Доступність посилання

ТОП новини

Які наслідки матиме рішення Верховної Ради щодо звіту ТПК у справі Ґонґадзе?


Кирило Булкін Гості: Дмитро Святаш - народний депутат України (Народна партія); Сергій Головатий - народний депутат України; Валерій Івасюк - науковий експерт Української правничої фундації.











Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 21 вересня 2005 року.

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню СОвободу”, у студії ведучий Кирило Булкін, вітаю вас.

За запеклими політичними баталіями якось другим планом промайнула справа, яка могла б стати темою дня для українських медій: звіт тимчасової слідчої комісії зі справи Ґонґадзе і рішення Верховної Ради по цьому звіту.

Тож сьогодні тема нашої розмови така: які наслідки матиме рішення Верховної Ради щодо звіту Тимчасової слідчої комісії у справі Ґонґадзе?

Гостями студії є народні депутати України Дмитро Святаш (Народна партія) та Сергій Головатий (БЮТ), і науковий експерт Української правничої фундації Валерій Івасюк. Дякую, панове, що зголосилися взяти участь у програмі.

Нагадую нашим слухачам телефон студії: 490-29-05. Чекаємо на ваші дзвінки після 20.30 год.

Отже, вчора Верховна Рада виділила приблизно 15 хвилин свого часу на заслуховування звіту Тимчасової парламентської комісії у справі Ґонґадзе.

Підсумок швидкоплинних слухань – розпустити комісію, звіт взяти до уваги, а голові комісії Григорію Омельченку рекомендувати передати звіт до Генпрокуратури.

Перше моє запитання – для того, щоб прояснити позиції шановних гостей. Прошу відповідати коротко, адже далі, у ході розмови, будемо конкретизувати. Ваше ставлення до такого рішення? Чи не означає воно фактичного поховання справи: комісії вже не існує, організаційних висновків щодо звинувачених у звіті осіб – жодних... Пане Головатий? Сергій Головатий

Ви, між іншим, дуже правильно сказали стосовно поховання справи. Знаєте, я не знаю, кого тут звинувачувати, але не можу звинуватити ВР, що вона прийняла таке рішення.

Справа в тому, що звіту комісії не відбулася. Це парадокс, але це факт. Ніхто з журналістів не звернув на це увагу. Мабуть, журналісти не знають цього, що Григорій Омельченко ввів в оману і всю ВР, і все українське суспільство, як сказав би на сьогоднішній день і Раду Європи, бо через тиждень це питання буде слухатися в Європі, а комісія не звітувала. Це просто 15 хвилин говорив свою думку народний депутат Григорій Омельченко. Я є членом комісії.

Кирило Булкін

І Ви вважаєте, що голова комісії не висловив думку всієї комісії...

Сергій Головатий

Ні! Він нас не скликав, комісії не було, не було засідань вже кілька місяців, комісія не розглядала звіту. От в чому справа.

Тому Омельченко не мав права вчора виходити на парламентську трибуну і говорити, що це звіт комісії. Але це дуже важливо, з Вашої точки зору, що Ви сказали – розпустити. За регламентом дійсно так. Якщо комісія відзвітувала, то вона припиняє свою діяльність, її ніхто не розпускає, це регламентна норма.

Отже, те, що зробив Омельченко, мене просто обурює, він всіх обдурив.

Кирило Булкін

Пане Святаш, будь ласка, Ваша позиція?

Дмитро Святаш

Я свою позицію висловив, проголосувавши за цю постанову, тобто я згоден. Я один з депутатів, який голосував за постанову по припиненню роботи комісії і передачі цих документів до Генпрокуратури.

Давайте говорити відверто. Скоєний злочин, функції розслідування покладені на Генпрокуратуру, якщо комісія має інформацію, яка може якимось чином допомогти слідству, вона зобов’язана передати ці документи. Але комісія не є стороною в суді.

Я вважаю, що в такий довготривалий термін можна було навіть не розслідувати, а з’ясувати, що відбулося саме з тими інструментаріями, які були в цій комісії. Тому “мавр зробив свою справу, мавр ...”.

Кирило Булкін

Будь ласка, пане Валерію Івасюк, Ви не були в депутатському корпусі у тій залі, але Ви давно пов’язані зі справою Гонгадзе як медичний, як науковий експерт. Ваша позиція щодо того, що відбулося? Що це означає?

Валерій Івасюк

Мій колега сказав, що “мавр зробив свою справу і може йти геть”. По-перше, комісія з розслідування вбивства і стосунки, які виникли між комісією та Генпрокуратурою, це не є секс. Це справа з убивства.

І через те, що ця комісія, я вам заперечую, шановний колего, змогла зробити свою справу, це не так. Тому що президент Кучма, накладаючи вето на закон про спеціальні слідчі комісії, і Ющенко, на жаль, до цих пір не спромігся до парламенту подати новий закон про спеціальні слідчі комісії, тоді б комісія могла б зробити те, що вона зобов’язана була робити і мала би всі процесуальні, спеціальні функції та набір інструментів, аби допомогти слідству або контролювати його.

А стосовно того, що сталося, я говорив весь час, що справа Ґонґадзе є паралельною по своїх наслідках, по своїх функціях і по своїх результатах зі справою вбивства Кеннеді, а Освальди вже троє знайдені. Я думаю, що тепер, коли відсутній і парламентський контроль, вони понесуть своє, як Леся Ґонґадзе сказала, мама Георгія, лялькове покарання.

Кирило Булкін

Така попередня диспозиція у сьогоднішній розмові. Ви, шановні гості, зможете розвинути свої ідеї протягом програми.

Зараз хочу запропонувати до вашої уваги інтерв’ю, власне, з головою Тимчасової слідчої комісії Григорієм Омельченком, на адресу якого пролунали жорсткі слова з боку пана Головатого.

Оскільки він не зміг приїхати до нас на програму, хай все ж таки його думка прозвучить. Я мав змогу запитати його про його бачення ситуації з розслідуванням у телефоній розмові. Ось як вона відбувалася.

Пане Омельченко, на Вашу думку, чи означає рішення ВР по звіту Тимчасової слідчої комісії зі справі Гонгадзе похованням цієї справи?

Григорій Омельченко

Я скажу одну річ. Поки я живий, я не дам, щоб ця справа була похована. І допоки на лаву підсудних не сядуть ті, хто ж учасниками злочину, а саме - верху, яких назвали слідча комісія, Кучму, Литвина, Деркача, то ця справа ніколи не замовкне і не буде похована.

Кирило Булкін

Це є суттєвим ускладненням на шляху до остаточного розслідування?

Григорій Омельченко

Абсолютно. Я маю право як народний депутат по кожному конкретному епізоду злочину, встановленому тими особами, направляти депутатські запити, ставити це питання на розгляд у ВР. Тобто це, з юридичної точки зору, не має різниці, чи направлений депутатський запит, чи рішення комісії, чи рішення ВР.

Питання сьогодні в тому, що в Україні відсутня жорстка принципова політична воля Президента України, що до цього часу ці найвищі посадові особи знаходяться зараз за ґратами за вчинені злочини.

Кирило Булкін

А чому Ви думаєте, так склалося, чому парламент ухвалив таке рішення? Чому воля Президента, на Вашу думку, відсутня?

Григорій Омельченко

Дуже просто. Так само, чому понад три роки парламент не заслуховував свій звіт. Тому що були названі найвищі посадові особи в державі, які є співучасниками злочину, вчиненого проти Георгія Гонгазе.

Друге. Це ще раз є підтвердженням того, що між Кучмою та Ющенком є домовленість про те, що Ющенко дав юридичні гарантії сім’ї Кучми не притягувати їх до кримінальної відповідальності.

А перестраховщиком всіх юридичних гарантій виступає американська сторона за те, що Леонід Кучма підтримав американську агресію в Ірак і підписав наказ, а потім примусив прокучмівський парламент проголосувати за направлення наших військ в Ірак за підтримки США.

Це один з епізодів, де Кучма причетний до вчинення злочину до Георгія Ґонґадзе. Звіт Тимчасової слідчої комісії доказав, доказано абсолютно, що Кучма віддав наказ, тобто був організатором, разом із Деркачом, головою СБУ, по організації, побиття і замаху на життя народного депутата Олександра Єльяшкевича.

Це доведено. Доведено інші епізоди злочинів, вчинені Кучмою: отримання хабарів, розкрадання державних валютний коштів і так далі. Тобто ви розумієте, що це один із живих епізодів, а таких Тимчасова слідча комісія встановила 9, які доказані документально слідчими експертизами і так далі.

Кирило Булкін

Щодо того, що Кучма отримав, на Вашу думку, гарантії - це суто логічні висновки чи є якісь документальні докази, що дозволяли це сказати?

Григорій Омельченко

Якщо це говорить полковник служби Омельченко, то це те ж саме, що ми розмовляємо з Вами. І спростувати цю мою версію чи ці мої висновки може, Ви знаєте, лише що? Коли Кучма буде сидіти на лаві підсудних, от тоді це буде говорити, що таких домовленостей немає.

Кирило Булкін

Тож наступні запитання до гостей. Пане Головатий, Ви сказали, що пан Григорій Омельченко не представляє думки всієї комісії, в тому, що він сказав. Яка позиція інших членів комісії, може не згодних з головою?

Сергій Головатий

Справа не в цьому, яка позиція інших членів комісії. Справа в тому, що Омельченко сам тільки що сказав, що “мої висновки”. Це його висновки, комісія не затверджувала цей звіт зовсім, а бодай за той період діяльності, коли іде нове слідство.

Ви ж знаєте, що Піскун почав нове слідство. Він розділив справу кримінальну на дві частини. Одна стосується Пукача та всього іншого, і друга – що стосується цих трьох, які нібито вчиняли злочин.

І ця справа розслідувалася тільки в цьому році, десь з лютого місяця. Вона була порушена в лютому місяці і стосувалася трьох осіб. За цей час, коли була порушена справа, комісія не приймала жодного звіту. І тому Омельченко в цій ситуації не щирий, не дивлячись на те, що він - полковник служби. Тому що так голова комісії не мав права чинити.

Кирило Булкін

Тобто Ваша претензія більше не ідеологічно, так би мовити, а суто юридично та процесуально.

Сергій Головатий

Він каже: “Поки я є, я не дам, щоб ця справа була похована...”, так він сам її поховав. Він же її поховав. Він говорить про якісь народні депутатські запити. Куди? До слідства?

Я зараз увійшов у кримінальну справу Ґонґадзе як представник прав Лесі Ґонґадзе, бо Федур був Піскуном відведений. І я ближче знаю цю справу.

Я не знаю, щоб на комісії ми розглядали, що робив... Парламентська комісія – це той орган, який, так би мовити, здійснює парламентський контроль, як розслідується справа. Які виконуються ці дії? Чи правильно слідство йде? Чи на правильному шляху?

Ми жодного разу це не обговорювали. Чи правильно, що справа розчленована на дві частини, і тільки займаються цими трьома, а не відомо, що ж решта? Чи враховується вимоги матері Ґонґадзе, чи враховуються права адвоката Федура?

Кирило Булкін Пане Святаш, Ви вважаєте, що комісію варто було розпустити. Але які Ваші заперечення щодо думки Вашого колеги по процесуальному моменту?

Якщо це не було затверджено всією комісією цього звіту, то, мабуть, треба було повернутися і зробити правильно процесуально все. Інакше виходить, так би мовити, неправильні дії суто “за буквою”. Я не кажу зараз “за духом” чи чимось.

Дмитро Святаш

Знаєте, давайте розділимо ці речі. Перше - це голосування по постанові, а по-друге, це робота самої комісії. Я повністю погоджуюся з паном Сергієм, що процедура була порушена.

Сергій Головатий

Вона не була порушена ВР.

Дмитро Святаш

Вона була порушена головою комісії.

Сергій Головатий

Омельченком.

Дмитро Святаш

Якщо комісія не збиралася, немає ніяких документів, що вона збиралася, немає голосування членів комісії, чи надати цей звіт ВР, чи не надати, чи ще працювати, то, фактично, те, що говорив Омельченко, не було звітом. Тут я можу погодитися цілком.

Сергій Головатий

З одним уточненням. Те, що він говорив, це обговорювалося рік тому чи два, тобто до того, коли почалося нове розслідування.

Кирило Булкін

Пане Дмитре, Ви, звісно, не можете відповідати за голову ВР, але оскільки Ви належите до тої самої партії, то як Ви думаєте, чому він тоді допустив цей звіт, який не мав, фактично, певних повноважень? Він - спікер.

Дмитро Святаш

Давайте говорити таким чином. В порядок денний це вносив голова комісії. Давайте запитаємо ще раз голову комісії. А за процедурою регламенту, якщо голова комісії вніс це в порядок денний, голова ВР поставив, навіть не голова ВР, а Погоджувальна Рада поставила це в порядок денний, це колегіальний орган.

Тобто тут процедура була дотримана. А чи було дотримано процедури всередині комісії, краще знають члени комісії.

Кирило Булкін

Пане Івасюк, наскільки я розумію, Ви вважаєте неправомірними дії голови комісії. Як би правильно було чинити, на Вашу думку, в цій ситуації? Чи намагатися цю комісію реанімувати з іншим головою, чи все ж таки далі вже в тих реаліях, що є? Чи з Генпрокуратурою якісь шукати спроби взаємодії?

Валерій Івасюк

Стосовно кваліфікації дій Омельченка, то я думаю, що можна кваліфікувати ці дії одним словом, як фальсифікація. Стосовно функцій того, що сталося.

Ви знаєте, що Генпрокуратура усунула Федура як адвоката матері Ґонґадзе. Зараз, я думаю, про це скаже Головатий, є реальна спроба усунення і його з цієї справи. А руками Омельченка усунутий парламент.

Тобто немає жодного на сьогоднішній день механізму будь-якого громадського, правового чи парламентського контролю за слідством. Це те, що сталося.

Тепер по суті Вашого запитання. Головатий сказав про те, що від заслуховування того тексту чи приблизно того тексту, що оголосив Омельченко на ВР, просто як текст, який тоді не розглядався 2 роки тому, взагалі якийсь звіт чи проект звіту.

Пройшло 2 роки. Окрім того, що сказав Головатий, то це розділення справи надвоє, з’явилися і нові суттєві обставини по цій справі. Зокрема, проведена, як ГПУ визначає, означає ДНК-ідентифікаційна експертиза в Мюнхені. Її аналіз той, який нам був доступний, а вже недоступний показав ...

Кирило Булкін

Що значить був доступний, а тепер недоступний?

Валерій Івасюк

Він був доступний, тому що Головатий за версією ГПУ вичерпав свій часовий час ознайомлення зі справою.

Йдеться про те, в своєму ефірі Сергій Петрович на телебаченні те, що було можливо згідно чинного законодавства сказати сказав. Але того було достатньо для того, щоб зрозуміти, що співставлення всіх попередніх ДНК-ідентифікаційних експертиз, як основних елементів доказової бази про те, що Гонгадзе взагалі мертвий, те, що цей труп йому належить.

Отже, співставлення з тим, що ГПУ визнає останню і саму важливу експертизу в Мюнхені нібито замовлену Лесею Гонгадзе на її вимогу, хоча там інше запитання ставилося Лесею Гонгадзе, так от порівняльний аналіз показує, що і тут ГПУ сфальсифікувала як організацію проведення самої експертизи, так і її результати у частині трактування.

Кирило Булкін

Що робити в цій ситуації тим, хто був у цій комісії крім голови, іншим людям, які хочуть розслідувати?

Валерій Івасюк

От сидить представник чи член політичної партії, яку очолює спікер. 2 місяці тому назад в мене відбулася особиста розмова з Володимиром Михайловичем. Я Литвину тоді сказав, що в Ваших інтересах для того, щоб припинити будь-які інсинуації довкола Вашого прізвища, для того, щоб ситуацію вивести з-під ручного управління тими, хто і замовляв цю справу, то треба провести не звіт комісії, а парламентські слухання у цій справі, оскільки те, що сталося у зв’язку із наслідками справи Гонгадзе і цього страшного вбивства перевернуло Україну впродовж 5 років від влади і суспільства, і ставлення світу до України в цілому. Є можливість на сьогоднішній день поставити питання і зробити парламентські слухання. Це вихід.

Кирило Булкін

Я пропоную послухати матеріал мого колеги Андрія Охрімовича, який спілкувався з журналісткою Іриною Погорєловою, яка висловлює досить жорсткі думки не щодо посадовців, які затягують розгляд справи чи гальмують його, а щодо самого звіту. Можливо, в чомусь це буде в резонансі з тим, про що говорили гості студії.

Андрій Охрімович

16 вересня минуло рівно 5 років з дня зникнення журналіста Гонгадзе. Досі лишається невідомим, кому і для чого треба було вбивати Гію. Кажуть, що то справа рук ФСБ, яке спочатку вбило, потім підсунуло плівки одіозного майора аби загнаний в кут і через те покірний Леонід Данилович допомагав Росії жерти Україну.

Інші шукають причину вбивства у патологічній нетерпимості Кучми та надмірній запопадливості силовиків. Словом, за 5 років справа обросла ракушками чуток, фактів, фактиків, припущень, фантазій та фантасмагорій у стилі Кафки.

Логічну і професійну крапку у цій справі мала поставити слідча і тимчасова комісія ВР. Однак звіт голови комісії Григорія Омельченка до справи мало що додав, швидше напустив густішого туману. Говорить публіцист Ірина Погорєлова.

Ірина Погорєлова

Я не почула нічого нового в якомусь фактажі, але я почула нову трактову відомої версії про підбурювачів і організаторів. Коли я дізналася, що головним підбурювачем виявився Литвин, нібито саме він напучував Кучму на якісь дії, то в мене виникло багато питань нових. Чому досі фігура Литвина зовсім інакше звучала в цій всій історії?

Я пригадую його статус тодішній. Уявити собі тоді, що його ставлення до журналіста могло зіграти в цій драмі якусь ключову роль, то це дивує. Я не можу собі уявити такої ролі Литвина.

Мені здається, що це настільки прив’язано до сьогоднішнього поточного моменту, що аж непристойно. Крім того вимога негайної відставки Литвина через оцей звіт комісії просто вкриває саме отакий досить примітивний підхід.

Я не думаю, що комісія, а саме пана Омельченка, треба було зібрати всіх членів комісії, спитати чи дійсно вони підтримують таку версію щодо Литвина, взагалі дати більше матеріалів. Так само нову версію цієї плівки Мельниченка, яку ми чули нібито, а вона, виявляється, зовсім інакше звучить, то тоді знову постає питання про текст, і як він виглядає тепер.

Андрій Охрімович

Мені здається, що ця справа ніколи не буде закрита, бо занадто багатьом, практично всім вигідно, щоб це тіло не було закопане. Вони його їдять, вони ним живляться. Вам так не здається?

Ірина Погорєлова

В такі формі я б не хотіла так говорити. Але те, що політики зараз так очевидно це використовують уже саме слово “справа Гонгадзе” для різноманітних маніпуляцій.

Андрій Охрімович

З цього місця хочеться говорити про куценьке ІQ наших політиків і про моральний рівень вітчизняного істеблішменту. Хочеться, але не буду. Заратустра не дозволяє.

Кирило Булкін

Зазвичай ми даємо в цій програмі матеріали для того, щоб вони стали поштовхом для обговорення. Але в ході нашої розмови сталося так, що він фактично підсумував багато того, про що ми говорили у цій студії до того.

Сергій Головатий

Я хочу сказати, що сказала Ірина збігається з моєю позицією. Оте, що прозвучало в Омельченка більше політичні спекуляції. Мені це набридло вже, коли цією темою дійсно спекулюють політики: і СПУ, на чолі з Морозом, і Омельченко, як голова комісії, за головування якого комісія абсолютно нічого не робила, бо він її дуже рідко скликав.

Я на цьому етапі, коли я увійшов у справу, як представник правових інтересів Лесі Гонгадзе, то мене цікавлять суто юридичні речі. Я хотів, щоб у нас відбулася перед затвердженням звіту комісії, на якій я б зміг з’ясувати, а чому Піскун знову відвів Федура від цієї справи, який захищає Лесю Гонгадзе і в який спосіб він відвів, порушивши кримінальну справу, бо Федур захищає Колесникова?

А порушення справи проти Колесникова теж є сумнівним з юридичної точки зору як це сказала в своєму інтерв’ю Ганна Северинсен, доповідачка в РЄ, яка буде озвучувати. Я процитую вам це, хай слухачі знають, бо вони не читають “Української правди”, Інтернету.

Вона в своєму інтерв’ю каже: “Ми стурбовані, що пан Федур був знову відсторонений від представництва Лесі Гонгадзе. Кримінальна справа, відкрита проти нього в контексті справи Колесникова, як, здається, ґрунтується на надуманих обвинуваченнях”. Це вже є позиція РЄ.

Я хотів би, щоб Омельченко звів комісію і ми розглянули, задали питання Піскуну, а чому до цього часу не зроблена експертиза тієї кістки з п’яти, на якій наполягала постійно Леся Гонгадзе, але до цього часу експертиза не зроблена? А Піскун кричить на всіх усюдах, що вже завершена експертиза. Тому мене цікавлять речі, як здійснюється слідство?

Омельченко не дав цього зробити. Він знову кричить гучні імена: Кучма, Литвин, Деркач, знову політичні спекуляції. А мене цікавлять, чому Піскун робить так, щоб заховати все, щоб на цьому самому залишитись на посаді.

Кирило Булкін

Я б хотів такий аспект заторкнути. Те, що українські медіа звернули настільки незначну увагу на звіт комісії та ухвалу ВР, навіть на тлі запеклих політичних боїв, які сьогодні лунають, які сьогодні точаться у суспільстві, то це може трохи здивувати.

В якості підводки до запитання ще один матеріал мого колеги Сергій Грабовського.

Сергій Грабовський

Коли 16 вересня минуло п‘ять років від викрадення і смерті Георгія Ґонґадзе, журналістська спільнота України відреагувала на це хоча і досить мляво, як на таку знакову дату, але все ж таки відреагувала. Втім, були й публічні акції, були й гострі публікації, були й вимоги до влади якнайшвидше завершити розслідування “справи Ґонґадзе” у всій її повноті.

Минуло чотири дні – і 20 вересня Верховна Рада України, після тривалого зволікання, нарешті включає у порядок денний звіт очолюваної депутатом Григорієм Омельченком своєї Тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин вбивства журналістів Ґонґадзе, Александрова, посягання на життя народного депутата Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції і законів України.

Власне, Омельченко, який виступав лише 15 хвилин, говорив майже виключно про “справу Ґонґадзе”. У доповіді було названо чимало знаних осіб, чиї дії комісія кваліфікувала як злочинні: Леонід Кучма, Володимир Литвин, Юрій Кравченко, Леонід Деркач. Не раз звучало і прізвище генпрокурора Святослава Піскуна, звинуваченого у бездіяльності.

Ба більше: від імені комісії Григорій Омельченко заявив, що на найвищому рівні був розроблений план знищення в країні демократичних інститутів, опозиційних засобів масової інформації, аж до фізичного знищення чи психологічного знешкодження найактивніших опозиціонерів.

І як же відреагували українські мас-медіа на доповідь комісії? Говорити про газети сьогодні, мабуть, ще зарано (адже звіт відбувся під час вечірнього засідання парламенту, отже, інформація про нього не могла встигнути потрапити до щоденних видань), але провідні телеканали дали про цю подію вістки буквально по хвилині-другій, та і то разом із заявою Володимира Литвина, що, мовляв, ідеться про “штатних провокаторів”.

А провідні Інтернет-видання просто поставили на свої сайти текст виступу Григорія Омельченка без його відповідей на запитання депутатів (а там містилося чимало цікавої інформації). І все.

Можливо, основній масі журналістської спільноти України вже просто нецікава трагедія Георгія Ґонґадзе та фігуранти цієї справи – всі готуються до парламентських виборів, до викидів бруду на всіх і вся, до гарного заробітку на амбіціях головних політичних конкурентів? Може, злочини державців і захист слободи слова – ніщо у порівнянні із приємним шелестом доларової “зелені”?

Кирило Булкін

Навіть, якщо взяти до уваги ті аспекти, про які ви, шановні гості, сьогодні говорили про незгоду з діями Григорія Омельченка, голови тимчасової парламентської комісії, то це не знімає питання про реакцію українських медіа, яка була, скажімо так, млявою на думку Сергія Грабовського.

Тема вбивства Гонгадзе і розслідування залишається вже 5 років однією з центральних найтрагічніших в українському суспільстві. Якщо голова комісії діяв процесуально неправильно, то до цього, можливо, теж варто були приділяти увагу.

Чому цього не сталося? Чому ця тема не вийшла на передній план? Пане Дмитро Святаш, чому Ви так думаєте?

Дмитро Святаш

Я думаю, що це пов’язане з тим, що в так званому звіті комісії більшою мірою були власні думки, які висловлював пан Омельченко, а нової інформації взагалі не містилося. Тобто 0 біт інформації, немає чого коментувати. Звинувачення з боку Омельченка на бік найвищих українських посадовців.

Кирило Булкін

Тобто Ви вважаєте, що це об’єктивна реакція?

Дмитро Святаш

Я вважаю, що об’єктивна. На 0 має бути нульова інформація. Я хочу сказати, щоб припинити спекуляції навколо тяжкого кримінального злочину – вбивства цієї людини. І щоб, не дай Боже, під час третьої виборчої кампанії політичні сили не ґрунтували на двох злочинах: вбивстві і зрадництві. Ці справи треба об’єктивно розслідувати і передати до суду. Цей суд має бути відкритим транслюватися по телебаченню, щоби всі побачили матеріали цього суду.

Під зрадництвом я розумію ті дії, які скоїв полковник Мельниченко.

Валерій Івасюк

Всі нещастя, в тому числі і в Україні, стаються через дві обставини: зневіра і апатія. Коли люди тримаються у стресовому напружені впродовж п’яти років стосовно якоїсь справи, і впродовж часу відпадають правдолюбці щодо цієї справи, зраджуючи цю справу, то люди зневіряються. З одного боку. З іншого боку, відбувається адаптація до подразника.

Впродовж п’яти років не можна тримати увагу на тому ж рівні, як це було відразу 16-го вересня 2000-го року через виснаження уваги. Мас-медіа це так мляво обговорило. Хоча це мало би бути топ-новиною, бо підсумок п’яти років – це п’ятихвилинна діарея ( в перекладі українською – це пронос, понос).

Обговорювати реакцію мас-медіа – це не так важливо, на мій погляд. Більш важлива штука – це доказова база неправомірності того звіту, який подав Омельченко.

Тільки один приклад. У 2002-му році на допиті комісії Шокін, тодішній ще заступник Піскуна, повідомив про те, що, повторюючи слова Піскуна, що безпосередньою причиною смерті, а це немаловажна обставина і елемент доказової бази смерті особи, є підтверджена судово-медичною експертизою причина, а саме, прижиттєве від’єднання голови від тіла.

На допиті цього року Шокін повідомляє комісії, що вже є інша, встановлена слідством причина смерті, – це удушення. Я запитую у Шокіна: “Чи ця обставина з’ясована внаслідок судово-медичної експертизи, тобто те, що можна перевірити і через 100 років, чи внаслідок якихось інших речей?” Він говорить, що це показання словесні тих, хто обвинувачується у цьому вбивстві. Я його запитую: “А якщо вони на суді від цього відмовляться?” От вам і всі питання.

Тепер постає питання, а чому такий важливий елемент, бо важливіших елементів, а саме, встановлення причини смерті, часу смерті і ідентифікація особи, на яку підозрюється приналежність цього трупа, чому цим елементам жодного слова не було вказано в цій доповіді? Це є доказова база не того, що сказав Омельченко, вміняючи у вину Піскуну, що це була бездіяльність. А, може, це не бездіяльність, а фальсифікація слідства?

Кирило Булкін

У нас слухач на зв’язку.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Петро. Київ.

У нас в Україні до сьогодні, починаючи з радянських часів, не засуджений жоден високопосадовець. Чи це не ознака концентрації корупції, яка не віддає своїх підсудних, навіть йдучи на вбивство Кравченка, Кирпи і їм подібним? У попередніх також фігурував Литвин.

Дякую за відповідь.

Дмитро Святаш

У засудженнях людей може фігурувати різне прізвище. Але не потрібно спрощувати. Я переконаний, що Литвин, коли він працював головою АПУ, не мав такого впливу, аби підбурювати щодня ПУ Кучму на організацію злочину. Він мав інформувати про якісь інформаційні речі, але своє судження Кучма робив власне. Тому те, що сьогодні говорять про Литвина, пов’язано з політичними інтересами, які сьогодні існують і навколо НПУ, і фігури В.Литвина.

Кирило Булкін

Коментар пана Омельченка цікавий ще й тим, що Ви, пане Головатий, належите до одного блоку. Ви не думали якось поставити питання на засіданні блоку, чи не є це приводом до розколу усередині блоку Ю.Тимошенко, чи це зовсім окрема історія?

Сергій Головатий

Омельченко зробив неприпустимий поступок для будь-якого народного депутата. Він ввів в оману Погоджувальну раду, він ввів в оману голову ВР, всю ВР, говорячи про те, що цей звіт схвалений слідчою комісією. Це питання відповідальності депутата, він належить до якоїсь фракції, я належу до фракції як безпартійний, то я вважаю, що нехай партія і розбереться зі своїм членом. Це питання партійної дисципліни, за рахунок якої депутат належить до фракції.

Кирило Булкін

Я хотів би повернутися до того, який вплив матиме рішення на подальший перебіг подій. Чи будуть такі спроби і надалі? Оскільки це виглядає надзвичайно тривожно з моральної перш за все для суспільства точки зору. Якщо будуть, то як їм запобігати?

Сергій Головатий

Допоки в прокуратурі сидить Піскун і йому подібні, то цією справою будуть гратися, тому що вони не дають можливості розслідувати цю справу, як того вимагає ситуація. Вони її використовують так само і у власних піарах, і у заплутуванні справи, і тому, аби ніколи цьому не було кінця.

Те, що вони кажуть, що хочуть передати справу до суду, то вони цим знову ж таки ввели в оману Президента, вони кажуть, що справа готова.

Я вам навів один приклад, що експертизи того, чого вимагає мама, немає.

Мій рецепт – це усунення подібних передовсім Піскуна і йому подібних. Українську прокуратуру навіть з-за її недосконалості має очолити максимально чесна і порядна людина і все, тоді мають бути якісь зрушення.

Дмитро Святаш

Президент В.Ющенко називав розслідування і передачу до суду, і осудження винних цього злочину справою честі. Якщо Генпрокуратура не виконує це завдання, яке їй надав Президент, вона має піти-не піти... Але ж цю справу розслідують три прокурори, один з них двічі – Піскун. Немає кінця і краю цій справі.

Українське суспільство конче зацікавлене у тому, щоби цю справу було доведено до суду, і ми перегорнули цю сторінку. Допоки ця справа буде розслідуватися, доти її будуть використовувати політичні сили у своїх політичних іграх.

Кирило Булкін

У нас є слухач, пані Олена з Києва.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

У нормальній цивілізованій країні така людина, як пан Литвин, замішана у такій справі, чи є у нього якесь політичне майбутнє, чи є у нього якесь право бути головою ВР? Навіть те, що він замішаний, навіть не те, що є доведено чи не доведено?

Дякую.

Дмитро Святаш

Є на цю тему анекдот, коли кажуть, чи може бути ця людина мером, чи ні. Кажуть: “Не може, бо в нього донька повія”. Відповідь: “Так у мене ж два сини”. Литвин працював керівником АПУ. На плівках Мельниченка є інформація про те, що саме Кучма причетний до замовлення цього вбивства. Литвин із-за того, що працював у АПУ, його ім’я є замішеним у цьому. Але тільки суд має довести усіх учасників цього вбивства. Тільки суд має право довести, а чи Литвин винний, чи не винний. Я переконаний, що він доведе, що Литвин не винний.

Валерій Івасюк

Я не буду говорити про те, про що говорив Дмитро. Який вихід із цієї ситуації? Виходи аж два: по перше, - це зробити парламентські слухання, а по-друге, до тих пір, допоки Президент Ющенко не зробить все те, що він може зробити за своїми повноваженнями як Президент України для того, щоби плівки Мельниченка не експлуатували треті країни, а щоби вони стали нероздільною власністю української держави, до тих пір не тільки в Україні, а й поза нею будуть експлуатувати прізвище Кучми, Литвина, будуть рости і множитися вурдалаки, які будуть продовжувати їсти це тіло.

Кирило Булкін

А чи є політична воля у Президента В.Ющенка і у керівництва держави сьогодні? Чи можна цього очікувати?

Сергій Головатий

Можна перевірити на тому, як довго Піскун буде Генпрокурором.

Дмитро Святаш

Я не маю підстав не вірити у цьому Президенту. Я сподіваюся, що він виконає все, що говорив українському народові.

Валерій Івасюк

Перед його очима є народ і мама Гонгадзе. Я думаю, що у Ющенка, дуже богомільної людини, буде достатньо сил для того, аби не зробити так, до чого його примушують, а саме, довести цю справу до кінця.

Кирило Булкін

Наша програма добігла кінця. Її підготував і провів Кирило Булкін.

На все добре!

Говорить радіо “Свобода”!

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG