Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 16:46

Руф Гонгадзе три роки збирала гроші на квитки в Україну.


Галина Терещук

Руф Гонгадзе
Львів, 19 вересня 2005 - У день зникнення журналіста Георгія Гонгадзе -16 вересня - підтримати його маму, Лесю Гонгадзе, приїхала бабуся Гії. Вона мешкає у Грузії і вперше прибула в Україну. 82- річна жінка три роки збирала гроші на дорогу і протягом 3 днів подолала тисячі кілометрів від рідного міста Сачхере до Львова.

Коли я побачила пані Руф, одразу зауважила, що Гія був схожий на неї. Батько пані Руф, тобто прадід Гії, родом з Латвії. У першу світову війну потрапив у німецький полон, одружився з німкенею і у них народилась донечка – Рут, яку в Грузії називають Руф. Потім родина переїхала у Францію, звідти виїхали і потрапили в Україну, Миколаїв. Батьки пані Руф загинули. У 4 роки вона залишилась сиротою. Прізвища своєї мами пані Руф не знає досі. З Гіїним дідом, лікарем, вона познайомилась на фронті, з ним і приїхала у1945 році на його батьківщину – у Грузію, Сачхере. Батько Гії - Руслан - архітектор, був головою Радикального Союзу Грузії, членом парламенту, мріяв про створення кіностудії документальних фільмів. Спершу допомагав Звіаду Гамсахурдії, але коли той став президентом, то перейшов до нього в опозицію, як і десятки колишніх однодумців Гамсахурдії. Пані Руф показала мені фотографії, де її син - батько Гії- сфотографований з Гамсахурдією. Руслан Гонгадзе загинув у 1993році при дивних обставинах, каже його мама.

-- Я давно хотіла приїхати, ще коли Гія зник. Так сталось, у сім’ї нікого з мужчин не залишилось. Я продала фортепіано, ми мали 54 стільці вдома - я уже всі продала. Ми не мали грошей на їжу в 90-ті роки. Я 30 років пропрацювала вчителем і моя пенсія - 20 доларів, я не мала грошей на дорогу, потрібно було 300 доларів. Нам дуже важко, це знає увесь Сачхере. Все продали, залишилась шафа і ліжка. Я мешкаю з донькою. Вона на пенсії, була викладачем німецької мови. Наш будинок після землетрусу осувається.

Руф Гонгадзе неодноразово зверталась до керівників Грузії, в посольство України в Грузії, аби їй допомогли приїхати в Україну, до невістки, але скрізь жінка бачила лише зачинені двері. У Сачхере всі знають про зникнення онука пані Руф і стежать за розслідуванням справи.

У свої 82 роки бабуня Гії тримається досить бадьоро. Це інтелігентна, розумна, шляхетна жінка. Вона чудово, як і Гіїна мама, готує різноманітні грузинські страви. Хачапурі, лобіа, ткемалі були улюбленою їжею Георгія.

У вечір - спомин 16 вересня найдорожчі жінки у Гіїному житті пригощали його друзів грузинськими стравами. Пані Леся не запалила свічку. Адже, каже, допоки тіло не буде придане землі, за людину не можна молитись “Вічная пам’ять” і ставити свічку за упокій душі. І мама, і бабуся Гії молились у вечір його зникнення за спасіння душі сина і онука.
XS
SM
MD
LG