Київ, 15 вересня 2005 - Український політикум зазнаЄ великого переформатування. Як позначаться нові розклади на долі різних політичних сил? Які альянси й блоки з’являться перед парламентськими виборами 2006 року? Хто з ким і хто проти кого у теперішній українській політиці? Про це говорили гості вчорашньої “Вечірньої Свободи”: народні депутати України Віктор Терен (БЮТ), Олександр Задорожній (“Єдина Україна”) та Микола Жулинський (“Народний Союз Наша Україна”).
Як зазначив у своєму есеї, що прозвучав на початку програми, Сергій Грабовський, “хоча до парламентських виборів в Україні залишилося ще півроку, політологічна братія щосили заповзялася малювати конфігурацію потенційних політичних блоків. Практичні політики часом допомагають їм у цьому, а часом сплутують усі карти”. І справді, політологічних прогнозів у дні, що минулі після відставки уряду, не бракує. Ось які розклади, наприклад, передбачає на виборах 2006 року Володимир Полохало:
“Сьогодні можна говорити про такі контури. Перше, безперечно, партія влади, яка має формуватися на базі “Нашої України”, Народної партії Литвина, яка має перспективу отримати на парламентських виборах перше або друге місце. Це опозиція на чолі з Юлею Тимошенко, яка теж має перспективи набрати або більшість, або зайняти друге місце. І це всі інші, які можуть зайняти від 3 до 4 % голосів. Я маю на увазі КПУ, СПУ, а також інші партії-аутсайдери”.
БЮТівець Віктор Терен упевнений, що внаслідок наступних парламентських виборів Юлія Тимошенко здобуде більшість у парламенті й знову прийде на посаду прем’єр-міністра:
“Згідно змін до Конституції парламент обирає прем’єра. Вона прийде в уряд, але трохи на інших правах. Вона не буде конкурентом Ющенку, навпаки. Я хочу сказати, що коли вона вийде в парламенті, десь він відчує цю реальну підтримку, позбавившись від цього оточення, у неї буде сила, то Україна від цього тільки здобуде”.
Микола Жулинський, хоча і є членом парламентської фракції НСНУ, не підтримує рішення Президента про звільнення Юлії Тимошенко і хоче бачити майбутнє України в об’єднанні, а не протистоянні цих двох політиків:
“Юлія Тимошенко буде йти паралельним курсом, але цей курс не буде пересікати курсу Віктора Ющенка і не буде працювати на те, щоб компрометувати чи якоюсь мірою, так сказати, нейтралізувати діяльність Віктора Ющенка та його політичної сили”.
Що ж до політичних сил, які входять до теперішньої опозиції – наприклад, Партії Реґіонів та СДПУ(о), то їх теж чекає напружена боротьба. Очікувати, що їхні шанси покращаться з розколом у помаранчевому таборі, їм навряд чи варто. Навпаки, на думку політологів – наприклад, експертів Аґентства моделювання ситуацій – Юлія Тимошенко може поборотися й за частину електорату Віктора Януковича. Тож чекатимемо нових конфігурацій і розкладів у політичному пасьянсі – а останнє слово, як належить, скажуть виборці.
Як зазначив у своєму есеї, що прозвучав на початку програми, Сергій Грабовський, “хоча до парламентських виборів в Україні залишилося ще півроку, політологічна братія щосили заповзялася малювати конфігурацію потенційних політичних блоків. Практичні політики часом допомагають їм у цьому, а часом сплутують усі карти”. І справді, політологічних прогнозів у дні, що минулі після відставки уряду, не бракує. Ось які розклади, наприклад, передбачає на виборах 2006 року Володимир Полохало:
“Сьогодні можна говорити про такі контури. Перше, безперечно, партія влади, яка має формуватися на базі “Нашої України”, Народної партії Литвина, яка має перспективу отримати на парламентських виборах перше або друге місце. Це опозиція на чолі з Юлею Тимошенко, яка теж має перспективи набрати або більшість, або зайняти друге місце. І це всі інші, які можуть зайняти від 3 до 4 % голосів. Я маю на увазі КПУ, СПУ, а також інші партії-аутсайдери”.
БЮТівець Віктор Терен упевнений, що внаслідок наступних парламентських виборів Юлія Тимошенко здобуде більшість у парламенті й знову прийде на посаду прем’єр-міністра:
“Згідно змін до Конституції парламент обирає прем’єра. Вона прийде в уряд, але трохи на інших правах. Вона не буде конкурентом Ющенку, навпаки. Я хочу сказати, що коли вона вийде в парламенті, десь він відчує цю реальну підтримку, позбавившись від цього оточення, у неї буде сила, то Україна від цього тільки здобуде”.
Микола Жулинський, хоча і є членом парламентської фракції НСНУ, не підтримує рішення Президента про звільнення Юлії Тимошенко і хоче бачити майбутнє України в об’єднанні, а не протистоянні цих двох політиків:
“Юлія Тимошенко буде йти паралельним курсом, але цей курс не буде пересікати курсу Віктора Ющенка і не буде працювати на те, щоб компрометувати чи якоюсь мірою, так сказати, нейтралізувати діяльність Віктора Ющенка та його політичної сили”.
Що ж до політичних сил, які входять до теперішньої опозиції – наприклад, Партії Реґіонів та СДПУ(о), то їх теж чекає напружена боротьба. Очікувати, що їхні шанси покращаться з розколом у помаранчевому таборі, їм навряд чи варто. Навпаки, на думку політологів – наприклад, експертів Аґентства моделювання ситуацій – Юлія Тимошенко може поборотися й за частину електорату Віктора Януковича. Тож чекатимемо нових конфігурацій і розкладів у політичному пасьянсі – а останнє слово, як належить, скажуть виборці.