Чи пам’ятають сьогодні в Україні, хто такий Іван Сірко?
Респондентка
Щось знайоме, але не пригадую.
Респондент 1
Гетьман був. Не гетьман, а кошовий був.
Респондент 2
Щось у цьому районі, з козаками пов’язано. Козак, гетьман, щось таке.
Респондент 3
Так. чув, що це був один з наших українських історичних героїв, історичних постатей. Але, на жаль, боюся, що більш детально не зможу вам сказати. Знаю тільки, що він очолював козацьке військо, якщо я не помиляюся.
Віталій Пономарьов
Вперше Іван Сірко згадується в історичних документах за 3 роки до початку Хмельниччини, коли він разом із Хмельницьким домовлявся у Франції з королівськими урядовцями про участь козаків у війні проти Габсбургів.
Згодом Сірко був вінницьким, зміївським та ніжинським полковником, претендував на гетьманську булаву, вісім разів обирався кошовим, проте справді знаменитим став завдяки своїм численним походам на кримських татар і ногайців.
Коли козацько-татарське військо розбило під Конотопом московську кінноту, Сірко несподівано здійснив диверсію у землі кримських татар і ногайців, а звідти попрямував на Чигирин. Тож замість походу на Москву гетьман Іван Виговський вирушив захищати свою столицю, а його союзник, кримський хан Мехмед-Гірей Четвертий поспішив рятувати від запорожців своїх підданих.
Сірко воював на боці московських полків проти гетьмана Правобережжя Павла Тетері, Юрія Хмельницького, польського війська та турецької армії. Коли ж козаки гетьмана Петра Дорошенка і татари Крим-Гірея оточили польське військо біля села Підгайці на Тернопільщині, Сірко пройшов швидким маршем по території Північного Криму. Дізнавшись, що він вивів звідти у неволю півтори тисячі жінок та дітей і залишив у Криму, за словами очевидців, “тільки псів та котів”, татари зняли облогу і рушили додому.
Зрештою, полтавський полковник Федір Жученко заарештував Сірка за підтримку повстання Степана Разіна і передав його московській владі. Кошовий провів 3 роки на засланні у Тобольську, був звільнений на клопотання запорожців та польського уряду і повернувся на Січ. А коли запорожці захопили в полон тодішнього генерального осавула Івана Мазепу, Іван Сірко врятував його від смерті, сказавши: “Не вбивайте його... Колись він стане в пригоді Батьківщині”.