Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:56

Два дні підряд шанувальники театру мали в Києвї справжнє свято "Білу ворону"!


Людмила Ваннек

Юрій Рибчинський
На сцені театру імені Лесі Українки грали нову версію першої української рок-опери "Біла Ворона". Сучасний погляд на Жанну Д’арк. Перша прем’єра відбулася якраз у День незалежності, друга - у четвер. Ця версія рок-опери - відновлена. З новими, між іншим, молодими виконавцями.

Вже у 1991 році "Біла Ворона" з великим успіхом пройшла на сцені театру імені Івана Франка. Тоді режисером вистави був Сергій Данчено, головні ролі грали Хостікоєв і Сумська, які саме в "Білій Вороні", як вони тепер кажуть, відчули себе як партнери.

І ось нову виставу створила власне театральна компанія "Бенюк і Хостікоєв".

Що дійсно нового? - запитаєте ви. Анатолій Хостікоєв каже, що історія Жанни Д’арк сприймається тут очима "маленької людини". У спектаклі зайняті актори Наталя Сумська, Богдан БЕНЮК, сам Анатолій Хостікоєв, його молодший син Славко, а головні ролі грають молоді актори Юлія Вдовенко й Ігор Рубашкін.

Музику до рок-опери написав Геннадій Татарченко, а автором п’єси, (так званого лібретто) є відомий український поет пісняр Юрій Рибчинський.

З ним розмовляла Людмила Ваннек. Ось що поет розповів про історію цієї першої української рок-опери.

Юрій Рибчинський

Перша постановка була в 91-му році в театрі Франка, 11 років вона йшла. А зараз, як кажуть, друге народження рок-опери.

Людмила Ваннек

Тобто перша постановка була, практично, вже за української незалежності?

Юрій Рибчинський

Перша постановка, перший спектакль був в день, коли була проголошена незалежність України.

Людмила Ваннек

То це зараз так символічно, що друга постановка – також в День незалежності, але через 14 років?

Юрій Рибчинський

А друга – в День незалежності, так. Це було тоді, якщо пам’ятаєте події, коли ВР прийняла рішення про те, що Україна має бути незалежною. Я писав п’єсу ще в горбачовські часи, писав ще навіть раніше.

Коли я писав в радянські часи, то я писав, звичайно, користуючись мовою алегоричною. Я хотів написати п’єсу про те середньовіччя, в якому ми жили з радянських часів, коли головним гаслом було “Хочеш вижити – будь середнім, будь таким, як всі, не висовуйся”.

Коли всі білі ворони завжди... Пригадаємо і Сахарова, і Стуса, і будь-кого ми пригадаємо, хто був “білою вороною”, вони завжди були приречені до страти.

Я думаю, що в середні віки, вони як образ, коли ставка робиться не на талант, не на геніальність, а на середній рівень, вони в будь-якому віці можуть повторюватися, змінюється може одяг, але воно завжди існує...

Людмила Ваннек

Але чи випадково зараз виникає асоціація з Юлею Тимошенко? Так говорять ті, хто бачили?

Юрій Рибчинський

Так, в деяких моментах може кожна жінка на кшталт Тимошенко бути схожа на Жанну Д’арк. Але, я думаю, що, по-перше, Жанна Д’арк була Діва.

По-друге, вона чула Божі голоси, вона була Богом вибрана.

По-третє, все, що вона робила, вона єдина в історії не тільки жінка, але й герой, який не хотів ані слави, ані посад, ані якихось матеріальних речей, вона робила це заради свого народу, заради своєї країни. Я думаю, що повторити те, що зробила Жанна Д’арк навіть досить красивій жінці, як Юля Тимошенко, може й не треба сьогодні.

Людмила Ваннек

В рок-опері пісня, яка напевне найвідоміша, це “Свобода”?

Юрій Рибчинський

Так. Це пісня, яка, оскільки ми записали її десь наприкінці 80-х років, коли трапилося ГКЧП в Москві, тоді радіостанція “Ехо Москви” кожну годину через гучномовець на всю Москву, вони пішли в підпілля, ризикували життям, вони давали записи Тамари Гварцителі російською мовою, саме цю пісню “Свобода”.

Я уявляю, що було б, якби вони перемогли. Мою адресу вони б дуже швидко знайшли, і мене б також...

Людмила Ваннек

Зараз ця пісня “Свобода” під час Помаранчевої революції також лунала?

Юрій Рибчинський

Звичайно. І Наташа Сумська на майдані співала не один раз. Наташа Сумська була першою виконавицею ролі Жанни Д’арк в 91 році.

Людмила Ваннек

Пане Рибчинський, а чи могли б Ви нашим слухачам один куплет цієї пісні принаймні нагадати, щоб вони, той, хто не чув, знав, про яку пісню ми говоримо, про яку Свободу.

Юрій Рибчинський

Живе в кожнім серці крилате це слово, Даремно полюють за ним птахолови, Не варто, не варто за ним полювати, Його не спіймаєш, не кинеш за грати. Як зветься цей чарівний птах з блакиттю в очах? Свобода – ще віри смолоскип не згас.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG