Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 17:02

Міф і правда про графа Григорія Орлика.


Тарас Марусик

Про українського козацького діяча, соратника гетьмана Івана Мазепи Пилипа Орлика згадують доволі часто, зокрема у зв’язку з “Конституцією прав і вольностей Війська Запорозького” 1710 року, яку нерідко називають першою українською конституцією. Про Пилипа Орлика не забув і Президент України під час свого візиту до Франції.

Значно рідше згадують сина Пилипа Орлика Григорія, який довгі роки прожив у Франції і там помер. Сьогодні ми розповімо про графа Григорія Орлика, його спогади, які готуються до друку у Франції, і про одну легенду, пов’язану з його ім’ям.

Згадану публікацію спогадів і щоденників готує професор історії, голова Об’єднання французів українського походження Жак Шевченко. Тексти Григорія Орлика складають брошуру на 51 сторінку і датуються періодом з 1742 по 1749 роки. Говорить Жак Шевченко: “Я працюю з копіями, які мені надіслали з департаменту архівів Міністерства закордонних справ”.

Жак Шевченко розповів також, що публікація цього видання розвіє одну з легенд, які огортають графа: з прізвищем Григорія Орлика пов’язують назви міста Орлі та однойменного аеропорту, розташованого поблизу. Насправді, Григорій Орлик не має жодного стосунку ні до міста, ні до аеропорту. Так само ніколи йому не надавили земель в цьому реґіоні.

Спогади і щоденники Григорія Орлика, каже упорядник цього видання Жак Шевченко, мають вийти на початку наступного року. Поки що триває робота над текстом 18-го століття, який, по-перше, важкий для прочитання носіями сучасної французької мови, а по-друге, в спогадах часто відсутні розділові знаки, а деякі речення розтягаються на сторінку.

Нещодавно в паризькій Сорбоні Ірина Дмитришин захистила докторську дисертацію “Українська карта у французькій закордонній політиці: Орлики та козацька нація”. Щодо згаданої легенди, вона погоджується з професором історії, головою Об’єднання французів українського походження Жаком Шевченком: “Я абсолютно переконана, що немає прямого зв’язку. Я думаю, що йдеться просто про омонімію. Можливо, нам дуже б хотілося, щоб Орлі пішло від Орлика, але окрім схожості назви нічого спільного. Тому що, по-перше, Орлик у цих краях, де зараз знаходиться аеропорт Орлі навряд чи бував, він швидше жив у провінції Шампань. По-друге, якщо по-українськи звучить однаково Орлик і Орлі, то у французькому написанні орфографія зовсім інша. Такий, може, пікантний момент, який полягає у тому, що ми не єдині у тому, хто посилається на цю назву, бо так само росіяни стверджують, що Орлі походить від родини Орлових. Так що у цій діяльності ми не маємо виключну монополію”.

Попри цю легенду, каже викладач паризького Інституту східних мов, доктор наук Ірина Дмитришин, Григорій Орлик зробив надзвичайну кар’єру, з огляду на тодішню ієрархічність французького монархічного режиму. Він спілкувався з королем Франції, з його оточенням.

Якою була національна самоідентифікація Григорія Орлика? – запитав я Ірину Дмитришин: “По-перше, він себе усвідомлював як нащадок козацької нації. У баченні Орлика, як і батька, так і сина, зрештою, посилалися швидше на Польщу, бо для них козацька нація, Україна Гетьманщина повинні були стати третьою частиної Жечі Посполитої. Це, зрештою, була їхня єдина можливість якимось чином притягти погляди Франції на Україну. Звичайно, не треба забувати проект Виговського, і Мазепи, і Орлика приєднати Україну до Речі Посполитої. Отже, він рідко згадує слово Україна, але себе називає сином вождя козацької нації”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG