Київ, 29 вересня 2005 року.
“З метою підвищення ефективності реалізації державної мовної політики постановляю: установити, що головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної мовної політики є Міністерство культури і туризму України”. Це цитата із зовсім свіжого (від 26 вересня) указу Президента України.
Указ “Про вдосконалення державного управління в інформаційній сфері” дивує, передусім, тим, що назва не відповідає змістові. Доцентові Інституту філології Київського національного університету імени Тараса Шевченка Віталієві Радчуку в око впав бюрократичний стиль та еклектика викладу.
Віталій Радчук
Сказано так: “З метою підвищення ефективності реалізації державної мовної політики, постановляю...”. Чому б не сказати так: з метою відродити в Україні українську мову чи мову українського громадянства, основу громадянської гідності і національної безпеки, інформаційної, культурної економічної, зрештою, політичної. Тобто з метою забезпечити державний суверенітет.
Що ж приховує цей стиль? Чи мета цього указу – напустити чергових туманів перед виборами з приводу того, що держава ніби дбає про голос української землі, чи може мета - перенести функцію від одного безпорадного державного органу, до іншого, так само неспроможного. Коли це в мінкультури були гроші на відродження мовної політики?
Тарас Марyсик
А ось, що сказав Віталій Радчук про такий уривок президентського указу: “підготувати проект закону про внесення змін до Закону України “Про захист суспільної моралі” щодо покладення завдань і повноважень Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі на Державний комітет телебачення і радіомовлення України та інші відповідні центральні органи виконавчої влади”.
Віталій Радчук
От цікаво, як це, з погляду моралі, взагалі виглядає такий документ. Я б його прокоментував байкою Крилова. В тій ситуації, коли музиканти сідають по-різному, але в них нічого не входить: “Сідайте, друзі, сяк і так, не вийде музики ніяк”.
Або можливо такими поетичними рядками. Гімн нашої бюрократії:
“Ще не вмер СРСР, Ще радянський лад тепер, Рать чиновників не нова, Скрізь звучить московська мова”.
Тарас Марусик
Депутат Верховної Ради України першого скликання, голова Київської міської організації Української республіканської партії “Собор” Юрій Гнаткевич зазначив, що Президент взявся за мову не з того боку.
Юрій Гнаткевич
На мій погляд, інакше шкідливим для української національної справи його рішення назвати важко. По-перше, в Україні державна мовна політика повністю відсутня, тому краще б Ющенко, спираючись на статтю 10 Конституції, на її тлумачення Конституційним судом, видав би указ про державну мовну політику в Україні та її забезпечив.
В українських умовах передача функцій втілення в життя державної мовної політики в її повному обсязі в навіску кільком клеркам з якогось невеличкого відділу міністерства культури і туризму, звичайно, загубить справу.
Це міністерство не може справитися з проблемами дотримання мовного законодавства як в галузі культури, так і в галузі туризму.
Яким чином люди з міністерства культури та туризму можуть налагодити справу, по суті, у зросійщеному війську, по суті, в російській вищій школі і в пресі.
Тарас Марусик
Юрій Гнаткевич вважає, що Віктор Ющенко мав би створити або Державний комітет з питань впровадження державної мови, або ж відповідний департамент у структурі Кабінету міністрів. На жаль, каже Юрій Гнаткевич, у справі українського національного відродження Віктор Ющенко не пішов далі Леоніда Кучми.
Указ “Про вдосконалення державного управління в інформаційній сфері” дивує, передусім, тим, що назва не відповідає змістові. Доцентові Інституту філології Київського національного університету імени Тараса Шевченка Віталієві Радчуку в око впав бюрократичний стиль та еклектика викладу.
Віталій Радчук
Сказано так: “З метою підвищення ефективності реалізації державної мовної політики, постановляю...”. Чому б не сказати так: з метою відродити в Україні українську мову чи мову українського громадянства, основу громадянської гідності і національної безпеки, інформаційної, культурної економічної, зрештою, політичної. Тобто з метою забезпечити державний суверенітет.
Що ж приховує цей стиль? Чи мета цього указу – напустити чергових туманів перед виборами з приводу того, що держава ніби дбає про голос української землі, чи може мета - перенести функцію від одного безпорадного державного органу, до іншого, так само неспроможного. Коли це в мінкультури були гроші на відродження мовної політики?
Тарас Марyсик
А ось, що сказав Віталій Радчук про такий уривок президентського указу: “підготувати проект закону про внесення змін до Закону України “Про захист суспільної моралі” щодо покладення завдань і повноважень Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі на Державний комітет телебачення і радіомовлення України та інші відповідні центральні органи виконавчої влади”.
Віталій Радчук
От цікаво, як це, з погляду моралі, взагалі виглядає такий документ. Я б його прокоментував байкою Крилова. В тій ситуації, коли музиканти сідають по-різному, але в них нічого не входить: “Сідайте, друзі, сяк і так, не вийде музики ніяк”.
Або можливо такими поетичними рядками. Гімн нашої бюрократії:
“Ще не вмер СРСР, Ще радянський лад тепер, Рать чиновників не нова, Скрізь звучить московська мова”.
Тарас Марусик
Депутат Верховної Ради України першого скликання, голова Київської міської організації Української республіканської партії “Собор” Юрій Гнаткевич зазначив, що Президент взявся за мову не з того боку.
Юрій Гнаткевич
На мій погляд, інакше шкідливим для української національної справи його рішення назвати важко. По-перше, в Україні державна мовна політика повністю відсутня, тому краще б Ющенко, спираючись на статтю 10 Конституції, на її тлумачення Конституційним судом, видав би указ про державну мовну політику в Україні та її забезпечив.
В українських умовах передача функцій втілення в життя державної мовної політики в її повному обсязі в навіску кільком клеркам з якогось невеличкого відділу міністерства культури і туризму, звичайно, загубить справу.
Це міністерство не може справитися з проблемами дотримання мовного законодавства як в галузі культури, так і в галузі туризму.
Яким чином люди з міністерства культури та туризму можуть налагодити справу, по суті, у зросійщеному війську, по суті, в російській вищій школі і в пресі.
Тарас Марусик
Юрій Гнаткевич вважає, що Віктор Ющенко мав би створити або Державний комітет з питань впровадження державної мови, або ж відповідний департамент у структурі Кабінету міністрів. На жаль, каже Юрій Гнаткевич, у справі українського національного відродження Віктор Ющенко не пішов далі Леоніда Кучми.