Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ, 12 серпня 2005 року.
Кирило Булкін
Ви слухаєте “Вечірню Свободу”, у студії ведучий Кирило Булкін, вітаю вас.
Протягом найближчої години моїми співрозмовниками будуть заступник директора департаменту молодіжної політики міністерства у справах молоді та спорту Олексій Кляшторний, заступник голови крайової пластової старшини Олег Кочерга та заступник голови крайової управи СУМ в Україні Ігор Симчич.
Дякую, панове, за те, що зголосилися взяти участь у програмі.
Говоритимемо ми про сьогодення й перспективи молодіжних організацій України, адже нині Міжнародний день молоді. Тож вітаю насамперед наших молодих слухачів.
Телефон студії 490-29-05. Чекаємо на ваші дзвінки, шановні слухачі, після 20.30 год.
А на початку - коротка інформація про те, як його відзначають Міжнародний день молоді сьогодні в різних країнах світу.
Регіональні неурядові молодіжні організації 15-ти країн Африки проводять серію консультацій щодо кожного з пріоритетних для молоді напрямків, визначених світовою програмою дій для молоді.
В Австралійському містечку Новра молодіжна група розіграє серію театральних сценок, присвячених нагальним проблемам молоді, де ці проблеми розглядаються з погляду самих молодих людей. По закінченні виконавці обговорять виставу з глядачами, серед яких – експерти, представники неурядових організацій, бізнесу, а також молоді люди та їхні батьки.
Молодіжна рада канадського міста Монреаля організує прес-конференцію, на якій представники молоді висловлять свої побажання кандидатам до місцевих органів влади. Вибори відбудуться у листопаді цього року.
У Кісуму (Кенія) представники молоді зустрінуться з міністром спорту, культури й соціального обслуговування та іншими посадовцями, а також лідерами неурядових організацій, щоб обговорити проблеми молоді та шляхи їх розв’язання.
У Нігерії одна з неурядових організацій влаштовує конкурс серед школярів, спрямований на підвищення їхньої поінформованості про ВІЛ/СНІД.
Шрі-ланкійська організація дружби об’єднаних націй облаштовує 25 оздоровчих таборів у районах, що постраждали від цунамі.
Кирило Булкін
Як бачимо, у світі доволі активно відзначають Міжнародний день молоді. А що ж в Україні? Пане Кляшторний, що думають у Міністерстві з питань молоді та спорту про цей день? Чи там вважають, що в нас є червневе свято і того досить?
Олексій Кляшторний
Я хочу сказати, що в нас в Україні з’явився День молоді свій національний, який ми відзначаємо 26 червня раніше, ніж у всесвітньому масштабі, де він був проголошений Генеральною асамблеєю ООН тільки в 99 році. Тому, звичайно, це наше національне свято, наш національний день молоді, який є більш відомий та більш відзначуваний молодими людьми.
Я хочу сказати, що його і зручніше відзначати, бо якраз у студентів закінчується сесія, і у них виникає сильне бажання гарно це відсвяткувати.
Зараз всі у відпустках, пластуни у таборах, сумівці теж, і складніше, я думаю, зібрати актив саме організованої молоді для участі у святкуванні.
Кирило Булкін
Але червневе свято має коріння у комсомольських, мені здається, святах?
Олексій Кляшторний
Ні, це суто наше національне свято, яке було прийняте в перші роки незалежності України. Воно не пов’язане з радянською історією.
Кирило Булкін
Отже, сьогодні особливих заходів на офіційному рівні з цього приводу не відбувається?
Олексій Кляшторний
Ні. Я хочу, звичайно, привітати всіх молодих людей від імені нашого міністерства і сказати, що ми, як і в інші дні, працюємо в інтересах молоді.
Кирило Булкін
Що ж, сподіваюся, слухачі приймають це привітання, оскільки українська молодь – це складова світової молоді. А будь-яке свято, чи національне, чи міжнародне все одно для нас завжди нагода поговорити про проблеми.
Тому у мене питання до пана Ігоря Симчича. Які проблеми, на Вашу думку, сьогодні постають перед молодіжними організаціями України?
Ігор Симчич
Найбільша проблема всіх молодіжних організацій, я думаю, фінансування і матеріальна база. Молоді люди, Ви самі розумієте, будь-хто з молодих не має чогось такого, з чого можна так серйозно стартувати, якщо його тато не президент, звичайно.
Коли мова йде про якісь святкування чи ще щось, я думаю, що переважна більшість української молоді не святкує ні в червні дня молоді, ні в серпні, тому що взагалі членів нашої організації потішають українські звички щось святкувати.
Кирило Булкін
А що? Працювати, працювати і працювати?..
Ігор Симчич
Ні, ми не думаємо про ці проблеми. Проблеми, які перед нами виникають, ми їх вирішуємо в поточному порядку. Таким чином ми живемо.
Ми не стараємося з нагоди якогось свята вирішувати якісь молодіжні питання, якісь молодіжні проблеми. Взагалі, добре, що існують свята, бо інакше не було б підстав обговорювати ні на радіо, ні в суспільстві якісь молодіжні проблеми.
Взагалі якась проблема існує в нашому суспільстві. Хтось молоддю не задоволений, хтось має ще претензії до молоді, хтось бачить її в неналежному стані, хтось згадує, що він в цей час був більш позитивний.
А взагалі, молодь, як завжди, залишається, напевне, найкращою частиною суспільства, найбільш веселою і позитивно налаштованою.
Кирило Булкін
Отже, пан Ігор Симчич вважає, що головна проблема організацій – це фінансування.
Ще один наш гість представляє “Пласт”, і це може бути підставою поєднати молодіжний рух в Україні з молодіжним рухом у світі, адже “Пласт” – це скаутська організація, а скаути є, як відомо, в усьому світі.
Отже, Олеже, чи визнають українські скаути таке свято, як Міжнародний день молоді?
Олег Кочерга
Безумовно, визнаємо. Єдине, що всі свята, які в літній період святкуються, вони святкуються переважно десь на природі. Зараз якраз наші пластуни переважно в таборах, у вівторок почалися наші всеукраїнські табори, тому всі святкування там.
Хоч, безумовно, у нашому пластовому календарі, скажімо, дуже багато українських свят, тому це свято досить нове і, чесно кажучи, не пам’ятаю, щоб про нього так дуже пригадувалося.
Кирило Булкін
Як бачимо, представники молодіжних організацій, які є сьогодні в студії, вважають, що це свято не є такою великою підставою для того, щоб влаштовувати якісь акції.
Але, панове, можна ж із такого погляду підійти до цього. Власне, це привід привернути увагу до тих проблем, які є. А по-друге, ще й привернути увагу до себе. Так би мовити, пропіаритися, і я вживаю це слово в зовсім нейтральному сенсі, а не в негативному. І деякі молодіжні організації так і зробили.
Я зараз хочу запропонувати вашій увазі таке невелике інтерв’ю. Справа в тому, що на Майдані Незалежності відбулася арт-акція “Українська молодь – громадяни світу”.
Зараз до вашої уваги – розмова нашого кореспондента Миколи Закалюжного з одним із організаторів акції, представником Фундації регіональних ініціатив Олександром Солонтаєм.
Олександр Солонтай
Олександр Солонтай, фундація регіональних ініціатив. На одному із зборів молоді було запропоновано до ООН, щоб був всесвітній День молоді. ООН погодилися і 12 серпня 99-го року призначили Всесвітнім Днем молоді.
Але в Україні традиційно цей день ніхто не пам’ятає, ніхто не святкує. Чому? Тому що в Україні колись був комсомол, була дата святкування комсомолу, і ця дата потім переросла в останній тиждень червня, святкується як День молоді України.
Ми були свідками того, як нас вітали всі найвищі особи, всі заходи були присвячені саме до того старого дня молоді. Але ми вважаємо, що українська молодь – повноцінна частка світу, і для того, щоб це говорити і показувати, ми вирішили таким артовим способом відзначити День молоді в Україні як всесвітній день молоді.
Микола Закалюжний
Які проблеми є в молоді?
Олександр Солонтай
В Україні, чесно кажучи, основною проблемою для молоді є соціальні проблеми, це проблеми з їхнім соціальним становленням, це економічні проблеми, пов’язані знову ж таки з їхнім економічним становленням, проблеми із їхньою самореалізацією молодих людей, здобуттям роботи, освіти, гідного становища. Проблеми, пов’язані з якісним дозвіллям.
Кирило Булкін
Це був Олександр Солонтай, представник фундації регіональних ініціатив, яка сьогодні на майдані незалежності арт-акцію проводила. Зокрема, там були люди, перев’язані якимись пінопластовими ящиками чи коробками, що символізувало незграбну політику влади стосовно молоді.
Що ж? Це можна звісно розглядати як самопіар, але повернуся до того, що я говорив перед тим. Чи так це погано? Адже будь-які засоби, дати і інформаційні приводи, як то кажуть, дійсно можуть допомогти привернути зайву увагу і до проблем молоді, і до себе? Як ви вважаєте, панове?
Ігор Симчич
Щоб привернути увагу, звичайно, це добрий спосіб. Я думаю, що жоден захід в пінопластових ящиках чи без них все одно не допоможе вирішити ці проблеми.
Я думаю, що в будь-якому суспільстві, навіть дуже заможному, молодь все рівно буде мати соціальні проблеми з об’єктивних причин. Тому що молода людина, яка входить в життя, вона ще не має того, що старша людина вже надбала за цілий час свого життя.
Якщо в тата з мамою не взяв, то, в принципі, не маєш серйозної бази, щоб стартувати. Інша справа, що молода людина має завжди купу ідей, на що чужі гроші потратити, і тут дуже допомагають спонсори і держава, чию увагу і привертають такими акціями, такими днями.
Кирило Булкін
Що ж, таке іронічне зауваження. Наступне запитання у мене все-таки серйозне. Воно буде до пана Олексія Кляшторного, який представляє міністерство у справах молоді та спорту, воно стосується співпраці з міжнародними організаціями.
Знову ж таки такий Міжнародний день молоді, його організувала, оголосила ООН. Може це є нагода знову ж таки приєднатися до якихось міжнародних програм? Чи є в Україні вже якесь залучення до міжнародних програм, які проводяться під егідою ООН, якою мірою це залучення відбувається?
Олексій Кляшторний
Я хотів би почати з того, щоб сказати кілька слів щодо питання, на яке щойно відповідав Ігор. Власне, Генасамблея ООН, приймаючи в грудні 99-го року резолюцію про встановлення цього Міжнародного дня молоді, якраз і визначила метою такого дня в світовому масштабі привернення уваги громадськості і урядів до світової програми дій для молоді чи, можна перекласти, в інтересах молоді, метою якої є надати можливість громадянам у вирішенні справ, які стосуються молодих людей.
Ми можемо на це подивитися з тої точки зору, що, очевидно, вищі щаблі у владі будь-якої країни займають все-таки люди не молодіжного, не молодечого віку і, практично, в будь-якій країні молодим громадянам, людям до 25-30 років, складніше вплинути на прийняття ключових політичних рішень в країні, ніж для старших громадян.
Тому ООН, власне, прийняла програму, спрямовану на підвищення участі молоді у прийняті рішень, які стосуються, власне, молодих людей, тому проводяться такі кампанії, такі глобальні дні.
Кирило Булкін
То як все ж таки Україна бере участь у них? ООН визначила деякі напрямки пріоритетні: освіта, боротьба з бідністю, здоров’я і так далі. Таких 10 пріоритетних напрямків. Нещодавно ще 5 нових проблем постало, які зазначені в доповіді Генсекретаря ООН.
Чи Україна теж в цих програмах бере участь? Крім, зрозуміло, своїх домашніх проблем, які нікуди не діваються, які може чимось відрізняються від світових, але ці глобальні?
Олексій Кляшторний
Україна як держава з самого початку брала учать у підготовці і прийнятті цих рішень, тому що, власне, світова програма дій для молоді була прийнята у 98 році на засіданні міністрів, відповідальних за справи молоді, в Лісабоні. Потім на їхню пропозицію Генасамблея це розглянула.
І тоді міністр України, представник українського уряду, відповідальний на той час за молодь, брав участь теж у цьому засіданні. Там з самого початку був наш голос присутній.
Я хочу сказати, що зараз ми насамперед активно співпрацюємо з нашим міністерством, з представництвом ООН в Україні, з їхнім напрямком, сказати, по молодіжних програмах ООН.
Навіть якщо говорити про фінансування, про яке тут згадувалося, ми широко залучили їх у якості експертів для оцінювання наших програм молодіжних організацій, які фінансуються міністерством. Була представниця при ООН в конкурсній комісії.
Зараз я хочу наголосити на ту велику допомогу, яку надає представництво ООН, в розробці нашої національної доктрини молодіжної політики. Вони взяли найактивнішу участь, я думаю, що десь у вересні ми вийдемо на те, щоб широко опублікувати цей проект, який зараз обговорюється більш в полі громадського активу і професійних працівників для молоді.
Кирило Булкін
Пане Олеже Кочерга, скажіть, як ви співпрацюєте на міжнародному рівні? Адже знову ж таки ми говорили про скаутські організації, які є в усьому світі. Я знаю, що у Пласта зв’язки досить поширені. Як ви їх використовуєте?
Олег Кочерга
Безумовно, ми співпрацюємо з іншими організаціями в інших державах. Скаутінг – це світовий рух, тому на території України знаходиться представництво світового скаутського бюро в Криму у Краснокам’янці.
Зокрема, частини наших організацій залишилися ще закордоном, тому, так би мовити, наші зв’язки постійні з Канадою, Америкою, Аргентиною. Так само ми з сусідами співпрацюємо, зокрема, це польська організація.
Кирило Булкін
Якість конкретні можна приклади і результати цієї співпраці?
Олег Кочерга
З Німеччиною, КПС (крайова пластова старшина) Німеччини, керівний орган, фінансувала та допомагала в реалізації проектів українських. Досі конференція українських пластових організацій підтримує всі наші проекти. Це, так би мовити, співорганізатор наших проектів, які підтримало на конкурсі міністерство.
Кирило Булкін
Тобто ці проекти спрямовані на що? На оздоровлення?
Олег Кочерга
Мистецькі, оздоровчі табори зараз, зокрема, почалися наші літні наметові.
Кирило Булкін
А чи ви намагаєтеся використовувати ті можливості, які дає ця міжнародна співпраця якось для більшого розголосу про власну діяльність, можливо, видавничої якоїсь діяльності, журнали і т.д.?
Мені здається, що дуже мало хто знає, що є організації такі молоді в Україні, які, зокрема, займаюся національним вихованням. Більше уявлення є про те, що називають патріотичне виховання зараз у таких старих принципах. Це військово-патріотичні види спорту.
“Пласт”, мені здається, міг ми набагато більше використовувати ці інформаційні можливості. Що Ви на це скажете?
Олег Кочерга
Безумовно, я не може заперечувати Ваших слів. Єдине, що швидше за все ми більше працюємо зі своїм членством. В цьому є проблема. Тобто піар у нас трошки на низькому рівні. Наші міжнародні контакти в сенсі власної реклами. На жаль, не в цьому напрямку йде співпраця.
Кирило Булкін
Знову будемо вважати, що це свято є позитивним, тому що нагода говорити про проблеми і звертати на них увагу.
Хотілося мені давно поставити одне запитання “Пласту”. Точніше, не поставити запитання, а дати можливість відповісти на одну репліку, яка прозвучала в одній з наших липневих програм. Тоді йшлося про заходи з оздоровлення, але був згаданий якраз “Пласт”, точніше, його статус. Тож зараз я пропоную вам цитату, а потім, пане Олеже, можливо, відповісте по суті справи. Отже, говорить голова правління Всеукраїнської громадської організації “Дитячий альпійський рух України” Олександр Стефанович.
Олександр Стефанович
Була в Радянському Союзі одна дитяча громадська організація, яка опікувалася дітьми. В кожному лісі був піонерський табір, всякі “Зарниці”, “Кожяні мячі”.
Кирило Булкін
Ми знаємо і плюси і мінуси.
Олександр Стефанович
Як поламався Радянський Союз, то те все разом з водою виплеснуло і дитину, і дитячих організацій не стало. Натомість, появились діти сироти при живих батьках.
Кирило Булкін
Як так дитячих організацій не стало. В нас є тепер і “Пласт” і багато інших дитячих організацій?
Олександр Стефанович
“Пласт” – це не дитяча організація, як “ОХМАДИТ” є Міністерство освіти, яке гарно працює з дітьми, але воно не є дитячою громадською організацією.
Кирило Булкін
Так сказав Олександр Стефанович.
Як в парламенті право не репліку. Чи можна вважати, що “Пласт” не дитяча, не юнацька організація? Чому тут порівняння з ОХМАТДИТом виникло?
Олег Кочерга
Про асоціації пана Олександра не може трактувати. Єдине, що можу відповісти. Все-таки, мені здається, що пан Олександр мав на увазі наш юридичний статус, нашу форму реєстрації. Ми громадська молодіжна організація. Але наша організація об’єднує як дітей юнаків, так і молодь.
Кирило Булкін
Я знаю, що почесними членами є відомі політики, які зовсім уже не молоді.
Олег Кочерга
Так, безумовно. Але дійсні члени особи повнолітні. Але організація створена для всебічного і патріотичного виховання дітей і молоді. Тобто молодь допомагає дітям. Юнацтво – це найбільша частина нашої організації.
Тому так говорити не можна, що ми не дитяча, чи не юнацька, чи ми виключно молодіжна, тому що улад пластунів юнаків найбільший улад в нашій організації.
Кирило Булкін
Моє питання до гостей, коли присутній представник уряду чи посадова особа в студії поряд з представниками неурядових організацій. Як в галузі молодіжної політики співпрацюється уряду з неурядовими організаціями? Як Ви би оцінили ступінь цього співробітництва? Які є побажання щодо покращення, які претензії є один до одного?
Олексій Кляшторний
Я сказав би, що є 2 головних питання, в яких уряд співпрацює з молодіжними організаціями. Це питання формування політики, тобто участі молодіжних організацій і представників молоді у прийнятті рішень і це залучення представників молодіжних організацій до соціальної роботи в інтересах молоді, в тому числі за рахунок державного фінансування, яке надходить з бюджету.
Я хочу сказати, що зараз нове Міністерство молоді і спорту з новим міністром робить все можливе, щоб максимально відкритою зробити систему нашої співпраці з молодіжними організаціями. Так до громадської колегії з питань молодіжної політики нашого міністерства входять всі представники молодіжних всеукраїнських організацій, по одній особі від кожної всеукраїнської молодіжної чи дитячої громадської організації.
Отже, це є схема абсолютно відкрита. Вони мають можливість на засіданнях центральної колегії міністерства, котра також опікується проблемами спорту, фізкультури, сімей, жінок, теж делегувати своїх представників, які на їхніх зібраннях в демократичний спосіб можуть обиратися.
Кирило Булкін
Ваша оцінка цієї співпраці: добре, відмінно, задовільно, незадовільно?
Олексій Кляшторний
Я думаю, що вона задовільна і що вона покращується. Але я хотів би сказати про другий цей аспект. Це надання фінансової допомоги молодіжним організаціям на реалізацію програм і проектів. Я хочу сказати, що в цьому році для молодіжних і дитячих організацій виділено 12 млн. гривень із центрального бюджету, тобто яке безпосередньо розподіляє міністерство на всеукраїнському рівні.
Ці 2 млн. євро, якщо рахувати в європейській валюті, то це достатньо значна сума, навіть якщо порівнювати з якимись країнами Центральної і Східної Європи.
Ігор Симчич
Я не можу не погодитись з Олексієм, який також вийшов з молодіжного руху, що співпраця з молодіжними організаціями покращується за нової влади ніби новими людьми.
Є проблема того, що межа цього покращення все-таки ще досить далека. До ідеалу, я думаю, нам ще поїздом їхати не одну добу. Коли мова йде про якісь пропозиції, то я їх висловлював і на публічних зібраннях, може в радіо їх запустити, може, це поможе.
Я вважаю, що держава за гроші платників податків реалізує схему корупційну.
Кирило Булкін
В чому вона полягає?
Ігор Симчич
Вона дає хабара політичним партіям, які є представленими у ВР через значне фінансування молодіжних організацій, які існують при цих політичних партіях.
Кирило Булкін
Тобто Ви вважаєте, що відбір тих організацій, кому надається фінансування не є об’єктивним?
Ігор Симчич
Очевидно, однозначно.
Якщо Ви проаналізуєте об’єми фінансування громадських організацій, то, напевно, тільки “Пласт” може похвалитися, що він тільки достойно порівняно з іншими припартійними структурами, які формально громадськими є, фінансується.
Кирило Булкін
Це правда, “Пласт” може цим похвалитися?
Олег Кочерга
Так, ми можемо цього року похвалитися.
Ігор Симчич
Так, але вони мають серед своїх почесних членів двох президентів. Я не знаю, Кучму вже зробили почесним, чи ні?
Олег Кочерга
Ви помиляєтесь.
Ігор Симчич
Кравчук і Ющенко почесні члени “Пласту”.
Олег Кочерга
Про Кравчука я не можу сказати. Це, напевне, помилка швидше за все. Почесний пластун Віктор Андрійович.
Кирило Булкін
Ваша пропозиція, пане Ігорю, полягає в тому, щоб якимось іншим зробити цей механізм відбору чи конкурсу на фінансування?
Ігор Симчич
Механізм можна залишити старий, просто треба пріоритети змістити.
Я вважаю, що якщо НДП після того як її лідер побув трошки прем’єр-міністром має кілька заводів у своєму розпорядженні, то можна знайти можливість профінансувати Народно-демократичну молодь із прибутків з цих заводів.
А якщо є “Пласт”, який немає ніяких заводів, то можна дати йому можливість виховувати українську молодь в українському дусі в більших масштабах. Тоді, може, грошей і на піар вистачить.
Кирило Булкін
У нас на зв’язку слухачка.
Пані Ірина з Києва, Ви в ефірі! Слухаємо Вас.
Слухач
Доброго дня!
У мене питання до представника Міністерства молоді та спорту. Перше питання. Скажіть, будь ласка, чи співпрацює сьогодні Мінмолоді, якщо так, то як з важкими підлітками, яких дуже багато сьогодні?
Друге, Київ останнім часом буквально обсипаний біг-бордами “Кохайтеся”. Дійсно, непоганий стимул для збільшення населення. А скажіть, чи практично існують певні програми для допомоги молодим сім’ям?
Дякую.
Олексій Кляшторний
Перше, що я хотів би сказати, що в першу чергу соціальні служби для молоді є, які є спеціалізованими установами і підпорядкованими нашому Міністерству, працюють, звичайно, із категорією дітей і підлітків, в першу чергу, які мають соціальні проблеми, надаючи цим сім’ям соціотерапевтичну таку допомогу.
Очевидно, вони не можуть вирішити за самих людей їхні проблеми. Ті психологи, ті консультанти, які там працюють можуть підказати. Вони залучають молодь в діяльність різних громадських організацій, які орієнтовують цих молодих людей на якісь корисні для суспільства і корисні для їх власного розвитку справи. Я хочу сказати, в міру можливостей, звичайно, ці речі теж знаходяться в центрі нашої уваги і фінансуються.
Щодо гасла “Кохайтеся” і допомоги молодим сім’ям, то я хочу сказати хочу, що і гасло “Кохаймося” працівники нашого міністерства в міру своїх сил виконують.
А що торкається тої допомоги, яку ми надаємо молодим сім’ям, то в бюджеті державному передбачено в цьому році 150 млн. гривень на надання молодіжних житлових кредитів. Ми сподіваємося значно більше надати за рахунок цих коштів кредитів, ніж в минулому році. Тому що в 2004 році це були кошти за рахунок держави повністю кредит на молодіжне житлове будівництво, який надавався тій чи іншій сім’ї, то зараз відбувається переорієнтація на більш ринковий механізм, тобто частково компенсацію банківських відсотків, які надають кредити комерційні банки. Це дозволить, ми сподіваємося, десь 15-17 тисячам молодих сімей вже в цьому році надати такі житлові кредити.
Кирило Булкін
Поруч з серйозною інформацією прозвучала цитата дня сьогодні щодо гасла “Кохаймося” у виконанні Міністерства молоді та спорту.
У нас є на зв’язку слухач. Будь ласка, Ви в ефірі.
Слухач
Добрий вечір!
Це Пантелеймон із Києва.
В мене таке запитання. Олесь Павлович Бердник у своїх книгах “Вогнесміх” та “Письма вогнище не розпалює” виклав обов’язковість в Україні культурної революції. Скажіть, будь ласка, як можна зробити в Україні таку культурну революцію, щоби молодь стала на чільних місцях в усьому суспільстві?
Кирило Булкін
Чи можна таке зробити? Чи доречно таке робити? Люди з досвідом теж, можливо, чогось варті.
Олексій Кляшторний
Я хотів би зразу сказати, що вперше сталося, що в українському уряді представлені на рівні міністрів молоді люди. Зараз є два міністри молодші 35-ти років, і вперше молода людина очолила Міністерство у справах молоді та спорту. Він коли очолив міністерство, то йому ще не виповнилося 35-ти.
Отже, це показує, що наша влада в цілому омолоджується, і теперішній склад уряду – це наймолодший склад уряду в цілому, який був.
Далі. Президент Ющенко поставив завдання, щоби не менше третини працівників міністерства були щонайменше у двічі молодші від нього, а він теж ще не старий чоловік.
Ігор Симчич
Для мене питання віку так серйозно не стоїть, як для О.П.Бердника. Я думаю, що немає значення, а скільки ж років міністрові, головне, щоби людина була на місці. Питання тут інше. Якщо людина молода, а нічого не вміє, то для чого її ставити на посаду. Якщо Терьохін чи Павленко, чи Ю.Тимошенко, вона теж досить молодо виглядає, справляються, то нехай керують.
Я думаю, що нам буде приємно дивитися на своїх лідерів, з одного боку, а з іншого боку, ми хотіли б, щоб вони роботу добре робили.
Кирило Булкін
Пане Олеже, колишні “пластуни” входять в уряд, не тому, що стали спочатку урядовцями, а потім вже “пластунами” почесними, а є такі приклади, щоб хтось вже із відродженого українського ПЛАСТу нового покоління увійшов в урядові структури?
Олег Кочерга
В уряді наших “пластунів” ще немає, але є на досить високих посадах.
Щодо запитання і коментарів, то я додав би, що було б дуже непогано, якби молоді кадри з’явилися також не лише в уряді, не лише міністрами, а так само на місцевому рівні. Зокрема у Києві це питання досить-таки болюче.
Кирило Булкін
А якусь участь ПЛАСТ чи якісь інші молодіжні організації, зокрема Спілка української молоді, бере в тому, щоби це впровадити у життя, скажімо, у тих же виборах до місцевих органів?
Ігор Симчич
Наші члени беруть активну участь у громадському житті, в тому числі і в політичному, там кандидують, декотрі перемагають, декотрі не перемагають.
Молодіжні організації – це взагалі унікальні структури, які дозволяють державі проводити селекцію найкращих кадрів для своїх посад. Всім відомо, що більшість лідерів провідних державі світу колись належали до якоїсь молодіжної організації. Ці люди, які потім роблять велику кар’єру, ніколи не відмовляються, а тільки говорять про те, що молодіжна організація дала їм дорогу у світ.
Так само і Спілка української молоді може похвалитися, що наші члени вдячні спілці як структурі, яка створює умови для їхнього формування як лідерів.
Взагалі кожна організація – це маленька держава. У цій державі молода людина може навчитися керувати цією державою. І коли вона доривається до великого керма, має можливість це робити менш фальшиво.
Кирило Булкін
Пане Олексію, а чи існує якась статистика, яка ж частина молоді залучена до цих організацій, наскільки активно молоді люди готові брати участь у суспільному житті? Який відсоток тих людей, які нічого не хочуть знати, а, приміром, собі у комп’ютерних клубах сидять, мовляв, навіщо там якась суспільна діяльність? Яка тенденція? Чи є тенденція до збільшення активності і участі в громадських організаціях, чи навпаки?
Олексій Кляшторний
Я сказав би, що існуючий стан охоплення організаційного молоді участю у молодіжних організаціях є в Україні меншим, ніж у переважній більшості країн Європи. Він, на думку міністерства, не відповідає тому інтересові, який є у молоді до громадської діяльності. Це є питання покращення організації діяльності наших молодіжних організацій і їхньої спроможності задовольняти інтереси своїх чи потенційних членів. Нам тут багато чого є вдосконалювати.
Але я можу сказати, що є об’єктивна причина. Це те, що ми все-таки в новій незалежній державі будуємо на нових основах молодіжний громадський рух, а не на основі дуже довготривалих безперервних традиціях, як у багатьох інших країнах.
Кирило Булкін
У нас є на зв’язку слухач.
Добрий вечір!
Слухач
Добрий вечір!
Це Сергій з Києва.
От в контексті, мені здається, попередньої відповіді, скажіть, будь ласка, нещодавно в Росії з мас-медіа активізувалися молодіжні рухи. Це мені дещо нагадало СРСР. Там з політтехнологічного табору очолюють ці рухи. Принаймні вони були у сюжеті і приймали там участь в якихось там навчаннях молоді.
От як ви думаєте, може, Росія активніше проводить цю молодіжну політику? Чому, на ваш погляд?
Олексій Кляшторний
Я дуже активно стежу за тим, що робиться у галузі молодіжної політики, взагалі в політиці РФ, бо вона все ще справляє дуже великий вплив на те, що відбувається в Україні. Є очевидним, що є зараз дуже велика увага влади РФ до молодіжної політики і молодіжної проблематики. Але цілком очевидно, що ця вся увага є у контексті певного остраху перед повторенням таких подій, які мали місце у нас в Україні, як в Грузії.
Отже, ці події були сприйняті керівництвом РФ не переважно як такі, що стосуються внутрішньополітичного життя цих країн, а як прояв певної загальної тенденції, яка, на їхню думку, може мати своє продовження і в Росії і потенційно змінити політичний ландшафт розподілу влади у самій РФ. Тому є намагання створити контрольовані владою і максимально лояльні до російської влади молодіжні рухи і їх очолювати.
Кирило Булкін
Чи можуть вони вплинути на Україну? Адже нещодавно вони тут намагалися провести акції, те, що газета “Грані плюс” назвала “Дугін-югент”. Дугін – це політичний діяч Росії з досить специфічними поглядами, з такими дуже запеклими антиамериканськими. Там, на цих заходах, виступав, здається, з українських політиків Д.Корчинський, чекали на Н.Вітренко, але щось не дочекалися, але тут, не скажу, що великий резонанс, але шорох був. Чи може це справити певний вплив на Україну?
Олексій Кляшторний
Те, на що сподівається Дугін, і на що сподіваються подібні до нього політики, в Україні не буде мати місця, тому що, на мою думку, вони не адекватно оцінюють внутрішньополітичну ситуацію в Україні.
Корінь цієї неправильної оцінки, на мою думку, полягає у тому, що вони російськомовне населення України сприймають як етнічно-ідентичне Це не так, тому що російськомовні українці за своєю психологією набагато ближче до україномовних українців і межа між ними не така велика, як це уявляється з точки зору Дугіна чи якихось московських аналітиків.
Але водночас в певних регіонах нашої країни, на жаль, ці політичні рухи можуть мати вплив і можуть мати вплив у спосіб розвитку сепаратистських тенденцій в окремих регіонах України, якщо ми не будемо з увагою ставитися до цих речей, якщо ми не будемо пропонувати молоді в усіх регіонах України таку гідну альтернативу, щоб ці ідеї у них не викликали захоплення.
Кирило Булкін
Чи збираються українські молодіжні організації України якимсь чином протистояти таким тенденціям активізації проросійських чи російських радикальних молодіжних угруповань?
Ігор Симчич
Ми нашою діяльністю протистоїмо такій діяльності радикальних проросійських організацій. Ми вербуємо у наші лави українську молодь, виховуємо її і, очевидно, що вона потім не потрапляє під вплив цих людей.
Коли мова йде про Росію, то мені багато що там нагадує СРСР, а долю СРСР ми всі знаємо. Я думаю, що така ж доля і Росію чекає, як сучасну державу.
Треба переживати, треба бути готовим до того всього, але великого успіху ні в Україні, ні в Росії такі рухи не будуть мати.
Олег Кочерга
Я підтримую слова друга Ігоря, що ми своєю діяльністю і тим, що ми активізуємо нашу молодь до своїх лав, до діяльності у наших організаціях, то це і можна розглядати як протистояння.
Ті ініціативи, які будуються згори, то це не ініціативи молоді, це ініціативи або ж певних політиків, або ж людей згори, які хочуть ці ініціативи фінансувати, плодити, розмножувати. Це все недовговічне.
Я вважаю, що перспективи у цих рухів в Україні однозначно немає.
Кирило Булкін
Але якихось заходів силових, якщо ви десь побачили мітинг чи почули про нього таких організацій, то ви не буде бігти, перешкоджати, влаштовувати...?
Олег Кочерга
Ігнорувати – це буде найкращий спосіб.
Кирило Булкін
Скажіть про те, якими, на вашу думку, є перспективи розвитку молодіжних організацій в Україні? Куди вони рухатимуться найближчими роками?
Олексій Кляшторний
Я хотів би розпочати з того, що загалом чекає нашу країну. Я переконаний, що її чекає лише хороше. Я хочу сказати, що впродовж дуже довгого часу ми переживали якийсь болісний процес вийти із старої системи і увійти у нову систему, і державна влада більше займалася за двох попередніх президентів тим, що гасила різні пожежі.
Тепер ми дивимося у майбутнє. Майбутнє – це те, що пов’язано з молоддю, тому молодіжна політика дедалі буде ставати актуальнішою частиною, більш важливою політикою загальної державної політики, і ми сподіваємося і віримо у те, що молодіжні організації будуть грати активну роль і виконувати серйозні функції для сервісу і для надання послуг і своїм членам, і іншим молодими людям.
Ігор Симчич
Молодь рухає прогрес. Я думаю, що молодіжні організації будуть так само розвиватися. Я в цьому навіть і не сумніваюся. Наша українська молодь дуже позитивна і дуже прогресивна. Я думаю, що з цим у нас проблем не буде. Все, що найкраще станеться в Україні, то це буде зроблено руками молоді.
Олег Кочерга
Молодіжні українські організації, зокрема ПЛАСТ, повинні стати повноцінними партнерами держави. Зокрема наша організація змогла взяти на себе соціальне замовлення по патріотичному вихованню дітей і молоді. І так має бути.
Кирило Булкін
На жаль, наш час добігає кінця.
Мені лишається лише нагадати, що проблеми і перспективи молодіжних організацій України у Міжнародний день молоді обговорювали ведучий Кирило Булкін і гості програми: заступник директора департаменту молодіжної політики Міністерства у справах молоді та спорту Олексій Кляшторний, заступник голови крайової пластової старшини Олег Кочерга та заступник голови крайової управи СУМ в Україні Ігор Симчич.
Дякую вам, панове, за участь у розмові! Дякую вам, шановні слухачі!
До нових зустрічей!
Говорить радіо “Свобода”!
