Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:19

Економіка України: 84-те місце у світі за рейтингом конкурентоспроможності й перспективи визнання ринковою.


Кирило Булкін Гості: Юрій Полунєєв - голова Ради конкурентоспроможності України, колишній виконавчий директор Першого Європейського банку реконструкції і розвитку; Ярослав Жаліло - президент центру антикризових досліджень.











Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 29 вересня 2005 року.

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”, у студії ведучий Кирило Булкін, вітаю вас.

Сьогодні ми говоритимемо про українську економіку, яка посідає 84-те місце у світі за рейтинґом конкурентоспроможності, і водночас має перспективи бути визнаною ринковою.

Гостями студії є голова Ради конкурентоспроможності України, колишній виконавчий директор Європейського банку реконструкції і розвитку Юрій Полунєєв та президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

Наш телефон 490-29-05. Як завжди, ми чекаємо на ваші дзвінки, шановні слухачі, після 20.30 год.

На початку – трохи, так би мовити, сухої інформації. Світовий Економічний Форум та ООН майже одночасно оприлюднили 2 різні звіти, що стосуються світової економіки. Згідно зі Світовим Економічним Форумом, Україна 2005 року залишалася проблемною для підприємницької діяльності. Водночас ООН визначила її як одну з найперспективніших країн Східної Європи для припливу прямих іноземних інвестицій.

До вашої уваги – репортаж нашого британського кореспондента Олекси Семенченка. Олекса Семенченко

Згідно з документом Світового Економічного Форуму, який оцінює конкурентоспроможність економік країн світу, Україна опинилася на низькому місці у світовому рейтингу. За індексом конкурентоспроможності Україна посіла 84-те місце зі 117-ти. Це на два місця вище, ніж торік, коли було оцінено 104 країни.

Оцінювалася політика і якість інститутів, від яких залежить економічний ріст.

Найбільш проблемними чинниками для бізнесу в Україні опитані там цього року підприємці визнали податкові закони - 18%, корупцію - 16%, доступ до фінансів - 15%, рівень оподаткування - 13%, політична нестабільність – 8%, і по 5% - інфляцію, бюрократизм урядовців і неадекватність інфраструктури.

На першому місці у списку другий рік поспіль є Фінляндія. Естонія на 20-му місці, Литва і Латвія далеко попереду, Польща 51-ша, Росія 75-та, Молдова 82-га.

А тим часом ООН у звіті щодо інвестицій у світі відзначила, що іноземні прямі інвестиції в економіку 19-ти країн Східної Європи та СНД 2004-го року росли четвертий рік поспіль. 2004 року вони досягли найвищого рівня в історії - 35-ти мільярдів доларів.

У звіті ООН підкреслюється, що ріст інвестицій, скоріше за все, триватиме й далі. При чому найбільший ріст очікується в Україні і Південно-східній Європі.

Джордж Кел, представник ООН, що координує роботу з групами захисту праці і громадянського суспільства у всьому світі, каже, що багато економістів вбачають у прямих іноземних інвестиціях найкращого агента глобалізації та ринкової інтеграції. Тенденції в інвестиціях кажуть багато що про зміни у світі.

Джордж Кел

Після трьох років поступового занепаду прямі іноземні інвестиції знову ростуть. Цей ріст досягнуто виключно через значне збільшення потоків інвестицій у країни, що розвиваються.

Фактично, збільшення потоків інвестицій туди становило майже 40% і досягло понад 230 мільярдів доларів.

Олекса Семенченко

США залишаються як найбільшим отримувачем інвестицій, так і найбільшим інвестором. На другому і третьому місцях - Велика Британія та Китай.

Кирило Булкін

Отже, ми послухали вступну інформацію, в першій частині якої було дещо прикре для України, в другій – дещо обнадійливе. А тепер хотілося б почути ваші думки, шановні гості.

Перш за все, що означає це 84-те місце України за рівнем конкурентоспроможності? Чи такий досить-таки невисокий показник може зашкодити в якихось євроінтеграційних прагненнях України? Пане Юрію Полунєєв?

Юрій Полунєєв

84-те місце означає, фактично, неконкурентоспроможність України у сучасному глобальному світі.

Відповідаючи на Ваше питання, що це означає в плані наших євроінтеграційних намірів, можу сказати, що інтеграція в Європу – це, по-перше, високий ступінь конкурентоспроможності національної економіки.

Тому що Європа сьогодні приймає в свій клуб країни, які досягають певного рівня доходів на душу населення, певного рівня життя, певного рівня організації суспільного, політичного, економічного життя. Україна поки що не вписується в цей клуб, ці показники про це свідчать.

Кирило Булкін

Пане Жаліло, що, на Вашу думку, може означати 84-те місце? На скільки треба тривожитися з цього приводу?

Ярослав Жаліло

Власне, нічого нового Світовий Економічний Форум цього року не сказав. Україна постійно знаходилася в нижчій частині списку цих країн, власне, рухалася по цього списку, в основну, завдяки тому, які країни вводилися, які виводилися з цього списку.

При чому, що цікаво, навіть початок активного економічного зростання з 99-2000-го років, фактично, не спричинив до поліпшення цього рейтингу. Чому? Тому що, власне, цей рейтинг будується на двох таких основних паралельних методах оцінки: оцінка активних показників і так звані експертні оцінки.

Тому, в принципі, цей рейтинг, я думаю, більше відображає по-перше, імідж, який існує в світі стосовно України, це настрої підприємців і експертів, які розхитуються всередині України, це, власне, ступінь обізнаності експертів щодо того, що відбувається в Україні. Швидше, я би в такому ракурсі пробував оцінювати.

Кирило Булкін

Зараз я хочу запропонувати до вашої уваги оцінку представника Президента в уряді Володимира Ланового. Він по-своєму пояснює причини такого вельми невисокого результати України в рейтинґу конкурентоспроможності.

Володимир Лановий

Якщо порівняти з успіхами, з рейтингами українців-спортсменів, які на олімпіаді в десятку майже входять, то це дуже погано. В Європі тільки 40 країн, а ми значить гірші, ніж країни інших континентів.

Не побудована внутрішня економіка, вона не реагує на зміни, виклики глобального світу, які постають в новій якості товарів, принципово нових технологіях.

Тому що внутрішні механізми дозволяли отримувати прибутки, нічого не вкладаючи, нічого не модернізуючи, не конкуруючи з іншими виробниками ні на внутрішньому, ні на зовнішніх ринках.

На зовнішні ринки можна було поставляти будь-яку сировину і отримувати величезні ПДВ, не піклуватися ні про яке виробництво.

Третя обставина – те, що економіка залишилася не вільною, тому в таку не вільну економіку не йдуть зовнішні бізнесмени, компанії, гроші, технології.

Кирило Булкін

Чи згодні ви з такою оцінкою основних причин та вад української економіки?

Юрій Полунєєв

Я погоджуюся з такою оцінкою. Більше того, я скажу, що, фактично, економіка України лишилася монопольною економікою, де конкуренції, в реальному значенні цього слова, фактично, немає. І один із шляхів, який треба сьогодні дуже активно просувати в економічній політиці, це, в першу чергу, створення дійсно прозорої, рівної для всіх конкуренції. В тому значенні, в якому це існує сьогодні в світі, а не в тому значенні, в якому ми вживаємо.

Це приведе, в першу чергу, до стимулювання підприємництва, до того, що буде, скажімо, урізаний монополізм, який сьогодні існує в наданні багатьох послуг. Це, в першу чергу, стосується державних монополій. Це один з дуже серйозних напрямків.

Без проведення політики демонополізації, політики посилення конкуренції та підприємництва сьогодні, по-перше, змінити суттєво характеристику економіки України буде не можливо. І буде страждати, в першу чергу, людина-споживач, який буде знаходитися заручником цієї ситуації.

Ярослав Жаліло

Я думаю, що пан Лановий абсолютно правий. Тут є парадокс. Дійсно, Україна, я якій обсяг експорту сягає понад 40% від ВВП, з одного боку, якби вона є присутня на зовнішніх ринках а з іншого боку, вона дійсно є неконкурентоспроможна.

Суть пояснюється дуже просто. Справа в тому, що наші експерти, на жаль, в основному спираються на застарілі чинники конкурентоспроможності. Це дешева робоча сила, це дешеві фактори виробництва, це різного роду, скажемо так, оптимізації оподаткування тощо.

Тому, коли в нинішньому році багато з цих чинників або зменшилося, або було скасовано, виявилося, що конкурентоспроможність різко зменшилася.

В той час, як в світі сьогодні, в світовій конкуренції діють абсолютно інші чинники конкурентоспроможності. Це максимально ефективне використання людського капіталу, це інноваційні чинники, це володіння сучасними технологіями, це входження до інформаційних технологій.

На жаль, в цьому ми знаходимося в дуже такій несприятливій ситуації, ми маємо дуже слабкий розвиток цієї сфери.

Кирило Булкін

Пане Полунєєв, це саме те, що Ви сказали, коли говорили про те, що у світі під конкурентоспроможністю розуміють зовсім не те, що розуміємо ми.

Юрій Полунєєв

Так. Я хочу сказати, що конкурентоспроможність сьогодні у світі розглядається не тільки, як деяка така деяка абстрактна економічна модель. Вона розглядається, в першу чергу, як і частина сучасної економічної теорії розвитку, і як абсолютно прагматична економічна політика.

Тому що сьогодні більшість розвинених країн в світі розглядають всі чинники конкурентоспроможності, робиться постійний моніторинг, і на рівні щоденної політики приймаються рішення, які направлені саме на те, щоб конкурентоспроможність економіки, економічних агентів, країни в цілому.

А тут можна розуміти під конкурентоспроможністю привабливість країн до іноземних інвесторів, тому що сьогодні вони стали розбірливими, вони все більше і більше йдуть в ті країни, де, як казав Ярослав, розвивається інтелектуальний капітал, де розвиваються інновації, де генеруються нові знання.

І це тенденція, яку Україна абсолютно не обіймає. Ми сьогодні привабливі для іноземних інвесторів переважно дешевою робочою силою і тими ресурсами, які в нас є. А це абсолютно шлях в глухий кут.

Кирило Булкін

В зв’язку з цим я хотів би повернутися до другої частини того репортажу, з якого ми почали нашу розмову. Чи немає тут суперечностей?

З одного боку, зараз звучить теза про те, що інвестиції в Україну не йдуть, інвестиційний клімат не покращується. А з іншого – від ООН маємо досить позитивну оцінку, що Україна – одна з найперспективніших країни Східної Європи в сенсі інвестицій. Як це пов’язати?

Юрій Полунєєв

Немає тут парадоксу. Активи наші були знецінені, земля знецінена, тому до тих пір, поки це не вирівняється до рівня світових цін, до нас будуть йти іноземні інвестори.

Але це не є сьогодні той перспективний шлях, який ми маємо обійняти. В першу чергу, тому що через кілька років, через 5-10 років ми перестанемо бути при наявних тенденціях привабливими для великих компаній, які вкладають гроші в розвиток знань та інтелектуального капіталу.

Кирило Булкін

Пане Жаліло, Ви теж вважаєте, що не варто надто захоплюватися оцінкою ООН, яка називає Україну однією з найперспективніших країн Східної Європи щодо інвестицій.

Ярослав Жаліло

Розумієте, тут треба дуже чітко визначитися, що саме мали на увазі експерти. Тому що під інвестиціями в світі, у світових фінансах розуміється не лише вклади, скажімо, за яких будується завод чи підприємство на території країни. Сюди входить поняття фінансових інвестицій.

От в цьому році ми маємо серйозну проблему з тим, що українські державні цінні папери стали предметом значного інтересу з боку іноземних спекулятивних фінансових інвесторів.

Саме на підставі такої перспективності вкладення у фінансові папери, у світі розраховується ціла низка індексів інвестиційної привабливості. Тут не йдеться про те, чи варто будувати в Україні завод, йдеться про те, якщо вкладеш гроші в країну, то як надійно, з якою мережею можна буде отримати віддачу.

Вибачте, але як показує досвід великих країн світу, такий неконтрольований або надмірний притік спекулятивних інвестицій може бути дуже небезпечним.

Кирило Булкін

Тобто країні від цього можу тільки гірше стати?..

Юрій Полунєєв

Цілком згоден. Це така палка в двох кінцях, ці гарячі гроші, про які говорить Ярослав. З одного боку, безперечно, це перший крок, і він демонструє глобальним інвестором, що є така країна, де сьогодні є зростання, в тому числі і фінансових активів.

Але якщо ми говоримо про розвиток, скажімо, сил і виробництва, які мають в Україні розвиватися, в першу чергу, це людські ресурси, то такі інвестиції не приводять до дострокового розвитку ресурсів, не приводять до підвищення кваліфікації, не приводять до зростання факторів, які приведуть до сталого економічного розвитку.

Кирило Булкін

Я хотів би, повертаючись до того рейтингу конкурентоспроможності, зупинитися на деяких порівняннях. Нагадаю, що Україна зі своїм 84-им місцем поступається Росії, яка є 75-тою, та Молдові, яка є 82-гою.

Одразу за Україною йдуть Македонія (85 місце) і Грузія (86 місце). Що означають такі порівняння? В чому проявляється нижча конкурентоспроможність України порівняно з Молдовою. Я думаю, що з іншими країнами, які до ЄС вступили казати немає чого.

Чи не є це небезпекою знову ж таки, коли буде йтися про вступ до СОТ, потім ЄС у віддаленій перспективі? Пане Полунєєв.

Юрій Полунєєв

Я висловлю свою особисту думку з цього приводу. Вона полягає в тому, що ми опинилися тому позаду таких країн як Росія і Молдова, тому що у нас є суттєва проблема із якістю лідерства і політичного управління. Саме ця проблема є головним чинником, який гальмує.

Кирило Булкін

Тобто не економічний чинник?

Юрій Полунєєв

Не економічний чинник. Можна назвати тут багато економічних чинників, того що називалося репорті і про податкові фактори, про корупцію і т.д. Але це є все результатом оцього фактора, який можна характеризувати як якість лідерства, якість управління на всіх рівнях управління країною, компаніями, то цей показник є один з найсерйозніших таких перешкод подальшого розвитку.

Кирило Булкін

Пане Жаліло, у Вас в руках якраз деталізований звіт по Україні від світового економічного форуму. На жаль, немає такого роздрукованого по Молдові чи Росії, але можна і по цьому якісь висновки зробити. В чому ми найближчим сусідам поступаємося?

Ярослав Жаліло

Ми аналізуємо ці рейтинги не перший рік. Ми дійшли висновку, що співвідношення між країнами будувати, то це фактично досить непродуктивний шлях. Тут є велика низка суб’єктивних чинників.

Але набагато цікавіше подивитись на композицію от самого цього місця, з чого ми саме сформували 84 місце. Скажімо, якщо ми загалом маємо 84 місце, то за таким показником як індекс публічних інституцій, тобто фактично це ефективність держави ми маємо 90 місце. При чому, що цікаво, що Україна аж на 105 місці за рейтингом, який стосується рівня виконання контрактів та законодавства.

Кирило Булкін

Це найгірший з наших показників.

Ярослав Жаліло

Показник, який говорить про неефективність держави великий, а по-друге, про наявність серйозної інституційної кризи. Фактично тут відбилися не виважені дії уряду щодо скасування і зміни податкового законодавства прямо в ході виконання бюджету, щодо не передбачуваного скасування режимів спеціальних економічних зон.

Інвестори це все підтверджують, вже починається включатися склад ризиків, які вони оцінюють, коли говорять про конкурентноспроможність країни.

Кирило Булкін

Цікавим є коментар професора Гарвардської школи бізнесу Вільяма Портера, одного з авторів звіту про конкурентоспроможність різних країн. Пан Портер говорить про значне покращення показників країн Східної та Центральної Європи та причини цього.

Вільям Портер (переклад)

Однією з найцікавіших речей, які демонструють наші рейтинґи конкурентоспроможності за кілька останніх років, є зростання рейтинґів країн Центральної та Східної Європи. Я думаю, що причину цього встановити досить легко. У процесі підготовки цих країн до вступу в Європейський Союз вони запровадили справді добру макрополітику, а також значні інституційні покращення. Тож зовсім не дивно, що стабільно покращують свій рейтинґ такі країни, як Естонія, Чеська Республіка, Угорщина – якщо згадати покращення інституційне та в макросередовищі, що стало наслідком реформ, запроваджених у цих країнах перед вступом до Євросоюзу.

Кирило Булкін

Панове, як нам сприймати його слова? З одного боку, чи має Україна шанс теж підтягнутися за цими країнами Східної і Центральної Європи, які вступили уже в ЄС? Оскільки це теж проголошено метою України, то можна сподіватися, що такі саме реформи і позитивні зміни відбудуться і в українській економіці, чи навпаки, варто тривожитися, що ще більша прірва між Україною і цими країнами зросте, це теж нам завадить на шляху до євроінтеграції? Пане Полунєєв.

Юрій Полунєєв

Я думаю, що потрібно перейматися цим фактом, що наш рейтинг не зростає, він залишається фактично статичним. По-друге, я думаю, що шанс завжди є. Він полягає в тому, що ми маємо подивитися на ті фактори, які є найбільш слабкими, які складають цей синтетичний показник конкурентноспроможності. На рівні економічної політики розробити конкретні шляхи для того, щоб досягнути у найближчій перспективі їх покращення.

По-друге, те, на чому наголошує Рада конкурентоспроможності України, що ми маємо подивитися на можливість ідею розгляду конкурентоспроможності країни, як на національну ідею. Це абсолютно прагматична концепція, яка полягає в модернізації економічної політики.

Сьогодні, навіть ставлячи таку ціль, як приєднання до ЄС, то ми б могли поставити для себе лісабонську стратегію. ЄС поставив за ціль до 2010 року стати найбільш конкурентоспроможною економічною зоною в світі. Вони відстають в цьому, незадоволені цим фактом, тривожаться цим фактом.

Кирило Булкін

Від кого відстають?

Юрій Полунєєв

Від Америки і Азії. Індія, Китай сьогодні найбільш потужні країни, які рухаються дуже агресивно в світовому глобальному контексті. ЄС розробив абсолютно конкретні структурні економічні кроки: розвиток підприємництва, інновацій, фінансових інструментів, єдиного фінансового ринку, який забезпечить фінансування інновацій, підтримка науки, конкурентоспроможність в освіті. Я думаю, що ми можемо взяти цю парадигму як якусь модель, на якій побудувати нашу нову економічну політику.

Кирило Булкін

Пане Жаліло, Ви згодні з такою перспективою і таким поглядом?

Ярослав Жаліло

Нам безперечно треба тягнутися за нашими сусідами найближчими.

Кирило Булкін

Це реально?

Ярослав Жаліло

У нас немає іншого вибору. Взагалі, те, на що звернув увагу пан Портер в принципі відбиває те, про що говорив я до цього. Зростання рейтингу Східної Європи відбуває більше не те, що щось поліпшилося, а що просто зросла обізнаність і стандартність цих економік.

Дуже яскравий приклад – це Польща, яка також належить до цих країн, але в якій нещодавні парламентські вибори це дуже чітко показали, за останній рік відбулося погіршення сприйняття населення і бізнесом ситуації ,яка там складається саме в рамках підходу до економічної політики.

Кирило Булкін

У нас в ефірі є слухач пан Олександр з Києва.

Добрий вечір! Говоріть, будь ласка.

Слухач

Чи у Центральній і Східній Європі так знищувались фабрики, заводи, ферми тваринницькі, наука як у нас? Як це буде відображатися на подальшій нашій долі?

Кирило Булкін

Ви маєте на увазі українську історію ХХ століття чи останнє десятиріччя?

Слухач

Зараз. Сільське господарство в такому стані, що жах. Чи в Угорщині таке було?

Кирило Булкін

Наш слухач має на увазі останні роки.

Юрій Полунєєв

Ви знаєте, що з одного боку ЄС – це об’єднання економічне, яке базується на нам дуже добре відомих ринкових принципах. З іншого боку, є такі аспекти ЄС як субсидії, як цілеспрямована підтримка певних секторів. Це робиться з метою збереження якоїсь соціальної гармонії.

До речі, європейська економічна модель в багатьох політиків в Європі викликає занепокоєння. Приклад того ж Тоні Блера, який вважає, що треба її модернізувати, що ця модель соціальної гармонії робить Європи неконкурентоспроможною.

Я думаю, що сьогодні говорити про те, що все гладко відбувалося в таких країнах як Польща, Чехія, Словаччина з точки зору збереження фабрик, заводів. Ні, коли наступає вільний ринок, то це той ринок, де виживає сильніший в принципі. Але державна політика країни базується на тому, що визначаються певні пріоритети, де не прямою інтервенцією, а економічними стимулами дається поштовх розвитку того чи іншого виробництва, напрямку.

Так що говорити про те, що однозначно відбувалося в Східній Європі чи знищення науки, то я думаю, що якраз вони починають дуже активно стимулювати розвиток науки і освіти. Розглядають це не традиційно як остаточні сфери, а як сфери матеріального виробництва.

Ярослав Жаліло

В Польщі з 1998 по 2002 рр. рівень безробіття зріс удвічі. В 2002 році він досяг свого максимуму 20%. Досі ще, в 2005 році закінчується рік як країна є членом ЄС, залишається на рівні 19%. Це результат того структурного прилаштування і економіки до вимог ЄС і ринку.

Кирило Булкін

Я хотів би пов’язати тему нашої сьогоднішньої розмови з останніми новинами, які з’явилися сьогодні. Прем’єр-міністр Юрій Єхануров, виступаючи в Дніпропетровську, зробив кілька важливих заяв. Він сказав, що головним завданням його уряду буде стабілізація економіки, запевнив, що з реприватизацією в країні покінчено, що приватна власність є недоторканною, і що його уряд сприятиме малому і середньому бізнесу, а також професійній співпраці між центральним урядом та реґіонами. Як, на вашу думку, може ця заява вплинути на конкурентоспроможність України – звісно, якщо основні її положення будуть втілені?

Юрій Полунєєв

Якщо основні положення будуть втілені, то так. Тому що всі ті моменти, про які ми говорили: макроекономічна стабілізація, підтримання низького рівня інфляції, посилання правильних макроекономічних сигналів бізнесу і інвестиційному середовищу, питання власності, стабільності, розвиток малого і середнього бізнесу із інноваційним відтінком є надзвичайно важлива для конкурентоспроможності.

Тому заява позитивна, вона посилає правильний сигнал, але такі заяви вже були, фактично це є досить стандартні сигнали. Тепер важливе їх виконання, тому що культура виконання, бо це є те питання, в якому ми дуже сильно відстаємо від конкурентноспроможних країн.

Кирило Булкін

Пане Жаліло, Ваш візаві сказав, що такі заяви вже були. А наскільки реальні шанси, що ця заява дійсно зрушить щось якісно?

Ярослав Жаліло

Пан Юрій абсолютно правий, аби зруйнувати довіру досить якихось необережних дій чи якоїсь необережної фрази. Для того, аби відновити довіру однієї заяви, навіть десятьох недостатньо, потрібен час, потрібна практична діяльність уряду, Президента, всіх гілок влади і не тільки влади щодо того, щоби ствердити, що у нас дійсно буде недоторканна приватна власність, що ми дійсно будемо дотримуватися нашого законодавства. Тому це однозначно позитивний сигнал. Але сама заява – це цеглинка, а мур ще треба будувати.

Кирило Булкін

У нас є слухач, пан Іван.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Я хотів би звернути вашу увагу на сільське господарство, у якому воно у нас стані. Я їжджу усією Україною і дивлюся, що поля необроблені. У нас колись було і багато хліба, і свиней, і всього іншого, а зараз мало що залишилося.

Дякую.

Кирило Булкін

Пане Полоній, як сільське господарство враховується в цих рейтингах, чи є якась окрема стаття для того, аби врахувати сільське господарство?

Юрій Полунєєв

Сільське господарство – це такий же сектор в економіці, як і будь-який інший, ідеально він має будуватися на ринкових засадах.

Але це настільки складна сфера діяльності, не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу, в тому числі у найбільш розвинутих, що сьогодні говорити у чистому вигляді конкурентоспроможність сільського господарства дуже важко. В силу різних причин. В силу того, що природна родючість земель – це дуже серйозне питання, екологія, бажання людей працювати на землі – це питання, які треба стимулювати.

Багато країн сьогодні стимулюють розвиток сільського господарства, намагаються підняти рівень індустріалізації сільського господарства.

Не завжди це, наприклад, відбивається на якості сільськогосподарських продуктів.

Як людина, яка довгий час жила закордоном, я хочу сказати, що коли приїжджаєш в Україну, то дуже вражає смак помідора. Але це на побутовому рівні.

Що ж до цього сектору і комплексу, то я не можу сказати, що я дуже великий експерт у цьому, можу сказати одне, що для України це дуже важливий сектор. Політика тут має будуватися, з одного боку, на ринкових засадах, на розумінні світових тенденцій, а з іншого боку, вона має опиратися на серйозну підтримку країни, в тому числі у тому, щоби передові інформаційні технології якимось чином розвивалися тут, щоби розвивалася інфраструктура транспортна, що є дуже важливим чинником для розвитку сільського господарства. Це речі, які країна повинна брати на себе.

Ярослав Жаліло

Я думаю, що навряд чи наше господарство врятує, якщо ми туди впровадимо інформаційні технології, тому що там сьогодні, на жаль, набагато прозаїчні речі - це і мінеральні добрива, і посадочний матеріал, і племінний матеріал, це система банальної переробки і первинного зберігання сільгосппродукції.

Ми маємо навіть приклад тієї ж Польщі, де у проміжний період наприкінці 90-их років були навіть селянські бунти, коли політика фактично вела до розорення селян, і вони були змушені кидати сільське виробництво.

Ми маємо проблеми із м’ясною і молочною промисловостями у країнах Балтії, яка дуже важко втягувалася і втягується в єврорегуляції за санітарним та іншими стандартами.

Тому це важлива проблема, тим більше, що у нас сільське господарство займає досить значну частку у нашому національному виробництві.

Юрій Полунєєв

До речі, і насіння і міндобрива – це ринок, цим має займатися ринок.

Щодо держави, то це має бути підтримка і стимулювання нових напрямків і технологій у сільському господарстві і інвестиційного клімату для того, аби у таку галузь, як переробка приходили інвестори.

Ярослав Жаліло

Базові речі - це і насіннєвий, і племінний матеріал – це те, чим має займатися держава, бо це і є якраз одним із ключових інновацій у сільському господарстві.

Кирило Булкін

У нас є слухач, пан Петро з Києва.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

На Кіровоградщині, де шар чорнозему 1 м, вже є покинуті села, городи, поля, а хліб завжди був зі сходу України. Чи є в Україні якийсь поділ? Стан сільського господарства на сході України, де він мав би високим бути, і яким він зараз є, і на заході України? Мені здається, що на заході України стабільніший, бо степу не так багато там.

Дякую за відповідь

Кирило Булкін

До речі, чи цей поділ України на Захід і Схід впливає загалом на стан конкурентоспроможності?

Юрій Полунєєв

Регіональні розбіжності, в тому числі і у відношенні людей до різного виду господарської діяльності між сходом і заходом, я думаю, що тут є певні розбіжності. Наше завдання і час – це розглядати, аналізувати. Цьому було присвячено і багато історико-географічних досліджень і інших між заходом і сходом України.

Я думаю, що сьогодні треба говорити про ті фактори, які можуть об’єднати це. Одним із таких факторів могла би бути концепція конкурентоспроможності країни в цілому, тому що її можна досить просто пояснити.

Я наведу такий приклад. Що у нас викликає певну національну гордість? Клички, Руслана, тобто речі, де ми є дійсно першими або, принаймні, другими. Це можна досягти і в економіці, тому що сьогодні дуже багато в країнах приділяється уваги свідомій політиці по підняттю національного духу. Це стає предметом дуже серйозної уваги людей, які знаходяться в політиці, а саме, як мобілізувати людський дух як чинник розвитку. Це і є те завдання, яке стоїть і має стояти перед нашими політиками, тому що цей дух сьогодні є, вибачте, нижче плінтуса.

Ярослав Жаліло

Я не став би проводити якісь конкретні паралелі. Економічні розбіжності існують, тому що ми маємо більше поширення базових галузей промисловості на сході України, ми маємо центральний пояс, який займається наукомісткими галузями, більш сільськогосподарські регіони на півночі та ближче до заходу України. На Заході ми більше бачимо переважання легкої промисловості.

Але говорити про те, що ми можемо мати конкурентноспроможний схід і неконкурентноспроможний захід чи навпаки – це не зовсім коректно, тому що країна єдина, в неї є єдина економіка, є єдина соціальна система, єдине суспільство. У будь-якому разі втрати від не конкурентоспроможності будуть спільними і виграші від конкурентоспроможності також.

Юрій Полунєєв

Зараз на Заході поширюється такий рух, де в рамках однієї країни стимулюються і всіляко підтримуються, наприклад, змагання між регіонами конкурентноздатності, навіть між містами. Зокрема, по таких чинниках, як інновації, як створення нових підприємств, підприємництво і так далі.

Це той приклад, де, наприклад, розбіжності між регіонами таким методом можна було б всіляко підтягувати, тому що дійсно є різниця. Немає тут чого лукавити.

Але вони можуть використовуватися продуктивно і використовуватися для того, аби рівень в цілому піднімався.

Кирило Булкін

З тим рейтингом, де Україна посіла 84 місце, збіглася у часі заява ЄС про те, що Україна може бути визнана країною з ринковою економікою ще до першого грудня, до саміту Україна-ЄС. Як ви це прокоментуєте, шановні гості, як поєднати ці дві речі? І які перспективи України виходу на краще?

Юрій Полунєєв

Визнання України країни з ринковою економікою не вплине у великій мірі на цей рейтинг, він може його покращити, але все ж таки це більше акт політичний.

А чи варто нам сьогодні бити в набат, то я думаю, що від цієї нашої філософії треба відходити. Ситуація серйозна, а її серйозність полягає у тому, що у нас відсутня довгострокова стратегія розвитку.

Ярослав Жаліло

Я думаю, що вплине все ж таки на рейтинг такий публічний акт. Але це дещо прагматична річ, тому що це дозволить, коли щодо України будуть здійснюватися ті чи інші антидемпінгові позови, то це дозволить трошки інакше формувати, аналізувати ціноутворення в Україні. Можливо, це у чомусь може допомогти відстоювати інтереси українського бізнесу на зовнішніх ринках.

Хоча я погодився б з паном Юрієм у тому, що навряд чи варто очікувати якогось прямого позитивного ефекту від того, що Україна буде визнана такою країною. Багато важливіше, щоб ми дійсно мали конкурентноспроможну економіку і конкурентноспроможних національних виробників.

Кирило Булкін

Сьогодні тему “Економіка України: 84 місце у світі за рейтингом конкурентоспроможності і перспективи визнання ринковою” обговорювали ведучий К.Булкін і гості програми: голова Ради конкурентоспроможності України Юрій Полунєєв та президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

Дякую за участь у програмі!

Дякую вам, шановні слухачі!

До нових зустрічей!

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG