Київ, 6 вересня 2005 - Чого боїться сучасна людина? Соціологічні дослідження свідчать, що серед найбільших страхів початку ХХІ-го століття хвороби і втрата близьких, війни і тероризм, безробіття, економічні негаразди, самотність. Це – вимір глобальний. Але й наше повсякдення сповнене реальних і вигаданих страхів. Про те, як пересічній людині справитися з ними, розповідає психолог.
Моя знайома відмовилася від значного службового підвищення. На моє здивоване „Чому?” відповіла: „Через страх. Я побоялася, що не справлюся.” Страх, мабуть, одне з найнеприємніших людських відчуттів. Та, як не прикро, нерідко саме він керує людською поведінкою. Не буду торкатися проблем глобальних. Але і наше повсякденне життя сповнене реальними і вигаданими страхами. Ми боїмося суворого начальника і пихатого чиновника, квартирного злодія і вуличної темряви, публічного виступу чи осуду оточуючих. А найбільше, мабуть, нас лякає усе нове і незвичне.
Прийнято вважати, що страх шкідливий для здоров’я і характеру людини. Та далеко не завжди це так. Адже страх – це сигнал про небезпеку. Без нього ми б щодня ризикували потрапити під авто, обпектися окропом чи зіпсувати стосунки з усім світом. Але коли страх перетворюється з явища миттєвого, захисного у хронічний, він суттєво псує нам життя. Людина, яка довший час чогось панічно боїться, почуває себе невпевнено, пригнічено, не здатна творчо працювати і радіти життю, часто хворіє, страждає від депресії.
Як цьому зарадити? Вихід один: навчитися опановувати себе, долати свій страх. Для початку варто зізнатися, хоча б самому собі, у своїй слабкості. Якщо у вас вистачає мужності визнати, що ви чогось боїтеся, значить вистачить мужності й перемогти свій страх. На допомогу може прийти і логіка. Спробуйте проаналізувати, чого і чому ви боїтеся, чи є реальні підстави для вашого занепокоєння. Якщо це справді так, слід подумати, як протидіяти небезпеці. Та найчастіше після спокійного розгляду ситуації зникає і більша частина наших страхів, або, принаймні, вони вже не видаються такими страшними. А от невпевненим у собі людям психологи радять сформулювати 2-3 чіткі фрази і постійно повторювати їх, переконуючи себе у тому, що боятися не слід. Дуже добре, якщо до цих позитивних тверджень підключаться і ті, кому ви довіряєте, кого поважаєте.
Досвідчені ж люди кажуть, що коли вам лячно, треба діяти. Рухатися, навіть у неправильному напрямі, краще, ніж сидіти і жахатися. Взагалі, глибоке дихання, фізичний рух, зміна положення тіла, якісь прості механічні дії відволікають, допомагають переключитися, забути про страх. А дехто вважає, що йти назустріч тому, що лякає, краще, ніж ховатися, і в прямому, і в переносному сенсі. Наприклад, дівчина, яка панічно боялася висоти, розповідала, що змусила себе стрибнути з парашутом, і цей страх зник. Не впевнена, чи зажди виправдані такі радикальні заходи, але чому б і ні, якщо комусь допомагає. Втім, можу запропонувати і власний, більш поміркований спосіб. Це – гумор. Спробуйте всміхнутися, поіронізувати, пожартувати над собою і своїми страхами. Діє зовсім непогано, перевірено неодноразово...
Моя знайома відмовилася від значного службового підвищення. На моє здивоване „Чому?” відповіла: „Через страх. Я побоялася, що не справлюся.” Страх, мабуть, одне з найнеприємніших людських відчуттів. Та, як не прикро, нерідко саме він керує людською поведінкою. Не буду торкатися проблем глобальних. Але і наше повсякденне життя сповнене реальними і вигаданими страхами. Ми боїмося суворого начальника і пихатого чиновника, квартирного злодія і вуличної темряви, публічного виступу чи осуду оточуючих. А найбільше, мабуть, нас лякає усе нове і незвичне.
Прийнято вважати, що страх шкідливий для здоров’я і характеру людини. Та далеко не завжди це так. Адже страх – це сигнал про небезпеку. Без нього ми б щодня ризикували потрапити під авто, обпектися окропом чи зіпсувати стосунки з усім світом. Але коли страх перетворюється з явища миттєвого, захисного у хронічний, він суттєво псує нам життя. Людина, яка довший час чогось панічно боїться, почуває себе невпевнено, пригнічено, не здатна творчо працювати і радіти життю, часто хворіє, страждає від депресії.
Як цьому зарадити? Вихід один: навчитися опановувати себе, долати свій страх. Для початку варто зізнатися, хоча б самому собі, у своїй слабкості. Якщо у вас вистачає мужності визнати, що ви чогось боїтеся, значить вистачить мужності й перемогти свій страх. На допомогу може прийти і логіка. Спробуйте проаналізувати, чого і чому ви боїтеся, чи є реальні підстави для вашого занепокоєння. Якщо це справді так, слід подумати, як протидіяти небезпеці. Та найчастіше після спокійного розгляду ситуації зникає і більша частина наших страхів, або, принаймні, вони вже не видаються такими страшними. А от невпевненим у собі людям психологи радять сформулювати 2-3 чіткі фрази і постійно повторювати їх, переконуючи себе у тому, що боятися не слід. Дуже добре, якщо до цих позитивних тверджень підключаться і ті, кому ви довіряєте, кого поважаєте.
Досвідчені ж люди кажуть, що коли вам лячно, треба діяти. Рухатися, навіть у неправильному напрямі, краще, ніж сидіти і жахатися. Взагалі, глибоке дихання, фізичний рух, зміна положення тіла, якісь прості механічні дії відволікають, допомагають переключитися, забути про страх. А дехто вважає, що йти назустріч тому, що лякає, краще, ніж ховатися, і в прямому, і в переносному сенсі. Наприклад, дівчина, яка панічно боялася висоти, розповідала, що змусила себе стрибнути з парашутом, і цей страх зник. Не впевнена, чи зажди виправдані такі радикальні заходи, але чому б і ні, якщо комусь допомагає. Втім, можу запропонувати і власний, більш поміркований спосіб. Це – гумор. Спробуйте всміхнутися, поіронізувати, пожартувати над собою і своїми страхами. Діє зовсім непогано, перевірено неодноразово...