Аудіозапис програми:
Прага, 11 вересня 2005 року.
Марія Щур
Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”!
В ефірі “Економічний журнал”.
Перед мікрофоном Марія Щур.
Сьогодні в програмі:
- Уряд Тимошенко пішов у відставку: чого чекати від уряду Єханурова?
- Українська урядова криза. Реакції економічних аналітиків стримано оптимістичні.
- Росія і Німеччина підписали угоду про транспортування газу в обхід України і Польщі. Ця подія, на думку експертів, матиме серйозні довгострокові і негативні наслідки для України.
У четвер Президент України Віктор Ющенко відправи у відставку повним складом уряд на чолі з прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, а заодно і голову Ради Безпеки і Оброни України Петра Порошенка.
Не уникли відставки і ключові фігури в президентській канцелярії, яких напередодні звинуватив у корупції тепер уже колишній державний секретар Олександр Зінченко.
Проте причиною відставок, за словами Президента, була не корупція, в якій він сумнівається, а протистояння у владній команді.
Віктор Ющенко
Я став свідком того, як, по суті, кожен день довелося втручатися у конфлікти, які виникають між РНБО і урядом, між держсекретарем і РНБО, між урядом і Верховною Радою, одним словом, ці конфлікти вже стали повісткою дня роботи влади.
Марія Щур
Гасити політичну пожежу Президент Ющенко викликав свого старого соратника Юрія Єханурова, якого він призначив виконувачем обов’язків прем’єра. До цього Юрія Єхануров був головою Дніпропетровської обласної адміністрації. Але раніше нинішній голова уряду обіймав ключові посади в державі.
Кроки його політичної кар’єри нагадає Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло
Ю.Єхануров став більш менш відомий широкому загалу на початку дев‘яностих, коли працював в Київській держадміністрації, де відповідав за будівельний напрямок.
Говорить також колишній працівник київської влади, нині народний депутат з фракції НРУ Михайло Поживанов.
Михайло Поливанов
Я його дуже добре знаю, бо він працював у місті Києві. Я знаю його ще по роботі у Київській міській державній адміністрації. Пам‘ятаю його роботу у “Київміськбуді”. Виважена, спокійна, нормальна людина, яка, я впевнений, зможе нормально працювати.
Віктор Міняйло
Після Києва Юрій Єхануров працює заступником міністра економіки, головою Фонду держмайна, міністром економіки.
У 1998-му році потрапляє в парламент, де працює в комітеті з економічної політики. Головою цього комітету тоді був комуніст Станіслав Гуренко.
Станіслав Гуренко
Із наявного резерву – це сьогодні кандидатура оптимальна. За ті роки, що я працював із Юрієм Івановичем у комітеті, я можу сказати, що це порядна людина. Порядна, професійна, людина економічно освічена. Він викладав в університеті до переїзду у Дніпропетровськ. Знає економіку і виважений, що не останню роль повинно грати зараз. Він виважена людина, і його здібності знадобляться Україні.
Віктор Міняйло
В уряді Віктора Ющенко Юрій Єхануров був першим віце-прем’єром. В 2002-му році в парламент пройшов за списком блоку “Наша Україна” де був 26 номером.
Під час виборчої кампанії Юрій Єхануров відповідав за мажоритарні округи.
У Верховній Раді очолював комітет з промислової політики, а з цієї посади вже потрапив на Дніпропетровщину, де був головою обласної адміністрації.
Народний депутат з провладної фракції УНП Олександр Слободян вважає, що Юрій Єхануров – це компромісна тимчасова фігура.
Олександр Слободян
Я думаю, в даній ситуації Юрій Іванович є компромісною фігурою, тому що, згідно з законами України, прем‘єр-міністр повинен проходити через парламент. Звичайно, шанси є у тому, що його кандидатуру підтримає парламент, але я не впевнений у цьому. Скоріше всього, що це є тимчасова, компромісна фігура.
Віктор Міняйло
Подобається Юрій Єхануров і опозиції.
Говорить колишній мер Донецька, нині депутат з фракції Партії Регіонів Володимир Рибак.
Володимир Рибак
Я його знаю давно. Це така зважена, нормальна людина. Я зараз в отриві від прем’єр-міністра і так далі. Як людину, я знаю і характеризую, як нормальну, порядну і чесну. Як чиновник він дуже скрупульозний такий. Я не раз з ним за ці 7 років стикався. Є у нього відповідальність. То я думаю, доручення він буде чесно виконувати.
Віктор Міняйло
Відтепер Юрію Єханурову потрібно пройти так зване “парламентське чистилище”.
Нагадаю, що за новітню історію, найбільше голосів під час затвердження прем’єром цього року набрала Юлія Тимошенко, трошки менше від неї у 1996-му році Павло Лазаренко.
Відтак, Президент України своє слово сьогодні сказав, тепер слово за Верховною Радою.
Марія Щур
Кредитний рейтинг України не зміниться внаслідок відставки уряду, заявив радіо “Свобода” аналітик міжнародного рейтингового агентства “Мудіз” Джонатан Шифер.
Джонатан Шифер
Ми не зменшували рейтинг України під час так званої помаранчевої революції, коли вони зблокували валютні рахунки, і не збираємося це робити зараз. Йдеться лише про зміну уряду і ніщо більше.
Марія Щур
На думку американського аналітика зміни в уряді були потрібні, бо...
Джонатан Шифер
Тенденція, яку ми спостерігали протягом останнього року чи то пак дев’яти місяців, була спрямована у хибному напрямку.
Марія Щур
Як наголошує Джонатан Шифер, уряд не діяв послідовно і виважено, а тому він сподівається, що наступний уряд буде більш послідовним.
Джонатан Шифер
Це повинен бути уряд, який буде більше відображати волю президента, бо йому довелося піти на деякі компроміси, коли він створював широку коаліцію, що призвело до того, що дії уряду не збігалися з його волею. Тепер, я думаю, він піде іншим шляхом.
Марія Щур
Зі свого боку, поквапився заспокоїти громадськість і український Національний банк. Він прогнозує, що урядова криза жодним чином не позначиться на курсі національної валюти, до кінця року курс гривні не зміниться і залишатиметься на рівні 5 гривень та 5 копійок за долар.
Неочікувана відставка українського уряду різко змінила роботу польського Економічного форуму, що мав допомогти Україні залучити більше іноземних інвестицій та зміцнити її закордонний імідж.
На форум не зміг приїхати ані президент Ющенко, як планувалося заздалегідь, ані прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, яку до останнього чекали в гірському містечку Криниця. Для неї навіть готували нагороду – звання «Людини року». Однак приз опальній прем’єрці так і не дістався, незважаючи на те, що прес-служба Кабінету Міністрів вже після виставки уряду встигла повідомити про нагороду.
Детальніше про те, як це сталося, моїй колезі Мар’яні Драч розповідав наш варшавський кореспондент Роман Крик.
Роман Крик
На офіційному сайті форуму ми не бачимо прізвища Ю.Тимошенко. У рубриці “Людина року-2004” є прізвище колишнього президента Польщі Леха Валенси.
Але, як ми довідалися від організаторів, справді Ю.Тимошенко мала отримати таку нагороду. Це вже було домовлено, вирішено і поставлено крапку у цьому питанні.
Справа у тому, що Ю.Тимошенко не приїхала на Економічний форум до Криниці. У зв’язку з цим цієї нагороди їй не було вручено.
Тобто, фактично її було визнано, але цього офіційно не сталося.
Мар’яна Драч
З огляду на те, що такі драматичні події відбулися в Україні, відставка уряду, чільних урядовців, який настрій панує зараз в Криниці, передовсім серед інвесторів?
Роман Крик
Говориться про те, що в Україні чергова ситуація появляється якоїсь тимчасовості і невизначеності, що це не буде сприяти покращенню інвестиційному кліматові в Україні.
Мар’яна Драч
Як польський журнал “Впрост” оцінив статки П.Порошенка, колишнього секретаря РНБО?
У Києві на прес-конференції Порошенко заявив про те, що він не погоджується з оцінкою цього польського журналу, який зарахував його до переліку 100 найбагатших людей Центральної і Східної Європи. За даними “Впрост”, у Порошенка 350 мільйонів доларів.
Але Порошенко каже, що не на жодну копійку, не на жодну акцію не збагатився після того, як прийшов до влади.
Журналісти у Києві запитали у пана Порошенка, чи він збирається подавати на “Впрост” до суду, і ось що сказав Порошенко:
Петро Порошенко
“Впрост” – журнал, який не зареєстрований в Україні. Якби “Впрост” мав українське представництво, то я впевнений у тому, що було б відповідне спростування. Я не хотів би коментувати...
Кажуть, що журнал в Польщі належить до абсолютно “жовтої преси”, і приділяти йому увагу або ж посилатися на нього, як на якесь авторитетне джерело є абсолютно безпідставним. Тим більше, що я впевнений у тому, що минулого року і цього року є відповідні українські кореспонденти, які надсилають туди інформацію, і ноги від появи прізвища ростуть з України.
Мар’яна Драч
Романе, чи справді “Впрост” у Польщі вважають бульварною, “жовтою пресою”?
Роман Крик
“Впрост” – один із перших тижневиків, який появився на польському ринку після падіння комуністичної системи, він має довгі традиції. Вистачить подивитися на столи польських політиків, там ви завжди знайдете тижневик “Впрост”. Це означає, що він належить до журналів, які обов’язково треба читати.
Звісно, останнім часом “Впрост” пішов у популізм, що от такий радикалізм у поглядах, але називати його “жовтою пресою” у жодному разі не можна.
Марія Щур
А поки у Києві та у Варшаві намагалися оцінити масштаб збитків від урядової кризи, повз увагу широкої громадськості пройшла подія, яка може мати для України і Польщі значні негативні наслідки вже у найближчій перспективі.
Німеччина та Росія домовилися про будівництво газопроводу по дну Балтійського моря, який оминатиме Україну і Польщу. Відповідну угоду підписали в четвер у Берліні в присутності кремлівського лідера Володимира Путіна і канцлера Німеччини Ґерхарда Шредера керівники німецьких концернів E.ON та BASF, а також російського “Газпрому”.
Шредер наголосив на стратегічному значенні досягнутої домовленості для енергозабезпечення Німеччини та Західної Європи.
Розповідає наша кореспондентка у Німеччині Надія Кандиба.
Надія Кандиба
Близько чотирьох мільярдів євро коштуватиме спорудження нової газотранспортної гілки, яка має напряму з’єднати Німеччину та Росію по дну Балтійського моря.
Очікується, що вже 2010-го року російське блакитне паливо перекачуватиметься цим шляхом до Західної Європи. У будівництві братимуть участь з німецького боку концерни E.ON та BASF, з російського - “Газпром”.
Представники енергетичного бізнесу привітали таке рішення. Водночас консервативна опозиція піддали критиці червоно-зелений уряд.
Як заявив лідер фракції блоку ХДС/ХСС у бундестазі Вольфґанґ Шойбле, Шредер та Путін несправедливо обійшли східноєвропейські країни. Шойбле повідомив, що в разі перемоги на виборах християнські демократи залучать до цього проекту також Польщу та країни Балтії.
На політичні мотиви німецько-російської газової угоди вказав експерт Німецького інституту економічних досліджень Фердінанд Павел.
Фердінанд Павел
Це політично обумовлене рішення, оскільки транзитні потужності трубопроводу, який проходить через Україну, достатні. Навіть якщо, як очікується, попит на газ у Західній Європі зросте, дешевше розбудувати потужності в Україні, ніж тягнути нову трубу по дну Балтійського моря.
Надія Кандиба
Питання, однак, додав експерт, полягає в тому, на скільки надійним з політичної точки зору є транспортування газу через територію України та Білорусі.
“Суперечки між Києвом та Москвою, які точилися останнім часом, на жаль, не сприяли підвищенню такої надійності,” - можна почути від німецьких коментаторів. Незважаючи на те, що питання про будівництво нового газопроводу вже вирішене, Фердінанд Павел переконаний, що Україна ще може врятувати свій транзитний бізнес.
Фердінанд Павел
Негативні наслідки для України вдасться суттєво обмежити, якщо українська сторона запропонує “Газпрому” та споживачам у Західній Європі вигідні умови для перекачування блакитного палива.
Намагання отримати якомога більше грошей за кожний кубічний метр газу, що перекачується, нічого не дасть. Виграти можна, якщо зменшити збори за транзит і спонукати таким чином “Газпром” до збільшення обсягів газу, що перекачується.
Надія Кандиба
Крім того, як зауважив німецький експерт, бажано нарешті досягти поступу в питанні створення газотранспортного консорціуму, який мав би зайнятися модернізацією української газотранспортної мережі.
Марія Щур
Працювати, заощаджувати, інвестувати – такий складний шлях для збагачення влаштовує далеко не всіх. Люди прагнули і прагнуть швидких грошей. Для їхнього здобуття є багато способів. З небагатьох легальних улюбленим є лотерея.
Справжній лотерейний бум розпочався в Угорщині після 1989-го року. За щасливим квитком кинулися мільйони вчорашніх “будівників комунізму”, проте випадав він ліченим одиницям. А почалося все в Буді восени 1770-го року, коли ініціатор незвичної гри Андраш Баратта сплатив півмільйона золотих форинтів у королівську скарбницю за лотерейну ліцензію.
Докладніше на цю тему розповідає наш будапештський кореспондент Василь Плоскіна.
Василь Плоскіна
26-го березня 1762-го року імператриця Марія Терезія дозволила організувати розіграш лотерейних квитків у місті коронації угорських королів, зараз це Братислава. І лише у вересні 1770-го року гра поступово поширилася на південь і углиб угорських провінцій.
У Буді розіграш відбувався на Верхньому Ринку. Пронумеровані кулі крутили у велетенському колесі, так званій “Олла фортуні”.
На жаль, майже не збереглося відомостей про суми виграшів. Скоріш за все вони не були надто великими. Однак, слід сказати, що в ті часи гроші мали високу ціну і за кілька золотих форинтів можна було купити, наприклад, пару овець, а то й невелику корівчину. 100 золотих могли скласти посаг дівчині, яка збиралася виходити заміж. На 1 000 форинтів дехто брався озброїти невеличкий загін слуг-гайдуків. А власники більших грошових сум вважалися справдешніми багачами.
Лотерейний бізнес нині в Угорщині дуже популярний, однак його контролює всього одна акціонерна компанія “Щаслива гра”.
Угорці полюбляють купувати так зване п’ятизначне лото.
9-го січня 2005-го року щаслива цифра випала власнику суми в один мільярд 400 тисяч форинтів, приблизно 7 мільйонів доларів.
18-го червня поточного року один невідомий виграв 2 300 мільйонів форинтів, приблизно 11 500 тисяч доларів США.
Знавці цієї гри зауважують, що раніше ніколи не траплялося, щоб упродовж одного календарного року випадали такі великі суми.
Зараз у відділеннях “Щасливої гри” гарячково розкуповуються лотерейні квитки. Наступний тур гри обіцяє якомусь везунчику майже півмільйона доларів. Про ці гроші мріє чимало гравців. Кому ж, цікаво, цього разу посміхнеться фортуна?
Марія Щур
Здорової дози авантюризму не бракувало розгалужений род Дрейфусів, відомому насамперед через сумнозвісну справу звинуваченого у шпигунстві офіцера генерального штабу Франції Альфреда Дрейфуса. Але Дрейфуси, на теренах України їх називали саме так, були ще і підприємцями, які займалися банківською справою, торгівлею зерном та переробкою сільськогосподарської продукції.
Про одеських та київських промисловців з родини Дрейфусів розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
1850 року швейцарський банкір Луї Дрейфус заснував у Парижі фірму у складі банкірського дому та контори з торгівлі збіжжям. Із часом компанія «Луї Дрейфус» збудувала численні склади, млини, олійні, маслоробні, бавовноочищувальні і транспортні підприємства в Європі, Південній та Латинській Америці і Південно-Східній Азії.
В останній третині ХІХ століття фірма «Луї Дрейфус» заснувала в Одесі низку своїх дочірніх компаній, і серед них сім торгових домів, п’ять зернових, три експортних та дві комісійні контори. Ними керували Густав, Йосиф, Леопольд та Луї Дрейфуси. Під свої офіси вони орендували приміщення у самому центрі міста – у готелі «Лондонський» та у будинках на Дерібасівській, Рішельєвській, Пушкінській і Катеринінській вулицях.
З естакади в Одеському порту на зафрахтовані та власні судна фірми, одне з яких називалося «Луї Дрейфус», щодня вантажили сортову пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу та інше збіжжя. Обсяг денних закупівель зерна фірмою нерідко становив 25 залізничних вагонів. Невелику частину закупленого збіжжя Дрейфуси перепродавали одеським промисловцям, приміром, Юліусу і Клейману – власникам великої макаронної, рисової та крохмальної фабрики.
На відміну від багатьох інших іноземців, Дрейфуси не набули громадянства Одеси, не увійшли до купецьких гільдій і не придбали у місті нерухомість. Під час революції 1905 року Торговий дім «Луї Дрейфус» зазнав значних збитків і незабаром закрив свої одеські філії.
Натомість у Києві один із представників родини Дрейфусів взяв шлюб із сестрою відомих підприємців Лазаря та Лева Бродських. 1891 року Дрейфус та брати Бродські заснували акціонерне «Товариство київського парового борошномельного млина». І вже через 3 роки його основний капітал становив два з половиною мільйона рублів.
Відтак, власники звели ще один, п’ятиповерховий виробничий корпус та дерев’яне зерносховище. 1906 року воно згоріло, і на отриману страховку Дрейфус та Бродські збудували за проектом архітектора Волькенштейна величезний цегляний елеватор місткістю мільйон пудів зерна. Напередодні Першої світової війни підприємці збудували дизельну електростанцію і замінили парові машини млина на електричні.
З усіх споруд борошномельного підприємства Дрейфуса і Бродських зберігся тільки елеватор, нині перетворений на книгосховище. Відомий киянам як «млин Бродського», він і сьогодні прикрашає Поштову площу на Подолі.
Марія Щур
А на закінчення розповідь про незвичайний бізнес, яким займається гість нашої постійної рубрики «Власна справа». Він лікує різні хвороби за допомогою ліків, що створені на основі ембріональних клітин. Рем Свірський працює з клітинам птахів.
Розповідає Ірина Біла.
Ірина Біла
Лікування людей з використанням ембріонів, взятих із людських органів, Рем Свірський вважає не вельми моральним та й таким, який може мати не передбачувані наслідки. А тому він є прихильником ліків, що використовують іншу технологію та інші компоненти.
Рем Свірський
А ми пішли іншим шляхом. Ми беремо з орнітологічного матеріалу, а точніше, з перепелиних яєць готується сироватка.
Ірина Біла
Діапазон недуг, які виліковує ця ембріональна сироватка, доволі широкий: від звичайної перевтоми до порушення репродуктивних функцій.
Народившись в сім’ї медиків, Рем Свірський не думав пов’язувати і своє майбутнє з медициною. Змінити думку його змусили життєві обставини:
Рем Свірський
Працюючи з людьми, підгледіли... Була ж сироватка і до мене, але вона давала страшні наслідки. Щось звідти вилучили, щось добавили і удосконалили рецепт ембріональної сироватки.
Ірина Біла
Нині Рем Свірський орендує приміщення на території київського медмістечка, є приватним підприємцем, а відтак відчуває на собі всі ті проблеми, що зустрічаються й підприємцям з іншими видами діяльності.
Рем Свірський
В мене одна проблема, щоб мені не заважали податкові інспектори, пожежники, хабарництво: тому дай, тому сплати. Це дуже-дуже пригнічує, заважає працювати. Ну це в минулому, я сподіваюсь. Після помаранчевої революції я відчуваю зміни на краще.
Марія Щур
Ви слухали передачу “Економічний журнал”, яку підготувала Марія Щур.
На все добре!
Говорить радіо “Свобода”!
Прага, 11 вересня 2005 року.
Марія Щур
Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”!
В ефірі “Економічний журнал”.
Перед мікрофоном Марія Щур.
Сьогодні в програмі:
- Уряд Тимошенко пішов у відставку: чого чекати від уряду Єханурова?
- Українська урядова криза. Реакції економічних аналітиків стримано оптимістичні.
- Росія і Німеччина підписали угоду про транспортування газу в обхід України і Польщі. Ця подія, на думку експертів, матиме серйозні довгострокові і негативні наслідки для України.
У четвер Президент України Віктор Ющенко відправи у відставку повним складом уряд на чолі з прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, а заодно і голову Ради Безпеки і Оброни України Петра Порошенка.
Не уникли відставки і ключові фігури в президентській канцелярії, яких напередодні звинуватив у корупції тепер уже колишній державний секретар Олександр Зінченко.
Проте причиною відставок, за словами Президента, була не корупція, в якій він сумнівається, а протистояння у владній команді.
Віктор Ющенко
Я став свідком того, як, по суті, кожен день довелося втручатися у конфлікти, які виникають між РНБО і урядом, між держсекретарем і РНБО, між урядом і Верховною Радою, одним словом, ці конфлікти вже стали повісткою дня роботи влади.
Марія Щур
Гасити політичну пожежу Президент Ющенко викликав свого старого соратника Юрія Єханурова, якого він призначив виконувачем обов’язків прем’єра. До цього Юрія Єхануров був головою Дніпропетровської обласної адміністрації. Але раніше нинішній голова уряду обіймав ключові посади в державі.
Кроки його політичної кар’єри нагадає Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло
Ю.Єхануров став більш менш відомий широкому загалу на початку дев‘яностих, коли працював в Київській держадміністрації, де відповідав за будівельний напрямок.
Говорить також колишній працівник київської влади, нині народний депутат з фракції НРУ Михайло Поживанов.
Михайло Поливанов
Я його дуже добре знаю, бо він працював у місті Києві. Я знаю його ще по роботі у Київській міській державній адміністрації. Пам‘ятаю його роботу у “Київміськбуді”. Виважена, спокійна, нормальна людина, яка, я впевнений, зможе нормально працювати.
Віктор Міняйло
Після Києва Юрій Єхануров працює заступником міністра економіки, головою Фонду держмайна, міністром економіки.
У 1998-му році потрапляє в парламент, де працює в комітеті з економічної політики. Головою цього комітету тоді був комуніст Станіслав Гуренко.
Станіслав Гуренко
Із наявного резерву – це сьогодні кандидатура оптимальна. За ті роки, що я працював із Юрієм Івановичем у комітеті, я можу сказати, що це порядна людина. Порядна, професійна, людина економічно освічена. Він викладав в університеті до переїзду у Дніпропетровськ. Знає економіку і виважений, що не останню роль повинно грати зараз. Він виважена людина, і його здібності знадобляться Україні.
Віктор Міняйло
В уряді Віктора Ющенко Юрій Єхануров був першим віце-прем’єром. В 2002-му році в парламент пройшов за списком блоку “Наша Україна” де був 26 номером.
Під час виборчої кампанії Юрій Єхануров відповідав за мажоритарні округи.
У Верховній Раді очолював комітет з промислової політики, а з цієї посади вже потрапив на Дніпропетровщину, де був головою обласної адміністрації.
Народний депутат з провладної фракції УНП Олександр Слободян вважає, що Юрій Єхануров – це компромісна тимчасова фігура.
Олександр Слободян
Я думаю, в даній ситуації Юрій Іванович є компромісною фігурою, тому що, згідно з законами України, прем‘єр-міністр повинен проходити через парламент. Звичайно, шанси є у тому, що його кандидатуру підтримає парламент, але я не впевнений у цьому. Скоріше всього, що це є тимчасова, компромісна фігура.
Віктор Міняйло
Подобається Юрій Єхануров і опозиції.
Говорить колишній мер Донецька, нині депутат з фракції Партії Регіонів Володимир Рибак.
Володимир Рибак
Я його знаю давно. Це така зважена, нормальна людина. Я зараз в отриві від прем’єр-міністра і так далі. Як людину, я знаю і характеризую, як нормальну, порядну і чесну. Як чиновник він дуже скрупульозний такий. Я не раз з ним за ці 7 років стикався. Є у нього відповідальність. То я думаю, доручення він буде чесно виконувати.
Віктор Міняйло
Відтепер Юрію Єханурову потрібно пройти так зване “парламентське чистилище”.
Нагадаю, що за новітню історію, найбільше голосів під час затвердження прем’єром цього року набрала Юлія Тимошенко, трошки менше від неї у 1996-му році Павло Лазаренко.
Відтак, Президент України своє слово сьогодні сказав, тепер слово за Верховною Радою.
Марія Щур
Кредитний рейтинг України не зміниться внаслідок відставки уряду, заявив радіо “Свобода” аналітик міжнародного рейтингового агентства “Мудіз” Джонатан Шифер.
Джонатан Шифер
Ми не зменшували рейтинг України під час так званої помаранчевої революції, коли вони зблокували валютні рахунки, і не збираємося це робити зараз. Йдеться лише про зміну уряду і ніщо більше.
Марія Щур
На думку американського аналітика зміни в уряді були потрібні, бо...
Джонатан Шифер
Тенденція, яку ми спостерігали протягом останнього року чи то пак дев’яти місяців, була спрямована у хибному напрямку.
Марія Щур
Як наголошує Джонатан Шифер, уряд не діяв послідовно і виважено, а тому він сподівається, що наступний уряд буде більш послідовним.
Джонатан Шифер
Це повинен бути уряд, який буде більше відображати волю президента, бо йому довелося піти на деякі компроміси, коли він створював широку коаліцію, що призвело до того, що дії уряду не збігалися з його волею. Тепер, я думаю, він піде іншим шляхом.
Марія Щур
Зі свого боку, поквапився заспокоїти громадськість і український Національний банк. Він прогнозує, що урядова криза жодним чином не позначиться на курсі національної валюти, до кінця року курс гривні не зміниться і залишатиметься на рівні 5 гривень та 5 копійок за долар.
Неочікувана відставка українського уряду різко змінила роботу польського Економічного форуму, що мав допомогти Україні залучити більше іноземних інвестицій та зміцнити її закордонний імідж.
На форум не зміг приїхати ані президент Ющенко, як планувалося заздалегідь, ані прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, яку до останнього чекали в гірському містечку Криниця. Для неї навіть готували нагороду – звання «Людини року». Однак приз опальній прем’єрці так і не дістався, незважаючи на те, що прес-служба Кабінету Міністрів вже після виставки уряду встигла повідомити про нагороду.
Детальніше про те, як це сталося, моїй колезі Мар’яні Драч розповідав наш варшавський кореспондент Роман Крик.
Роман Крик
На офіційному сайті форуму ми не бачимо прізвища Ю.Тимошенко. У рубриці “Людина року-2004” є прізвище колишнього президента Польщі Леха Валенси.
Але, як ми довідалися від організаторів, справді Ю.Тимошенко мала отримати таку нагороду. Це вже було домовлено, вирішено і поставлено крапку у цьому питанні.
Справа у тому, що Ю.Тимошенко не приїхала на Економічний форум до Криниці. У зв’язку з цим цієї нагороди їй не було вручено.
Тобто, фактично її було визнано, але цього офіційно не сталося.
Мар’яна Драч
З огляду на те, що такі драматичні події відбулися в Україні, відставка уряду, чільних урядовців, який настрій панує зараз в Криниці, передовсім серед інвесторів?
Роман Крик
Говориться про те, що в Україні чергова ситуація появляється якоїсь тимчасовості і невизначеності, що це не буде сприяти покращенню інвестиційному кліматові в Україні.
Мар’яна Драч
Як польський журнал “Впрост” оцінив статки П.Порошенка, колишнього секретаря РНБО?
У Києві на прес-конференції Порошенко заявив про те, що він не погоджується з оцінкою цього польського журналу, який зарахував його до переліку 100 найбагатших людей Центральної і Східної Європи. За даними “Впрост”, у Порошенка 350 мільйонів доларів.
Але Порошенко каже, що не на жодну копійку, не на жодну акцію не збагатився після того, як прийшов до влади.
Журналісти у Києві запитали у пана Порошенка, чи він збирається подавати на “Впрост” до суду, і ось що сказав Порошенко:
Петро Порошенко
“Впрост” – журнал, який не зареєстрований в Україні. Якби “Впрост” мав українське представництво, то я впевнений у тому, що було б відповідне спростування. Я не хотів би коментувати...
Кажуть, що журнал в Польщі належить до абсолютно “жовтої преси”, і приділяти йому увагу або ж посилатися на нього, як на якесь авторитетне джерело є абсолютно безпідставним. Тим більше, що я впевнений у тому, що минулого року і цього року є відповідні українські кореспонденти, які надсилають туди інформацію, і ноги від появи прізвища ростуть з України.
Мар’яна Драч
Романе, чи справді “Впрост” у Польщі вважають бульварною, “жовтою пресою”?
Роман Крик
“Впрост” – один із перших тижневиків, який появився на польському ринку після падіння комуністичної системи, він має довгі традиції. Вистачить подивитися на столи польських політиків, там ви завжди знайдете тижневик “Впрост”. Це означає, що він належить до журналів, які обов’язково треба читати.
Звісно, останнім часом “Впрост” пішов у популізм, що от такий радикалізм у поглядах, але називати його “жовтою пресою” у жодному разі не можна.
Марія Щур
А поки у Києві та у Варшаві намагалися оцінити масштаб збитків від урядової кризи, повз увагу широкої громадськості пройшла подія, яка може мати для України і Польщі значні негативні наслідки вже у найближчій перспективі.
Німеччина та Росія домовилися про будівництво газопроводу по дну Балтійського моря, який оминатиме Україну і Польщу. Відповідну угоду підписали в четвер у Берліні в присутності кремлівського лідера Володимира Путіна і канцлера Німеччини Ґерхарда Шредера керівники німецьких концернів E.ON та BASF, а також російського “Газпрому”.
Шредер наголосив на стратегічному значенні досягнутої домовленості для енергозабезпечення Німеччини та Західної Європи.
Розповідає наша кореспондентка у Німеччині Надія Кандиба.
Надія Кандиба
Близько чотирьох мільярдів євро коштуватиме спорудження нової газотранспортної гілки, яка має напряму з’єднати Німеччину та Росію по дну Балтійського моря.
Очікується, що вже 2010-го року російське блакитне паливо перекачуватиметься цим шляхом до Західної Європи. У будівництві братимуть участь з німецького боку концерни E.ON та BASF, з російського - “Газпром”.
Представники енергетичного бізнесу привітали таке рішення. Водночас консервативна опозиція піддали критиці червоно-зелений уряд.
Як заявив лідер фракції блоку ХДС/ХСС у бундестазі Вольфґанґ Шойбле, Шредер та Путін несправедливо обійшли східноєвропейські країни. Шойбле повідомив, що в разі перемоги на виборах християнські демократи залучать до цього проекту також Польщу та країни Балтії.
На політичні мотиви німецько-російської газової угоди вказав експерт Німецького інституту економічних досліджень Фердінанд Павел.
Фердінанд Павел
Це політично обумовлене рішення, оскільки транзитні потужності трубопроводу, який проходить через Україну, достатні. Навіть якщо, як очікується, попит на газ у Західній Європі зросте, дешевше розбудувати потужності в Україні, ніж тягнути нову трубу по дну Балтійського моря.
Надія Кандиба
Питання, однак, додав експерт, полягає в тому, на скільки надійним з політичної точки зору є транспортування газу через територію України та Білорусі.
“Суперечки між Києвом та Москвою, які точилися останнім часом, на жаль, не сприяли підвищенню такої надійності,” - можна почути від німецьких коментаторів. Незважаючи на те, що питання про будівництво нового газопроводу вже вирішене, Фердінанд Павел переконаний, що Україна ще може врятувати свій транзитний бізнес.
Фердінанд Павел
Негативні наслідки для України вдасться суттєво обмежити, якщо українська сторона запропонує “Газпрому” та споживачам у Західній Європі вигідні умови для перекачування блакитного палива.
Намагання отримати якомога більше грошей за кожний кубічний метр газу, що перекачується, нічого не дасть. Виграти можна, якщо зменшити збори за транзит і спонукати таким чином “Газпром” до збільшення обсягів газу, що перекачується.
Надія Кандиба
Крім того, як зауважив німецький експерт, бажано нарешті досягти поступу в питанні створення газотранспортного консорціуму, який мав би зайнятися модернізацією української газотранспортної мережі.
Марія Щур
Працювати, заощаджувати, інвестувати – такий складний шлях для збагачення влаштовує далеко не всіх. Люди прагнули і прагнуть швидких грошей. Для їхнього здобуття є багато способів. З небагатьох легальних улюбленим є лотерея.
Справжній лотерейний бум розпочався в Угорщині після 1989-го року. За щасливим квитком кинулися мільйони вчорашніх “будівників комунізму”, проте випадав він ліченим одиницям. А почалося все в Буді восени 1770-го року, коли ініціатор незвичної гри Андраш Баратта сплатив півмільйона золотих форинтів у королівську скарбницю за лотерейну ліцензію.
Докладніше на цю тему розповідає наш будапештський кореспондент Василь Плоскіна.
Василь Плоскіна
26-го березня 1762-го року імператриця Марія Терезія дозволила організувати розіграш лотерейних квитків у місті коронації угорських королів, зараз це Братислава. І лише у вересні 1770-го року гра поступово поширилася на південь і углиб угорських провінцій.
У Буді розіграш відбувався на Верхньому Ринку. Пронумеровані кулі крутили у велетенському колесі, так званій “Олла фортуні”.
На жаль, майже не збереглося відомостей про суми виграшів. Скоріш за все вони не були надто великими. Однак, слід сказати, що в ті часи гроші мали високу ціну і за кілька золотих форинтів можна було купити, наприклад, пару овець, а то й невелику корівчину. 100 золотих могли скласти посаг дівчині, яка збиралася виходити заміж. На 1 000 форинтів дехто брався озброїти невеличкий загін слуг-гайдуків. А власники більших грошових сум вважалися справдешніми багачами.
Лотерейний бізнес нині в Угорщині дуже популярний, однак його контролює всього одна акціонерна компанія “Щаслива гра”.
Угорці полюбляють купувати так зване п’ятизначне лото.
9-го січня 2005-го року щаслива цифра випала власнику суми в один мільярд 400 тисяч форинтів, приблизно 7 мільйонів доларів.
18-го червня поточного року один невідомий виграв 2 300 мільйонів форинтів, приблизно 11 500 тисяч доларів США.
Знавці цієї гри зауважують, що раніше ніколи не траплялося, щоб упродовж одного календарного року випадали такі великі суми.
Зараз у відділеннях “Щасливої гри” гарячково розкуповуються лотерейні квитки. Наступний тур гри обіцяє якомусь везунчику майже півмільйона доларів. Про ці гроші мріє чимало гравців. Кому ж, цікаво, цього разу посміхнеться фортуна?
Марія Щур
Здорової дози авантюризму не бракувало розгалужений род Дрейфусів, відомому насамперед через сумнозвісну справу звинуваченого у шпигунстві офіцера генерального штабу Франції Альфреда Дрейфуса. Але Дрейфуси, на теренах України їх називали саме так, були ще і підприємцями, які займалися банківською справою, торгівлею зерном та переробкою сільськогосподарської продукції.
Про одеських та київських промисловців з родини Дрейфусів розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
1850 року швейцарський банкір Луї Дрейфус заснував у Парижі фірму у складі банкірського дому та контори з торгівлі збіжжям. Із часом компанія «Луї Дрейфус» збудувала численні склади, млини, олійні, маслоробні, бавовноочищувальні і транспортні підприємства в Європі, Південній та Латинській Америці і Південно-Східній Азії.
В останній третині ХІХ століття фірма «Луї Дрейфус» заснувала в Одесі низку своїх дочірніх компаній, і серед них сім торгових домів, п’ять зернових, три експортних та дві комісійні контори. Ними керували Густав, Йосиф, Леопольд та Луї Дрейфуси. Під свої офіси вони орендували приміщення у самому центрі міста – у готелі «Лондонський» та у будинках на Дерібасівській, Рішельєвській, Пушкінській і Катеринінській вулицях.
З естакади в Одеському порту на зафрахтовані та власні судна фірми, одне з яких називалося «Луї Дрейфус», щодня вантажили сортову пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу та інше збіжжя. Обсяг денних закупівель зерна фірмою нерідко становив 25 залізничних вагонів. Невелику частину закупленого збіжжя Дрейфуси перепродавали одеським промисловцям, приміром, Юліусу і Клейману – власникам великої макаронної, рисової та крохмальної фабрики.
На відміну від багатьох інших іноземців, Дрейфуси не набули громадянства Одеси, не увійшли до купецьких гільдій і не придбали у місті нерухомість. Під час революції 1905 року Торговий дім «Луї Дрейфус» зазнав значних збитків і незабаром закрив свої одеські філії.
Натомість у Києві один із представників родини Дрейфусів взяв шлюб із сестрою відомих підприємців Лазаря та Лева Бродських. 1891 року Дрейфус та брати Бродські заснували акціонерне «Товариство київського парового борошномельного млина». І вже через 3 роки його основний капітал становив два з половиною мільйона рублів.
Відтак, власники звели ще один, п’ятиповерховий виробничий корпус та дерев’яне зерносховище. 1906 року воно згоріло, і на отриману страховку Дрейфус та Бродські збудували за проектом архітектора Волькенштейна величезний цегляний елеватор місткістю мільйон пудів зерна. Напередодні Першої світової війни підприємці збудували дизельну електростанцію і замінили парові машини млина на електричні.
З усіх споруд борошномельного підприємства Дрейфуса і Бродських зберігся тільки елеватор, нині перетворений на книгосховище. Відомий киянам як «млин Бродського», він і сьогодні прикрашає Поштову площу на Подолі.
Марія Щур
А на закінчення розповідь про незвичайний бізнес, яким займається гість нашої постійної рубрики «Власна справа». Він лікує різні хвороби за допомогою ліків, що створені на основі ембріональних клітин. Рем Свірський працює з клітинам птахів.
Розповідає Ірина Біла.
Ірина Біла
Лікування людей з використанням ембріонів, взятих із людських органів, Рем Свірський вважає не вельми моральним та й таким, який може мати не передбачувані наслідки. А тому він є прихильником ліків, що використовують іншу технологію та інші компоненти.
Рем Свірський
А ми пішли іншим шляхом. Ми беремо з орнітологічного матеріалу, а точніше, з перепелиних яєць готується сироватка.
Ірина Біла
Діапазон недуг, які виліковує ця ембріональна сироватка, доволі широкий: від звичайної перевтоми до порушення репродуктивних функцій.
Народившись в сім’ї медиків, Рем Свірський не думав пов’язувати і своє майбутнє з медициною. Змінити думку його змусили життєві обставини:
Рем Свірський
Працюючи з людьми, підгледіли... Була ж сироватка і до мене, але вона давала страшні наслідки. Щось звідти вилучили, щось добавили і удосконалили рецепт ембріональної сироватки.
Ірина Біла
Нині Рем Свірський орендує приміщення на території київського медмістечка, є приватним підприємцем, а відтак відчуває на собі всі ті проблеми, що зустрічаються й підприємцям з іншими видами діяльності.
Рем Свірський
В мене одна проблема, щоб мені не заважали податкові інспектори, пожежники, хабарництво: тому дай, тому сплати. Це дуже-дуже пригнічує, заважає працювати. Ну це в минулому, я сподіваюсь. Після помаранчевої революції я відчуваю зміни на краще.
Марія Щур
Ви слухали передачу “Економічний журнал”, яку підготувала Марія Щур.
На все добре!
Говорить радіо “Свобода”!
