Самі сталінські верхи визнавали, хоча б у виступі Микити Хрущова на ХХ з’їзді партії, виключність політики Кремля щодо України та українців.
Але до сьогодні у світі немає одностайності щодо ідентичності голодомору 1932-33 років в Україні геноциду, тобто злочину, спрямованого на винищення цілого народу.
І одним із аспектів відсутності ясності у цій проблемі є й те, що самі українці ще дійшли консолідованості навіть у відзначені пам’яті жертв того страшного Голодомору.
Справжнього Меморіалу мільйонам жертв 1932-33 років в Україні поки-що не створено. Хоча низка діаспорних організацій пропонує Президентові України створити саме Меморіал жертвам геноциду, а не Меморіал жертвам голодоморів та політичних репресій, як пропонують чимало людей у Києві.
Радіо “Свобода” має намір присвятити цій проблемі низку передач, і сьогодні ми пропонуємо слухачам одну з таких, що її підготував мій колега Василь Зілгалов.
Василь Зілгалов
Ми знаємо, що пропозиція України в ООН щодо визнання голодомору українського народу 1932-33 років геноцидом на міжнародному рівні поки що вирішальної підтримки не дістала.
Але й в самій Україні ця тема не лише не вивчена детально, системно, але й пам’ять мільйонів жертв голодомору достойно не увічнена.
Низка рішень про меморіал і, зокрема, розпорядження Леоніда Кучми щодо його спорудження в столиці до 70-річчя Голодомору в 2003 році також виконано не було. Ось що про це говорить голова київського меморіалу Роман Круцик.
Роман Круцик
Справа в тому, що українська громадськість мала великі сподівання на те, що в питанні 70-тої річниці голодомору, власне, щось буде зроблено, але, по суті, крім паперових рішень, справа далі не посунулася.
Мені здається, що єдиним зараз, що вдалося, що Президент віднісся з розумінням, що врешті вийшли два укази, які регламентують це питання.
Василь Зілгалов
А, наприклад, президент голлівудської фундації (США) українець Петро Романів разом з президентом фундації українського геноциду-голодомору в Чікаґо (США) Миколою Міщенком, який врятувався від згаданого голоду, пропонують Президентові Вікторові Ющенкові і Україні створити комплексний меморіал виключно жертвам українського голодомору–геноциду саме у столиці України.
Щоб цей комплекс включав не лише монумент, але й зали пам’яті, музей, церкву, бібліотеку, відповідні галереї, центр досліджень феномену українського геноциду, про що вони пишуть у листі до Президента України та у доданому у цьому меморандумі.
І пан Романів заперечує пов’язання у одному меморіалі пам’яті жертвам голодомору-геноциду та жертвам політичних репресій. Ось що він думає з цього приводу.
Петро Романів
Зробити такий меморіал, про який вони говорять, для всіх, це цілком інше питання. Його не можна розмішати кожною іншою людською трагедією.
Київ мусить мати свій меморіал, присвячений тільки жертві українського геноциду. У нас забагато померло, щоб такого меморіалу не мали.
Василь Зілгалов
Подібну пропозицію висловлює і голова Асоціації дослідників українських голодоморів, герой України Левко Лук’яненко.
Левко Лук’яненко
Асоціація хотіла б жертвам геноциду української нації. Геноцид - це наші пропозиції, які ми проходили.
Василь Зілгалов
Вбачає у цьому сенс і представник Секретаріату Президента України, відповідальний за формування робочої групи і створення Інституту національної пам’яті Іван Бойко.
Іван Бойко
Тут дійсно варто погодитися, що хоч голодомори і є політичних репресій українського народу, але і за масштабами, і за глибиною явища, і особливо за мотивами вони виходять за межі політичних репресій.
Василь Зілгалов
Але пропозиція щодо створення саме меморіалу жертвам геноциду-голодомору переважної підтримки у Києві ще не отримала.
Представник Секретаріату Президента пан Бойко вважає, що згідно з указами Президента Інститут національної пам’яті має зосередитися на цих питаннях.
Іван Бойко
11 липня Президент підписав два укази. Перший про заходи щодо посилення державної підтримки колишніх політичних в’язнів репресованих та їх громадських організацій, яким передбачається вивчення проблем політичних репресій та голодоморів.
А другим указом про додаткові заходи щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій та голодоморів України передбачено, крім іншого, утворити до 15 серпня 2005 року міжвідомчу робочу групу з утворення українського інституту національної пам’яті.
Така інституція має підготувати принципово нове, власне, україноцентричне бачення власної історії.
Головним завданням діяльності такого інституту буде ґрунтовне дослідження таких трагічних феноменально-трагічних явищ в українській історії як голодомори. До сих пір ґрунтовних досліджень і активних досліджень цих явищ не проводилося.
Василь Зілгалов
Сподівання на провідну роль Президента України висловив і Левко Лук’яненко.
Левко Лук’яненко
Тепер у зв’язку з перемогою на виборах президента Ющенка, патріотичної людини. Ця справа повертається трохи краще. Я надіюся, що вдасться нарешті до цього підійти з державних позицій і розвивати на належному рівні.
Василь Зілгалов
А тим часом Київська міська адміністрація інформує громадськість, що вона сама планує відкрити до 2007 року меморіал жертвам голодоморів і політичних репресій.
Чи не варто все ж таки ще раз прислухатися до слів президента голлівудської фундації США пана Петра Романіва.
Петро Романів
У нас забагато померло, щоб такого меморіалу не мали.
Василь Зілгалов
... та вирішити цю проблему на фундаментальному державному рівні і в комплексі, адже пам’ять жертв геноциду близько 10 мільйонів українців варта цього.
