Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 08:12

“5-ть хвилин з Віталієм Пономарьовим”: 4 вересня виповнюється 348 років від обрання Івана Виговського гетьманом Війська Запорозького.


Віталій Пономарьов


Київ, 2 вересня 2005 року.

Юрист, вояк та поет, він став першим з низки українських політиків, які намагалися виправити зроблену Богданом Хмельницьким у Переяславі помилку.

Віталій Пономарьов

Чи знають сучасні українці, ким був Іван Виговський?

Респондентка

Ні, я не знаю.

Респондент

Гетьман України.

Віталій Пономарьов

Уродженець села Вигова на Поліссі, шляхтич Іван Виговський після навчання у Києво-Могилянській академії працював у Луцькому суді. У битві під Жовтими Водами ротмістр польського війська Виговський потрапив у татарський полон, звідки двічі безуспішно тікав. Зрештою, Богдан Хмельницький домігся від свого союзника хана Іслам-Гірея III звільнення Виговського.

Гетьман призначив Виговського генеральним військовим писарем. Серед підготовлених ним документів – “Реєстр усього Війська Запорозького” на 40 тисяч прізвищ на сімсот сімнадцяти сторінках. До нього Виговський приклав власний вірш під назвою “40 тисяч Богдан війська споряджаєт”. Говорить історик Тарас Чухліб.

Тарас Чухліб

Іван Виговський, окрім того, що він був на той час канцлером української козацької держави, так і називали його в окремих документах, і генеральним писарем, він ще очолював розвідку і контррозвідку української держави.

Власне, Іван Виговський придушив велике повстання, яке було ініційоване з Москви, на чолі з Барабашем, кошовим отаманом Запорозької Січі, а також Іваном Безпалим, самопроголошеним гетьманом, але який ставився Москвою.

Іван Виговський зміг придушити це повстання і заявити про те, що він є повноцінним гетьманом.

Хоч з іншого боку, Іван Виговський перервав лінію Богдана Хмельницького на те, щоб Україна була монархічною державою.

Віталій Пономарьов Через місяць після смерті Хмельницького старшинська рада у Чигирині до повноліття шістнадцятилітнього Юрія Хмельниченка поклала виконання обов’язків гетьмана на Виговського. Беручи до рук булаву, він сказав: “Ся булава доброму на ласку, а злому на карність. Коли мене гетьманом обрали, то потурати я у війську нікому не буду, бо Військо Запорозьке без страху бути не може”.

Виговський уклав перемир’я із Польщею та угоди із Швецією, Кримом, Туреччиною, Молдовою, Волощиною і Семиграддям. Коли ж московський посол назвав Україну “гіллям, відламаним від природного кореня Великоросії”, гетьман відповів: “Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна – Україною, ми є військо непереможне”.

Незабаром проти Виговського повстали підтримані московським урядом Запорозька Січ, Полтавський та Миргородський полки. Козаки Виговського та ногайська кіннота Карач-Бея розгромили заколотників в урочищі Жуків Байрак під Полтавою, і гетьман звернувся до європейських урядів із маніфестом: “Москва готує нам ярмо неволі насамперед внутрішньою громадянською війною, а далі відкрито своєю власною зброєю, без усякого приводу з нашого боку. Ми примушені підняти законну оборону та вдатися до сусідів із проханням про допомогу для своєї свободи”.

16 вересня біля Гадяча на Полтавщині Виговський уклав з королівськими посланцями договір про утворення федерації Польщі, Литви та України. У відповідь цар закликав українське населення до збройного опору “зраднику Виговському”, а московська армія взяла в облогу Конотоп. Там на переправі через річку Соснівку військо Виговського і союзні йому татари Мехмед-Гірея IV розгромили п’ятдесятитисячну московську кінноту.

Виговський був змушений відмовитися від походу на Москву, бо на Полтавщині повстали полковники Цюцюра, Сомко і Золотаренко, а Іван Сірко напав на землі ногайців. Зрештою, козацька рада у Білій Церкві на Київщині проголосила гетьманом Юрія Хмельниченка. Іван Виговський став Київським воєводою. Через 5 років він був розстріляний у Корсуні за звинуваченням у змові проти Польщі. Говорить історик Віктор Брехуненко.

Віктор Брехуненко

Іван Виговський був спадкоємцем Богдана Хмельницького. На жаль, він не був такою талановитою постаттю, як його попередник. Насправді це був освічений і досвідчений державний діяч, який тримав гетьманську канцелярію, був правою рукою Богдана Хмельницького.

На жаль, він не користувався широкою популярністю у козаків і серед козацької старшини, тому став жертвою інтриги, не зумів втілити в життя ідею великого Князівства Руського як третього рівноправного члена Речі Посполитої.

Якби вдалося створити цю Річ Посполиту трьох народів: польського литовського і українського, тоді б повністю змінилася геополітична ситуація в східноєвропейському просторі.
XS
SM
MD
LG