маємо.

Стосовно НПЗ. Я хотів би, щоб наші слухачі звернули увагу, що в будь-якій поважаючій себе країні, яка не є нафтодобувною існують спеціальні механізми для забезпечення стабільності цін на ринку або газу, або нафти, або аміаку, таких продуктів, які є біржовими, які залежать не від внутрішнього попиту, а від зовнішньої кон’юнктури і політики.

Тому ідея по НПЗ, по ВІНКУ – вертикально інтегрованій корпорації по переробці. Добра ідея, нормальна ідея. Ми будемо її впроваджувати. Треба, щоб хоча на 20% біржового продукту, яким є нафта, був оператор, який би виступав проти узгоджених дій власників, які знаходяться, на жаль, в одній країні і перебувають під політичним впливом верхівки цієї країни.

Марина Пирожук

Пане Терьохін, маю до Вас не зовсім приємне запитання. Я знаю, що урядовці уникають відповідей на подібні питання, але тим не менше, хочеться все ж таки спитати.

У діяльності уряду за цей період не обійшлося без скандалів. Всі пам’ятають скандал довкола реекспорту нафти, до якого мала стосунок родина Зварича. Були дуже специфічні заяви пана Кінаха довкола методів діяльності уряду у бензиновій кризі, був скандал між Вами і Баранівським навколо ситуації з цукром.

Хто в цих суперечках, сварках переймався національними інтересами, а хто власними – бізнесовими, якщо можна взагалі так ділити?

Сергій Терьохін

Добре питання.

Ви знаєте, Ви його поставили мені і отримаєте відповідь знаєте яку. Поставте його Баранівському і знаєте, яку відповідь, або Зваричу.

Головний здобуток уряду в одному, що ця інформація стала публічною, що люди почали говорити про неузгоджені питання всередині уряду. Оцінювати мають не урядовці їх позиції, а суспільство.

Тому, я вважаю, припустимо, і по питанню реекспорту нафти і тепер реекспорту газу, наскільки Ви знаєте, і по питанню цукру і відношення загального до СОТ і до корпоративного рішення уряду по цих законопроектах, яке потім було порушено одним міністром, то в мене не помінялася позиція. Вона буде залишатися.

Я з величезним задоволенням бачу, що і президент і прем’єр поділяють цю позицію ...

Марина Пирожук

На останній прес-конференції Тимошенко сказала, що в ажіотажі, наприклад, з тим же цукром зацікавлені ті, хто хоче показати уряд слабким.

Пане Терьохін, а хто хоче показати уряд слабким?

Сергій Терьохін

Я хочу сказати так. Є 2 концепції на такому генетичному рівні у міністрів. Уряд не гомогенний. Уряд – це є продукт революції. Зрозуміло, що революція завжди виносить на поверхню розумних людей і галасливих.

Перша концепція, я прихильник її, це концепція громадянина. Мене не обходить, я дуже перепрошую, який бізнес буде заробляти або скільки буде втрачати. Мене обходить скільки буде заробляти громадянин і втрачати, який рівень його життя. Я перепрошую за популізм.

Але ще головна концепція лібералізму. Інша концепція, яка іншими, скажемо, членами уряду сповідується: “Давайте розвивати і підтримувати вітчизняного товаровиробника, а власне якийсь бізнес або якусь галузь”, незважаючи уваги на те, а навіщо це робиться.

Якщо з метою зайнятості, то є інші способи урядові і бюджетні. Якщо з метою максимізації прибутку, то це не урядова проблема, це проблема бізнесу. Уряд не має стосуватися цієї проблеми.

Марина Пирожук

І все ж таки, пане Терьохін, хто сьогодні є ворогом уряду, хто заважає реалізовувати урядову програму? Ви б могли назвати?

Сергій Терьохін

Я можу відповісти так. Найбільшим ворогом уряду є час. Ми працюємо тільки-но 6 місяців, 4 числа, вчора було. За півроку ми Ельдорадо або якесь Задзеркалля зробити, якби навіть хотіли, то не змогли б. Тому час працює проти уряду, тому ми не спимо, не їмо, але намагаємося щось зробити.

Марина Пирожук

Я хочу це питання перефразувати і поставити нашим гостям- експертам.

Пане Полтавець, не так давно пан Баранівський – аграрний міністр, якого ми вже згадували сьогодні заявляв, що проблеми з цукром виникли через уряд, окремі члени якого хотіли заробити на цьому пристойну суму.

Днями щось подібне на адресу уряду закинув і інший соціаліст Йосип Вінський. Він пов’язав проблеми з цукром з намірами уряду провести якісь тіньові оборудки.

Чи не означає це, що власне соціалісти і є ворогами уряду? Може, Ви можете дати відповідь на це запитання, бо пан Терьохін, я так розумію, ангажований?

Іван Полтавець

Я спробую дати відповідь в такому більш позитивістському ключі, не називаючи прізвища. Думаю, всі зрозуміють, хто правий, хто винуватий.

Тобто дійсно ціни на цукор почали зростати, але які причини цього я бачу. Цукрова галузь України дуже захищена зараз від іноземної конкуренції, як казав пан міністр. Цукрова галузь не здатна задовольнити потреби України в цукрі. Третє, це попит цукру є таким, що Україна споживає якийсь обсяг цукру фіксований в незалежності від ціни. Тобто ціна буде дуже стрімко зростати, якщо виникатиме дефіцит на ринку.

Раніше спеціальні економічні зони були, був якийсь нелегальний імпорт цукру, який перекривав дефіцит на внутрішньому ринку України. Коли ж уряд почав боротися з контрабандою, закрилися спеціальні економічні зони, це немовбито позитивне рішення, але тепер не балансується ринок цукру, і треба дозволити пільговий імпорт цукру-сирцю, тобто зняти заборонне мито.

Але, виявляється, що тепер є лобі у ВР, яке не хоче знімати це мито, тому що їм буде вигідно отримати цю маржу, яка виникне за рахунок дефіциту.

Марина Пирожук

А хто ці лобісти?

Іван Полтавець

Пан Терьохін і пані прем’єр-міністр називали тих, хто голосував за те, щоби зняти заборонне мито.

Марина Пирожук

У нас є слухач.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Пане Терьохін, при Кучмі зростало ВВП, а наших простих людей ВВП падало, зараз також ВВП зростає, а наш життєвий рівень впав.

І ще. Коли ви почнете захищати споживача, а не монополіста-виробника, який знущається над людьми, який продає соєву ковбасу за шість доларів?

І третє запитання. Для чого нам такий Кабмін, який нічого не буде регулювати? Якщо зростають ціни на осінь ще більше, то чи думає наш Кабмін добавляти пенсії, заплати, бо люди вже в ямі?

Дякую за відповідь.

Сергій Терьохін

По-перше, номінальні доходи людей зросли на 44%. Це є результат діяльності уряду. Зростає частка зарплати ВВП. Це теж добре на фоні, між іншим, світового падіння.

Вчора журнал “Економіст” британський надрукував дуже загрозливі тенденції по Європі, по світу, крім Китаю, де написано, що в цьому і наступному році частка зарплати найманих працівників буде найменшою, починаючи з 30-их років минулого століття. В Україні виходить все навпаки. Уряд і далі буде так рухатися.

Але надмірна соціалізація бюджету веде до стагнації в економіці. Це треба розуміти. Ми можемо зараз з’їсти все водночас, але на завтра у нас не буде росту. Реальні зарплати, може і номінальні, будуть падати. Тому давайте шукати компроміс між тим, як швидко, і збільшувати зарплати і соціальні виплати, а з іншого боку шукати, яким чином підняти економічне зростання.

Стосовно регулювати і не регулювати. Тут теж потрібна золота середина. Минулі уряди регулювали. І до чого дорегулювалися? Є одна проблема, а саме, там, де чиновник починає втручатися в економіку, виникають підстави для дуже сильної корпоративної помилки, тобто, грубо кажучи, якщо бізнес помиляється, то він помиляється з маленькими наслідками для всього суспільства, а якщо помиляється уряд, то наслідки можуть бути дуже великими.

Стосовно споживача і підвищення заробітків і виплат. Ми йдемо цим шляхом і це робимо. Ще раз повторюю 44% збільшення! Такого ніколи не було не тільки в нашій країні, а в Європі.

Марина Пирожук

Пане Литвицький, експерти вважають, що важливим чинником в роботі уряду і в його досягненнях є корпоративність, командність. Чи можна назвати український уряд командою, який рухається в напрямку забезпечення нормального не лише соціально-економічного, а й політичного життя країни?

Валерій Литвицький

Це не моя спеціалізація. Але я бачу, що та команда набирає сили. Я бажаю цій команді успіху. Я вважаю, що Нацбанк так само буде грати командно.

Мені хотілося б зреагувати на деякі більш суттєві речі. Я думаю, що сторінка реприватизації перевернута, не треба побоювань з цього приводу, треба просто звернути увагу, щоби не було націоналізації.

Дуже важливо, щоби побільше було приватизації, якщо ми хочемо повернути економічне зростання на прискорену траєкторію.

По-друге, я не бачу теми для дискусії з гостями. Єдине з чим я не погоджуюся, це з тим, що уряд повертає пільги. Перший крок реформаторського уряду – це відміна пільг при формуванні бюджету. А другий – це початкова валютна лібералізація і відміна обов’язкового продажу.

Щодо захисту, то зрозуміти ідею захисту вітчизняного виробника можливо, але це треба робити таким чином, щоби не залишати беззахисним споживача, треба подумати так, щоби наш виробник не залишився беззахисним перед ціновим терором, перед ціновим податком, який не буде питати, чи сплатиш ти його, чи ні.

І ще одне. Заберіть з поля своєї уваги тему цукру. Цукор – це фрагмент, 2,9 у споживчому кошику, більш суттєвою є тема м’яса. При чому м’ясна проблема імпортована з 2003-го року, і за два роки уряди не знайшли можливості мати таку резервну політику, щоб балансувати дисфункції на таких сенситивних ринках, як м’ясо, цукор, нафта і так далі. Треба час певний.

Зараз треба вирішити питання таке. Функція оперативного управління проблемами митної політики має бути зосереджена в уряді.

Сергій Терьохін

З цукром тему, я погоджуюся, треба закривати. Ми перейшли на нормальну державну політику ринкового регулювання цін через резервні інтервенційні операції.

Щодо м’яса, то нещодавно були прийняті зміни до імпортного тарифу, які вже дають змогу при подальшому піднятті ціновому ввозити імпортоване, але екологічне чисте м’ясо з-закордону і таким чином тримати ціну.

Якщо наш виробник сьогодні не може покрити загальний попит, то тоді треба цей попит закривати. Не можна говорити, що м’ясопереробний комбінат має мати привілею над людиною, яка має не м’ясо їсти, а переходити на хліб та воду.

Тому ми у цьому напрямку активно працюємо, закон підписаний Президентом, який вступає у силу з моменту публікації. Ми чекаємо цієї публікації, з того моменту уряд тільки буде заохочувати, не втручаючись на першому етапі, тому що м’ясо – це не дуже біржовий товар, з ним поводитися дуже важко на інтервенційному ринку, в першу чергу.

Ми будемо заохочувати балансування попиту і пропозиції спрощенням процедур ввезення, приміром, способом санітарного, ветеринарного контролю і так далі.

Це робить уряд. Я думаю, що після канікул українці отримають повністю стабілізований ринок цього продукту.

Марина Пирожук

А інші продукти. Чи може Ви гарантувати, що восени жодної кризи не буде, як прогнозують окремі експерти, економісти і навіть, як я вже говорила, радник пана Ющенка, пан Нємцов?

Сергій Терьохін

З приводу пана Нємцова, то там є певні ревнощі з приводу, як він сам виразився, його “нєвострєбованості”.

Марина Пирожук

Може це маніпуляції на цьому ґрунті?

Сергій Терьохін

Я думаю, що це дуже особисте, там економікою не пахне, давайте забудемо ці поради.

Марина Пирожук

Пане Терьохін, а який рівень інфляції Ви прогнозуєте на осінь і найближчі місяці?

Сергій Терьохін

Мінекономіки, наскільки я знаю Нацбанк, не змінюють свої підходи по утриманню інфляції в однозначному виразі. Тобто, 9,8% - це наш маяк. Ми будемо сподіватися, що в серпні ми зустрінемо дефляцію, яка виправить ситуацію на останні декілька місяців.

Марина Пирожук

Уряд ухвалив постанову про можливість здійснення розрахунків за житлово-комунальні послуги заощадженнями часів Радянського Союзу, що були втрачені. Наскільки реальною є реалізація такої постанови?



Сергій Терьохін

Абсолютно реальною. Ми довго шукали механізм, тому що ця пропозиція була минулого уряду, але вона була популістичною, мовляв, от вам сюди мільярд, туди мільярд, але як донести до окремої людини, то той уряд не сказав і ВР не сказала.

Коли ми правили бюджет у квітні, то ми викинули цю статтю, розуміючи, що багатьох вона турбує. А стільки часу розробляли механізм, а яким же чином донести ці гроші до кожного ЖЕКу. Мені здається, що він технологічний. До кінця року ми такий залік проведемо.

Я хотів би попередити, що це є остання спроба якимось чином вирішити питання з боргами по житлу. Більше уряд не передбачає жодних списань, крім цього механізму. Ми будемо йти нормальним розвитком нормальної системи житлових субсидій.

Тому, якщо багата людина не платила за квартиру, а у неї є заощадження, то це не значить, що у майбутньому, коли залік буде проведений, ви будете багатими, у вас будуть борги за квартиру, то хтось вам простить їх.

Для бідних буде передбачено простий механізм житлових субсидій, який буде враховувати всі нюанси життя незаможної людини.

Іван Полтавець

Мені дуже сподобався вираз міністра, що коли чиновник починає втручатися в економіку, то можна очікувати великої корпоративної помилки. Я теж так вважаю. Я дуже хотів би, щоб уряд відійшов від практики втручання в економіку і думав про більш довготермінові завдання. Тобто, зараз стається таке, що уряд контролює ціни.

Марина Пирожук

Як Ви думаєте, уряд впорається з тими проблемами, які є наразі нагальні?

Іван Полтавець

Я думаю, що уряд впорається.

Валерій Литвицький

Я хочу подякувати всім колегам і Вам за те, що Ви дали мені час сказати те, що я думаю з цього приводу.

Контролювати – це не завдання уряду і Нацбанку.

Марина Пирожук

На цьому ми мусимо завершувати нашу розмову.

Це була “Вечірня Свобода”, яку підготувала і провела Марина Пирожук.

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG