Угорщина, 30 вересня 2005 – Угорським саперам часто доводиться знешкоджувати незірвані бомби часів ІІ Світової війни. Цими днями один із снарядів виявили буквально за лічені метри від зальноосвітньої школи у північноугорському місті Мішкольц.
Бригада технічних працівників косила траву перед фасадом школи на вул.Паттантюш у Мішкольці, аж раптом хтось із косарів помітив авіаційну бомбу, яка випиналася з землі за 10 метрів від шкільної будівлі. У цей час у класах йшли поточні заняття з дітьми. Армійські сапери, яких викликали на місце події, повідомили, що знахідка лежить у ґрунті приблизно з 1944-45 років, саме тоді тут тривали запеклі бої за місто. Житлові квартали піддавалися масовим бомбардуванням радянських літаків. Не дивлячись на те, що з того часу минуло понад 60 років, військові зовсім не схильні недооцінювати вибухову силу бомби. Враховуючи те, що її знайшли неподалік людного місця, можна тільки уявити собі, скільки лиха вона могла б наробити, якби випадково спрацював детонатор. На щастя, сапери швидко знешкодили небезпечний виріб, навіть не було потреби евакуювати зі школи дітей.
Однак зазвичай у військових бувають і набагато складніші операції. Кілька років тому мерія Будапешта примусово виселила півквартала у центрі угорської столиці. Річ у тім, що робітники-реставратори зовсім випадково натрапили на цілком справну авіаційну бомбу, яка застрягла в товстому мурі базиліки Святого Іштвана. Сапери прововтузилися з небезпечною знахідкою майже півдня, після чого її благополучно відвезли на узлісся, щоб підірвати в безлюдній місцині.
Проте, либонь, найбільшим випробуванням на професійну придатність саперної команди будапештського гарнізону стала операція з вивезення цілої річкової баржі радянських авіабомб. Сталося це одного засушливого літа на початку 1990-х років. Через страшенну спеку в Будапешті геть обмілів Дунай причому настільки, що на дні річки можна було побачити цілі розсипи незірваних артилерійських снарядів та авіабомб. Для їхнього відлову спорядили окремий військовий підрозділ а також водолазів. За кілька днів інтенсивних пошуків баржу з “уловом” відбуксирували подалі від столиці. Підривали снаряди поступово, адже всі вони разом, за словами досвідчених підривників, мали таку потужну вибухову силу, яка могла б викликати жахливу руйнацію в кількох районах міста.
Бригада технічних працівників косила траву перед фасадом школи на вул.Паттантюш у Мішкольці, аж раптом хтось із косарів помітив авіаційну бомбу, яка випиналася з землі за 10 метрів від шкільної будівлі. У цей час у класах йшли поточні заняття з дітьми. Армійські сапери, яких викликали на місце події, повідомили, що знахідка лежить у ґрунті приблизно з 1944-45 років, саме тоді тут тривали запеклі бої за місто. Житлові квартали піддавалися масовим бомбардуванням радянських літаків. Не дивлячись на те, що з того часу минуло понад 60 років, військові зовсім не схильні недооцінювати вибухову силу бомби. Враховуючи те, що її знайшли неподалік людного місця, можна тільки уявити собі, скільки лиха вона могла б наробити, якби випадково спрацював детонатор. На щастя, сапери швидко знешкодили небезпечний виріб, навіть не було потреби евакуювати зі школи дітей.
Однак зазвичай у військових бувають і набагато складніші операції. Кілька років тому мерія Будапешта примусово виселила півквартала у центрі угорської столиці. Річ у тім, що робітники-реставратори зовсім випадково натрапили на цілком справну авіаційну бомбу, яка застрягла в товстому мурі базиліки Святого Іштвана. Сапери прововтузилися з небезпечною знахідкою майже півдня, після чого її благополучно відвезли на узлісся, щоб підірвати в безлюдній місцині.
Проте, либонь, найбільшим випробуванням на професійну придатність саперної команди будапештського гарнізону стала операція з вивезення цілої річкової баржі радянських авіабомб. Сталося це одного засушливого літа на початку 1990-х років. Через страшенну спеку в Будапешті геть обмілів Дунай причому настільки, що на дні річки можна було побачити цілі розсипи незірваних артилерійських снарядів та авіабомб. Для їхнього відлову спорядили окремий військовий підрозділ а також водолазів. За кілька днів інтенсивних пошуків баржу з “уловом” відбуксирували подалі від столиці. Підривали снаряди поступово, адже всі вони разом, за словами досвідчених підривників, мали таку потужну вибухову силу, яка могла б викликати жахливу руйнацію в кількох районах міста.