Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 18:39

До Міжнародного дня молоді: таджицький підліток гризе граніт науки, щоб стати успішним у житті.


Мар’яна Драч

11 серпня 200 року - Не таємниця, що Таджикистан – одна із найбідніших держав на колишніх радянських теренах. Тисячі таджицьких дітей змушені щороку жебракувати на вулиці, покидати школу. Але не кожна історія є такою невтішною. Одне із завдань Молодіжного плану дій ООН – надати всім дітям доступ до якісної освіти. У той час як світ готується 12 серпня відзначати Міжнародний день молоді, Радіо "Свобода" продовжує розповідати про життя молодого покоління у різних державах і за різних обставин. Наша сьогоднішня розповідь про таджицького підлітка, який хоче стати успішним у житті і допомогти іншим дітям. Із юнаком та його родиною зустрівся кореспондент Радіо "Свобода" Фіруз Баротов.
Фіруз
Як у багатьох серйозних учнів, у Фіруза дуже напружений графік. 13-ти річний хлопець говорить таджицькою, російською і турецькою, а зараз вивчає англійську мову. Фіруз каже, що деколи йому важко всидіти за домашніми завданнями після цілого дня у школі:

"Деколи, коли я змушений вивчати мови, то відчуваю, що втомлений, мені не хочеться цього робити. Але коли я кажу собі, що маю це робити, тоді вже хочу. "

Така самодисципліна вже дала змогу Фірузу відразу перестрибнути на два класи вище у таджицько-турецькому коледжі в Душанбе. У вересні він піде до дев`ятого класу. Старший брат зробив те саме й зараз навчається у Санкт-Петербурзі. У Фіруза також великі пани щодо подальшої освіти:

"У Росії – Московський державний університет, Московський державний інститут міжнародних відносин, в Англії – Оксфорд, Кембрідж. Я хотів би навчатися в таджицькому університеті, але я не певен, що зможу там отримати ту освіту, яку хочу."

Мама Фіруза, Рано, пишається дітьми і говорить про них так:

"У мене одна мета стосовно дітей – я хочу, щоб мої діти отримали найкращу освіту і стали справжніми фахівцями у професії, яку вони оберуть. Я також хотіла, щоб вони залишилися працювати у власній державі, у Таджикистані. Я завжди прошу їхніх вчителів чесно ставити оцінки, не завищувати їх. Тому, що їхня освіта – найважливіше."

Обоє батьків Фіруза мають дипломи економістів, потім стали викладати в університеті. Але життя змінилося. За колись престижну роботу платять 15 доларів на місяць, хоча прожитковий мінімум в Таджикистані складає в чотири рази більшу суму.

Тато Фіруза так і залишився на кафедрі. Він каже, що робити щось інше не може. А мама пішла торгувати. Зараз вона продає китайські і турецькі товари на центральному ринку Душанбе. Спершу пробувала поєднувати ринок із вузом, але зараз лише торгує довгі години , бо це дає змогу оплачувати навчання дітей:

"Раніше я була змушена викладати в університеті і пекти вдома, продавати випічку на базарі – все в один час. Я це робила, бо хотіла дати своїм дітям все, що вони заслуговують, тому що вони не менш талановиті ніж інші діти. Якщо Ви даєте життя, то маєте зробити все, щоб поставити дітей на ноги, дати добру освіту. Тому що в майбутньому вони - захисники." За даними ЮНІСЕФ, Дитячого фонду ООН, кожна п''ята дитина у Таджикистані, віком від 5 до 14 років, працює. Багато з них бездомні, дехто став наркоманом.

Фіруз каже, що знає багатьох дітей, які не ходять до школи. Фіруз хотів би їм допомогти, а найкращий спосіб, за його словами, це стати президентом Таджикистану:

“Якщо я стану президентом, то ось що зроблю: я дам дітям Таджикистану все, що вони захочуть. Їхнє життя має зосереджуватися на навчанні, а не на тому, щоб заробляти гроші для родини. Вони повинні лише вчитися, бо нашій країні потрібно швидше рухатися вперед”.

А тим часом Фіруз може й розслаблятися. 13-ти річний юнак захоплюється спортом і щодня займається східними єдиноборствами - тайквандо і айкідо. Під час вправ мозок відпочиває, пояснює Фіруз.
XS
SM
MD
LG