Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 06:10

“Споконвіку було Слово”: - Свято Успіня Пресвятої Богородиці; - Церква і проблеми епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні; - Конфлікт довкола перенесення кафедри Глави Української Греко-Католицької Церкви Патріарха Любомира (Гузара) зі Львова до Києва.


Василь Зілгалов

Прага, 27 серпня 2005 року

Аудіозапис програми:

Василь Зілгалов

Говорить радіо “Свобода”! В ефірі щотижнева передача “Споконвіку було Слово”, присвячена проблемам релігії, духовності, культурної пам’яті. У празькій студії перед мікрофоном - автор і укладач програми Василь Зілгалов. Мені допомагає за режисерським пультом у Празі Вацлав Клоцберг. Сьогодні напередодні та вдень Успіня Пресвятої Богородиці, що нині відзначають православні в Україні нагадаємо, що Матері Божій – уособленню святості, материнства – поставлено багато храмів в Україні, і чи не головний з них - це Софія Київська з її нерушимою стіною, про яку ми ще будемо згадувати сьогодні. А зараз запитаємо просто себе: “Чи вдасться молитвам, що звернені до нерушимої стіни, до матері Божої, до святості, до сили святості, до материнства захистити народ від нинішніх бід і проблем, які охопили суспільство?”

Це я до того, що в минулу п’ятницю представники сімнадцяти церков та релігійних організацій під патронатом Міністерства охорони Здоров’я дійшли згоди координувати свої зусилля щодо протидії поширенню епідемії ВІЛСНІДу в Україні. Учасники Круглого столу ухвалили і підписали 26 серпня Декларацію - “Роль церкви та релігійних організацій у національній відповіді на епідемію ВІЛСНІДу в Україні. Тему досліджує Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

Багато-хто із журналістів, перед прес-конференцією дискутували на предмет того що, очевидно, епідемія ВІЛСНІДу в Україні досягла свого піку, якщо до протидії їй долучається і церква. Втім відповідь на це запитання згодом дав заступник Міністра охорони здоров’я Віктор Рибчук.

Віктор Рибчук

В Україні станом на перше серпня ми мали на обліку 82 220 Віл-інфікованих осіб. Якщо говорити про оціночні дані, зроблені за методиками “Юнейс”, ми маємо на сьогоднішній день 1.4% дорослого населення, інфікованого ВІЛ/СНІДом. Сьогоднішня зустріч – це не є безсилля держави, це є сила держави. І вона сьогодні співпрацює із всіма інституціями громадського суспільства. І вона не могла бути осторонь такої інституції, як церква і релігійні організації. Це надзвичайно впливова і, напевно, єдина потужна інституція , яка може зробити вагомий внесок в протидію епідемії ВІЛ/СНІДу. І усвідомлюючи це, ми вийшли на прийняття нашої спільної декларації і започатковуємо ряд інших кроків, ініціатив, які будемо ми – і церква, і держава – здійснювати.

Микола Закалюжний

Оприлюднити декларацію, про яку говорив заступник міністра доручили священикові греко-католицької церкви Андрію.

Отець Андрій

Звертаємося до церков, релігійних організацій, громад, авторитетних духовних діячів України, а також до віруючих усіх конфесій та до номінацій і просимо: доносити до суспільства, що епідемія ВІЛ/СНІДу є не тільки медичною, а, в першу чергу, духовною проблемою, проявити відповідальність та ініціативність у протидії поширенню ВІЛ –інфекції СНІДУ у місцях вашого проживання та служіння. Спільна між церковна діяльність проти інфекції СНІДу буде сприяти умиротворенню, зміцненню діалогу між церквами, конфесіями та деномінаціями. Всеукраїнській раді церков та релігійних організацій пропонується розглянути можливість здійснення координації церков та релігійних організацій з метою формування постійного міжцерковного діалогу з питань ВІЛ/СНІДу. Задля досягнення цієї мети пропонується створити під егідою Всеукраїнської ради церков постійнодіючий церковний комітет з питань ВІЛ/СНІДу.

Микола Закалюжний

Чим все ж таки методи боротьби, протидії СНІДУ, які провадить держава, різняться від тих що має у своєму розпорядженні Церква? На це запитання відповідає Роман Вовк генеральний секретар Українського біблійного товариства.

Роман Вовк

Держва помагає хворим на СНІД одним методом, а церква – другим. Телебачення рекламує презерватив. Це не є стопроцентовий захист від захворювання. А церква говорить: “Не гріши!” Якщо людина не буде грішити, не буде порушувати Закон Божий, не буде чинити перелюбу, а держава має наслідок, що люди, які згрішили, захворіли, тепер держава мусить їх лікувати від цього захворювання.

Микола Закалюжний

Якби не різнилися між собою медичні і духовні засоби протидії епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, спільні зусилля мають більше шансів зупинити цю небезпеку. Микола Закалюжний, радіо Свобода Київ.

Василь Зілгалов

І тепер ще до однієї теми, яка пов’язана з недільним святом Успіня Пресвятої Богородиці. Чи не вперше в тисячолітній історії Церкви в Україні в одному освітньому комплексі навчатимуться майбутні священики, монахи, монахині, миряни та мирянки. У Львові створений великий Богословський центр. У який входять Львівська духовна семінарія, філософсько-богословський факультет Українського Католицького університету. 27-28 серпня проходять урочисті церемонії з нагоди відкриття нового духовно-наукового осередку УГКЦ за участю глави УГКЦ кардинала Любомира Гузара, єпископів, гостей з усього світу. Галина Терещук розповість докладніше про відкриття Богословського центру, який теологи охарактеризували як подію всеукраїнського рівня.

Галина Терещук

Під час візиту у Львів Святіший Отець Іван Павло ІІ у 2001 році посвятив камінь на місці будівництва духовного наукового центру. За 3 роки вдалось збудувати Духовну семінарію і філософсько- богословський факультет. Невдовзі поруч розташується монастир отців редемптористів. Загалом проект вартує 4 мільйони євро і фінансується переважно з-за кордону. За останніх 15 років нічого подібного у Львові не будувалось.

Отець-ректор Семінарії Святого Духа Богдан Прах, який був ініціатором, автором і виконавцем такого грандіозного Богословського центру, вважає, що Церква, реалізувавши такий складний і вартісний проект підтвердила свою зрілість. Адже розвиток богословської думки дасть особливий поштовх для цілої гуманітарної освіти в Україні.

Повернення Духовної Семінарії до Львова є подією історичної як для церкви так і Галичини. Адже греко-католицька семінарія була заснована у Львові ще у 1783році, на її базі, у 1929, митрополит Андрей Шептицький створив Богословську академію. У 1939 році семінарію і академію було насильницьки закрито, майно червона влада конфіскувала, а професорів та семінаристів заслала у Сибір. З легалізацією УГКУ у 1990році семінарію відновили, але їй передали не колишні власні приміщення у центрі міста, а напівзруйнований піонерський табір поза межами Львова.

Переїзд митрополії Української Греко-Католицької Церкви аж ніяк не свідчить, що УГКЦ втрачає якісь позиції, зауважив отець –ректор УКУ Борис Гудзяк.

Борис Гудзяк

Центр, який є безпрецедентним в нашій церковній історії має працювати на те, що у новий спосіб може провадитися духовна лабораторія саме у Львові, саме у Галичині. Тут вчитимуться семінаристи з різних єпархій України, з Казахстану, Вірменії, Росії, з Америки.

Василь Зілгалов

Перериваючи розповідь Галини Терещук пропонуємо вам інформацію з релігійного життя України. Архієпископ Львівський і Галицький Української православної церкви Московського патріархату Августин Маркевич, який перебував у складі паломницької групи у Святій Землі, 23 серпня відвідав Єрусалимську патріархію, де його прийняв блаженній ший Феофіл ІІІ – патріарх Святого Града Єрусалима і всієї Палестини – зі Священним Синодом Єрусалимської православної церкви. Напередодні, в день обрання патріарха Феофіла, владика Августин першим із православних ієрархів привітав його з цим – повідомляють журналісти. І Галина Терещук завершує тему Львівської духовної семінарії, яка відкривається сьогодні у Львові.

Галина Терещук

У семінарії навчаються 240 молодих людей. У новому приміщенні створені усі умови для духовного, інтелектуального розвитку, фізичного виховання майбутніх священиків, науковців. Вони зможуть навчатися і проводити місійну діяльність.Отець Богдан Прах:

Отець Богдан Прах

Від самого початку, коли я обняв ректорат семінарії у 1998 році, поставлено було як: було 4-5 осіб на одне місце. І вступні іспити тривали 2-3 дні і за ці дні було дуже важко визначити, хто має покликання до святенництва. Хочу зазначити, що інтелектуальний рівень є дуже важливим. Важливим є поєднання інтелектуального і духовного рівня для священика.

Галина Терещук

Чимало семінаристів продовжують навчання на богословських студіях у Європі. Однак повертаючись на батьківщину, вони тут невизнані. Адже досі богослов»я як наукову дисципліну Україна не визнає. Відтак залишаючись єдиною країною на колишніх теренах Радянського союзу, яка не ліцензує теологію. Отець-ректор УКУ Борис Гудзяк зазначив:

Борис Гудзяк

Поки що богослов’я не має громадянських прав: наші студенти не мають скидок на проїзд, вони не можуть нормально регіструватися на лікування, бо вони не є студентами – вони вчаться на неіснуючій дисципліні. Це є фікція в очах України. І з цим треба закінчувати. Ми вже вісім років боремося за це і ми дуже вдячні ЗМІ, які сприяють тому, щоб ця кривда була припинена.

Галина Терещук

Втім ректори обох навчальних закладів сподіваються, що буде відновлена справедливість і богослов’я в Україні як наукова дисципліна невдовзі буде визнана. Зараз міністерство освіти формує спеціальну комісію. Цю проблему обговорять в Богословському центрі майже 300 теологів з усього світу, які на свято Успіня Богородиці, зберуться на конференцію у Львові.

Василь Зілгалов

21 серпня у Києві на місці, де будується патріарший собор Української Греко-католицької церкви Христового Воскресіння, було відправлено урочисту літургію. Вона започаткувала перенесення Центру греко-католиків зі Львова до Києва. Саме ж богослужіння супроводжувалося акцією протесту парафіян російської православної церкви та низки проросійських політичних організацій та партій. Інформує наш кореспондент Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

Кілька тисяч віруючих, мешканці навколишніх будинків, греко-католицькі архієпископи з усієї України, а також представники духовенства УПЦ КП та УАПЦ взяли участь у Святій Літургії біля церкви Христового Воскресіння, яка зводиться. Ця служба Божа є особливою і започатковує перенесення Центру Української греко-католицької церкви, зі Львова до Києва. Відправу провадив тепер вже Верховний архієпископ Києво-Галицький Любомир Гузар. Він виголосив і урочисту проповідь.

Любомир Гузар

Це є наше спільне свято так, як цей храм є не тільки храмом одної громади чи одного міста, а цілої нашої церкви. І хай милостивий Господь благословить вас, щоб усі дні ваші в тіні цього храму, були повні Божої благодаті. Слава Ісусу Христу!

Микола Закалюжний

Кілька сотень парафіян російської православної церкви під час богослужіння протестували біля входу на територію греко-католицького храму, проти перенесення кафедри УГКЦ до Києва. Їхню позицію тлумачить учасник акції протесту, протоієрей РПЦ Олександр.

Протоієрей Олександр

Сталося саме те, чого слід було чекати – загострення міжконфесійних відносин, спровоковане греко-католиками. На одну канонічну територію приходить інша православна церква. Не може бути на одній території двох церков, які є спаситель ними для душі людини. Ми нічого не маємо проти того, щоб був якийсь центр ісламський, іудейський – то їхня справа. Але коли вони кажуть, що ми брати, то церкви-сестри, таким чином провокуючи ...

Микола Закалюжний

Представники деяких політичних сил, зокрема Прогресивної соціалістичної партії, партії держава, партії руській блок та інших організацій, заявили про свою рішучу підтримку Російській православні церкві і не тільки їй. Говорить лідер прогресивних соціалістів Наталія Вітренко.

Наталія Вітренко

(Переклад з російської): Вони хочуть вас окатоличити! У вас піррова перемога! Вам вдалося завдяки продажності української влади захопити цю святу ділянку на лівому березі. Вам ніколи не вдасться окатоличити Україну. І Україна буде з Росією та Білоруссю, ми створимо новий міждержавний союз: Україна, Білорусь, Росія.

Перериваючи розповідь Миколи За калюжного про події 21 серпня у Києві, я хочу нагадати слухачам про те, що різні церкви і партії висловили протилежні точки зору щодо перенесення осідку греко-католицької церкви до Києва. Ви вже чули про позицію Московського патріархату, комуністів, прогресивних соціалістів. Наприклад, грузинська делегація від грузинської церкви і громадськості підтримала перенесення кафедри глави УГКЦ до Києва. А Українська соціалістична партія зробила заяву з приводу перенесення осідку глави української греко-католицької церкви до Києва, де йдеться про те, що визнаючи за релігійними конфесіями право на самостійне вирішення внутрішніх проблем Соціалістична партія розглядає перенесення осідку глави української греко-католицької церкви до Києва, яке “здійснюється, не зважаючи на процеси православної громадськості та офіційні звернення до папи Римського Бенедикта ХІV патріарха Олексія ІІ та блаженнійшого митрополита Володимира, як прикре свідчення браку християнського розуміння між найчисельнішими конфесіями України”. І Микола За калюжний завершує свою розповідь про події 21 серпня у Києві.

Микола Закалюжний

Цю позицію Наталії Вітренко, доповнювали російські прапори і двоголовий герб сусідньої держави. Оцінити дії політичних захисників російського православ’я, я попросив ігумена Євстратія – прес-секретаря Київської патріархії.

Ігумен Євстратій

Це – суто політика, і мені шкода, що під іменем православної церкви такі речі про водяться. І нічого спільного із православ’я це не має. Ну, вибачте. Коли соціалістка прогресивна пані Вітренко чи невідомої віри пан Корчинський починають захищати православ’я, то це сумно. Православ’я не потребує захисту, воно ще саме захистить, кого хочеш.

Микола Закалюжний

Представники УАПЦ заявили про те що перенесення Центру греко-католицької церкви до Києва, є внутрішньою справою УГКЦ. Таку ж позицію засвідчив і Президент України Віктор Ющенко. За його словами “Ніхто не має права “показувати перстом, якої кому бути віри і вирішувати замість самої церкви, де повинен знаходитись її центр”, підкреслив глава держави. Позицію УПЦ з цього питання висловлює ігумен Євстратій .

Ігумен Євстратій

Київський патріархат вважає перенесення центру УГКЦ внутрішньою справою самої греко-католицької церкви. Ми сподіваємося, греко-католицька церква зробить все можливе для того, щоб уникнути звинувачень у прозолятизмі. Поважатиме. Що православна церква є підтриманою більшістю віруючих України, а Київ є центром православ’я з тисячолітньою історією. Якщо це буде так, то тільки покращуватимуться відносини між греко-католицькою та православною церквами. Бо останнім часом ми вже налагодили конструктивний діалог.

Микола Закалюжний

Вхід на територію, де біля храму провадилася служба Божа, шеренгами перегородила міліція, але кожен без перешкод міг вільно або брати участь у акції протесту, або ж обійти мітинг і взяти участь у Літургії. На публічні і грубі звинувачення, з однієї сторони лунала молитва з іншої.

Втім, протистояння могло б мати і більш небезпечний характер, коли люди розходилися після служби Божої, тому присутність міліціонерів тут була аж ніяк не зайвою.

Після закінчення Богослужіння учасники акції протесту залишивши територію на підступах до собору, попрямували хресною ходою, продовжуючи демонструвати свій протест.

А вже через кілька днів предстоятелі основних конфесій України, в тому числі УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ та інших молилися за кращу долю України у День Незалежності разом з президентом України та іншими високопосадовцями. І ніхто з них не заперечував що Бог один і Україна в нас одна.Микола Закалюжний. Радіо “Свобода” Київ.

Василь Зілгалов

Багато слухачів нашої програми бачили, як 24 серпня в День незалежності України Президент Ющенко разом із сім’єю взяв участь у молитві за Україну, яка розпочала урочистості з приводу Дня незалежності у Софіївському Соборі в Києві. Де проходила молитва. Главу держави привітали духовні провідники, члени Всеукраїнської ради церков та релігійних організації. Ми пропонуємо вам інтерв’ю з відомим українським філософом, письменником Євгеном Сверстюком, де ідеться про роль і місце святої Софії в духовному житті України.

Віталій Пономарьов

Пане Євгене, вперше за роки незалежності на відзначення Дня незалежності України урочистий прийом був біля Софіївського Собору. Чи це означає щось?

Євген Сверстюк

Я думаю, що це – ініціатива Президента. І це – дуже мудра ідея, щоб започаткувати відзначення Дня незалежності в Софії. Софія - це наша традиція, це пам’ять тим, хто знав великих князів і гетьманів. І пам’ять висвяті патріарха Мстислава і Дмитрія в Софії. Словом, це безперервна наша національна пам’ять. Потім дзвони в Софії – це теж дуже важливо, це може більше важить, ніж будь-які мітинги і урочистості.

Віталій Пономарьов

Як ви дивитися на таке співвідношення політичного заходу і такого символічного місця, пам’ятаєте, Київ визначається, як місто премудрості Божої.

Євген Сверстюк

Якщо говорити про саму ідею свята, яке є святом нашого духовного відродження, чи заповідалося як свято духовного відродження, то вона мені дуже подобається. Якщо говорити про наповнення, то мене шокує риторика політична з уст духовних осіб. Я волів би, щоб це були справді не духовні особи і не найвищого рангу. І щоб це справді була молитва. Але тут є певні складності. Але поєднання Дня незалежності із Софією Київською мені здається традиційним. Мені здається, що невипадково Хмельницького було прийнято саме Софійським керівництвом, і він не забув спрямувати туди дорогу. Це звичайно невипадково. Це був дуже великий народ з дуже великою традицією в 17 столітті. Зараз ми маємо той же народ з дуже розмитою традицією. Що стосується прийому, то я не був на прийомі. Мені передавали запрошення на одну особу і я його не прийняв. І я не можу сказати, як воно відбувалося. Але тут вже певна ознака стилю: якщо зустріч з духівництвом, то зустріч з інтилігенцією, як заповідалося, молодими і талановитими.

Віталій Пономарьов

Як вам бачиться це надалі, яким буде співвідношення мирського і духовного в цій традиції? Справді були запрошені ієрархи різних конфесій, в тому числі неправославних. Чого тут більше: духовного чи мирського?

Євген Сверстюк Звичайно, мирського. Це є лише спроба поєднати політичну акцію з духовним, спроба не дуже продумана. І виконання її мало елементи гротескного.

Василь Зілгалов

перериваючи розмову з Євгеном Сверстюком про святу Софію, нагадаємо, що сказав про роль церкві у суспільстві на майдані в день свята Віктор Ющенко.

Віктор Ющенко

Місію повернення нації до її духовних витоків має виконати відновлена єдина помісна Українська православна церква.

Василь Зілгалов

І Віталій Пономарьов заверщує розмову з філософом Євгеном Сверстюком про святу Софію.

Віталій Пономарьов

Чи можна почути ваші міркування з приводу можливостей наповнення цієї традиції? Здається ще за митрополита Петра Могили було таке повір’я, що київ існуватиме, допоки стоїть у Святій Софії нерушима стіна. Яким би ви бачили наповнення цієї традиції сьогодні у секуляризованому і багато в чому атеїстичному суспільстві?

Євген Сверстюк

Ви знаєте, наше суспільство звичайно є релігійно розпорошеним і несформованим, його не можна назвати атеїстичним. Воно напівпоганське. Бо більшовицький стиль атеїзму фактично зводився до повернення в поганство. То не був той атеїзм, який пропонували французькі просвітники. Це було або просто відречення від святині, або богохульство найчастіше. Але ми застали цю руїну, ми повертаємося такими, якими ми є до традиції. Я би не став дуже акцентувати увагу на секулярності сучасного світу в умовах Києва. Європа має свою традицію. А ми маємо свою традицію. І згідно нашій традиції повернення до церкви є формальнішим , ніж там. Це закорінено у підсвідомості людей, які не є навіть релігійними. Я не бачу тут суперечності, але я бачу дуже велику не сформованість моральну і релігійну, не зважаючи на те. Що церква має свободу вже років 15. Дуже велику не сформованість і великі труднощі, що робити з тими так званими представниками так званих конфесій.

Віталій Пономарьов

Пане Євгене, як на вашу думку, чи не зарадило б тут передання Софійського собору майбутній помісній церкві.

Євген Сверстюк

Передання собору майбутній церкві – це питання майбутнього звичайно. І я мав необережність агітувати за те, щоб передали в 1990-1991 р.р. собор автокефальній церкві. Але звичайно я мислив під автокефальною церквою патріарха Мстислава як дуже культурну, дуже релігійну людину, і я собі уявляв, що ця культура буде від патріарха передана, буде культивуватися. Мені поставив запитання Шевченко чи впевнений я, що для Софії це буде добре. Коли я просив у нього підпис для передання. І тут я замовк і задумався. Я не знаю, чи треба передавати Софію церкві. Але звичайно ж треба відкривати її для великих дат національних, релігійних, бо то є частка нашого єства. Софію сам Бог береже. Коли задуматися, що там було у 30-их роках : і про кінних енкаведистів, і про спроби завезти динаміт, і про чудесне врятування від цього всього і 34-му році і під час війни – то справді: Софію сам Бог береже і нас разом з нею.

Віталій Пономарьов

Традиція, що закладається і відроджується, традиція Софіївського собору, як духовної цитаделі, вона має враховувати богословський аспект Софії, як премудрості Божої, і київський аспект – як міста Софіїного, і загалом національний і духовний аспект?

Євген Сверстюк

Так. Свята Богородиця має єднати народ на ґрунті предковічних засад любові.

Віталій Пономарьов

Дякую за розмову. Це був філософ і головний редактор газети наша віра Євген Сверстюк. Вів розмову Віталій Пономарьов.

Василь Зілгалов

На цьому ми завершуємо програму “Споконвіку було Слово” на хвилях української редакції “Радіо Свобода”.

Нагадаю, що автор програми і укладач її Василь Зілгалов, допомагав мені у празькій студії за режисерським пультом Вацлав Клоцберг.

І перш ніж попрощатися з вами шановні слухачі, хочу нагадати слова, які написані у Софії Київській над склепінням над Божою Матір’ю Орантою, над нерушимою стіною. Цитую: “Бог посеред нього, він не похитнеться. Бог йому допоможе перед світанком”.

На все добре, до нових зустрічей в ефірі. Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG