Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:26

Як українські вояки відновлюють каналізацію в Іраку і показують зуби бойовикам.


Михайло Аландаренко


Київ, 8 серпня 2005 року - Сьомого серпня минуло два роки від початку участі України в іракській операції. У цей день два роки тому сотні українських військовослужбовців вирушили літаками з Борисполя та Миколаєва в Кувейт, а звідти – в іракську провінцію Васит, зону відповідальності українського контингенту. Кореспондент радіо "Свобода" зустрівся з українським офіцером, який провів півроку в Іраку у першому складі українських вояків.

Руслан Мірошниченко

Я був в Іраку з серпня 2003 по лютий 2004 і працював у сфері так званого цивільно-військового співробітництва, тобто, це діяльність будь-якого миротворчого контингенту, яка направлена на встановлення співпраці з місцевим населенням для нормалізації життєдіяльності місцевого населення.

Михайло Аландаренко

Як складалася ця співпраця з місцевим населенням?

Руслан Мірошниченко

Спочатку, враховуючи відсутність певного досвіду такої діяльності (у військових училищах немає такого роду тренінгу цивільно-військової співпраці у місці дислокації миротворчого контингенту), були певні труднощі. Але якщо є бажання встановити таку співпрацю, якщо є бажання домогти місцевим, то справа буде робитися добре, цей контакт буде встановлений.

Михайло Аландаренко

От Ви прибули в Ірак - Ваші перші враження?

Руслан Мірошниченко

Спека і дуже бідно. Ми працювали в основному у провінції Васит. Ця провінція одна з самих найбідніших, шиїтська провінція. Відсутні такі поняття як система каналізації. У деяких населених пунктах відсутні системи водопостачання. В’їжджаєш до місця, особливо в період дощів - спека, вода, всі ці нечистоти, діточки там бігають. Враження відповідне.

Михайло Аландаренко

Ви якось допомагали цим людям, якісь проекти втілювали?

Руслан Мірошниченко

Ми розпочали свою діяльністю у містечку Сувейрі. Перші проекти були саме направлені на відновлення системи каналізації. Це школи. Ми розпочали у серпні-вересні, на початку нового навчального року, необхідно було відновити школи. Це був початок. А зараз уже 3 ротації пройшло. Нашими хлопцями доволі багато зроблено у цьому плані.

Михайло Аландаренко

Пане Руслане, який настрій панує серед українських військовослужбовців в Іраку?

Руслан Мірошниченко

Я можу казати про тих хлопців, з якими я працював: хотілось працювати, хотілось виправдовувати звання миротворця. Я кажу від щирого серця.

Можу привести слова колишнього командира 52-го батальйону підполковника Мастики, який сказав, що це не наша війна, але ми маємо працювати, ми не маємо повторювати помилок, які були зроблені радянськими військами в Афганістані, але маємо бути дуже обережними, ми в оточенні ворожому, але ми маємо зробити максимум, щоб стабілізувати обстановку.

Михайло Аландаренко

Це було дійсно вороже оточення?

Руслан Мірошниченко

Можна сказати - так. Особливо, якщо йдеться про район дислокації 52-го батальйону - та ж Сувейра, про яку я вже згадував. Це місце розташування і сунітських поселень. Це місце розташування колишнього навчального центру національної гвардії Саддама. Хлопцям там так жарко прийшлося.

Михайло Аландаренко

Сутички були між іракцями і українцями?

Руслан Мірошниченко

Фугаси закладали часто, постійно обстріли. У порівнянні з Аль-Кутом, наприклад, чи іншими місцями дислокації. Перша засідка, в яку потрапили наші миротворці, була саме в Сувейрі.

Михайло Аландаренко

Як поводилися українські миротворці під час оцих подій?

Руслан Мірошниченко

Як солдати.

Михайло Аландаренко

Вони стріляли?

Руслан Мірошниченко

Якщо стріляють в нас, то ми маємо відповідати. Звичайно, щоб зберегти життя, необхідно показувати зуби бойовикам.

Михайло Аландаренко

Як колеги по коаліції, зокрема, американські колеги, оцінили українські зуби?

Руслан Мірошниченко

Нормально, достойно, можу казати.

Михайло Аландаренко

Ви відчуваєте якусь ностальгію за Іраком?

Руслан Мірошниченко

Звичайно.

Михайло Аландаренко

В якому сенсі? Спека чи люди Вам подобаються?

Руслан Мірошниченко

Коли ти кожен день спілкуєшся з людьми, працюєш з ними, будуєш відносини від щирого серця, вони відплачують тим же. Коли ти бачиш результати своєї роботи, то, звичайно, що ти за цим ностальгуєш.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG