Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:05

БЮТівці ініціюють створення у парламенті більшості. Чи вдасться їм реалізувати цю мету, як на це реагують інші провладні партії і яким буде формат цієї більшості?


Марина Пирожук Гості: Іван Заєць - народний депутат України (УНП); Олег Білорус - лідер БЮТ (телефоном); Микола Рудьковський - народний депутат України (СПУ) (телефоном).












Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 29 серпня 2005 року.

Марина Пирожук

Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях Радіо” Свобода”. 30 серпня. В ефірі “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Марина Пирожук.

БЮТівці виступають за створення у парламенті більшості. Чи вдасться їм реалізувати цю мету, як на це реагують інші провладні партії і яким буде формат цієї більшості?

Про це ми говоритимемо з лідером Блоку Юлії Тимошенко Олегом Білорусом, членом фракції соціалістів Миколою Рудьковський, який за нами на телефонному зв’язку, і з членом Української Народної партії Іваном Зайцем, який сидить поруч мене у студії.

Вітаю шановних гостей, дякую за участь у програмі.

У перші тижні роботи Верховної Ради буде оголошено про створення парламентської більшості, яка вийде з низкою ініціатив, у тому числі щодо підвищення прохідного бар''єру на виборах у парламент до 5%. Про це сьогодні заявив лідер фракції БЮТ Олег Білорус.

Пан Білорус вважає, що це питання вирішиться впродовж вересня, і заявляє, що наразі з цього приводу ведуться перемовини та консультації. Водночас він відзначає, що переговори проходять нелегко, оскільки кожна політична сила під час цього думає про майбутні парламентські вибори. Попри все, пан Білорус прогнозує, що у складі більшості буде понад 250 депутатів.

Шановні гості, ви поділяєте оптимізм пана Білоуса щодо створення більшості уже у вересні і в такій кількості?

Пане Заєць, почнемо з Вас, оскільки Ви один у студії і ближче до мене. Іван Заєць

Я не поділяю такого оптимізму. Ця пропозиція не перша. Я нагадаю Вам, що ще під час виборів і після президентських виборів Українська Народна партія наполягала на тому, щоб після виборів у Верховній Раді була створена парламентська більшість, яка б забезпечила дієву підтримку уряду.

На жаль, тоді до наших пропозицій ніхто не прислухався. А якби прислухалися, то зараз ми б мали трошки іншу ситуацію в економічному плані, іншу ситуацію з нашим урядом.

Марина Пирожук

А хіба БЮТівці пропонують щось інше?

Іван Заєць

Всьому свій час. Справа у тому, що спочатку реалізувався проект ситуативної більшості у Верховній Раді, та й ще за участі комуністів. Ви ж бачите – головою Верховної Ради є Литвин, заступником – Адам Мартинюк, і все всіх начебто влаштовувало.

Українська Народна партія з цим категорично не погоджувалася, бо ми знали, що така ситуативна парламентська більшість ніколи не створить належної підтримки уряду і не забезпечить ефективної його діяльності.

Марина Пирожук

Але ці речі відбувалися, пане Заєць, ще за старої влади. А вже за нової влади це можливо?

Іван Заєць

Ні, ці речі вже відбувалися за нової влади, бо вибори президентські, наскільки Ви пам’ятаєте, відбулися понад півроку тому.

Марина Пирожук

Мова йде про Мартинюка і про ту більшість...

Іван Заєць

Але вони і зараз там сидять. Ми зараз так само виступаємо за створення парламентської більшості, але ми хочемо дуже чіткої відповіді на запитання: “Під що створюється парламентська більшість?”

Завжди парламентська більшість створювати під програму дій уряду. А на сьогоднішній день парламентська більшість створюється під зміну прохідного бар’єру на виборах чи під щось інше - це не та програма.

Марина Пирожук

А на Ваш погляд, під кого створюється ця парламентська більшість?

Іван Заєць

Я думаю, що зараз вона поки і не створюється. Це поки що такі пропозиції, які є технологічними інструментами, щоб далі реалізовувати цю ідею створення мега-блоків на президентських виборах.

Якщо хтось не хоче йти до цього мега-блоку, то, будь ласка, для одних – це високий прохідний бар’єр, для інших – інша парламентська більшість з іншим керівництвом Верховної Ради.

Ви ж добре пам’ятаєте, що сьогодні Верховна Рада у своєму керівництві недоукомплектована: немає заступника Верховної Ради, немає керівників цілої низки комітетів. Тому говорити про якусь ефективність діяльності ВР не доводиться.

Тому УНП виступає за те, щоб ця парламентська більшість була створена, але ми хочемо бачити предмет, під який створюється ця парламентська більшість, ми хочемо бачити ту конкретну програму, що буде робитися із селом, що буде робитися із промисловістю, що буде робитися з експортом, з імпортом. От, будь ласка, цей набір питань, і тоді ми будемо говорити про створення парламентської більшості, а не зараз.

Марина Пирожук

Дякую, пане Заєць. Пане Білорус, добрий вечір!

Олег Білорус

Добрий вечір.

Марина Пирожук

Стратегічне завдання ініціаторів створення більшості, як ми зрозуміли, - набрати 250 депутатів. Хто, на Ваш погляд, увійде в цю більшість чи може увійти?

Олег Білорус

Я впевнений, що у таку більшість, яка підтримує програму уряду, увійдуть фракції “Наша Україна”, БЮТ. Думаю, як сказав пан Іван Заєць, туди увійде УНП за певних умов.

Туди може увійти і фракція Народної партії України, соціалісти, навіть фракція “За єдину України” Губського, а також позафракційні народні депутати.

Що стосується платформи, на базі якої може бути сформована більшість, то пан Іван має рацію, що тепер треба думати і говорити не про ситуативну більшість, а про більшість, яка б чітко стояла на позиції реалізації програми Президента, програми уряду.

Такі програми є, вони підтверджені, і вони складають достатньо тверду основу для формування більшості на цьому фінальному етапі каденції цієї Верховної Ради.

Без більшості ВР повторить фінальний етап минулої сесії, коли хаос і блокування будуть відображати ситуацію. Тому я думаю, що знайдеться досить поміркованих тверезих сил, щоб зрозуміти, що більшість – це не технологія передвиборча, а це імператив повеління від українського народу.

Марина Пирожук

Дякуємо, пане Білорус. Пане Рудьковський, чи чуєте Ви нас?

Микола Рудьковський

Так, добрий вечір.

Марина Пирожук

Добрий вечір. Пан Білорус бачить на сьогодні соціалістів у цій парламентській більшості, але чи підуть на це соціалісти, чи увійдете ви до цієї більшості?

Микола Рудьковський

Я, як член фракції соціалістів, вважаю, що уряду було б набагато легше працювати, якщо б була створена парламентська більшість, яка б у цей складний передвиборчий період могла забезпечити стабільність ухвалення необхідних законів для забезпечення зростання економіки.

Дуже складним буде ухвалення і бюджету, і нових податкових законів та і інших законів, особливо щодо вступу до СОТ тощо.

Але створення парламентської більшості відбуватиметься у дуже непростих умовах, по-перше, передвиборчої кампанії, а, по-друге, протистояння політичних груп і поглядів різних політичних сил на розвиток України.

Марина Пирожук

Пане Рудьковський, це зрозуміло, про це вже говорив вже пан Білорус. А чи увійдете Ви до цієї більшості і за яких умов?

Микола Рудьковський

Якщо буде формуватися парламентська більшість, і у цьому процесі братимуть участь і “Наша Україна”, і БЮТ – сили, які перемогли на виборах, йдеться про Помаранчеву революцію, то ми братимемо участь у створенні такої коаліції, але таке рішення має ухвалити політична рада Соціалістичної партії.

Марина Пирожук

Наразі у Вас чіткої відповіді на це запитання немає? Так?

Микола Рудьковський

Це політичне рішення не обговорювалося на засіданні політради. Але я вважаю, що члени урядової коаліції і партії – члени урядової коаліції цілком логічно можуть формувати таку більшість.

Інша справа, чи увійдуть до цієї більшості інші політичні сили і на яких умовах. Я, наприклад, не уявляю, як ми можемо створювати парламентську більшість за участі Партії регіонів чи СДПУ(О), для нас це буде...

Марина Пирожук

Про це наразі мова не йде. Дякую, пане Рудьковський. Сьогодні, власне, лідер фракції Народної партії, про яку вже говорив і пан Білорус, і Ви згадували, Ігор Єремеєв заявив, що його фракція, яку ще всі знають як фракцію Володимира Литвина, виступає проти синтетичного створення (цитую пана Єремєєва) парламентської більшості і твердить, що така більшість йому може нагадувати більшість у парламенті часів Кучми.

Давайте послухаємо пана Єремєєва.

Ігор Єремєєв

Що стосується більшості, я не знаю, з якими політичними силами велися переговори про створення більшості у Верховній Раді на цій сесії. У всякому випадку із Народною партією переговори про створення більшості не проводилися.

Давайте згадаємо рік тому. Для чого потрібна була більшість Леоніду Даниловичу? Для того, щоб проводити свою політику у Верховній Раді.

Для чого сьогодні необхідно створювати більшість у Верховній Раді? Якщо законодавчий акт відстоює інтереси українського народу, то ми за нього голосуємо більше, ніж у 300 голосів.

А якщо є необхідність провести якісь законодавчі акти або ті чи інші речі, які не є народними, тоді треба створити більшість, яка буде виконувати ті чи інші інтереси.

Тому на думку Народної партії сьогодні не може йти мова про створення більшості, тому що це буде необ’єктивним, тому що це буде синтетична більшість, яка буде організована напередодні виборчої кампанії.

Марина Пирожук

Шановні гості, пан Єремєєв висловлює побоювання, що нова парламентська більшість може бути створена під тиском і відстоюватиме інтереси, які не вигідні українському народові. Як би ви це прокоментували? Що значить невигідна українському народові? Що тоді вигідно українському народові, пане Заєць?

Іван Заєць

Я думаю, що на це питання можна дати відповідь лише тоді, коли той чи інший законопроект, та чи інша програма буде обговорюватися саме у рамках парламентської більшості.

А ситуативне голосування показало, що Верховною Радою законопроекти, які саме відповідають національним інтересам, відхиляються; а ті законопроекти, які несуть у собі ознаки корпоративного, лобістського плану, дуже часто ухвалюються.

Тому тут я не можу погодитися із тим, що більшість створюється, щоб проводити антинародні рішення. Навпаки, скрізь більшість – це та структура, та одиниця, та частина влади, яка несе відповідальність за роботу уряду, яка несе відповідальність...

Марина Пирожук

...за ухвалення необхідних країні законів.

Іван Заєць

...за законодавче забезпечення цієї діяльності. Я вже колись говорив у цій студії, що УНП буде дуже активною складовою парламентської більшості. І на фазі створення парламентської більшості ми так само вестимемо свою діяльність дуже активно.

Ми переконані, що без парламентської більшості неможливо забезпечити ефективної діяльності парламенту. Я думаю, що, можливо, Народна партія України, чи як вона називається – партія Литвина, побоюється, що створення парламентської більшості призведе до зміни керівництва Верховної Ради, вони втратять лідера, як голову Верховної Ради.

Так для цього є переговори, де все це можна обумовити, і не треба нічого боятися, але не треба і з іншого боку боятися заповнити посаду, наприклад, заступника голови Верховної Ради, заповнити посади голів комітетів і до кінця структурувати Верховну Раду.

Тому я нічого лихого не бачу, думаю, що це просто така певна недовіра, бо ще ніхто поки не вів переговорів.

Марина Пирожук

Недовіра до самої ідеї чи до ініціаторів цієї ідеї?

Іван Заєць

Я думаю, що тут тяжко розмежовувати, тому що ідея обов’язково повинна реалізуватися, якщо вона серйозна.

Марина Пирожук

Дякую. Пане Рудьковський, як Ви прокоментуєте заяву пана Єремеєва?

Микола Рудьковський

Розумієте, пану Єремеєву є що сказати, бо він зумів побувати у більшості Леоніда Кучми свого часу, і він знає, як він уміло тоді створював із Литвином більшість Кучми.

Тому я розумію, чому він протестує, бо він, можливо, думає, що ця більшість буде створюватися тими самими методами залякуванням через прокуратуру і через МВС. І на таких умовах йому, звичайно, не хотілося б брати участь у такій більшості.

Але точка зору соціалістів – потрібно створювати у парламенті, якщо створювати парламентську більшість, то на умовах політичного компромісу.

Наприклад, у будь-якому випадку, і ми до цього прийдемо, що у парламенті потрібна бути стабільна більшість, бо після набуття чинності змін до Конституції...

Марина Пирожук

Пане Рудьковський, ми про це будемо говорити трошечки згодом. Пане Білорус, якщо ж до більшості не увійдуть, скажімо, фракція Литвина, чи, припустімо, соціалісти, які ще думають над цим питанням, то де назбирається 250 осіб, з кого тоді формуватимуть більшість?

Олег Білорус

Мова йде про те, щоб у парламенті України сформувати більшість народної довіри, яка б працювала на народ, а не на олігархів чи на корпорації.

Рано чи пізно: чи тепер восени, чи після парламентських виборів - така більшість буде сформована, тому що цього вимагатимуть виборці.

Марина Пирожук

Це у тому випадку, якщо не вдасться створити більшість зараз?

Олег Білорус

Тоді це рішення буде відкладене на півроку на шкоду національним інтересам. Але більшість все рівно буде, тому що це – звичайна норма, і опозиція повинна бути, і більшість – бо іншого виходу немає.

Тому я не вважаю, що зараз ми повинні формувати більшість по-кучмівські – силою, примусом, ні. Принцип формування більшості – добровільність на базі власних політичних інтересів кожної фракції, компроміс, який об’єднає, який солідаризує. Який створить критичну масу для конструктивних рішень у парламенті.

Всякі інші побоювання можна вирішити у процесі переговорів, модифікації інтересів, підходів – це тактичні питання.

Але принципова позиція наша була, є і буде. Життя показало, що парламентська більшість є абсолютно необхідною. Ми будемо послідовно наполягати на її створенні. Сьогодні, може, ще не всі готові, але в процесі переговорів кількість бажаючих приєднатись до більшості народної довіри, я думаю, буде достатня, вона буде набагато перевищувати ту критичну більшість у 226 народних депутатів.

Марина Пирожук

Дякуємо, пане Білорус.

Про те, чи буде в парламенті в осяжній перспективі сформована така більшість, ми запитали політологів. Послухаймо Володимира Полохала.

Володимир Полохало

Мені здається, що заява лідера фракції партії “Батьківщина” Олега Білоруса певною мірою є зондажною, скоріше не є такою, де уже можна говорити про підсумки певних переговорів і про факт створення такої парламентської більшості.

Оскільки вона спровокувала виступи у мас-медіа серйозних політичних фігурантів, таких як лідера фракції “НУ” Мартиненка, спікера парламенту і голови Народної партії Литвина, і неоднозначно сприйнялося серед українського політикуму.

Справді, Президент поставив таке завдання про створення парламентської більшості. Але видається сьогодні, що серйозних переговорів, серйозних домовленостей і яких-небудь підстав говорити про те, що достатньо тижня-два, щоб вона функціонувала і була проголошена в парламенті, сьогодні ще немає.

Отже це – певний зондаж політичного спектру, представленого в українському парламенті і не є результатом уже факту, що майже відбувся.

Марина Пирожук

Це був Володимир Полохало, а ось, що з цього приводу сказав Вадим Карасьов.

Вадим Карасьов

Такої більшості не буде, ні президентської, ні прем’єрської, цю більшості не підтримають, це вже очевидно, Народна партія Литвина, Мороз. У разі створенні пропрем’ської більшості – то це гра на користь Тимошенко, якщо це вже президентська більшість, то Мороз має ідентифікуватися із владою, але краще все ж таки бути у напівопозиції.

Ключові гравці у парламенті сьогодні не зацікавлені у створенні такої більшості: Литвин і Мороз, ні їхні політичні сили не зацікавлені у створенні такої більшості.

Юлія Тимошенко теж не зацікавлена у створенні пропрезидентської більшості. Я думаю, що вона розуміє, що такої більшості створювати не можна, але за допомогою пана Білоруса вона все ж таки стає на точку зору Президента, демонструє її підтримку, розуміючи, що ця ідея не буде реалізована.

Це така класна гра. Тому, швидше за все, до парламентських виборів більшості парламентської не буде, а будуть ситуативні більшості: під бюджет, під якісь інші, можливо, акції.

Можливо, таку більшість бояться ще і створювати, щоб ця більшість у деяких випадках не була направлена або на суттєве підвищення прохідного бар’єру до виборів у Верховну Раду, або на те, щоб у той чи інший спосіб корегувати політичну реформу.

Тому, швидше за все, кожен буде грати сам за себе. Таку більшість саме передбачають конституційні зміни, і, швидше за все, вже після виборів ми будемо мати більшість, а чия вона буде: пропрем’єрська, чи пропрезидентська – це вже покажуть результати виборів.

Марина Пирожук

Це був Вадим Карасьов. Пан Заєць хоче відреагувати на думки політиків. І я дозволю усім нашим гостям це зробити, якщо вони бажають. Прошу, пане Заєць.

Іван Заєць

Я хочу погодитися із тим, що парламентська більшість – це необхідний елемент демократичної влади, але реалізувати цей проект буде дуже важко, якщо не неможливо.

Однак я підтримую усі ці розмови, бо це дає нам можливість готувати громадську думку до 2006-го року, це дає нам можливість готувати наших політиків – це дуже серйозна проблема.

Але з іншого боку, я вважаю, що якщо Президент чи уряд захочуть мати парламентську більшість, яка буде реалізовувати програму, то вона буде створена упродовж місяця.

Тобто тут чи справді буде достатньо політичної волі Президента та прем’єра, чи просто справді це такий зондаж – пограти на нервах, наприклад, у Литвина - Народної партії, чи у когось іншого.

Я би хотів, щоб цей проект реалізувався досить серйозно.

Марина Пирожук

Дякую, пане Заєць. Пане Білорус, спікер Володимир Литвин також говорив про те, що він проти утворення у парламенті більшості і наголошував на тому, що у парламенті має бути не пропрезидентська чи проурядова, а проукраїнська?

Цікаве визначення у пана Литвина. Якщо виходити з його логіки, то якою була прокучмівська більшість, проамериканською, прогондурасівською?

Хіба будь-яка більшість не має бути проукраїнською?

Хоча у мене до Вас запитання інше, якою за Вашою концепцією має бути більшість проурядова чи пропрезидентська? Яка більше лякає Ваших партнерів?

Олег Білорус

Наші партнери не повинні боятися. У нас є Президент і уряд народної довіри, і тому у парламенті повинна бути сформована більшість народної довіри, більшість, яка б взяла на себе відповідальність і не допустила того хаосу і блокування, що було на фінальній стадії останньої сесії.

Я не приймаю тих дефініцій вигаданих, що більшість пропрезидентська чи пропрем’єрська – це все від лукавого.

Марина Пирожук

А чому тоді вагаються деякі представники “Нашої України”? Принаймні це вже сьогодні коментував пан Мартиненко, і у нього є певний скепсис щодо цієї ідеї створення більшості.

Олег Білорус

Це може бути тому, що у декого затяглися канікули, дехто ще не увійшов у політичну спортивну форму. Я ніколи не говорив про те, що більшість має бути сформована за один тиждень, я говорив про формування більшості як про вимогу.

Сьогодні політологи і всі ні слова не сказали про виборців, громадян України, які більше не потерплять того хаосу у парламенті, які будуть вимагати упорядкувати діяльність.

Марина Пирожук

Може, виборці далекі від ідеї створення парламентської більшості, і вони швидше оцінюють результати роботи керівництва держави за якимось іншими чинниками, а не за тим, чи створена у парламенті більшість, чи не створена?

Олег Білорус

Наші виборці набагато грамотніші, ніж ми думаємо. Я буваю часто і у селах, розмовляю із людьми – вони все прекрасно розуміють. Вони розуміють, хто не дає можливості ухвалити закони, які відповідають інтересам національним, інтересам громадян, і хто проштовхує лобістські інтереси.

Марина Пирожук

Пане Білорус, а якщо можна, хотілося б почути Вашу коротеньку відповідь, а чому проти утворення провладної більшості виступає саме Литвин?

Олег Білорус

Я думаю, що його лякає гіркий досвід кучмівської більшості, яка була політичним насиллям і ґвалтуванням народних депутатів, політиків. Крім того, він просто боїться, що його персональний вплив, контроль ситуації зменшиться, що це перейде до більшості. Це також марно. Більшість буде співпрацювати з спікером парламенту. Спікер парламенту може очолювати більшість. Тут є багато можливостей для маневрів, для компромісів.

Марина Пирожук

Пане Рудьковський, на Ваш погляд, чи можна говорити з огляду на те, що ми почули, що Литвин дедалі більше віддаляється від Ющенка і чи не штовхають його на це дрібні партії, себто виступити третьою силою, скажімо?

Микола Рудьковський

По-перше, я не чув. По-друге, я хотів би повідомити, що соціалісти не висловлювали своєї позиції, що вони не увійдуть до парламентської більшості. Бо якщо парламентська більшість буде створена на принципах політичної домовленості і консенсусу для виконання досягнутої мети, скажемо, на умовах підписаної між О.О. Морозом і В.А. Ющенком, то чому ми не можемо входити до такої більшості.

Інша справа, якщо вона не формується на добровільних умовах, то ми категорично проти того, щоб її створювати за рахунок тиску міліції чи прокуратури. Тому це процес переговорів. Гарантувати її створення неможливо.

Інша справа, хто із цієї дискусії, які отримає дивіденди. Я б не хотів, щоб через місяць чи два можна було сказати в Україні, що у зв’язку з тим, що у ВР не створили більшість, тому життя в країні погіршується. Я б не хотів, щоб на когось потім навішували ярлики.

Просто потрібно, враховуючи ту ситуацію, яка є треба її об’єктивно оцінювати і її аналізувати, щоб в подальшому ми мали стабільний парламент, швидше реалізували зміни до Конституції і мали стабільну парламентську більшість, ніколи не перекладали чи на парламент чи на уряд хто є винен за ситуацію в державі. І парламент і уряд будуть відповідати. Я надіюсь, що з 1 січня так і буде.

Марина Пирожук

Ви говорили про дивіденди. А які можна з цього отримати дивіденди, хто може їх отримати?

Микола Рудьковський

Розумієте, з одного боку, одні політики говорять, що от уряд винен, що подвоїлися ціни на цукор. З іншого боку, інші говорять, що парламент винен у зв’язку з тим, що не прийняв ті чи інші закони. І уряд винен і парламент.

Але немає зараз механізму взаємної відповідальності за ситуацію, а зміни до Конституції зв’яжуть і уряд і парламент. Таким чином ми матимемо більшість в парламенті ...

Марина Пирожук

Пане Рудьковський, що тоді заважало представникам лівих сил, в тому числі і деяким соціалістам, голосувати за закони, які стосувалися СОТ? Яка тут взаємодія має бути, тим паче, що уряд твердив, що він якраз проводив роботу активну із керівниками парламентських фракцій і з рядовими депутатами?

Микола Рудьковський

Соціалісти все зробили, щоб закони, які сприятимуть виходу українських товаровиробників на зовнішні ринки були прийняті, але які не суперечать національним інтересам, які не знищують цілі галузі економіки. Уряд, і прем’єр-міністр в тому числі, погодилася, що в тому виді закони, які ми прийняли по сільському господарству, по промисловості є кращими для українського товаровиробника, захищають його інтереси.

Марина Пирожук

Але був і інший факт неухвалення законів, що гальмувало вступ України до СОТ.

Микола Рудьковський

Якщо іде протистояння поглядів соціалістів і керівників БЮТ, то це не говорить, що ми добиваємося взаємопоїдання, а ми в дискусії вишукуємо взаємокомпроміс, який забезпечить позитив для всієї України в цілому.

Марина Пирожук

Давайте послухаємо на цьому етапі матеріал мого колеги Сергія Грабовського.

Сергій Грабовський

Стала парламентська більшість, яка формує уряд і відповідає перед виборцями за його політику - одна з головних запорук ефективного функціонування сучасної демократії. У конституційний монархіях, парламентських республіках та державах зі змішаною формою правління парламентську більшість становить або одна партія, або коаліція партій; ця більшість представляє собою в концентрованому вигляді настрої, інтереси і політичні вподобання переважного числа виборців, отже, є безпосереднім репрезентантом волі народу і має право виступати від його імені.

Розпад парламентської більшості у державах із зазначеними формами урядування майже неминуче тягне за собою дострокові вибори чи формування у парламенті нового правлячого блоку. І навіть у президентських республіках, де глава держави одночасно є главою уряду, парламентська більшість відіграє велику роль. Вона може заблокувати призначення міністрів, ухвалення бюджету чи вступ країни у міжнародні союзи.

З іншого боку, якщо уряд спирається на структуровану і відповідальну більшість - не має істотного значення, йдеться про парламентську чи президентську форму правління - його діяльність набуває динаміки, а законотворчість стає оперативною. Звичайно, у розвинених демократіях існують, крім урядів більшості, уряди меншості, але це радше виняток, аніж правило політичного життя. Хоча, з іншого боку, такі уряди і вільні від чи не єдиної небезпеки, яку зумовлює існування сталої парламентської більшості: законотворення, де не враховані інтереси та потреби всіх суспільних груп, і відповідного урядування.

Проте жодні серйозні економічні реформи, жодні істотні політичні перетворення, жодні принципові рішення щодо зовнішньополітичного курсу держави неможливі без напруженої роботи стабільної парламентської більшості. У незалежній Україні досі така більшість не поставала, якщо не рахувати прикро звісного ПУКу - так званої "парламентсько-урядової коаліції" часів прем''єрства Віктора Януковича, яка, на думку політологів, більше нагадувала домовленість про "дерібан" бюджетних коштів, ніж уособлення народного представництва.

І якщо дошукуватись причин разючих відмінностей України, скажімо, від країн Балтії чи від Польщі, де 15 років тому економічна ситуація була аж ніяк не краща і які навіть гіпотетично не розглядалися Заходом як кандидати на вступ до НАТО чи Євросоюзу, то в основі цих причин лежатимуть не тільки ментальні особливості. В основі таких відмінностей будуть багатопартійні парламентські вибори 13-15 років тому, які, у свою чергу, мали наслідком формування ще тоді парламентських більшостей і на їхньому ґрунті - відповідальних перед виборцями, а не перед президентом чи олігархами урядів. А в Україні, схоже, парламентська більшість з''явиться тільки за рік.

Марина Пирожук

Шановні панове, якщо не буде більшості, то як ухвалюватимуться важливі для країни законопроекти? Це стосується СОТ і підвищення прохідного бар’єру, і бюджет.

Іван Заєць

Будуть ухвалюватися, але не найкращі законопроекти. Це буде погано, тому що ми знову станемо на шлях півмір таких. Я переконаний, що в теперішній ситуації адміністративними методами парламентська більшість інколи не буде створена. Наявність парламентської більшості – це ознака високої політичної культури. Або ми продемонструємо цю високу політичну культуру і на добровільних засадах з урахуванням інтересів партій і фракцій створимо цю парламентську більшість або не створимо. Тому б я не витрачав час на обговорення цього питання.

Марина Пирожук

Але всі говорять про необхідність цієї полеміки, цієї дискусії, але результатів поки що немає.

Планка про 5% прохідний бар’єр. Це на думку багатьох експертів важливе завдання для керівництва і для Ющенка, оскільки це відсіює слабких і дає бонуси сильним. Але для цього треба скасувати попередній бар’єр. Чи можливо це зробити, по-перше, юридично грамотно, чи підтримається така пропозиція, якщо не буде більшості?

Іван Заєць

Юридично грамотно цього зробити не можна, тому що в законі про вибори народних депутатів є положення, де зазначається, що зміни до цього закону можна вносити тільки за 240 днів до виборів.

Марина Пирожук

А як ви ставитесь до цієї ідеї підвищити бар’єр?

Іван Заєць

Ми за підвищення бар’єру прохідності. УНП візьме будь-який бар’єр, бо ми партія народна. Ми не просто виступали за високий бар’єр, я, як член робочої групи ВР, що опрацьовувала пропозиції щодо змін до закону про вибори до народних депутатів України, і наполягав на тому, щоб прохідний бар’єр уже тоді був записаний не менше 4,5%.

На жаль, от пан Микола мене слухає і підтвердить, що тоді ні представники СПУ, ні представники КПУ, я вже не кажу про ту “заєдунську” більшість, не підтримали моєї пропозиції. А тепер я кажу, що це буде дуже проблематично, це не на часі, це збурить ВР, хоча ми за підвищення.

Марина Пирожук

Пане Білорус, що Ви скажете на це, як ухвалюватимуться суспільно значущі закони в разі, якщо такої більшості не буде створено, якої якості тоді будуть ті закони?

Олег Білорус

Я думаю, що без парламентської більшості рішення про підвищення прохідного бар’єру може бути прийнято лише на базі якогось компромісу чи в пакеті. Тому ми повинні 24 години на добу вести переговори і шукати інтереси всіх фракцій для того, щоб сформувати більшість.

Що стосується підвищення цього бар’єру, то я, як керівник фракції, вніс законопроект про підвищення прохідного бар’єру з 3 до 5%, завжди, виступаючи в парламенті, підтримував саме цей відсоток, бо він є золотою серединою, він дає можливість всім партіям і блокам бути представленим в парламенті, разом з тим дає можливість структуризуватись і формувати саме ту парламентську більшість.

Марина Пирожук

Чи можна зараз зробити зміни в цьому виборчому законодавстві? Чи можна цей прохідний бар’єр поміняти і зробити це грамотно з точки зору юриспруденції?

Олег Білорус

Можна це зробити. ВР може прийняти таке рішення.

Марина Пирожук

Це не буде порушенням?

Олег Білорус

Не буде порушенням. Та умова, що 240 днів до виборів, то я думаю, що якщо всі фракції зійдуться на тому, щоб змінити, то це можна буде зробити.

Марина Пирожук

А хто буде голосувати взагалі за всі ці зміни і за закони?

Олег Білорус

Я думаю, що це є предмет довгих переговорів, предмет самовизначення фракцій. Наскільки мені відомо, то вже завтра почнеться круглий стіл для обговорення цього питання. Час покаже. Сьогодні ще рано говорити. Вірю, що це буде в інтересах наших виборців.

Марина Пирожук

Рейтинги показують, що на третину майже впала довіра до політиків, за яких готові були ще кілька місяців голосувати понад 60%. Чи може бути це стимулом передовсім для провладних партій подолати розбрат у своєму таборі? Пане Заєць.

Іван Заєць

Я б не говорив би зараз про розбрат. Справа трошки глибше. Коли ми говоримо про розбрат, то це означає, що влада сформована не на інтересах народу, а сформована чи олігархічним шляхом чи якимось іншим.

Просто коли формувалась теперішня виконавча влада, то ставку було зроблено на ліберальну ідеологію. Ми бачимо ознаки цього лібералізму скрізь, чи то в цінах, чи то в інших економічних процесах.

Майже повністю до державного урядування не допущені національні демократи, патріотичні сили. В цьому я бачу найбільший ґандж теперішньої ситуації.

Тому якщо говорити про покращення діяльності нашої влади, то треба поки що наповнювати її патріотичними силами, адже президент сказав 24 серпня про те, що змінилося багато облич, але обличчя влади не змінилося. Чому? Тому що ...

Марина Пирожук

Ви маєте на увазі на всіх рівнях чи в найближчому оточенні президента?

Іван Заєць

На всіх рівнях ніякої зміни влади за своїм складом не відбулося. Я, наприклад, сумніваюся у тій цифрі, яку каже президент, що по Україні змінено 18 тисяч посадовців.

Марина Пирожук

Але принаймні ключові посади обіймають нові люди, члени команди Ющенка.

Іван Заєць

Той досвід, який я маю на сьогодні засвідчує, що змінено дуже і дуже мало людей. А якщо говорити про регіони, то там взагалі мова йде про одиниці. В кожному районі в кращому випадку це голова адміністрації і пару заступників, може один якийсь керівник управління. Прокуратура, багато інших управлінь не зачеплені сьогодні.

Тому говорити про те, що сьогодні відбулася така тотальна заміна кадрів неправда. Це велика неправда. З одного боку, начебто суспільство лякають тим, що начебто прийшли і повністю замінили, тому погана ситуація із економікою, а з іншого боку роблять вигляд, що ми справді змінюємо.

Нічого подібного. Треба довести цю справу до кінця. Керувати державою повинні патріоти, порядні люди, треба довести до кінця принцип відділення від політики бізнесу від влади, адже ці принципи не реалізовані сьогодні. Тому там чи там проскакують лобіювання приватних чи корпоративних інтересів.

Марина Пирожук

Пане Білорус, що Ви скажете з цього приводу? Чи об’єднається провладна команда з огляду на той рейтинг, який почав падати згідно соціологічних досліджень?

Олег Білорус

Я думаю, що об’єднаються, що це є хороший оздоровчий сигнал, який отвережує. Тому президент правильно сказав, що хай не чекають представники так званого бетону – середньої ланки, хоча для них загроза прошуміла десь у верхах, а вони будуть тихо сидіти на своїх місцях.

Принцип ворони на дроті: підскочила і знову сіла на свої дроти для держави і для влади народної довіри неприйнятний. Треба провести всі необхідні зміни персонального складу владних структур, лише тоді відкриється і то потенційна можливість для послідовної праці по покращенню ситуації. Поки що ця програма не реалізована. На жаль, ця робота іде дуже повільно.

Марина Пирожук

Тобто Ви в цьому сенсі є однодумцями з паном Зайцем?

Олег Білорус

Так. Цю роботу треба виконувати швидко, після взяття влади 100 днів критичних. А пройшло набагато більше, вже фактично 8 місяців, 240 днів. Це вже є загроза, тому що оця ситуація в державі і у владі – лебідь, щука, рак відображає старі інтереси старих людей, які у владі звикли, їх ніхто і нічого не змінить.

Марина Пирожук

Шановні гості, я б хотіла від вас почути короткі відповіді стосовно конфігурації передвиборчих. Чи вималюється вже у вересні якась конфігурація бодай провладному таборі?

Іван Заєць

Я вважаю, що вималюється.

Олег Білорус

Я вважаю, що обов’язково вималюється.

Марина Пирожук

Це була “Вечірня Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG