Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 03:59

15-та річниця самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки – ініціативи щодо розв’язання конфлікту є, а які перспективи?


Кирило Булкін

Київ, 2 вересня 2005 - Ведучий: 15 років тому самопроголошена “Придністровська Молдавська республіка” оголосила про свою так звану незалежність від Молдови. Які суспільно-політичні обставини породили цей анклав, завдяки чому він існує такий тривалий час і чи є в нього майбутнє?

Щоб зрозуміти феномен ПМР, треба згадати ситуацію, яка панувала в республіках тодішнього Радянського Союзу наприкінці 80-х – на початку 90-х. Дедалі потужнішими ставали національно-демократичні рухи, дедалі виразнішою була й реакція: створення інтерфронтів, рух за збереження Радянського Союзу.

Прорадянський рух в Молдові з-поміж його аналогів в інших країнах вирізняло виразне реґіональне забарвлення. Його політична база була зосереджена на лівому березі Дністра.

Директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко вважає, що за певних застережень тут можна провести аналогію з українським Кримом.

Олександр Сушко

В цій частині Молдови сформувалася певна власна політична культура, яка істотно відрізнялася від загальномолдовської в тій частині, яка ще до Другої Світової війни входила в СРСР, де розвивалася інтенсивно промисловість, куди були спрямовані певні міграційні потоки.

Кирило Булкін

Зберегти Радянський Союз його апологетам, як відомо, не вдалося. Утім, вдалося законсервувати “маленький шматочок СССР” у своєрідній резервації, відгородженій від усього світу. Зокрема й від Молдови, на території якої 2-го вересня 1990-го року постав анклав під назвою Придністровська Молдавська Республіка.

Проект виявився на диво живучим, свідченням чому є теперішній ювілей. Не останню роль у цьому, особливо на перших етапах, відіграла 14-та російська армія. Після розвалу СССР вона перейшла в підпорядкування не Молдові, а Росії, і стала опорою колишніх прорадянських, а тепер проросійських сил.

У результаті, коли 1992-го року між Молдовою і Придністров’ям виник збройний конфлікт, перемогла саме ПМР. Перемогла фактично за російської збройної підтримки. Це призвело до консервації сепаратистського анклаву, дати раду якому, на думку Олександра Сушка, не можуть навіть поважні міжнародні структури.

Олександр Сушко

На сьогодні не можна сказати, що, наприклад, у ЄС є чітке бачення, яким чином діяти у відношенні до Придністров’я. Тому ми маємо такі сподівання з боку ЄС, що ось Україна, Молдова, можливо, за участі ОБСЄ, Росії вирішать це питання.

Кирило Булкін

Україна за нової влади й справді спробувала взяти на себе ініціативу. 22-го квітня на саміті ГУАМ Президент Ющенко оприлюднив український план розв’язання придністровського конфлікту, так звані 7 кроків. План був схвально сприйнятий сторонами, які мають діаметрально протилежні погляди на проблему.

Перший заступник міністра закордонних справ України Володимир Огризко відзначає:

Володимир Огризко

План Президента Ющенка був схвалений і Молдовою, і Придністров’ям, і ОБСЄ, позитивну оцінку висловили і американці, і європейці, РФ в цілому схвалила цей план. Це дуже приємно.

Кирило Булкін

Утім, експерти відзначають і деякі вади українського плану. Той самий Олександр Сушко говорить, що він припускає найрізноманітніші тлумачення, тож кожна сторона, схвалюючи його, має на увазі своє.

А експерт Інституту Демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер зазначає, що в цьому плані не було враховано одну з чільних передумов розв’язання конфлікту: демілітаризацію Придністров’я.

Наталя Беліцер

Щодо демілітаризації, то це були дуже складні переговори у зв’язку із запропонованим Україною власним планом врегулювання Придністровської проблеми, бо у самому плані це не було прописано.

Кирило Булкін

Як ітиме процес врегулювання далі – сказати складно.

Іще одним проблемним пунктом є брак ефективних засобів примусу у випадку саботажу переговорів. Фактично, доводиться покладатися на добру волю президента самопроголошеної республіки Ігоря Смірнова.

Чи має останній цю добру волю? Ось лише один факт, який дає підстави для роздумів. Свідчить голова Молдовського Гельсінкського Комітету з прав людини Штефан Урету.

Штефан Урету

У декількох селах – Кошніца, Ґородскоє, Кочьєр і Малавата – було вимкнено електроенергію та газ, попри те, що ці люди платили регулярно, і навіть утричі більше за сусідів, що мали громадянство Придністров’я.

Нагадую, що ці села на лівому березі, але під юрисдикцією республіки Молдова.

Як нам стало відомо, усе це робив Смірнов, аби змусити ці села (близько 15-ти тисяч населення) прийняти юрисдикцію ПМР.

Кирило Булкін

А тим часом сам Смірнов формує те, чого бракує його анклаву, національну ідентичність. Він дедалі настирливіше вводить у вжиток термін “придністровський народ”.

Ось уривок з його виступу напередодні ювілею так званої незалежності.

Ігор Смірнов

Терпець нашого народу не безмежний. Верховна Рада замислюється, чи потрібно взагалі щось пропонувати Молдові й вести переговори в цілому.

Що ж до Росії, то та сама Молдова і вся західна спільнота мають зрозуміти очевидні речі: тут є Росія, тому що вона була тут завжди. І прибрати її звідси можна, тільки знищивши весь цей народ.

Кирило Булкін

Населення Придністров’я значною мірою вірить у те, що воно є придністровським народом. Так само, як колись багато хто вірив у “нову історичну спільноту совєтський народ”.

Як показує досвід, історія зрештою розставляє все по своїх місцях. Та іноді для цього може знадобитися багато часу і людських страждань.
XS
SM
MD
LG