Леся ҐонґадзеАудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ, 16 вересня 2005 року.
Марина Пирожук
Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях Радіо” Свобода”. 16 вересня . В ефірі Вечірня свобода”. Перед мікрофоном Марина Пирожук
Сьогодні виповнюєься п''ять рокiв з того дня, коли у Києві зник журналіст Георгій Гонгадзе. Слова і дії у цій справі і моральність влади.
Така тема сьогоднішньої “Вечірньої свободи”, яку ми обговоримо з журналісткою Іриною Погорєловою. З нами також на зв’язку телефоном народний депутат України, член “НУ” Володимир Стретович та мати Георгія Леся Гонгадзе.
Минає 5 років від убивства журналіста Георгія Гонгадзе. Після оприлюднення записів Миколи Мельниченка, ім’я Георгія Гонгадзе стало невід''ємним від чи не усіх основних політичних процесів в Україні.
Справа Гонгадзе призвела до масових акцій протесту в Україні на початку 2001 року, що проходили під гаслом “Україна без Кучми”. Ці протести передували Помаранчевій Революції.
Ім’я журналіста Георгія Гонгадзе 5-ть років поспіль – не зникає із міжнародних звітів про права людини, про свободу слова, не зникає із аналізів про політичну ситуацію в Україні.
Справа Гонгадзе стала і можливо залишається тягарем для Леоніда Кучма.
Вона є - своєрідним лакмусовим папірцем і на перевірку нинішньої влади. Віктор Ющенко, ставши президентом заявив, що розкриття цього злочину є для нього справою честі.
Сьогодні ми спробуємо подивитися на справу Гонгадзе вже з погляду 5-ти років.
Я пропоную послухати матеріал, на початку якого лунає голос самого Гії Гонгадзе з мітингу у 2000 році, який проходив під гаслом “Хода з закритими ротами. Свобода слова. Барикади”.
Георгій Гонгадзе
Море завжди солене. Якщо море не буде солене, то воно загниє і заболотиться. Преса повинна відігравати таку саму роль, яка підсолює водойми і робить воду чистою.
Але, на жаль, сьогодні в суспільство вливають тільки цукор, який, знаєте, до чого приводить. На сьогоднішній день ми всі живемо в такому компоті, чи киселю, чи каші солодкій, приторній.
Віктор Ющенко
У нас сьогодні є підстави стверджувати, що вбивство Гії Гонґадзе розкрито. У зв’язку з цим затримано конкретних вбивць Гії Гонґадзе, вони дають свідчення. Мирослава Гонгадзе
Мене особисто дуже турбує позиція Президента України. Не було політичної волі. На жаль, відчувається, що цієї політичної волі щодо замовників цього злочину досі немає.
Леонід Кучма
Значить, те шо він пише весь час у якусь "Українську ж там правду", її в Інтернет шурує, розумієш? А головне треба його, я кажу, на зразок, так Володя каже, треба шоб чеченці його вкрали і вивезли його в Чечню на х&!й і викуп попросили.
Юрій Кравченко
В мене зараз команда боєвая, орли такіє, що делают все, что хочеш.
Віктор Ющенко
Мабуть, за 5 місяців у справі Гонгадзе ми зробили більше, ніж за попередні 4 років. Ми розуміємо, що відповідь на перше питання: “Хто убив?” вже стала легшою, тому що з’явилися люди, які повірили мені, повірили владі і під розписку дали пояснення. Але найти відповідь на те, хто замовив набагато складніше. Але я переконаний, що відповідь буде.
Леся Гонгадзе
Я вимагаю на протязі 5 років, щоб дали мені ДНК стопи і волосся. І поставити на цьому крапку. Я на протязі 5 років цього елементарного добитися не можу.
Микола Томенко
Є достатньо доказів і інформації стосовно того, щоб справу оприлюднити і зафіксувати так як вона відбувалася насправді. Те, що Петро Порошенко, Микола Мартиненко, Олександр Третьяков і Володимир Литвин робили все, щоб ця справа не звучала ні на засіданні парламенту, ні в ЗМІ. Я думаю, що у нас достатньо сили і енергії, щоб переконатись, що і українці і міжнародна спільнота хотіла б почути правду, хто організував це вбивство, а не лише про те, хто його виконував.
Мирослава Гонгадзе
Часто я думаю, що якби українське суспільство у далекому 1992 чи 1994 році відреагувало на смерть за незрозумілих обставин Вадима Бойка та на зникнення Михайла Бойчишина, можливо, і сьогодні жахливий смертний список був би коротший. Я не хочу, щоб смерть Георгія була даремною. Я хочу, аби українське суспільство вчилося принаймні на власних помилках.
Марина Пирожук
Сьогодні близько 500 чоловік провели мітинг пам''яті вбитого журналіста Георгія Гонгадзе в Таращанському районі Київської області. Мітинг проходив біля пам''ятного знака, встановленого на перехресті доріг за декілька кілометрів від місця, де було виявлене тіло, що нібито належить журналістові.
На мітингу були представники різних політичних партій , журналісти.
Всі промовці висловлювали скорботу з приводу загибелі Гонгадзе й зазначали, що його загибель стала каталізатором змін в Україні.
Зараз у Києві відбувається ще одна акція у пам’ять Георгія Гонгадзе. Там перебуває наш кореспондент Микола Закалюжний.
Що відбувається на Майдані, чи утворений живий ланцюг як планувалося?
Микола Закалюжний
Живий ланцюг пам’яті Георгія Гонгадзе було сформовано, хоча в деяких місцях він був розірваний, тому що людей було не так вже і багато, якщо порівнювати з минулим роком. Але зараз цей ланцюг згортається, всі люди йдуть, починаючи від будинку Спілки журналістів України на Майдан Незалежності. Там будуть збори. Всі люди, які зберуться підуть до Секретаріату Президента України.
Таку інформацію мені надав Володимир Чемерис, один із організаторів акції “Україна без Кучми”.
Марина Пирожук
Шановні гості, я хотіла би висловити від імені наших слухачів співчуття матері Георгія Лесі Гонгадзе.
Ключове запитання. Пройшло 5 років від дня зникнення Георгія, одначе у справі крапку так і не поставлено. Чи матиме вона коли-небудь кінець? Пане Стретович.
Володимир Стретович
Доброго вечора!
Я хочу приєднатися до Ваших слів і висловити своє співчуття пані Лесі Гонгадзе. Я хочу вибачитися перед нею, як в ранзі народного депутата і від імені всієї держави української, яка фактично демонструє свою нелюбов до свої громадян ось на цьому прикладі, показує як не повинна будуватись держава і розвиватися в майбутньому.
В цій історії можливо поставити крапку за відсутності певних тих складностей, які сьогодні. 5 років минуло, але є ціла низка людей і персоналій, які впираються, щоб правда про смерть Гонгадзе була почута.
Марина Пирожук
Хто ці люди? Ви можете їх назвати?
Володимир Стретович
Це ті люди, які знаходяться в парламенті, які сьогодні намагаються блокувати звіт комісії Гонгадзе. Цей нарив все одно буде прорваний. Вони помиляються в тому, що це дасть їм затушити. Ця пожежа спалахне в самий непідходящий для них момент, тому що все суспільство настільки каталізоване, настільки напружене в цьому відношенні, що воно чекає, коли ж буде звіт.
Сьогодні Мороз про це заявив. Взагалі з початку сесії почали про це говорити. Це буде в іншій публічній формі, можливо, в формі прямого репортажу по країнам Європи, по всій Україні. Все одно правда вийде назовні. Вона буде ганебною і такою разящою правдою, що, може, комусь вартуватиме і політичної кар’єри.
Ірина Погорєлова
Мені важко говорити в присутності Лесі Теодорівни такі речі, але я зразу перейду до того, що тільки що сказав пан Стретович. Він поставив на одні терези чиюсь політичну кар’єру і питання розкриття справи. Мені здається, що в цьому якраз це все, що 5 років коїться.
Справа не буде розкрита, тому що вибори парламентські зараз. Справа не буде розкрита, тому що нова система влади передбачає часті парламентські вибори, часті місцеві вибори. Завжди комусь буде потрібно знову виходити до хреста без могили і говорити про те, що ми зробимо все, щоб розкрити цю справу. Знову буде оце перманентне шоу.
А те, що сьогодні людей було менше, то це зрозуміло, що вже дискредитували помаранчеву революцію. Останній крок буде, коли дискредитують хоч би оцю ідею підтримки розкриття справи Гонгадзе.
Марина Пирожук
Пані Лесю, за 5 років цю тему експлуатували активно політики, слідчі органи. Влада неодноразово заявляла, що справа ось-ось сягне кінця. 5 років Ви, родина, дружина, громадськість вимагає від влади результатів, а їх немає. Чому, на Ваш погляд, це не відбувається? Чому немає цих результатів?
Леся Гонгадзе
Вельмишановні пані і панове, добрий вечір!
Всі, хто слухає радіо “Свобода” я приношу вам глибоку подяку і сердечну теплоту дарую всім тим, хто зараз зі мною. Якраз тут дома я не одна. В мене всі найкращі журналісти України зараз біля мене. Ми сидимо дивимося телебачення, я слухаю вас. Ми дивимося на ту могилу з мармуровим чи гранітним хрестом безцінним, скільки він має грошей, то невідомо.
Це продовжується вже на протязі 5 років. 5 років знущань наді мною. В якому сенсі? Оці могили, оці символічні хрести. Справляють священики на символічній могилі. Все це викликає в мене дуже неприємні відчуття до того, що все проводиться навколо прізвища Гонгадзе.
Я так думаю, що даним політичним силам дуже цікаво, щоб ця справа ніколи не скінчилася. Так, як я розумію, то ця справа дуже сильно роздмухується якраз в час таких моментів, коли в Україні бувають якісь політичні кризи. В зв’язку з цим розвивається ота справа Гонгадзе.
Я дивлюся, що всі ті, хто був в опозиції, то сьогодні вони вже при владі, вони займають високі посадові місця: міністри, президенти, всі вони були в опозиції, всі вони тоді були коло мене. Вони разом зі мною йшли на мітинги, стояли коло мене, на Хрещатику тримали мене під руки і йшли в демонстраціях під час “України без Кучми”.
Я так розумію, що все це було зроблено для того, щоб надати собі певних дивідендів. Якщо б хотіли цю справу остаточно закінчити, то сьогоднішнє керівництво держави могло цю справу вирішити ще 7 місяців потому, коли вони прийшли до влади.
Я ж не політик, я ж нічого не вимагаю особливого. Я хочу поховати. Я християнин. Я 5 років живу з непохованими 2 трупами. Це труп мого 17-річного племінника Стасишина Миколи, який був збитий і не поховане таращанське тіло.
Всі ми прекрасно знаємо, що було і що проходило з тим таращанським тілом. Коли в мене виникає сумнів, коли належить це тіло, тому що було викопане воно з Таращі, потім воно опинилося в Києві на Оранжерейній в судово-медичному моргу. Значить, це хтось робив. Це комусь відомо. Чому це замовчується?
Сьогоднішня влада ще в січні місяці в моїй присутності взяли зразки п’яточної кістки і сказали, що через 2 тижні буде взята кров на ДНК і до місяця будуть результати. Вже 7 місяців.
Вчора в обласній прокуратурі я була на зустрічі з представником Генпрокуратури, який мені вручив експертні висновки німецької лабораторії. Відрапортував пан Піскун, Генпрокурор, що вже справа закінчена, що вже є готова експертиза волосся.
Я це вже все освітлювала. Я не вимагала експертизи волосся, бо волосся я надала своєму сину і знаю, кому воно належить. А виявляється, що тої експертизи, яку я вимагала на протязі 5 років ще навіть і не проводили.
Я хочу спитати того, хто думає і в кого є свідомість. Чи може так бути, щоб керівництво держави на протязі 5 років знущалося над маминим серцем?
Тому, коли я сьогодні дивлюся в Таращі, то мене охоплює жах. Мене охоплює не те, що жах, а страх за майбутнє України. Як можна в демократичній християнській державі ставити якусь символічну могилу, якусь несусвітньо гранітний величезний хрест?
Священики відправляють за упокій і співають: “Вічная пам’ять” і мають ще сміливість і наглість мене запрошувати на цю могилу. Згідно християнських канонів, я хочу звернути вашу увагу і шановного панства і світової громадськості, не має права священик відправляти за упокій душі і співати: “Вічная пам’ять”, коли не є запечатана труна і тіло не предане землі. Цього християнський священик немає права робити. Мене дуже цікавить, який із священиків вже багато разів відправляє коло цієї символічної могили?
Той жах, яке моє материнське серце і людська свідомість осягнути не може. Кожна нормальна людина не може цього осягнути, що робиться в цій державі. Всі вони брешуть для того, щоб знову використовувати то прізвище Гонгадзе для своїх цілей.
Кожний отримує політичні дивіденди і кожен примощується до того прізвища, тому що народ України є тісно пов’язаний, бо кожен знає, що сьогодні може статися з кожним із них. Це спекулюють політичні особи, які користаються цим.
Марина Пирожук
Шановні гості, пане Погорєлова і пане Стретович, всі постійно наголошують на тому, що чогось не вистачає в цій справі більше політичної влади передовсім, чи справді фактів? Пане Стретович.
Володимир Стретович
Я думаю, що у влади не вистачає совісті, щоб завершити цю справу і назвати не тільки виконавців, яких тепер вже знайшли, а і замовників, хоча один із них ховається десь по світах. Тому є актуальним його пошук і поїмка для того, щоб він сказав, а хто йому дав команду.
Марина Пирожук
Пане Стретович, влада – це дуже абстрактне поняття. Ви можете персоніфікувати цих людей, бо насправді відповідальність на себе взяли тільки окремі особи, а не влада загалом?
Володимир Стретович
Так я ж і кажу, що той, хто обіцяв, що справа Гонгадзе буде в суді, хто сказав президенту, що треба цю справу передавати в суд за 2 місяці, а вже сьогодні вересень і вона вже не передається. Генпрокурор, який обіцяє при кожному своєму приході розкрити справу Гонгадзе. Вже 2005 рік, а він прийшов до прокуратури в липні 2002. 3 роки фактично вона не рухається.
Пригадайте як він їхав в Америку у червні місяці. Команда поступила з Києва не зустрічатись з Мельниченко, щоб він ніяких нових інформацій не надав. В такий спосіб це є обманом.
Те, що сказала Леся Гонгадзе абсолютно правда. Вони брешуть для того, щоб спекулювати на цьому далі. Це буде довготриваючий процес, на який, можливо, хвиля народу не підніметься на захист знедоленої жінки і не скаже: “Хватить, давайте ставте крапку у цьому процесі”.
Але ж фарисейство продовжується. Це ж об’єктивна картина сьогоднішньої української реальності – говоримо на словах одне, а насправді відбувається зовсім інше. Йдуть якісь домовленості, уступки, узгодження, компроміси і т.д. Ніхто ж за язик не тягне.
Марина Пирожук
А навіщо? Чому це все відбувається, що за цим стоїть?
Володимир Стретович
Я вважаю, що доки дух Гії Гонгадзе з нами, літає над нами і по християнському звичаю не предана землі і не упокоєна, то до тих пір в Україні будуть катаклізми. Я таку екзотеричну схему висловив, але мені здається, що саме тому, що така чисто українська душа, яка стала на захист знедоленої України сьогодні десь там шукає свого спокою, то ми не можемо знайти лад у цій державі. В цьому є головна причина, що ми говоримо.
Марина Пирожук
Я хочу запропонувати коментар колишнього Голови СБУ заявив, що є багато людей, які не хотіли б, аби ця справа була розкрита?
Олександр Турчинов
Що стосується справи Гонгадзе? Ви знаєте, дійсно багато є людей, які не бажають, щоб ця справа було доведена до логічного закінчення, тобто не тільки, щоб виконавці цього брудного вбивства опинились за гратами, але ж в першу чергу, ті, хто замовляв цей страшний злочин.
Зокрема, я можу навести факти, коли СБУ готувала затримання закордоном генерала Пукача. Перед рішенням суду, яке дозволяло нам це зробити вийшла інформація, яка дала можливість скритись цій людині, в ЗМІ.
Ми провели розслідування. Дійсно, підтвердилось, що причетний був до витоку цієї інформації один із заступників Генпрокурора. Ми проінформували про це і Генпрокурора і Президента України. На жаль, він і зараз працює на своїй посаді.
Що стосується експертизи плівок Мельниченка, то я виконав свою обіцянку. Фактично сьогодні в СБУ завершені лабораторні дослідження плівок Мельниченка, які підтвердили, що не вдалося виявити, що розмови навколо Гонгадзе були змонтовані. Вдалося чітко підтвердити всіх учасників цієї розмови, перевіряючи їх голосові образи. Є питання щодо механізму зняття інформації, тому що експертиза показує, що фактично не все говорить пан Мельниченко про те, яким чином збиралися записи.
Зараз в СБУ лабораторні дослідження оформлюють у вигляді висновків експертиз. Тобто тут вже є чисто не технічні, а процесуальні речі. Фактично нічого не заважає сьогодні закінчити оформлення цих результатів і передати їх до Генпрокуратури.
Марина Пирожук
Пані Погорєлова, хто, на Ваш погляд, цю справу саботує? Що заважає її розслідувати? Чому ця справа досі не передається до суду?
Пан Турчинов згадував кількох людей, які зараз при владі. Що це? страх цих людей? Відсутність політичної волі? Що за цим стоїть, на Ваш погляд?
Ірина Погорєлова
На мій погляд, слово “політична воля” вже можуть досліджувати журналісти, тому що це не є слідство карне. Я думаю, що питання політичної волі Ющенка можна прослідити з початку виборчої кампанії. Там все це, очевидно, всі про це писали, всі мають заяву на новий рік від 2003 на 2004 рік статтю Ющенка у “Дзеркалі тижня”, де він писав, що якщо Кучма піде тихо, то йому буде щось там прощено. Ми пригадуємо закон про гарантії, ми пригадуємо ці пакети з реформою.
Марина Пирожук
Ви вірите у те, що були підписані якісь угоди?
Ірина Погорєлова
Ми бачимо на власні очі, що є це. Величезне питання, чому Ющенку дорогий Кучма? Я не думаю, що це якість особисті речі чи бізнесові, бо це питання вже на весь світ. Це вже є питання, яке треба досліджувати, бо крики про те, що кучмізм повертається, то це справді передвиборчі шоу.
Але зрозуміти, що пов’язує Ющенкаяк президента з Кучмою теж як з посадовою особою, то це дуже цікаво, бо ми вже сьогодні можемо точно сказати під час революції не була ставкою якась силова акція. Це вже нам спростовували люди, які тепер при владі. Не стала голова Гії викупом, щоби була мирною революція. Значить є інші речі. Ці “заводи-пароходи”, які зараз ділять, я теж не думаю, що вони, бо вони самі по собі, у них свої скандали. Тобто, це питання про політичну волю.
Друге питання – це те, що Президент може говорити все, що завгодно, а слідство як йшло, так і йде. Якщо пан Стретович знає, хто подзвонив Піскуну, щоби він їхав, то Піскун щось робить. Ми всі не любимо Піскуна, але він щось робить, і раптом йому хтось дзвонить.
Пане Стретович, хто подзвонив Піскуну? У Вас немає доказів на це? Але ж не можна тоді роками казати, що хтось з кабінетів якісь там дає команди. Нічого страшного не станеться з Вами, якщо через суд у Вас будуть вимагати доказів, а потім за Вас заступиться вся та журналістська спільнота. Тобто, Ви нічим не ризикуєте, але назвіть людей, хто затримує.
Тому, що якщо мені кажуть, що це робить Порошенко, то я не бачу загальних аргументів, тому що у нього така посада, а Мартиненко яке має відношення? Він в парламенті працює? Тобто, в цьому логіки немає. Потрібні прізвища і докази.
Марина Пирожук
Пане Стретович, чи знаєте Ви, чи є у Вас якісь факти, які вказували б на те, що на Генпрокуратуру чиниться якийсь тиск? Чи Ви могли б сьогодні назвати прізвища і не говорити якимись абстракціями?
До речі, Президент пообіцяв в Брюсселі розкриття за два місяці, а потім він в Україні заявляв, що це справа його честі, і що вона ось-ось наблизиться до фіналу. Одначе минуло вже кілька місяців, а результатів немає. Нам знову говорять про ті ж самі речі. Чому це відбувається?
Володимир Стретович
З початком нової сесії відбулося засідання Погоджувальної ради, де постало питання про звіт комісії Омельченка щодо вбивства Гонгадзе, нападу на Єльяшкевича, вбивства Олександрова.
Спікер парламенту взяв слово і в гострій тональності сказав: “Не треба мене залякувати тим, що є на тих плівках. Я їх не боюся. Я готовий відповідати. Але відповідайте і ви, хто це спровокував, хто за цим стоїть, і у такий спосіб знову стало питання, а чи виносити це на голосування. Усі фракції підняли руки, і не вистачило голосів. Таким чином, констатував головуючий, голосів для слухання у парламенті немає.
Марина Пирожук
Які сили, хто саме саботував це? Таких у парламенті було більшість?
Володимир Стретович
У березні було проголосовано, що треба слухати. Виходить, що знову представник фракції НПУ просить: “Не голосуйте!”
Я думаю, що спікер сьогодні занепокоєний тим, щоб правда вийшла назовні.
Якщо пані Погорєлова мені каже про те, що, мовляв, пане Стретович, у Вас є докази, що хтось подзвонив... Я просто аналізую факти, якщо він оголосив по ТБ, що їде в Америку зустрітися з Мельниченко, а їде і не зустрічається, то виникає запитання: “Чому він їхав до Америки?” Якщо Ви, пані Ірино, не слідкуєте за політичними подіями, які відбуваються в державі...
Марина Пирожук
До речі, пане Стретович, а чому Мельниченко не приїжджає в Україну?
Володимир Стретович
Запитайте у Мельниченка, чому Ви у мене питаєте? Я що Генпрокурор чи що?
Я у цьому сезоні вже двічі був у суді і ніс відповідальність за те, що судова машина репресує тих, хто про це говорить.
Я вас би просив, що розумному достатньо, що робиться в країні по справі Гонгадзе.
Я просив би, щоби Ви на мене не нападали, тому що мене вже так, вибачте, дістали з усіма генпризначеннями, запитаннями, що моя нервова система не витримує цього всього. Я не знаю, що скоро буде робити, бо кожен вважає сказати, чи будете - чи не будете, що моя нервова система не витримує цього всього. Насправді мене розводить ця влада, як і всіх. Спочатку сказали, мовляв, йти і працюй, а потів сказали, що там місця немає, а журналісти тільки підігрівають цю схему і мене запитують.
Марина Пирожук
Пані Погорєлова, чи буде далі цей політичний паразитизм на цій проблемі триватиме?
Ірина Погорєлова
Не заміняє за регламентом голосування президії на цих погоджувальних радах голосування в залі. Тому кожен депутат може сказати, що ці голосування біля Литвина нуль рівно коштують. Якщо за всі ці роки депутати билися невідомо за що, билися біля трибуни з будь-якого приводу, а от з цього питання у них не вистачає сил винести його на розгляд. А Г.Омельченко, коли близько було це питання, він раптом у парі з ним поставив питання про відставку Піскуна.
Якщо люди хочуть зробити справу, то вони її роблять, а якщо не хочуть , вони знаходять такі речі, щоб заважати, тому що питання про відставку Піскуна окреме, тому, звісно, що вони і не стало.
В парламенті повно юристів з величезними повноваженнями, вони “заводами-параходами” можуть крутити. Але примусити Піскуна якісь слова сказати і якийсь звіт зробити – це просто смішно.
Я не вірю прану Морозу, який каже, що зробить все. Що значить все? Коли в його фракцію вже один раз попадав пан Франчук, це колишній зять Президента Кучми.
Знову ж таки, чому Мельниченко сюди не їде? Це ж зрозуміло, його арештовують у Туреччині. Про це сказали і Піскун, і Мороз. Піскун хвалиться, що цей арешт зняли, тому що немає справи.
Мороз у свою чергу хвалиться, що ін подзвонив і нагадав, що справи проти Мельниченка немає. Але це означає, що Мельниченка просто відлякують від країни. А він, виявляється, там був абсолютно законно.
Це видно неозброєним оком, що Мельниченка відусюди відлякують, від України, а в Америці я не знаю, які ігри.
Марина Пирожук
Ірино, на честь Георгія перейменовано вулиці і вшановують пам’ять, йому посмертно вручили Героя України. Чи не відкопується влада у такий спосіб перед рідними?
Ірина Погорєлова
Це ж не тільки влада. Є мама і є вдова. Це дві особи, які вирішують такі питання, якщо мама прямо в ефір каже, що не хоче, а люди тим часом збирають підписи, то де ж повага до думки матері.
До речі, це вже не влада, а й громада так ставиться. Це перетворилося на шоу, на яке усі звикли.
Марина Пирожук
Пані Лесю, а як Ви сприйняли перейменування вулиці на честь Г.Гонгадзе? Георгію, як відомо, вручили звання Героя України, чи не відкопується, на Ваш погляд, влада перед Вами зокрема у такий спосіб?
Леся Гонгадзе
Це політичні забави. Це тягнеться п’ять років: перейменовують вулиці, якісь там премії президентські... Питається: “За що?”
Був журналіст, працював по сумлінню... Хіба це героїзм? Це не героїзм! Це, що робиться, робиться спеціально, аби підігрівати народ, аби тримати його у напрузі і для себе робити політичні дивіденди. Мені це абсолютно непотрібне, абсолютно байдуже.
Я тільки не хочу, щоби прізвищем мого сина прикривалися і градися, тому що другий президент, другий парламент, четвертий прем’єр-міністр...
Адже пан Ющенко був прем’єр-міністром, коли це сталося з моїм сином. Пані Тимошенко була віце-прем’єром. То, напевне, вони від початку були у справі, що то зробилося з Гонгадзе.
Коли вони йшли до влади і користувалися цим прізвищем, то вони, напевне, знали, що то є. Обіцяти і не робити, то це їх тільки дискредитує в очах порядних чесних людей. Ті, хто на горі граються у політику, їм це на руку. Тому ця справа продовжується, не закінчується, тому що на горі люди забувають, тому що вони є в азарті при владі, а використовують моє материнське серце...
Богу дякувати, що журналісти підтримують, що журналісти солідарні ... Я всім дуже щиро вдячна, але це мене виснажує, кожен день бачити в Таращі яму, з якої тягнуть той труп, бачити ті хрести, бачити то все – то ж мені складно слухати постійну брехню і ще раз брехню. Кінця я не бачу.
Мені важко збагнути, як це у цивілізовано світі люди, які мають дітей, мамів, що поводяться і відносяться до мене, до мене, до моєї свекрухи, яка має 82 роки і переживає... Це не гарно. Бог покарає. Я знаю.
Марина Пирожук
У нас на зв’язку наш кореспондент. Миколо, ми тебе чуємо!
Микола Закалюжний
Марино, щойно, відбувся 10-хвилинний мітинг, у якому взяли участь кілька сотень людей. Зараз траурна акція направилася до ГПУ.
Як зазначив на мітингу один із організаторів акції, пан Михайло, що єдина вимога до Генпрокуратури – це відставка Генпрокурора С.Піскуна і його заступника В.Шокіна.
Ця хода направляється до Генпрокуратури, і за хвилин 10 буде саме там.
Марина Пирожук
Чи є там політики, і чи багато там людей, Миколо?
Микола Закалюжний
Тут багато журналістів. Я зустрічав тих, хто разом з Г.Гонгадзе працював, тих, хто його знав. Тут багато просто громадян, які приєднуються до ходи і зараз всі разом направляються саме туди.
Марина Пирожук
Пані Погорєлова, чи доклали достатньо зусиль самі журналісти, аби справа Гонгадзе була розкрита?
Ірина Погорєлова
Вони весь час відволікаються на політичні шоу. Не вони, а ми.
Я весь час борюся проти консолідації. Але я тільки зараз зрозуміла, що це те саме, що і консолідація політиків.
У такому питанні ходити походами до прокуратури і знімати прокурора, то я вам зразу скажу, чим це закінчиться. Це буде крім прем’єр-міністра ще і вибори прокурора. І ім’я Гонгадзе там буде ще більше коштувати. Там претенденти до таких вдадуться зусиль, то там ще все квіточками покажеться. А журналісти, які будуть...
Ми зараз у ситуації, коли свобод слова, коли ми самі маємо все ж таки визначатися, дуже такий тонкий момент, тому що дуже хочеться одночасно встигнути і туди, і туди: і чесним бути, і на цьому заробити.
Мені здається, що якби у Гії було стільки грошів, скільки витрачено за п’ять років по його смерті по його справі, то це було б щось, що він шукав тоді колись: трошки грошей, аби отримати свою структуру і щоби говорити правду.
Я не знаю поки що виходу із цієї ситуації. Є етика. Не можна закидати своїм колегам, що, панове, досі вже, давайте займатися вже цими політиками, давайте вже хоча б не щадити хоча б. Не можна так і Литвина, і Мороза, і Ющенка...
Зараз всі вчепилися в Ющенка. Я вас переконую, що там дуже багато людей, які і без Литвина також, які могли сказати набагато більше за ці п’ять років, що вони сказали, а от прикриваються цією фразою, що вони не мають доказів, то не скажуть. А доказів ніхто ніколи не буде мати.
Марина Пирожук
Я у цьому контексті хочу запропонувати послухати матеріал С.Грабовського.
Сергій Грабовський
Під час і відразу після помаранчевої революції багатьом здавалося, що принципи свободи слова в Україні ствердилися раз і назавжди, що діяльність влади буде прозорою, бодай на рівні Польщі та Чехії, і що вбивство журналіста Г.Гонгадзе, яке стало у світі своєрідним негативним символом України, буде швидко розкрите, а відтак замовники та виконавці цього злочину проти конкретної людини і проти свободи слова як такої постануть перед судом.
Проте постпомаранчева брутальність виявилася значно брутальнішою і жорстокішою, як могли собі уявити учасники революції.
Якщо у перші місяці діяльності нової влади, інколи ця діяльність влади була аж занадто прозорою, що спричиняло скандали, як вважають експерти, на порожньому місці, то згодом ситуація змінилася. Слова і справи, за оцінками політологів, знову почали розходитися, а важливі для країни рішення - ухвалюватися поза лаштунками на основі властиво приватних інтересів без належного аналітичного та інформаційного супроводу. Як наслідок, замість терміну кучмізм виник термін кумізм, оскільки надто багато на офіційних посадах, при чому пов’язаних із непрозорими і незрозумілими рішеннями, виявилося хрещених батьків і матерів дітей Президента Ющенка.
Так само незрозуміло, за оцінками експертів і широкого загалу, відбувалося і розслідування справи Гонгадзе. У якийсь момент здавалося: все, крапка, фініш, справедливість от-от восторжествує, але виявилося, що радість була передчасною.
Зі свободою слова начебто деякий час було краще. Навіть ті радіо і телеканали, які традиційно звалися олігархічними, дещо демонстративно дотримувалися принципів демократичності, всебічності та неупередженості. Але потім телеканали, традиційно пов’язані із В.Пінчуком, перетворилися на агітаційні інструменти боротьби свого господаря з урядом, а потім пішло-покотилося.
Як відзначили експерти, майже усі телеканали України висвітлювали із відверто президентських позицій. У газетному світі розмаїття реакції були більшим, та політичні настанови і тут заступили собою критерії об’єктивності. Одні газети вийшли із велетенськими заголовками “Ющенко зрадив нашу революцію”, а інші “Нарешті уряд відставлений”.
І от в останні дні, як вважають експерти інтернет-видання “Телекритика” на ряд телевізійних каналів відновилася відверта політична цензура. Скажімо, на каналі “”1 плюс 1” закрита популярна передача “Подвійний доказ”, а інформація про прес-конференцію екс-голови СБУ О.Турчинова ледь не на всіх каналах виявилася відчутно відредагованою.
То ж постає запитання: “Чи справді теперішня Україна принципово відрізняється від тієї, у якій зайвим та небезпечним виявився Г.Гонгадзе?”
Марина Пирожук
Пані Погорєлова, чи погоджуєтеся Ви з зауваженнями С.Грабовського? Чи справді теперішня Україна є такою, в якій зайвим та небезпечним виявився Гонгадзе?
Ірина Погорєлова
Все стало набагато складніше. Тобто і тоді не мовчали, але той, хто не мовчав, знав, що його чекає. Тобто, це була така нормальна система. Коли кожен знав, що він хоче, хто як себе поводить. А зараз всі чесні, багаті і круті, впливові, а тут знову починається якесь нове роздоєння.
Але я хочу сказати, що ця хвиля зараз свободи слова буде використовуватися по-новому технологічно, і ми маємо до цього бути готовими.
Марина Пирожук
На цьому ми мусимо завершувати нашу розмову. Це була “Вечірня Свобода”, яку підготувала і провела Марина Пирожук.
Говорить радіо “Свобода”!
