Аудіозапис програми:
Київ, 9 вересня 2005 року.
Кирило Булкін
Ви слухаєте “Вечірню Свободу”, у студії ведучий Кирило Булкін, вітаю вас.
Сьогодні ми говоритимемо про те, як вплине відставка уряду на стан української економіки.
Гостями студії є відомий київський банкір Ярослав Солтис, експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Іван Полтавець, телефоном - народний депутат України Павло Качур (фракція “Народного Союзу “Наша Україна”).
Наш телефон 490-29-05, чекаємо на ваші дзвінки, шановні слухачі, після 20.30 год.
У нашій програмі звучатимуть також голоси експертів та політиків, які висловлюють свою думку щодо відставки уряду і її економічних наслідків.
А почати я хочу уривком з учорашнього виступу Президента України Віктора Ющенка, коли він оголосив про відставку уряду. Варто зазначити, що уряду в його промові дісталося декілька досить гострих слів - наприклад, на відміну від Секретаря РНБО, який був другою стороною в протистоянні.
Отже, ось що говорив учора Президент Ющенко про діяльність уряду за той час, що минув. Віктор Ющенко
Ми стаємо свідками того, як процеси ті, які могли бути значно активізовані, сьогодні вони входять у вчорашню колію. Подивіться на дію податкової системи, митної системи, ми стаємо свідками обростаючого популізму, зранку до вечора ми є свідками досить легковажних, солодких обіцянок, які, я переконаний, з кожним днем будуть виконуватися ще важче і важче.
Рішення, які притаманні в цьому році, і економічні, і соціальні, їх можна робити один раз, в другий раз їх не повториш без економічних змін.
Але ми стали свідками того, що соціальний пакет не пропонується жоден на 2006 рік ні в плані соціальних навантажень, ні в плані соціальної реформи, ні в плані освіти, ні в плані медицини, ми консервуємо ще 12 місяців тої стагнації, яка була в цих галузях. Я цього прийняти не можу, друзі.
Кирило Булкін
Це був уривок з промови Президента Ющенка, коли він оголосив про відставку уряду і, як ми щойно собі нагадали, досить критично відгукнувся про його діяльність.
Хоча наша тема звучить “як вплине відставка уряду на економіку”, я пропоную почати все ж-таки з погляду не в це найближче майбутнє, а в недавнє минуле, й услід за Президентом спробувати проаналізувати, як працював цей уряд і що по собі залишив.
Я певен, що в студії (а також на телефоні) – справжні фахівці, експерти, і тому це будуть, сподіваюся, не чорно-білі оцінки, а якомога об’єктивніший погляд на плюси й мінуси та на їхні причини. Причини того, що вдалося і чого не вдалося.
Отже, будь ласка, пане Ярославе Солтис. Ви як відомий банкір, може Ви саме з погляду фінансиста будете це розглядати? Отже, коротко, Ваші підсумки діяльності того уряду, що пішов?
Ярослав Солтис
Я можу говорити більш-менш кваліфіковано про стан грошового обігу. Я можу сказати, що те, що робив уряд, було якраз правильним, з моєї точки зору. І те, що робив національний банк, також. Укріплення гривні все-таки сприяло розвитку економіки.
Кирило Булкін
Пане Іване, як на Вашу думку, може не тільки щодо фінансів, щодо всієї економіки?
Іван Полтавець
На мою думку, одним з плюсів – це була ліквідація пільг, які були в Україні, ліквідація вільних економічних зон, певних тіньових схем, хоча це було зроблено дуже жорстко і можливо нанесло якусь шкоду бізнесу, але все ж таки треба було зробити.
А мінусом я б назвав саме може підготовку до виборів, використання уряду як підготовки до виборів, і дійсно консервація важливих змін в економіці, тому що вся увага була приділена намаганню перемогти.
Кирило Булкін
Це входить в певний популізм бюджету, якщо розшифрувати, так?
Іван Полтавець
Так. Ну, в принципі, Президент дав адекватну оцінку.
Кирило Булкін
Дякую, пане Іване Полтавець.
Пане Качур, Ви у нас єдиний політик сьогодні як гість програми. Ваш погляд на ті місяці діяльності уряду?
Павло Качур
Я думаю, якщо ми хочемо сьогодні втілювати діяльність уряду, ми повинні подивитися на уряд у двох площинах: як управлінський орган і як політичний орган.
Спочатку, якщо дивитися як управлінський орган, мені здається, що вдалося зробити дуже багато хороших речей. Вже частину названо нашими гостями, і цілком зрозуміло, що той, хто працює, в нього є і позитивні моменти, і негативні моменти.
Я думаю, що ті негативні моменти були і в роботі уряду, але все ж таки напрям діяльності був заданий правильно, уряд рухався у правильному напрямку, і мені здається, що тут оцінка діяльності уряду достатньо оптимістична.
Але уряд, крім того, що є політичним органом, і я думаю, саме тут були найбільші слабинки уряду, що відцентрові сили почали домінувати, почало створюватися кілька центрів політичного впливу. Мені здається, що це і є проблема.
Кирило Булкін
Дякую, пане Качур. Я хочу запропонувати вашій увазі, шановні гості, і вашій, шановні слухачі, ще один відгук з досить детальною оцінкою усіх плюсів та мінусів діяльності уряду, який пішов. Це відгук пана Валерія Литвицького, радника голови Нацбанку.
Валерій Литвицький
Що стосується позитивів, то все-таки за складних умов бюджет виконується, це дуже важливо. Соціальні зобов’язання виконуються, вони були дуже напружені, може навіть більше, ніж хотілося б.
Друге унікальне зростання номінальних доходів, 44% такого, я не впевнений, але мені здається, що давно і в історії радянської України такого не було. І навіть інфляція, яку ми хотіли б мати меншою, вона не з’їла ці доходи.
Що стосується негативів, то перш за все я звернув би увагу на те, що не вдалося виправдати сподівання, що вимушене уповільнення інвестицій можна було б компенсувати залученням зовнішніх.
Третє - мені хотілося б звичайно бачити більше позитивних результатів у протидії інфляційному тиску.
У відносинах власності є проблема. І це одна з причин того, що не вдалося залучити іноземні інвестиції. Ідея була гарна - показати кулак несправедливості минулої у відносинах власності. Але куті передали меду.
Кирило Булкін
Шановні гості, ви згодні з паном Литвицьким? От такий аналіз по плюсах та мінусах. Власне, мені б хотілося, щоб ця оцінка була не чорно-біла.
І інше запитання. Які, на Вашу думку, були об’єктивні і суб’єктивні причини того, що не вдалося зробити цьому урядові?
Ярослав Солтис
Справа в тому, що оцінки правильні, але були й помилки. Якраз помилки уряду були пов’язані з грошовим обігом. Я хочу повернутися. Коли уряд захотів впливати на ціни, говорячи про те, що ми будуємо ринкову економіку, він чомусь вирішив, що можна встановити якісь граничні ціни на м’ясо, на бензин, на цукор. Це помилка.
Цю помилку робили всі уряди при радянській владі, і її не треба робити зараз. Ціну встановлює покупець, і якщо немає монополії в державі, а у нас немає монополії, практично, на жоден товар, крім комунальних послуг якихось енергетики та інших, то не повинен уряд був втручатися у ціни, і ми б могли минути якраз цю проблему.
Кирило Булкін
А негативні основні наслідки того, що уряд-таки втрутився, які, на Вашу думку?
Ярослав Солтис
От коли я скажу, що не переживайте, хліб не буде дорожчати, то майте на увазі, що хліб може подорожчати. Уряд не повинен говорити про ціни.
Кирило Булкін
Тобто він сам спровокував немовби подорожчання?
Ярослав Солтис
Абсолютно прально. Ви не можете сказати, яка буде погода 12 грудня. Точно так ви не можете сказати, які ціни будуть на якісь продукти.
Ви можете вирахувати якусь тенденцію, але тільки починаєте говорити про якийсь товар і казати, що ви не переживайте, люди починають переживати і піднімати ціну на цей товар.
Кирило Булкін
Пане Полтавець?
Іван Полтавець
Так, я погоджуюся з цим, і хотів би додати, що було таке ставлення до приватної власності трохи зневажливе, яке, звичайно, налякало інвесторів і всередині країни та закордоном.
І дійсно, я погоджуюся, що ставлення до ринкових механізмів було зневажливе. І найгірше те, що ці адміністративні методи не вирішують ситуацію, тобто вони на певний час вирішують, але погіршення, дестабілізація становища, відповідно бізнесмени починають себе менш затишно, скажімо. І не треба дивуватися, що інвестиції падають.
Кирило Булкін
В той же час відомо, що цей уряд діяв в певних екстраординарних ситуаціях. Це вперше був уряд після тих подій, які сталися в Україні після Помаранчевої революції. Тому до пана Павла Качура я хочу звернуться з другою частиною свого запитання, яке я вже формулював.
Зрозуміло, що були суб’єктивні якісь помилки уряду, але були напевне і об’єктивні причини, які йому заважали. Ви можете спробувати відділити те - без яких помилок уряд просто не міг обійтися через об’єктивні причини і чого можна було уникнути?
Павло Качур
Мені здається, що, в першу чергу, знову ж таки повертаючись до діяльності уряду, ми повинні згадувати ситуації, які були, і відтворювати ті реакції, які були в уряду на певні ситуації.
В першу чергу, я хотів би зупинитися на бюджеті, як член бюджетного комітету, як людина, яка в комітеті бюджетному працює давно. Мені здається, що уряду вдалося багато.
В першу чергу, ліквідація вільних економічних зон створила рівні умови для конкурентної боротьби на ринку України. Всім: і тим, хто у вільних зонах, і тим, хто не у вільних зонах. І мені здається, це дуже важливий політичний урок.
Друге, якщо ви подивитеся по виконанню бюджету, по тих бюджетних зобов’язаннях, які взяв уряд, і по виконанню бюджету, ми бачимо, що реально почала виходити з тіні економіка. Почали платити податки ті, хто може ніколи їх не платив.
Якщо ми подивимося на підміну цілого ряду регулюючих норм, до яких зараз взявся для того, щоб трохи створити сприятливіші умови для власного виробника, ми також будемо бачити великий позитив.
Де зіткнувся уряд з труднощами, де вони були об’єктивні? Об’єктивні труднощі – це підняття цін на енергоносії, а негативний фактор – емоційна складова, емоційна частина реакції уряду, ці втручання в економіку, які були, повинні проводитися більш точними методами, і іншими інструментаріями вплив має відбуватися на формуванні цілої політики.
Чи мав цей уряд всі можливості для такого впливу? Звичайно, що ні. Очевидно, що нам треба було зараз партнера для енергопостачання, нам потрібні були нафтопереробні заводи, на яких можна робити інтервенцію, нам потрібно сплатити нафти, яка б дозволяла впливати на цю політику. Але це об’єктивна ситуація, на яку уряд, на жаль, не завжди може впливати.
Я б хотів би зупинитися на одній дуже важливій складовій. У нас сьогодні згадувалося, це повернення у державну власність невчасно приватизованих.
Ви знаєте, що забирати вкрадене дуже важко, і тут уряд мав дуже багато проблем. Я хотів би просто сказати, що мені здається, що без тої наполегливості, яка була докладена, повернути у держвласність такий завод, як “Криворіжсталь”, було б не дуже важко.
Я думаю, що може тут були помилки, може вони є, знову ж таки накладається певна емоція на діяльність уряду. Але згадайте, що це забирається мільярдна власність в людей, які мають медіа-ресурси, людей, які мають фінанси для вплив і на політичне, і на медійне середовище.
Кирило Булкін
Пане Качур, тобто Ви не згодні з паном Литвицьким, що це був мінус?
Павло Качур
Ні, я не згоден з паном Литвицьким. Я не згоден з тезою про те, що, наприклад, в цій частині негативу уряду, повернення таких об’єктів, повернення незаконно відібраного у народу України – це нелегкий процес. Очевидно, що і відбувається.
Кирило Булкін
Дякую, пане Качур. І ще одна незгода, яку я зараз бачу у Вашій оцінці з оцінкою, яку я хочу зараз навести, точніше відтворити, як аудіоцитату. Це оцінка Вашого колеги, між іншим, колеги по бюджетному комітету, де він є заступником голови, пана Валерія Асадчева, який якраз щодо бюджету не так схвально відгукується.
Валерій Асадчев
Уряд, який пішов у відставку, ми казали про це, що він сформував бюджет, який наніс велику шкоду національному виробнику, національному виробництву. Він був надто перевантажений соціальними видатками, він був, фактично, незбалансований. Це потягло цілий перелік відповідних негативних явищ. Як буде новий уряд, побачимо.
Кирило Булкін
Пане Качур, то це просто індивідуальна думка його і Ваша?
Павло Качур
Я думаю, ми говорили про різні речі. Валерій говорив про соціальну складову бюджету, яка була, фактично, політичним завданням для уряду. Це не рішення уряду.
Це було політичне завдання для уряду, виходячи з тих стандартів, які задавалися ще у виборчій програмі Президента Ющенка. Тому зараз казати, що це уряд робив – ні, він виконував це завдання.
Кирило Булкін
Дякую, пане Качур. Дійсно, з цим бюджетом, це був вимушений крок уряду, на вашу думку, чи все-таки можна було і більш лагідно до вітчизняного виробника якось прийняти, ухвалити цей бюджет? Як на Вашу думку, пане Солтис?
Ярослав Солтис
Справа в тому, що бюджет 2005 року приймався в 2004 році. Це був бюджет уряду Януковича. Але цей бюджет був зроблений на популістських гаслах.
Тому, коли прийшла нова влада, вона не мала можливості відмовитися від цих гасел і від цього бюджету. Тому вона виконувала цей популістський бюджет, і виконувала успішно.
І правильно було сказано, що доходи бюджету зросли на 44%. І не дивлячись на те, що інфляція була, пов’язана із детінізацією, зростанням інвестицій внутрішніх в економіку, все таки прибутки населення зросли, внутрішнє споживання зростало, і це сприяло розвитку виробництва.
Кирило Булкін
Так, і пан Летвицький, якому належить ця цифра, що прозвучала у нашій програмі – 44% (власне, не йому, а просто він її зацитував), він зазначив, що навіть інфляція не могла її з’їсти. І, очевидно, що люди відчули це зростання прибутків.
Між іншим, дуже цікаво буде послухати думки слухачів з цього приводу, і буквально за кілька хвилин я запрошу наших слухачів долучитися до нашої розмови за телефоном 490-29-05.
А поки що я питаю пана Полтавця, щоб цю тему бюджету у нашій програмі остаточно розв’язати. На Вашу думку, що міг і чого не міг зробити уряд? Це дійсно усі вимушені кроки були, так?
Іван Полтавець
Ви знаєте, я не погоджуюся трохи. По-перше, я скажу, що було падіння інвестицій, і збільшення реальних прибутків і було тією рушійною силою того зростання, яке ми бачили у першому півріччі, тому що інвестицій, скажімо так, майже не було.
Кирило Булкін
Реального зростання чого?
Іван Полтавець
Валового продукту внутрішнього. Але уряд взяв на себе трохи більше зобов’язань, ніж він мав зробити. Можна було просто виконувати ті зобов’язання, які вже були у 2004 році.
Але ми пам’ятаємо, що був перегляд бюджету, і були ще додані певні соціальні зобов’язання, які в принципі можна було вже і не робити.
Тобто цей популізм продовжував наростати у бюджеті, і зупинити його дуже важко. А потім, уявіть собі, що треба робити на наступний рік. Треба шукати якісь прибутки, які покриють це, а прибутків немає, треба брати у борг.
Як це робити? Як зупинити цю соціальну таку популістську машину? І тим більше, що вибори будуть, і знову ж таки ніхто не зможе підняти руку на ці речі.
Кирило Булкін
Така думка експерта Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Івана Полтавця, а пан Ярослав Солтис має свою репліку. Прошу.
Ярослав Солтис
Справа у тому, що я не знаю, яким чином дослідники оцінюють економічні інвестиції, але, дивлячись на баланси українських банків, я можу констатувати, що депозити – а це інвестиції українського народу в українську банківську систему - зросли на 26 % за 7 місяців.
А кредитний портфель – це якраз розвиток за рахунок кредитування - також зріс більше, ніж на 25%.
Кирило Булкін
На Вашу думку, це свідчення високого досягнення?
Ярослав Солтис
Ні, це - не думка, це - факт.
Кирило Булкін
Так, це - факт, який свідчить про досягнення.
Ярослав Солтис
Звичайно, це - досягнення не уряду, це - досягнення української економіки.
Кирило Булкін
Зрозуміло. Дякую, пане Солтис. Я нагадаю, що це “Вечірня Свобода”, яка сьогодні присвячена темі: “Наслідки відставки уряду для української економіки”.
Гості студії: директор київської філії банку “Пекао” Ярослав Солтис, експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Іван Полтавець і на телефонному зв’язку з нами – народний депутат України Павло Качур. Веду програму я – Кирило Булкін.
Ми пропонуємо долучатися до розмови і вам, шановні слухачі, ставте свої запитання за телефоном 490-29-05.
І також сьогодні, як виняток, я пропоную вам не лише ставити запитання, але, якщо ви вкладетеся у 30 секунд, то і висловити свою думку щодо вашого економічного становища, як воно змінилося за нового уряду.
Я розумію, що ті слухачі, які мають телевізор, можуть стежити зараз за виступом вже екс-прем’єра Юлії Тимошенко, але я маю сказати для тих наших слухачів, хто відданий нам, або не має телевізора, що ми спробуємо також короткий звіт про те, що вона зараз говорить у своєму телевізійному виступі, зараз включити у нашій програмі за кілька хвилин після випуску новин, який теж у цій другій половині.
І, власне, переходячи до другої половини нашої програми будемо говорити саме про те, що може принести оця відставка уряду для української економіки.
Чи буде це зрушення позитивне, чи навпаки, це може внести певне хвилювання у суспільстві і негативно позначитися на тому, як буде розвиватися українська економіка і, власне, добробут українських громадян.
Щоб почати з цієї оцінки майбутнього, я хотів би запропонувати вам думку ще одного народного депутата – це пан Єремеєв, який очолює фракцію Народної партії України, яка ще відома як фракція Литвина.
І його висловлювання дуже прикметне тим, що він сьогодні був на нараді керівників груп і фракцій, яку проводив Президент Ющенко, потім виконувач обов’язків прем’єр-міністра пан Єхануров.
І ми з його вуст дізнаємося про ту атмосферу, яка панувала на нараді, і з чим керівники фракцій та груп вийшли з цієї наради.
Ігор Єремеєв
Всі керівники фракцій та груп підтримали позицію, що можливо за 7 місяців створити до виборів, підібрати Кабінет Міністрів, який зможе прагматично та професійно підійти, і ці 7 місяців можна прожити так, що за них не буде соромно, а Кабінет Міністрів зможе зупинити ту кризову ситуацію, яка сьогодні є в економіці, виправити її, і ми достойно підійдемо до виборів 2006 року.
Кирило Булкін
Отже, пан Єремеєв так досить оптимістично ставиться до перспектив нового уряду, який на такий короткий термін приходить до, власне, урядового управління, але вважає, що може зробити те, що він нього залежить, щоб попрацювати професійно і вдало для добробуту українського народу. Пане Качур, як на Вашу думку, чи є така згода у депутатських групах і фракціях, чи є той потенціал для конструктивної і плідної роботи на майбутнє в новому уряді?
Павло Качур
Мені зараз важко говорити про перспективи узгодження, тому що цей процес тільки розпочався. Очевидно, політичні сили, які будуть формуватися навколо нового уряду і будуть формувати нову парламентську більшість, будуть ще визначатися.
Я можу сказати тільки про нашу фракцію. У нас не буде дискусій. Моя фракція пропрезидентська, і ми підтримуємо курс Президента і його реалізацію через уряд. І уряд Тимошенко ми підтримували у всіх її починаннях, і зараз, якщо буде інша кандидатура обрана главою уряду, ми також будемо це підтримувати.
Я хотів би тільки наголосити у цьому контексті одне: найголовніше, що ми маємо в Україні, – це політичну волю Президента на здійснення таких кроків, які робив уряд щодо легалізації бізнесу і створення нормального інвестиційного клімату, щодо чесних правил гри в економіці, щодо поваги з боку держави до кожної людини, яка потребує допомоги чи іншої підтримки з боку держави. Це і є політична воля.
Питання лише у тому, якими швидкими темпами ця воля буде вирішуватися тим чи іншим урядом? Але я хочу наголосити, що у нас в Україні достатньо професіоналів, які при умові, що їм дадуть можливість реалізовувати свої ідеї, зможуть робити дуже багато.
Кирило Булкін
Пане Солтис, що буде внаслідок відставки старого і відходу нового урядів?
Ярослав Солтис
Будь-яка структура, якою управляють, перевіряється таким чином, як вона працює, коли немає першого керівника.
Якщо, як сказав пан Качур, є рівні умови для всіх учасників в економіці справедливі, то економіка буде розвиватися так, як вона і повинна розвиватися, динамічно, є стабільна валюта, і є виконавці на всіх рівнях, і зміна уряду не вплине негативно на розвиток економіки.
Кирило Булкін
Пане Полтавець, чи дійсно вже створені такі умови попереднім урядом, що можна спокійно ставитися?
Іван Полтавець
Попереднім урядом створені такі умови, що будь-які зміни будуть вже сприйматися на краще.
По-перше, що я хочу сказати, що не треба турбуватися із-за того, що уряд пішов у відставку, бо це просто нормальні європейські новини. Тобто, у нас уряд йде у відставку, а це не вбивства журналістів, які ми раніше обговорювали. Я бачу, що це позитивний крок, що є така дискусія.
Потім є очевидні причини для відставки. На публіку почали виноситися якісь чвари між різними представниками уряду і влади. Ближче до виборів це було б гірше і гірше.
Іноземці, які дивилися на нашу країну, як на потенційно цікаву після революції, то я не можу сказати, що вони позитивно сприймали те, що відбувалося в нашій економічній політиці.
Я вважаю, що зараз все буде залежати від того, наскільки швидко будуть призначені нові керівники, наскільки безболісно пройде цей процес. Якщо це буде швидко і нормально, то до України повернеться імідж більш стабільної країни. Тобто, ті іноземці, які зараз збираються в Києві на кризові засідання, так би мовити, нормально ставляться до відставки уряду. Призначення Ю.Єханурова, я думаю, заспокоїть інвесторів.
Кирило Булкін
І ще один прогноз радника голови НБУ В.Литвицього.
Валерій Литвицький
Я розраховую на те, що відставка уряду не вплине радикально на економічні і фінансові тренди.
По-перше, я вірю в Президента Ющенка. Я його знаю 10 років – це економіст і фінансист суперкласу.
По-друге, я і Єханурова знаю. Це людина для переходу найбільш підходяща, тому що він не буде робити не передбачуваних і надмірно різких кроків, які не можна робити в умовах переходу.
По-третє, я вірю, що порядні люди в уряді, який пішов у відставку, будуть виконувати свої обов’язки так, як це потрібно.
По-четверте, я думаю, що бережеться певна спадкоємність, і люди високого класу залишаться в уряді.
Я дещо стурбований тим, що буде з фінансами. Я не буду приховувати, я про це вже говорив, це найбільш чутлива тема. Бюджет цього року більш-менш нормально ведеться в складних умовах, коли уповільнювалося зростання, і немає нормальної приватизації. Тому я порадив би дуже сильно думати щодо Мінфіну.
Кирило Булкін
Зараз до нас приєднався мій колега С.Грабовський, який стежив за виступом Ю.Тимошенко на телеканалі “Інтер”.
Сергію, що найважливішого сказала екс-прем’єрка?
Сергій Грабовський
Добрий вечір, шановні радіослухачі!
Власне, йдеться не лише про виступ екс-прем’єрки, а і про таку своєрідну прес-конференцію у прямому ефірі, де беруть участь також провідні журналісти. Ця прес-конференція триває.
Ю.Тимошенко майже півгодини говорила, мала такий монолог, в якому окреслила діяльність свого уряду, говорила не тільки про те, що йому вдалося зробити, зокрема про подолання того 34 мільярдного прихованого дефіциту бюджету, який її уряд подолав і з чим зіштовхнувся, говорила вона також про грандіозні плани уряду в економічній царині, які були, як вона сказала, підрізані, зупинені на півдорозі.
Вона прямо звинуватила у корупції і у захоплені найгрошовитіших, найвигідніших ділянок державної економіки, які існують в Україні, найближче оточення Президента України В.Ющенка, назвавши ряд прізвищ, зокрема прізвища: Порошенко, Третьяков.
Ю.Тимошенко розповіла свою версію подій останніх кількох днів, де, як вона дала зрозуміти, їй просто таки викручували руки, вимагаючи перестати бути публічним політиком, а перетворитися на прем’єра за зразком Білорусі чи Росії, тобто слухняного виконавця президентських наказів.
І нарешті є сенсаційна заява Ю.Тимошенко про те, що вона мала зустріч з Президентом Ющенком за 20 хвилин до цієї сакраментальної прес-конференції, де він оголосив про відставку уряду.
Як це відбувалося? Давайте послухаємо саму Юлію Володимирівну.
Юлія Тимошенко
Я кинула все і під’їхала до Президента. Я з ним спілкувалася за 20 хвилин до того рокового прямого ефіру його, коли він відправив уряд у відставку.
Я сіла поряд з ним, я взяла його руку у свої руки і сказала: “Вікторе Андрійовичу, до ефіру залишилося декілька хвилин (до прес-конференції, яку мусив проводити Президент) . Вікторе Андрійовичу, я Вас просто прошу (і я не знаю, як ті слова знайти), не руйнуйте надію людей, не руйнуйте авторитет нашої революції, не руйнуйте надію людей на моральність, чесність і справедливість. Давайте зараз вийдемо до преси рука в руку, разом, подивимося в ці камери і скажемо, що поки ми разом стабільність в Україні є гарантованою...”
І мені в якийсь момент просто показалося, що просто Президент дрогнув у своєму намірі...
Але, ви знаєте, рок є рок, у цю хвилину увірвався П.О.Порошенко прямо у кабінет до Президента. Без будь-якого запрошення, без будь-якого стуку. Він весь був, перепрошую, в сльозах і соплях, і він почав кричати, що тільки що з нього зняли депутатство, що це було підтримано фракцією БЮТ, що це є зрадники, що це є люди, які його буквально прибрали з ВР.
Все це, чесно кажучи, виглядало комічно. Але Президент подивився, встав, повернувся до мене спиною і сказав: “Розмову закінчено”. І пішов, практично зруйнувавши нашу єдність, нашу перспективу, наше майбутнє, майбутнє країни.
Кирило Булкін
Зараз у нас є слухач, тому ми надамо йому можливість поставити свої запитання.
Добрий вечір!
Слухач
Добрий вечір!
Петро. Київ.
При розділі СРСР Україна отримала, образно кажучи, чемодан речей. Щороку вона відкриває його і дивиться: це треба покрасити – треба гроші, а це треба ремонтувати – треба гроші. І так виходить бюджет утримання речей або ж держмайна з спадку. Що ж зробили? Тільки те, що коли копіювали Росію, тобто це в Росії зробили і так далі.
Коли і хто почне будівництво держави, щоб було потім керувати? Як у Німеччині, Аденауер після війни відбудував, а тепер Шредеру є чим керувати.
Дякую за відповідь.
Павло Качур
Ми мусимо привести тих людей, які відсутні досі в управліннях за часів СРСР. Очевидно, вони принесуть нові методи управління, і ми отримаємо нові підходи до розв’язання дуже багатьох проблем.
Я думаю, що з приходом нової команди, яка працювала разом з Юлією Володимирівною, цей ряд міністрів – це люди нової генерації. Ми вже відчули інший стиль управління і інший стиль розв’язання задач.
Ярослав Солтис
Дійсно сказано дуже добре, що у нас не робиться та робота, яка створює державу. У нас є українські гроші, у нас є банківська система, у нас стабільна валюта – це ті кроки, ті вклади, які зроблені в державі.
У нас немає важливого рішення, немає власності на землю. Українська земля – це найбільше багатство. Скільки урядів і попередніх президентів говорили, що ми зробимо землю приватною. За Конституцією земля є приватною, але є закон, який не дозволяє її продавати, і цей закон по суті суперечить Конституції. Раз закон цей діє, то не можна кредитувати сільське господарство, найбільшу галузь української економіки.
Кирило Булкін
То коли ми почнемо будувати своє?
Ярослав Солтис
Це законодавці повинні зробити.
Іван Полтавець
Не треба розбудовувати державу, треба громадянам гарантувати стабільність, щоби вони могли розбудовувати якісь економічні речі, як ресторани будувати, заводи, вкладати кошти у виробництво. Це є найважливішим. Як на мене, то держава має бути не дуже багатою, лише гарантувати умови, аби бізнес працював і все.
Кирило Булкін
Давайте повернемося до виступу екс-прем’єр-міністра Ю.Тимошенко. У зв’язку з почутим, чи це кардинально не вплине на українську економіку? Оскільки, схоже, піде в опозицію Ю.Тимошенко і певна нестабільність може виникнути в Україні чи посилитися.
Ярослав Солтис
Юлія Володимирівна дуже психологічно сильна людина. Якщо вона правильне прийме рішення, то у більшості випадків вона досягає успіху у своєму рішенні. Важливо, аби це рішення, яке вона прийняла б, було правильним.
Що ж до того, чи вплине на український народ зміна уряду, то не вплине, тому що в українській державі є Президент, який хоче справедливості. Це важливо.
Другий фактор – це стабільна українська валюта. Колись Маргарет Тетчер говорила: “Цього достатньо, щоби народ був щасливий. Справедлива влада і стабільна валюта”. Українська банківська система і НБУ мають значні валютні резерви, яких достатньо, аби забезпечити стабільну українську гривню.
Кирило Булкін
Я хотів би запропонувати ще одну думку доктора економічних наук О.Плотникова щодо валюти, який теж погоджується з тим, що валюта залишиться стабільною.
Олексій Плотников
Готівковий курс традиційно є під впливом психологічних факторів. Тобто, з точки зору психології, зараз певний ажіотаж, але офіційний курс НБУ не змінився.
Я вважаю, що курс долара дещо вгамується. Це не є чимось надзвичайним, особливо, якщо врахувати, що він був дещо некоректно знижений до 4,9-4,8 перед цими подіями. Скоріше він повертається на той рівень, який відповідає дійсності.
Кирило Булкін
Пане Полтавець, чи дійсно збережеться стабільність навіть попри якісь політичні ускладнення, як ми це вже чули з тону виступу Ю.Тимошенко?
Іван Полтавець
Те, про що говорила Ю.Тимошенко, - це і демонструє політичну кризу, яка є в країні. Президент мав силу розрубати цей Гордіїв вузол, тому що такі сцени, які влаштовуються не тільки в кабінеті Президента, а й перед телекамерами, привселюдно, руйнують довіру до нашої держави.
Масштаб тих відставок, який був зроблений, свідчить про те, що Президент контролює ситуацію, він це показав цілому світові. Реакція і зовні, і всередині країни буде позитивною. Дестабілізувати її цим не можна. Тобто, ми тут тільки можемо побачити, що ситуація нормалізується.
Кирило Булкін
Пане Качур, чи вдасться зберегти ту стабільність і до курсу долара, і щодо взагалі української економіки з огляду на щойно почуте, що, схоже, Ю.Тимошенко буде йти в опозицію?
Павло Качур
Зараз до того всього, що звучить з екрану від Юлії Володимирівни... Треба все ж таки вважати, що вона жінка, і що емоційна складова є достатньо сильна у неї, адже вона жінка емоційна.
Але разом з тим вона жінка рішуча, і вона показала, що кожна особистість, яка сьогодні приходить до управління в державі, може багато вплинути на події. Дії уряду – це завжди сумарний ефект Я дуже сподіватися, що у нас достатньо сильних професійних людей, які у співпраці можуть дати результат, який буде не тільки стабільним по відношенню до того, що вже досягнуто, а й буде розвиватися.
Кирило Булкін
Залишається мені тільки нагадати, що ми говорили про наслідки відставки уряду для української економіки.
Програму вів К.Булкін, а гостями її були: директор київської філії банку “Пекао” Я. Солтис, експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій І.Полтавець, народний депутат П.Качур.
Дякую вам, панове, за розмову!
Дякую, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
