Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 22:45

“Про і контра”: Українська осінь: прогнози в політиці та в економіці.


Сергій Кисельов Гості: начальник відділу випуску фінансових інструментів “Укрсоцбанку” Ерік Найман, політолог Олександр Дергачов і директор Інституту приватизації Олександр Рябченко.


Київ, 14 серпня 2005 року.

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Сергій Кисельов

Говорить радіо "Свобода", 20 годин за київським часом, добрий вечір. В прямому ефірі — щотижнева недільна передача "Про і контра".

Українська осінь: прогнози в політиці та в економіці - саме це ми обговорюватимемо сьогодні з нашими гостями.

Представлю радіослухачам учасників передачі. Це начальник відділу випуску фінансових інструментів “Укрсоцбанку” Ерік Найман. Наш другий гість – політолог Олександр Дергачов. І директор Інституту приватизації Олександр Рябченко.

Ще один учасник нашої передачі — слухач радіо “Свобода”. Він може ставити запитання нашим гостям у прямому ефірі, подзвонивши до київської студії за телефоном 490-2905, код Києва — 44, код України — 380.

За режисерським пультом Михайло Петренко, автор і ведучий передачі Сергій Кисельов.

Нагадаю, що наша передача зветься “Про і контра”. А це означає, що думки учасників передачі не завжди співпадають, що вони мають змогу в прямому ефірі радіо “Свобода” входити в суперечки, й інколи в цих суперечках справді народжується істина.

Отже, панове, перша тема, яка пропонується до обговорення, я трохи скажу про неї далі. А перше запитання, я думаю, спонукало нас якраз про те, що ви почули в останніх вістях, що “Райфайзенбанк” купив 93% акцій банку “Аваль”.

Оскільки пан Ерік Найман є, так би мовити, фінансистом, може він пояснить слухачам і нам, зрештою, що це означає. І, скажімо, для пересічного громадянина, для вкладника банку “Аваль”, це краще, це гірше чи це так само.

Ерік Найман (переклад з російської)

Депозитні ставки банку “Аваль” більше всього скоротяться, тому що виросте надійність цього банку. І впадуть кредитні ставки, тому що будуть дуже близько суми. Активність банків “Авалю” та “Райфайзену” об’єднаються і більш будуть агресивними.

Сергій Кисельов

А для вкладників це щось означає? Для звичайних пересічних громадян?

Ерік Найман

Якщо падають депозитні ставки, то, звісно, люди менше будуть отримувати.

Сергій Кисельов

Тобто це проти нас?!

Ерік Найман

Відповідно, росте надійність банку.

Сергій Кисельов

Пане Еріку, наступне до Вас запитання. Чи правда те, що восени ціни на ринку нерухомості мають обвалитися на 20-30 відсотків? Наскільки мені відомо, Ви переконані в цьому, й навіть казали, що збираєтесь продати свою квартиру аби придбати таке ж саме помешкання, але на 20-30 відсотків дешевше. Чи справді це так?

Ерік Найман

Багато залежить насправді від дій національних банку, тому що зараз половина ринку нерухомості підтримується за рахунок кредитів, за рахунок кредитних ресурсів.

Зараз у комерційних банків різко скорочується банківська ліквідність, тобто вільні гроші, які вони можуть пускати на кредитування, на купівлю тої ж нерухомості.

Наприклад, зараз міжбанківські ставки на одну ніч досягли в п’ятницю буквально минулу 15-16%. При тому, що коли була криза листопада – грудня минулого року, вони перевищували 20%. Тобто це дуже постійно, а в стабільній ситуації 2-3-4%.

Тобто значно менше грошей стає у банків, і якщо гроші не йдуть на ринки нерухомості через кредитування, то нерухомість буде падати в ціні. Але це буде зрозуміло тільки у вересні, може у 20-х числах вересня.

Сергій Кисельов

Оскільки Ви самі не надто давно приїхали жити і працювати в Україну з Новосибірська, знаєте, відповідно, що відбувається в Росії у цій царині. Скажіть будь ласка, цей баланс, якщо ціни на нерухомість обваляться тут, чи це означає відразу якусь агресію фінансову, інвестиційну з боку Росії?

Ерік Найман

Ми вже чули, що багато російських, московських будівельних компаній готові виходити на ринок України і будувати тут соціальне житло по низьких цінах. Реально, якщо подивитися собівартість того ж будівництва нерухомості, вона дає 100%-ву рентабельність для будівельників.

Тобто відповідно є межа падінню, вона достатньо, навіть падіння 20-30% - це символічне падіння, яке залишає дуже гарний прибуток для будівельників.

Сергій Кисельов

Що ж, якщо справді відбудеться обвал цін на ринку нерухомості, у який спосіб це позначиться на приватизаційних і реприватизаційних процесах в Україні? Із цим питанням я звертаюсь до директора Інституту приватизації Олександра Рябченка.

Олександр Рябченко

У нас же дискусія? Я вважаю, що у нас буде обвал цін тільки по дешевих квартирах, а по дорогих, я не думаю, що буде обвал цін. Я не знаю структуру фінансування, але, мені здається, що коштовні квартири все ж таки здебільшого купуються не за банківські кредити.

А от дешеве житло, дійсно, там може бути така ситуація, коли нестача ресурсів кредитних у банків і припинення житлового кредитування, яке достатньо зараз розвинуте, було у минулому році, а у поточному може призвести до падіння цін.

До приватизації це майже не має ніякого відношення. Приватизація у нас велика, і там грають інші гравці. Ці гравці не грають на житловому ринку, у них інші правила, інші проблеми.

Реприватизація по деяких об’єктах, невідомо як обраних урядом іде, і мабуть буде тривати. Я думаю, що можливо восени ми побачимо ще один об’єкт, який уряд підбере до реприватизації. Бо уряд хоче щось забрати і продати, щоб отримати гроші до бюджету.

Сергій Кисельов

Ви сказали про осінь, але осінь – це не тільки економічні зміни, але й новий політичний сезон починається. Народні депутати повертаються з відпусток, відкривається нова сесія Верховної Ради, починається передвиборча кампанія.

Пане політологу Олександре Дергачов, які, на Ваш погляд, першочергові законопроекти просуватимуть депутати після літньої відпустки, й чому саме ці?

Олександр Дергачов

Я не думаю, що дуже багато тих, кому цікаві саме такі деталі. Хто уважно стежить професійно за цим, то можна згадати той невиконаний залишок, який існує ще з минулої сесії.

А надалі ми маємо що? Додатковий пакет, пов’язаний із вступом до СОТ, і все, що пов’язаного з бюджетом. Можна передбачати, що це буде найбільш такими принциповими питаннями, які будуть розглядатися за дуже складних умов.

Не можна виключити, що почнуться баталії і навколо деяких кадрових призначень, зокрема з доукомплектуванням, оновленням складу Конституційного суду.

Це не постанови будуть, але це буде предмет дуже запеклої боротьби, дискусії у ВР, яка вже буде перебувати під тиском часових обставин, оскільки формуватимуться списки, блокування відбуватиметься, і взагалі ми вже в вересні побачимо, що наближається березень.

Сергій Кисельов

Пане Еріку Найман, що відбуватиметься восени, на Ваш погляд, із гривнею? Є дві рівнозначні теорії, на нас чекає ревальвація чи девальвація гривні? Це якось пов’язане, от може Ви поясните, чому, із відставкою заступника голови нацбанку. Тепер кажуть, що буде після цього ревальвація.

Що нам потрібно: ревальвація чи девальвація?

Ерік Найман

В Україні все страшно: і ревальвація, і девальвація. Чомусь насправді на світових ринках валюти коливаються 20-30% в рік, і нічого страшного при цьому не виникає.

У нас була дуже довгий період стабільність, коли курс стояв 5,30, і експортери від цього отримували завищені, абсолютно не аргументовані прибутки.

Зараз виникла корекція, коректований рух, курс трохи виріс до 5-ти грн. за долар. Зараз багато шансів на те, що буде у вересні 4,8. На це є макроекономічні передумови, тому що притік іноземної валюти зараз значно великий.

Не дивлячись на те, що росте імпорт, знову починають прокидатися світові ціни на металопродукцію, основну складову експорту України. Плюс дуже великий притік іноземного капіталу сюди пішов, в першу чергу, на ту ж нерухомість. Дуже багато тут цікавого відбувається.

І в останній буквально майже місяць національний банк вже дуже обмежив купівлю іноземної валюти, що призвело, наприклад, у минулій неділі до того, що якби він в останній момент не вийшов на валютний ринок і не викупив ті нищівні 20-30 мільйонів доларів, то курс би вже тоді, в той день вже кріпився би до 4,8.

Тому що багато хто телефонували мені експортери і запитували, що робити? Тому що продавати валюту потрібно, потрібно платити податки, потрібно платити зарплати в гривнях.

Відставка Яременка підстьобує це, тому що він був прихильником жорсткого адміністративного впливу на ринок, і нічого не повинно змінюватися, все повинно бути стабільним.

Сергій Кисельов

А Ви не згодні з його цим поглядом?

Ерік Найман

Ні, звичайно. Тому що це призводить періодично до того, що то одна сторона отримує наддоходи, як експортер, потім починають отримувати наддоходи іноземні інвестори, і ринок в цьому випадку взагалі не приймає ніякої участі. А насправді втрачає держава.

Сергій Кисельов

І ще одне до Вас запитання. Оскільки до Вас телефонували і запитували, що робити з валютою, то як професіонал, порадьте будь ласка нашим радіослухачам, що восени на них чекає? У чому їм ліпше тримати свої заощадження – в гривнях, у доларах, у євро, а, може, у російських рублях чи монгольських тугриках? Що робити пересічному українцеві?

Ерік Найман

Національна валюта, в першу чергу. Я думаю, що до березня нічого не станеться. Зараз березень – це така фішка, за якої може початися нове життя чергове чи нова сходинка, в першу чергу, іноземні інвестори міряють березнем.

Я думаю, що до березня нічого не відбудеться. До березня можна сміливо тримати в гривні. А далі – подивимося, швидше за все навіть символічна можлива девальвація гривні на 20-30 копійок, коли гривня знову повернеться на рівень 5-ти, спочатку прикріпиться на 4.8, а потім повернеться на 5, в кишені в гаманцях нічого не змінить.

Сергій Кисельов

Запитання до директора Інституту приватизації Олександра Рябченка. Пане Олександре, минулої п’ятниці Юлія Тимошенко поставила в залежність виплату радянських заощаджень українцям у залежність від реприватизації “Криворіжсталі”, Нікопольського феросплавного, Одеського припортового та деяких інших стратегічних об’єктів.

Чи не є це лукавством уряду, аби переконати українців в тому, що уряд робить усе правильно, що треба підтримати цю реприватизацію, а от тоді дістанемо гроші. Це взагалі економіка чи політика?

Олександр Рябченко

Як ми до виборів підходимо, економіки залишається менше, а політики стає більше. Сам процес, безумовно, економічний, а зовні він обертається політичними гаслами.

Безумовно, політичний, тому що зрозуміло, що великих грошей в нас заборгованість по вкладах в Ощадбанку 130 мільярдів приблизно. І зараз таких грошей від приватизації не буде, щоб можна було в якомусь хоча б поміркованому обсязі повернути вклади, які заморожені чи втрачені в Ощадбанку.

Тому можна говорити, що оскільки уряд планує 7 мільярдів гривень – це плановий показник надходжень від приватизації до державного бюджету. Фактично, уряд сподівається, що йому вдасться продати “Криворіжсталь” десь за 15 мільярдів, я в цьому сумніваюся. Але конкурс покаже, 24 жовтня ми подивимося.

І сподівається, що йому вдасться продати чи Одеський припортовий, чи то вдасться реприватизувати Нікопольський феросплавний, виставити на конкурс і знову продати.

Я не думаю, що в уряду буде більше 10 мільярдів в найкращому випадку, в найкращій ситуації на кінець року. Тому говорити, що три мільярди гривень, якийсь обсяг повернення суттєвий, я вважаю, це швидше демонстрації бажання перед виборами березневими, коли уряд демонструє, навіщо йому взагалі проводити приватизацію, щоб повернути людям гроші.

До речі, перед минулими виборами у парламенті ми мали в законопроекті те ж саме гасло, що давайте затвердимо список приватизації, гроші від якої підуть на повернення вкладів громадян в Ощадбанку, чи то 4 чи 5 у 2001 році. Тому, коли парламентські вибори, ця ідея знову прокидається і подається така, як свіжа, народу України.

Сергій Кисельов

Пане Олександре Дергачов, ходять чутки, що нинішнє відношення між Президентом і прем’єр-міністром загострилися. І взагалі – що, на Ваш погляд, відбувається нині у вищих ешелонах української влади? Що чекає ці ешелони восени?

Олександр Дергачов

По-перше, зараз завершується сезон кулуарних переговорів. Їх результати поки що на поверхні. Ми побачимо, до чого домовилися і які проекти будуть реалізовуватися, за два тижні, хоча багато що почнеться вже після святкування Дня незалежності. Але дійсно реально на публіку це буде краще видно з початком роботи парламенту.

Що стосується відносин між Президентом і прем’єр-міністром. Є об’єктивні обставини пов’язані з тим, що неясно, в який спосіб буде реалізовуватись конституційна реформа, що ми матимемо в квітні наступного року щодо повноважень двох основних посадових осіб в державі.

Це питання досить складне, воно не залежить персонально від Ющенка з його баченням, Тимошенко з її баченням. Є ухвалені рішення, є очікування, є потреба багато що змінити в системі організації влади. Нам дійсно треба домогтися остаточного розподілу гілок влади, уточнення їх повноважень, відповідальності.

Все це дійсно впливає на окремі перспективи окремих політичних сил і політичних лідерів. Але крім цих обставин є ще і політична боротьба, навіть інтриги. Я думаю, що значною мірою такі констатації про загострення відносин є скоріше чи то перебільшенням, чи то взагалі технологічним кроком.

Якщо такі непорозуміння якісь і відбуваються, то вони значною мірою є результатом саме намагань вплинути на президента, меншою мірою, мені здається, на прем’єра для того, щоб тут якісь ускладнення відбувались.

Насправді, найбільш функціонально потужні і найбільш легітимні центри влади президент і уряд мали б співпрацювати і під них мало б підлаштовуватись решта.

У нас виникли більше такі центри-сили, які не прописані в Конституції, але насправді мають вплив. Їх присутність, а тим більше їх дія можуть теж впливати на взаємини між президентом і прем’єром і не в позитивному сенсі.

Думаю, що у нас мало дуже часу для того, щоб політична практика дозволила вийти на якісь правила гри, оскільки треба змінювати фундаментальні правила, ту саму Конституцію, потрібен закон про уряд, про меншість. Це б дозволило більш чітко оформити потенційну більшість.

У нас на порядку денному надскладна задача. Можливо, це і нереально, але це доцільно дуже було б спробувати структурувати ще цей парламент, оскільки ми матимемо ще дуже відповідальних півроку, не маємо їх втрачати в неконструктивній політичній боротьбі. Має бути налагоджена взаємодія парламентарів і виконавчої влади.

Сергій Кисельов

Пан Ерік Найман, як фінансист, що Ви думаєте про ідею від збиткування радянських заощаджень населення у той спосіб, який минулої п’ятниці запропонувала прем’єр-міністр Юлія Тимошенко?

Ерік Найман

На жаль, це просто політика. Тобто до фінансів, до економіки дуже негативне таке відношення, тому що є старі борги, але вони настільки великі, що цими каплями в морі не вирішуються, тобто переведено з економічної площини в політичну.

Сергій Кисельов

І ми повертаємося до студії й переходимо до наступної теми, яку зачепив політолог Олександр Дергачов. Що діється і що діятиметься з конституційною реформою: до 1 вересня вона не запрацювала – чи запрацює до 1 січня? Пане Олександре Дергачов, почнемо з Вас. Як Ви гадаєте, прийде 1 січня, до якого залишилося вже не так і багато часу. В теорії все зрозуміло, президент стає представницькою фігурою, прем’єр стає головною фігурою. Як це буде на практиці, на Ваш погляд?

Олександр Дергачов

На практиці буде не тільки тому, що на практиці, на відміну від номінального стану. В реаліях буде інакше, оскільки той перерозподіл повноважень передбачений і проголосований в грудні минулого року, то не передбачає дуже великого скорочення повноважень президента. У нас буде сильний президент і сильний уряд, проте залежний від парламенту.

Сила президента полягатиме не тільки в можливості брати участь в призначенні частини міністрів, а в вплив на парламент. Повноваження президента в цьому сенсі надзвичайно розширяться. Таким чином він матиме інсургент впливу на взаємодію тандему.

Потенційно нова більшість в парламенті після виборів, то важливо зрозуміти, що на сьогодні як це виглядає в перехідних положеннях до Конституції, що тільки новий парламент обраний навесні сформує ту більшість, яка визначатиме склад уряду, але президент матиме значний вплив.

Водночас дуже важливо для переможців помаранчевої революції повторити успіх і мати більшість у парламенті в новому складі. Тож вибори матимуть особливе значення в зв’язку з будь-яким варіантом подій щодо реформи.

Є дійсно єдиний тільки легітимний шлях заблокувати цю реформу через КСУ, але він, скоріш за все, буде паралізований ротацією кадрів хоча б з цієї об’єктивної причини крім решти суто юридичних аспектів. Скоріше за все, тут ми змін ніяких не дочекаємось.

Але мене не задовольняє розмова про те, чи відбудеться і як відбудеться. На жаль, той варіант реформи, який ми на сьогодні маємо не є шляхом до оптимізації організації влади. Це перерозподіл. Але це далеко не те, що потрібно на сьогодні, це замало дуже.

Тобто фактично треба було б подовжувати поглиблювати реформу, а, можливо, і шукати новий варіант. Звичайно, не дуже гарна перспектива втягуватися у постійні зміни до Конституції, але насправді ми не матимемо вирішених проблем завдяки дуже компромісному і недосконалому варіанту змін до Конституції.

Тобто ми матимемо, і це треба усвідомлювати, ще період певний, можливо, 5 років каденції парламенту пошуку ще додаткових варіантів чи то за рахунок ухвалення законів, які конкретизують дії конституційних норм, чи то це буде ще один варіант конституційних змін.

Тож ситуація дійсно дуже невизначена. Таким чином оці дві обставини формування нового парламенту – вибори і введення в дію змін до Конституції – це тільки проміжний крок в досить складному шляху.

Сергій Кисельов

У нас є слухачка зі Львова, прошу говоріть, Ви в ефірі.

Слухачка

Добрий вечір, учасникам передачі!

В мене декілька запитань. Перше запитання: чому такі високі зарплати у депутатів? Це ж все за рахунок людей. Як можуть люди виживати за 300-400 гривень пенсії. Друге: чому у олігархів не повідбирають грошей, які нечесно нажиті і не віддати людям для того, щоб компенсувати втрачені заощадження? Гроші треба повертати всім потрохи, а не чекати, щоб вже було 80 років. Вже багато із нас не доживе. Гроші потрібні на лікування, харчування, а як можна жити на 300-400 гривень пенсії ? Чому це так довго тримати?

Сергій Кисельов

На перші два запитання дозволю собі сказати я. Знаєте, ми вже мали досвід великої жовтневої соціалістичної революції, все повідбирали, все поділили, чим все це скінчилося. Щодо третього запитання, то я переадресую його Еріку Найману, який є фінансист, який може професійніше це пояснити.

Ерік Найман

Звичайно, жити на 300-400 гривень неможливо без допомоги дітей, родичів чи власного городу.

Сергій Кисельов

Щодо повернення цих грошей тим, кому вже 80 років. Чи можна щось зробити, на Ваш погляд, як фінансиста?

Ерік Найман

Можливо, якщо відійти від грошової форми компенсації. Лікування, я думаю, що це основне, що на сьогодні хвилює. Дійсно, лікування, ліки, їх можна було б якось компенсувати.

Сергій Кисельов

Відомо, що канцлера Німеччини прізвище знають всі. Коли спитати хто є президент, то людина замислиться. Так само і в Ізраїлі ми знаємо ім’я прем’єр-міністра завжди, а хто президент задумуємося.

Хто буде головним в Україні з 1 січня: президент, чи прем’єр, чи може спікер?

Олександр Рябченко

В Німеччині президент обирається парламентом. Через те зрозуміло, що його не знають. А у нас президент обирається народом, тому в нього рівень легітимізації вищий, ніж у прем’єр-міністра, який хоча і обирається як лідер партії, яка отримала найбільшу підтримку на виборах, якщо вдасться сформувати парламентську більшість.

Все ж таки, я вважаю, що рівень легітимізації президента вищий, бо він обраний народом безпосередньо, тому президент, якщо в нього є якісь проблеми з прем’єром завжди буде мати виграшну позицію, бо в нього безпосередні контакти з народом, хоча у прем’єра є свої ситуації виграшні.

Мені в цілому здається, я хочу погодитись з моїм сусідом, що в цілому реформа конституційна не наблизить Україну до якихось розвинутих країн, бо наші проблеми полягають не в тому, що якійсь перерозподіл між органами влади. Давайте дамо уряду повноважень, заберемо у президента.

Наші проблеми полягають в тому як налагоджуються стосунки влади і народу, наскільки влада залежить від народу, наскільки народ контролює діяльність влади, наскільки він розуміє, що влада робить, наскільки всі рішення влади відкриті зрозумілі для українського громадянина.

От існують головні проблеми, отут був би момент для конституційної реформи. Оце був би такий ривок у Європи, коли народ став би ближче до влади, сама позиція влади стала більш зрозумілою, щось таке на кшталт громадянського суспільства. Я думаю, що там було б це краще.

А тут, добре, прем’єр буде мати більше повноважень, ніж має зараз. Це непогано, я думаю. Але, щоб це суттєво позначилося на тому, що буде в Україні, то я особисто в це не вірю.

Сергій Кисельов

Ми маємо дзвінок слухача з Полтави. Говоріть, Ви в ефірі.

Слухач

Добрий вечір!

В мене питання до пана Дергачова. В 1991 році ми втратили шанс побудувати незалежну самостійну суверенну Україну через старі кадри. Сьогодні влада нічого не робить, щоб змінити старі кадри. Як же будувати політичну реформу? Кадрові питання не вирішуються абсолютно. Економічні питання не вирішуються, молодь не приходить. Немає прориву в інформаційній блокаді. Що робиться? На прикладі тої самої Полтавщині терпить крах НСНУ, не зроблена обласна організація. Що робиться, скажіть, будь ласка?

Олександр Дергачов

Дуже складне питання. В 1991 році була вирішена тільки частина тих питань, які би ми хотіли вирішити і стояли на порядку денному. Реального реформування не відбулося. Тільки помаранчева революція повернула нас фактично до можливості здійснити ті реформи, які нам можуть запропонувати і досвід наших західних сусідів, в тому числі країн Балтії, скажімо.

Але очевидно, що Україна настільки довгий час перебувала в ситуації радянської республіки, настільки втратила національну еліту, в тому числі професійну суто, настільки була спотворена ментальність громадян, що потрібен більший час до того, щоб дійсно здійснювати власні національні проекти.

Ющенко багато кадрів змінив. Його за це критикують навіть сьогодні, що там за перші 3 місяці 18 тисяч, а потім ще додалось 5 тисяч. Це керівники вищого і середнього рівня. Але всього цього замало. Президент мало що може змінити, якщо немає масового громадянського руху на місцях.

Помаранчева революція показала, що в українців є такий творчий потенціал, є громадянська свідомість, але то був дійсно порив на період політичної кризи. Сьогодні, коли треба системно працювати, ми бачимо, що в багатьох колективах не відбувається того оновлення, на яке можна було б розраховувати, оскільки при керівництві залишаються дуже консолідовані між собою кадри або пристосуванці, які хотіли б скористатися новою ситуацією.

Нам потрібно набагато більше нових кадрів. Тут треба системно, послідовно і наполегливо працювати. Треба допомагати тим регіонам, де атмосфера дуже складна. Ми бачимо, як це відбувається, приміром, в Донецьку. Треба готуватися до виборів, не тільки до ВР, а й на місцевому рівні. Нам треба реанімувати або ж взагалі створити з нуля систему самоврядування.

Потрібно, щоб населення, яке має такі настрої, яке отримало досвід за останній рік активних громадянських дій, воно може сьогодні безпосередньо вплинути на владу на місцях.

Це змінить ситуацію, оскільки оновлення відбулося лише у верхній частині однією гілки влади виконавчої. У нас старий парламент, у нас старі ради на місцях.

В нас, на жаль, дуже мало можливостей швидко оновити ту демократію, яка має надзвичайно велику владу, яку треба змусити працювати ефективно, по-новому і в інтересах населення.

Олександр Рябченко

Треба поставити головний акцент на діях місцевих органів влади і зміна місцевих органів влади, наповнення кадрами, повноваження мають бути інші у них. Для України це було б корисним.

Те, що стосується...

Сергій Кисельов

Але ж прийняли закон?

Олександр Рябченко

Шансів не було, це була політична угода в минулому році, а дійсно, що конституційні зміни будуть діяти з першого вересня, то я думаю, що з самого початку всі знали, що того не буде.

Щодо зміни кадрів, то я теж вважаю, що час для зміни кадрів був у 1991-му році, коли відбулася зміна влади, а зміна кадрів не відбулася. Зараз відбулася зміна кадрів після революції, але я особисто не відчуваю, що відбулася зміна влади. Це якийсь інший процес, який відбувся в Україні загалом.

І для минулої влади було характерним для уряду бажання приватизації при розподілові власності між великим фінансово-промисловими групами, втручатися і визначати хто правий, а хто ні, у кого слід забрати, кому слід дозволити купувати, а кому не дозволити. Зараз ті ж таки процеси відбуваються. Це з іншого боку.

Але позиція дуже схожа з позицією минулої влади, коли бажання втрутитися і сказати, хто тут правий, а хто ні в державі починається з самого засідання уряду.

Сергій Кисельов

Знижується рівень ВВП. Що буде далі, падіння продовжуватиметься, чи воно призупиниться, чи піде вгору?

Ерік Найман (переклад)

Насправді в Україні є два ВВП: є ВВП у гривні і ВВП у доларах. Якщо рахувати ВВП номінальний з врахуванням інфляції гривні, то дійсно, темпи росту падають, економіка не так росте більше, як хотілося б.

А щодо ВВП у доларах, то останніх три роки воно росте 30% у рік. За висновками серпня були максимальні темпи зросту – 32% річних. Себто доларів в Україні стає все більше і більше. Ми це бачимо як віддзеркалення на ринку нерухомості. Нерухомість росте у тому темпі, в якому з’являються долари в Україні. А номінальний ВВП просто звужується за рахунок інфляції, яка з’їдає ріст реального ВВП.

А щодо перспектив, то ми вже бачимо деякі позитивні зміни в економіці. Був провал, а в серпні-жовтні, можливо, вийдемо на 5-6% за результатами на таку цифру. Щоправда, це не 10%, які спочатку очікували, але це дуже і дуже гарні темпи.

Сергій Кисельов

Дуже приємний, оптимістичний прогноз.

Пророкують, що найзапекліші битви розгорнуться восени в парламенті з приводу прийняття закону про держбюджет 2006-го року. В чому звинуватять уряд щодо підготовки цього законопроекту?

Олександр Рябченко

Бюджет буде проголосований. Ніхто не візьме на себе відповідальність завалити бюджет перед виборами. Це буде ще більш соціальноорієнтованим бюджетом, ніж поточного року. Я вважаю, що цей бюджет хибний для української економіки, як і валютний курс НБУ. Але бюджет буде таким.

Розумієте, перед виборами всі політичні сили намагаються запропонувати ще додаткове фінансування, ще збільшити виплати, тому завдання уряду буде достатньо складним - все це якимсь чином втиснути у той обсяг надходжень, який можна обрахувати навіть при якихось припущеннях Мінфіном.

Всі, хто зможе втиснути свої пропозиції, виграють від того, всі, хто не зможе втиснути, програє, але бюджет обов’язково буде проголосований, так як це визначено Конституцією, і будуть великі суперечки навколо бюджету.

Олександр Дергачов

Це буде бюджет перехідного характеру, оскільки основні питання пов’язані з боротьбою за економічну владу, за детінізацію. Все, що пов’язано з намаганнями розмонтувати ці олігархічні угруповання – все це ще не буде завершено, а вже нові декларовані зміни у системі оподаткування, і найближчим часом ми почуємо, мабуть, ще якісь ідеї, тобто ми матимемо дуже суперечливі завдання, які не можна підпорядкувати єдиній стратегії. Бюджет буде дуже внутрішньо суперечливим і, мабуть, ризикований.

Ерік Найман (переклад)

Бюджет буде дуже важким і проінфляційним. Тобто, буде підтримувати темпи росту інфляції вище 10%. Це дуже негативне явище для економіки.

Сергій Кисельов

А як це пов’язується з Вашим оптимістичним прогнозом щодо ВВП?

Ерік Найман (переклад)

Долар і ВВП ніякого відношення до інфляції не має.

Сергій Кисельов

А інший ВВП?

Ерік Найман (переклад)

Інший ВВП в гаманці не відчуєш.

Сергій Кисельов

У нас є слухач.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Мене звати Анатолій. Я з Києва.

В українському уряді з 1991-го року з’явився фахівець, який дуже вдало знищував рубель, купон, гривню, а зараз приступив до знищення гривні і долара в Україні. Хто цей фахівець, як ви думаєте?

І друге питання. Чому із держбюджету щороку не виділяти 20, 30, 40 мільярдів з зростанням, аби повернути людям їхні заощадження?

Дякую за відповідь.

Сергій Кисельов

Перше запитання – це загадка, яке ми навряд чи ризикнемо розгадувати, а щодо другого запитання, то це до фінансиста Еріка Наймана.

Ерік Найман (переклад)

Якщо Україна хоче ще раз пройти через гіперінфляцію, тоді можна просто друкувати гроші і розвозити вантажівками по містах і селах. При цьому ми ціни на ті ж м’ясо і молоко побачимо на дуже високих рівнях, скільки б вам грошей не давали, від цього більше ні молока, ні м’яса не стане.

Олександр Рябченко

У нас щороку у бюджеті плануються виплати коштів на повернення заощаджень громадян, але обсяг цих грошей визначається зі стану економічного розвитку з перспективи економічного розвитку з обсягів надходжень до державного бюджету.

Політичні сили, які перебувають при владі і мають можливість голосувати, фактично і визначають, скільки у наступному році можуть собі дозволити спрямувати грошей на повернення заморожених вкладів.

У поточному році, мені здається, десь мільярдів два заплановано у держбюджеті на повернення втрачених заощаджень громадян.

Сергій Кисельов

Чи не все, що відбувається в останні місяці в Україні, є по суті справи підготовкою до парламентських виборів, а перед тим, все, що робилося, було підготовкою до президентських виборів? Чи не здається вам, панове, що це завелика розкіш не занадто заможній країні вибудовувати свою політику і свою економіку не заради зростання достатків громадян, а лише за власної перемоги на чергових виборах?

Олександр Дергачов

Звичайно, що не все підпорядковане, але дуже багато підпорядковано виборам. Тут просте пояснення, яке на поверхні, - реформується влада, нам треба оновити владу, тому іншого механізму немає, аніж вибори.

Але у нас забагато влади у владі. Нам треба скорочувати залежність суспільства, залежність країни, залежність пересічного українця від того, що хто там при владі, треба, щоб закон працював, щоб ми не були залежними від того, що тут чиновник вирішить на місці, чи великий чиновник там десь в Києві.

Нам треба так реформувати нашу суспільно-політичну систему, щоб ми були дуже спокійні щодо того, коли там вибори, що там зміниться при владі, оскільки ми не маємо залежати від цих коливань, від тих зіткнень, від тієї політичної боротьби.

На жаль, ми є її свідками сьогодні.

Сергій Кисельов

Пане Рябченко, а хто блокуватиметься у парламенті, з ким, чи буде все ж таки створений блок Тимошенко-Ющенко? І як Литвин?

Олександр Рябченко

Ті політичні сили, які підуть під прапором Ющенка, виграють ці вибори і будуть намагатися зблокуватися у велику групу, яка планує, може, взяти там 50% місць в парламенті, але проблема буде в тому, як вони між собою з’ясують свої повноваження і хто буде перший, хто буде прем’єр-міністр, як розподіляться посади.

Я хочу сказати, що дуже задоволений, що у нас буде парламентська республіка, бо в минулі роки ми неодноразово бачили, що закони, які приймаються парламентом, урядом, просто не виконуються, говорять, що їх виконати просто неможливо.

Має бути одна політична сила як у більшості парламенту чи декілька в одній коаліції, та ж сама сила має бути в уряді, має бути спільна відповідальність, тоді всі наші закони, які приймаються, будуть виконуватися, бо одна політична партія буде відповідати як за парламент, так і за дії уряду.

Сергій Кисельов

У нас вже була одна політична партія.

Олександр Рябченко

Вона ні перед ким не відповідала.

Сергій Кисельов

Пане Еріку, як явний оптиміст чи вірите Ви в те, що після парламентських виборів 2006-го року життя пересічних українців стане кращим?

Ерік Найман (переклад)

Це поза сумнівом, бо Україна – одна із найбідніших країн Європи на сьогодні.

Сергій Кисельов

За Вашими відомостями, скільки коштує прохідне місце в парламенті?

Олександр Дергачов

Дедалі більше.

Олександр Рябченко

Зараз ніхто не скаже, але наскільки можна почути з преси, то п’ять мільйонів доларів.

Ерік Найман (переклад)

До 20-ти.

Сергій Кисельов

Нам лишилося нагадати, що ви слухали в прямому ефірі радіо “Свобода” передачу “Про і контра”.

Нашими гостями були: Ерік Найман, фінансист, політолог О.Дергачов і директор Інституту приватизації О.Рябченко.

Спасибі. До наступної неділі!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG