Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 10:18

Український інформаційний простір перед виборами: влада й ЗМІ.


Кирило Булкін Гості: Сергій Таран - експерт Інституту масової інформації; Борис Бахтєєв - журналіст Інтернет-видання “Телекритика”; Андрій Шевченко - перший віце-президент НТКУ (телефоном).











Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 4 жовтня 2005 року.

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”, у студії ведучий Кирило Булкін, вітаю вас.

Сьогодні нашою темою є український інформаційний простір перед виборами: влада і ЗМІ.

Гостями студії є експерт Інституту масової інформації Сергій Таран та журналіст Інтернет-видання “Телекритика” Борис Бахтєєв, на телефонному зв’язку з нами – перший віце-президент НТКУ Андрій Шевченко. Наш телефон 490-29-05, чекаємо на ваші дзвінки, шановні слухачі, після 20.30 год.

Отже, наближаються парламентські вибори, дедалі актуальнішими стають проблеми стосунків влади й засобів масової інформації. Усіх хвилює, чи будуть забезпечені рівні права для політичної агітації, чи не буде утиску ЗМІ, власне, чи справді буде щось принципово нове, порівняно з попередніми президентськими виборами, які викликали стільки, м’яко кажучи, нарікань щодо їхнього висвітлення в інформаційному просторі. Не дивно, що журналісти й фахівці-медійники, готуючись до виборів, прискіпливо стежать за будь-якою подією в медіях і трактують її, намагаючись за окремим випадком побачити тенденцію.

Саме з окремого випадку ми й почнемо. Я маю на увазі вчорашнє телеінтерв’ю Президента Ющенка одразу чотирьом українським телеканалам. За цим інтерв’ю, поряд з багатьма мільйонами українських телеглядачів, уважно стежив Сергій Грабовський. Я пропоную послухати деякі з його вражень, а тоді перейдемо до тенденцій, якщо такі є.

Сергій Грабовський

Телеінтерв’ю Віктора Ющенка чотирьом українським каналам, крім суто політичних, економічних та геополітичних питань, містило ряд проблем, безпосередньо пов’язаних зі стосунками влади і мас-медіа.

З самого початку інтерв’ю президент Ющенко пообіцяв чесно відповідати на поставлені журналістами запитання, а невдовзі прямо запропонував пресі стати чи не головним борцем з корупцією.

Віктор Ющенко

Візьміть це питання під свій контроль. Якщо ви володієте фактом, і він не розслідуваний, чи йому не дана правова оцінка, я буду перша особа в цій країні, яка буде домагатися верховенства закону.

Але, тут дуже важливо, щоб ми з вами, друзі, не пішли по фальшивому шляху, коли такий прекрасний ярлик для політичної розправи як корупція не був використаний для політичних переслідувань. Незалежно, чи мова йде про опозиційний табір, чи табір тих, хто представляє сьогодні владу.

Сергій Грабовський

Що стосується дражливого питання щодо політреформи, яка має суттєво обмежити з Нового року президентські повноваження, то Ющенко, з одного боку, заявив, що він не зробить жодного кроку проти реалізації цієї реформи. З іншого боку, наголосив, що в країні створиться складна ситуація, де всі, в тому числі й журналісти, мають діяти чесно. Ось такий ребус від Президента.

Віктор Ющенко

Щоб у жодного із 48 мільйонів громадян України не склалася думка, що в даний момент Ющенко думає про свої повноваження. А Ющенко закликає, друзі, вести себе чесно у цій складній ситуації, чесно вести себе журналістів, чесно вести політичні сили.

Сергій Грабовський

Куди більш однозначним був Президент у тому, як журналістам варто дивитися на Помаранчеву революцію.

Віктор Ющенко

Нація зробила унікальний крок, вона стала вищою, і це її свято. І це свято не запаморочить, що хтось відійшов, хтось перебіг, хтось зрадив, хтось не дотримав слова, це маленькі деталі, і з кожним місяцем вони будуть ставати все дрібнішими. Люди отримають більше правди, більше матеріалів, хто як вчинив, хто про що думав, коли творив таку чи іншу роботу. А революція залишиться.

Сергій Грабовський

Насамкінець Президент закликав до регулярних контактів мас-медіа із владою.

Віктор Ющенко

Наше спілкування було потрібне. Переконаний, що нам його треба проводити регулярно. Чим більше ми будемо знати про процеси, які відбуваються і в середині влади, і в країні, я переконаний, що це кожному добавить можливість більш об’єктивніше судити, що робиться в Україні, куди вона йде.

Сергій Грабовський

Варто згадати, що регулярні виступи по телебаченню Ющенко вже обіцяв ще у травні. Але завжди виникали об’єктивні обставини, які ставали на заваді цим виступам. Як буде зараз?

І друге запитання. Дуже важко уявити, що жоден із присутніх у студії журналістів не поставив Президентові запитань, які стосувалися складних, скажімо так, стосунків його сина Андрія з пресою. Так само, як і щодо не такого давнього конфлікту самого Президента з журналістським корпусом.

Можливо, ці запитання і відповіді на них містилися у тій годині телеінтерв’ю, яка була викинута редакторами при монтажі? Чи може журналістів спеціально проінструктували, щоб вони не чіпали неприємні для Президента теми?

Кирило Булкін

Тож перше запитання я адресую Андрієві Шевченку, який брав участь у тому журналістському пулі, що проводив інтерв’ю. Чи були якісь попередні інструкції? Якщо так, то які? Якщо ні, то чому ніхто не поставив запитання про стосунки Андрія Ющенка з пресою?

Андрій Шевченко

Тут давайте не шукати того, чого немає в темних чи світлих кімнатах. Ми справді домовлялися між собою (ми - журналісти, ми – ведучі) про те, які блоки ми хочемо проговорити. Ми жодним чином не були обмежені ніким в наших запитаннях.

Той, хто дивився інтерв’ю, він бачив, що та атмосфера, яка була, це була атмосфера реального, живого, імпровізованого спілкування. В цій імпровізації інколи було аж надто багато, коли журналісти перекрикували один одного.

І тому, якщо хтось намагається говорити про будь-які спроби утиснути журналістів в їхніх можливостях, про спроби цензури, це на совісті тих журналістів, які просто не потрудилися дізнатися, як це було насправді.

Кирило Булкін

Ми маємо також коментар прес-секретаря Президента Ірини Геращенко, тому що там були певні закиди на адресу “УТ-1”, а потім послухаємо Вашу, Андрію, відповідь.

Ірина Геращенко

Це для мене, до речі, теж стало прикрою несподіванкою, тому що я отримала цю інформацію від пана Шевченка за 15 хвилин до ефіру.

Я була дуже прикро цим вражена, тому що насправді я як прес-секретар Президента зацікавлена була, звичайно, в годинній версії. І все було поставлено буквально за 20 хвилин до ефіру до відома не мною, а Андрієм Шевченком, що “УТ-1” через технічні проблеми не встигає змонтувати годинну версію.

Чесно кажучи, мене ця заява теж не порадувала. Я не можу висловлюватися більш критично, враховуючи свою посаду, щоб це не сприйнялося як некоректність по відношенню до колег, але я переконана, якщо канал бере на себе такі зобов’язання перед колегами, то їх треба дотримуватися. Тим більше, щоб не виникало потім, знаєте, таких дивних історій.

Кирило Булкін

Андрію, Ваше право на репліку?

Андрій Шевченко

Тут я можу сказати дуже просто. На скільки я розумію, сьогодні у нас всі співрозмовники – це люди, які знають, що таке технологія виробництва, і вони прекрасно розуміють, що таке скорочення.

Ми мали 100 хвилин чорнового матеріалу, а в усіх скороченнях керувалися лише одним – інтересами глядача. Ми працювали над тим, щоб версія була динамічною, цікавою, і при цьому, щоб до неї увійшли всі значимі, всі цікаві фрагменти інтерв’ю.

Я беруся стверджувати, що по кожному тематичному блоку, а це і новий уряд, і відставка старого уряду, і здоров’я Президента, його отруєння, і корупційні скандали в його оточенні, і зовнішня політика, і майбутні вибори, по кожному тематичному блоку найцікавіші моменти увійшли в інтерв’ю.

Чи могла бути годинна версія? Могла. Нам забракло часу, тому що монтаж – це справа не швидка. Лише для того, щоб ці 100 хвилин інтерв’ю перелити в комп’ютер для монтажу, потрібно, як ми розуміємо, 2 години часу.

На монтажі був я, від першої хвилини до останньої, була Лариса Губіна, журналістка з “Інтера”, був представник Секретаріату Президента, і жоден з учасників цього процесу не мав жодних претензій до остаточної версії.

Я так само не почув жодних претензій за змістом ні від прес-секретаря Президента, ні від Президента, з чого беруся робити висновок, що змістом загалом всі задоволені.

Нашою ціллю було отримати динамічний продукт, який буде цікаво виглядати, і мені здається, ми з цим правилися.

Кирило Булкін

Шановні гості, хочу запитати про ваші враження від інтерв’ю Президента, про сам формат програми, яка йшла в запису, причому скороченому. Пане Сергію?

Сергій Таран

Це дуже добре, що Президент у нас знову стає дуже публічним політиком, хоче і прагне спілкуватися з аудиторією, з журналістами. Безумовно, формат цієї передачі залишає бажати кращого.

Майдан і Помаранчева революція задала певні стандарти українському суспільству, ті стандарти, що політики мають бути публічними і говорити з народом, так би мовити, на живо, в прямому ефірі. Власне, цього очікували громадяни від виступу Президента Ющенка.

Я не думаю, що там була якась цензура чи якісь незручні питання були вирізані. Я думаю, що просто справді журналісти прагнули донести найкраще і найцікавіше з того, що давав Президент.

Але значно чесніше і в традиціях Майдану, і в традиціях стандартів відкритої публічної політики було б просто, якби Президент Ющенко говорив відкрито. Навіть, якщо це може й не так красиво виглядало, але це було б щиро, і це було б краще, ніж цей виступ подався у записі.

Кирило Булкін

Пане Бахтєєв?

Борис Бахтєєв

Справді, дещо дивує, що програма початково була задумана у запису, а не у прямому ефірі. Друге, що мене здивувало у відповіді Андрія Шевченка, яку ми чули кілька хвилин тому, що телевізійники прагнули створити динамічний цікавий продукт.

Виникає запитання, чи головною рисою відповідей Президента на запитання журналістів, на запитання громадськості, ширше кажучи, має бути саме динамічність, цікавість, видовищність, барвистість чи щось таке в такому дусі?

Тобто тут, напевне, головним завданням мусило б бути якомога повне та якомога точне донесення до аудиторії всього змісту, який хотів донести до них Президент.

І побіжно виникає запитання. Добре, не встигли телевізійники зробити це зараз, але ж ніхто не заважає показати повну версію, скажімо, в один з вихідних днів, хоч зараз, хоч до річниці Помаранчевої революції, хоч колись-небудь іще.

Однаково це був запис. Однаково це був не прямий ефір, і навряд чи так швидко зміняться проблеми, про які йшлося.

Кирило Булкін

Що ж, це є пропозиція, яку, можливо, почують.

Борис Бахтєєв

Ще одна річ. Коли йдеться про те, що телевізійники прагнуть, перш за все, видовищності, динамічності і цікавості, виникає запитання дуже проблемне, може дуже драстичне, але виникає: яку роль насправді було відведено Президенту?

Роль актора, який грав те, з чого режисер потім змонтує те, що саме йому, режисерові, потрібно? Чи все ж таки саме Президент був головною персоною, головним предметом цікавості? Це проблема, на яку, на жаль, відповіді на сьогодні немає.

Сергій Таран

Було б краще, якби просто на майбутнє передачі, і ці передачі, ми сподіваємося, будуть дуже скоро, оскільки Президент пообіцяв регулярно спілкуватися з медіа, і це було враховано.

Я не думаю, що тут треба з цього робити сенсації і показувати інтерв’ю кілька разів, повну версію, скорочену, дуже скорочену. Просто, я думаю, що Президенту треба організувати виступ дуже скоро, і виступити до людей в прямому ефірі, відповісти на питання людей.

Кирило Булкін

Пропоную ще один відгук на вчорашнє інтерв’ю Президента. Редактор Київського бюро англомовного тижневика “Юкраініан віклі”, що виходить у Сполучених Штатах, Зенон Завада, зауважив, що за роки своєї журналістської діяльності в США він ніколи не бачив такого формату.

Зенон Завада

Мене здивувало те, що це був запис. Те, що показували вночі, це інтерв’ю відбувалося вранці. Тобто працівники Президента, я так розумію, мали можливість редагувати це інтерв’ю і вибирати ті частини, які їм сподобалися. А ті частини, які їм не сподобалися, вони не включили.

Я говорив з американськими журналістами тут в Києві, і ми були досить розчаровані. Я вважаю, що це незадовільний спосіб вести інтерв’ю.

Кирило Булкін

Ми тепер бачимо, що пан Зенон не мав повної інформації, принаймні про те, що реагували це інтерв’ю в Секретаріаті Президента, це було спростовано, воно монтувалося на “УТ-1”.

Але показовий сам факт, що такі підозри виникають у міжнародній спільноті журналістській. Це, напевне, говорить про те, що це треба врахувати, і на майбутнє чи безпосередньо зараз відреагувати і прес-службі Президента, і самому Президенту,

Хотілося б почути ваші думки, шановні гості. Як ви думаєте, як далі треба будувати, з якою частотою, такі звернення Президента до народу чи спілкування в прямому ефірі?

Борис Бахтєєв

Я б не вів мову в даному разі про звернення, бо звернення – це щось монологічне. Тут, до речі, трохи відгалуження вбік. У нас досить часто змішують поняття “публічності” та “відкритості”.

В цьому розумінні Йосип Сталін був блискуче публічним політиком. Чи був він відкритим політиком, це запитання, яке має зовсім протилежну відповідь.

Що робити надалі. По-перше, справді зробити такі от відповіді Ющенка на запитання журналістів чи запитання громадськості, був формат відповідей на телефонні запитання, раз на місяць.

Щодо виступів, то коли на початку вересня було відставлено всіх, кого можна було відставити у керівництві держави, то тоді громадськість чекала на звернення Ющенка до народу, щоб він пояснив все те, що сталося, що вирішив, пояснив мотивацію, причини, наслідки, свої подальші кроки, свої подальші плани.

Кирило Булкін

Щось на кшталт цього було.

Борис Бахтєєв

Так, але саме щось на кшталт. Наскільки я пам’ятаю, а здається я все-таки не помиляюся, то те, про що Ющенко казав було, по-перше, занадто загальним, по-друге, воно стосувалося більше того що було, ніж того, що станеться потім, ніж того, що він хоче цим досягнути.

Кирило Булкін

Пане Таран, ми весь час повертаємося до необхідності спілкування з народом. Ми тільки одне пам’ятаємо таке спілкування в телеефірі, коли слухачі і глядачі могли ставити запитання.

Чому, на Вашу думку, цей формат не повторювали попри обіцянку зробити його постійним?

Сергій Таран

Я думаю, що у Віктора Андрійовича було дуже багато справ. Просто, я не думаю, що у нього вистачило часу на прямі спілкування з народом. Можливо, мені здається, найймовірніша версія, що оточення Ющенка, яке визначає його медійну політику не завжди професійно реагує на ті виклики інформаційні, які існують в суспільстві.

Мені здається, що оцей недолік, що ми маємо цей ефір не прямий, а в записі, то це є тим недоліком, що оточення Ющенка не зуміло передбачити всіх наслідків такого напівцензурованого виступу президента. Мені здається, що це основна причина.

На майбутнє, звичайно, потрібен прямий ефір, це насамперед, але дуже важливо, щоб на майбутнє на ефірах були зовсім інші журналісти, які б представляли зовсім інші видання, які асоціюються з іншими поглядами на суспільство, з іншими політичним силами, які би могли поставити різні питання, отже, гострі питання. Це робило би звернення набагато цікавіше, набагато би викликало позитивніші реакції в громадськості.

Борис Бахтєєв

Щодо причин того, чому була така довга перерва, то тут в принципі можна знайти одне виправдання – літо. Виправдання суто календарне, сезон відпусток, сезон, коли люди найменше дивляться телевізор.

Кирило Булкін

Не дуже переконливо.

Борис Бахтєєв

Не дуже переконливо, але задля першого року, коли цю традицію було проголошеною, то його врахуємо.

Що ж до спілкувань, то мені здається, що журналісти теж мусять готуватися до цих інтерв’ю і зустрічей ретельніше. Під час того ефіру, про який ми ведемо мову пролунало запитання Віктора Андрійовича: як Ви припустилися того, що посварилися чи розійшлися з Юлією Тимошенко? Що можна на таке запитання відповісти? Або читати двогодинну лекцію або відбутися однією-двома загальними фразами, що Ющенко і зробив, що зіграло проти його власного іміджу.

Мені здається, що готуватися треба ретельніше. Перше. Друге, позбутися радянської і пострадянської звички, що влада щось сама винна пресі, щось винна їй щось давати. Та сама історія з отруєнням Ющенка, яка спалахує час від часу у вигляді того, що журналісти бідкаються, що немає ніякої інформації.

Перепрошую, це Секретаріат Президента мусить пам’ятати про те перш за все, що він мусить надавати якусь інформацію чи не надавати чи це преса мусить звертатися за інформацією за власною ініціативою?

Кирило Булкін

Ми спробуємо розширити тему нашої передачі від тої, як вона сформулювала, оскільки ми починали тільки з інтерв’ю президента. але щоб закрити тему вчорашнього інтерв’ю Президента й перейти до більш загальних питань, пропоную телефонну розмову моєї колеги Ольги Веснянки з головою Незалежної медіа-профспілки України Сергієм Гузем. Ця розмова теж почалася з запитання про телеінтерв’ю, а потім торкнулася ширшого кола проблем.

Сергій Гузь

Наскільки я знаю досвід інших країн, то все ж таки там інколи трапляються виступи президентів, посадовців в якихось записах. Але це є матеріали підготовлені прес-службою президента. Якщо ж це інтерв’ю журналістам, то все ж таки воно має бути в прямому ефірі і принаймні не бути редагованим. Чесно кажучи, ті пояснення, що ми маємо, що відреагували на користь глядачів, то все ж таки я, як глядач, буду вирішувати що мені корсино, що ні. Це крок назад, що ми бачили.

Ольга Веснянка

Чи є сигнали про утиски чи цензурування, або якусь спеціальну редакційну політику від власників телеканалів чи видань?

Сергій Гузь

На щастя, нових темників немає. Цензура в тому вигляді, яка була раніше теж немає. Але на жаль, є повідомлення нових урядовців, нових політичних сил, які стали більш впливовими на регіональному рівні, тиснути на ЗМІ, щоб вони було більш лояльними до них або більше критикували опонентів. Такі факти є. Вони не настільки масштабні, як це було раніше. Але досить несподіване явище було для нашої профспілки.

Ольга Веснянка

Чи прогнозуєте в профспілці якісь проблеми стосовно змін до виборчого законодавства, де зазначено і ЦВК на тому наполягає, що можливо відбиратимуться ці ліцензії у тих ЗМІ чи телеканалів, які коментуватимуть перебіг виборчої кампанії?

Сергій Гузь

21 вересня наша профспілка разом з комісією професійних журналістів і комісією журналістської етики підписала меморандум про те, що ми будемо спільно діяти з метою заблокувати ці частини закону або змінити їх.

Вже сьогодні, наскільки я знаю, то Національна спілка журналістів України звернулася до КСУ і до Карпачової з вимогою переглянути оці пункти закону, тому що вони є неприйнятними, це найбільший сюрприз від наших депутатів, від президента Ющенка, який підписав цей закон. Реально зараз нормально висвітлювати виборчі перегони журналісти не зможуть.

Кирило Булкін

Наразі надамо слово слухачеві. У нас на зв’язку пан Петро з Києва. Будь ласка, Ви в ефірі.

Слухач

Добрий вечір, шановні!

Все-таки у аудиторії визначтесь. Ви говорите, але незрозуміло. Це інтерв’ю звичайно не для народу. Він його не зрозумів. Ви визначте для кого це, чи для політологів, чи для соціологів, чи для преси?

Кирило Булкін

Це, напевно, запитання до тих, хто його готував.

Я би хотів повернутися до того, про що говорила моя колега Ольга Веснянка з головою Незалежної медіа-профспілки Сергієм Гузем. Зокрема, до згаданих змін до закону, які фактично на думку голови профспілки унеможливлюють об’єктивне висвітлення виборчої кампанії, оскільки ЗМІ можуть позбутися навіть і ліцензії за коментарі до перебігу передвиборчих перегонів.

Пане Сергію, як на Вашу думку, розвиватиметься події ось з цим законодавством? Чи буде воно вдало опротестоване?

Сергій Таран

Це, безумовно, є проблемою. Єдине, що я можу сказати, що досі ми не зареєстрували випадків, коли подібні речі заважали журналістам виконувати їх професійні обов’язки. Найбільшою проблемою на нашу думку зараз є те, що влада попри свої декларації не знає, що робити і як реагувати на журналістські розслідування, на критику, яка лунає із ЗМІ.

Нинішні можновладці вважають, що якщо це є критика, то замовлена кимсь, іншими політиками. Внаслідок того нинішня влада просто не реагує на те, що пишуть журналісти. Тобто складається парадоксальна ситуація. Журналісти мають свободу слова, можуть писати все що завгодно, але журналістика не є четвертою владою, оскільки можновладці не реагують на те, що журналісти пишуть.

Коли Віктор Ющенка закликає журналістів допомагати йому у боротьбі з корупцією, то він має розуміти, що це не журналісти йому будуть допомагати боротися з корупцією, а це він і влада має брати до уваги те, що пишуть журналісти. Ця допомога має бути взаємною.

Якщо журналісти щось пишуть про корупцію у владі, то журналіст має реагувати. Контакти, до яких закликав Віктор Ющенко мають полягати не в тому, що вони спілкуються за чаєм, а потім журналісти пишуть, як добре Віктор Ющенко розповідав про ті речі, які відбуваються. А контакти мають відбуватися в тому, що влада має реагувати на те, що пишуть журналісти. Це буде найкращий контакт.

Цього в Україні ще немає. Це є найбільшою проблемою української журналістики напередодні виборів.

Кирило Булкін

Пане Бахтєєв, що є на Вашу думку, найбільшою проблемою української журналістики напередодні виборів?

Борис Бахтєєв

Насправді, проблем багато, бо українська журналістика ще зовсім недавно вийшла з того стану, який був критикований.

Щодо цього законопроекту, то ми бачимо парадоксальну ситуацію, як на мій погляд. З одного боку, влада, і депутати, і президент справді хочуть покінчити з тією практикою, яка була, коли газети просто перетворювалися на рупори певних політичних сил, які не мали для себе жодних реальних обмежень, жодних реальних меж для будь-якої агітації, далеко не завжди коректної і правдивої.

З іншого боку, спрацювала наша давня звичка до надто загальних нормативних актів. Як на мене, то спрацював значно звичний підхід, що якщо хочемо розв’язати проблему, то треба знайти ту чарівну паличку, взмахнувши якою, можна її розв’язати раз і назавжди. Насправді такого не буває.

Здається, 2 роки тому ми вже стикалися з такою проблемою. Пам’ятаєте, коли розносили по поштових скриньках різні політичні агітки чи політичну антирекламу проти опозиційних політиків. Тоді було ухвалено закон, до речі, з подачі “НУ”, чи принаймні за активної участі нашої України, щоб заборонити пошті пересилати будь-які поштові відправлення політичного характеру.

Тобто замість унеможливлення пересилання безадресної такою масової тиражної кореспонденції, практично заборонили вкладати в листи, газети чи вирізки з газет, чи навіть власні політичні думки.

Кирило Булкін

Ви вбачаєте аналогію?

Борис Бахтєєв

Так само, щоб замість розписати, як саме уникнути тих негативних явищ, проти яких намагалися боротися вирішили вихлюпнути дитину разом з водою.

Кирило Булкін

Сьогодні почалася конференція, тема якої фактично збігається з темою нашої сьогоднішньої розмови, а саме – влада і ЗМІ. Маємо деякі фрагменти з виступів на цій конференції. Зокрема, директор Інтернет-видання “Телекритика” Наталя Лігачова проаналізувала стан власності на чільних українських телеканалах і те, чи впливатиме ця власність на висвітлення виборчої кампанії. Говорить Наталя Лігачова.

Наталія Лігачова

“1+1” не дозволили придбати “Привату”, який асоціюють з Юлією Тимошенко. Цей канал залишається лояльним до Президента. УТ-1 також прихильний до влади.

Очевидно, що і канал ICTV, який належить Віктору Пінчуку, не виступатиме проти нині діючого Президента.

Що ж стосується каналів НТН та КРТ, підконтрольних партії “Регіони України”, то зараз вони локалізуються.

Кирило Булкін

Чи вважаєте ви, шановні гості, що через власників телеканалів, може чинитися якийсь тиск, чи такий, як це було на минулих президентських виборах, чи, можливо, менший, але все одно тиск?

Сергій Таран

Є два аспекти цієї проблеми.

Перше. Зовсім нещодавно Віктор Ющенко зустрічався з Рупертом Мердоком, відомим телемагнатом. Під час цієї розмови Президент Ющенко обговорював питання продажі чи купівлі одного з приватних телеканалів українських.

Постає питання: “Чому представники української влади виступають посередниками в продажу приватних телеканалів?”

Це свідчить про те, що українська влада по суті втручається в нинішній вільний медіа-ринок. І це саме по собі вже є великим порушенням.

Кирило Булкін

Це була офіційна інформація, що саме питання продажу якогось з телеканалів вони обговорювали чи це просто припущення?

Сергій Таран

Ця інформація ніде не була заперечена. Я думаю, якби вона не відповідала дійсності, то вона була б заперечена. Ми маємо наші джерела, які нам про це говорили.

Питання полягає в тому, що досі власники видань дивляться на свої медіа-проекти не так, як на бізнес-проекти, а як на політичні проекти. І це є характерним фактично для усіх власників медіа.

Це є теж проблемою, оскільки стимулює журналістів давати упереджену інформацію і не дотримуватися журналістських стандартів, які прийняті, коли, звичайно, ми маємо бізнес-проекти, коли ми працюємо в умовах відкритого суспільства і відкритих медіа. Так це велика проблема.

Зазначу, що усі ці проблеми, про які ми говоримо, - це великі проблеми, як би це не дивно звучало, але це велике покращення в порівнянні з тим, що було ще рік тому.

Рік тому ми просто обговорювали те, чи може опозиція або опозиційна думка дійти до глядачів. Зараз ми обговорюємо зовсім інші речі. Це є на порядок кращі речі, якщо можна так сказати.

Безумовно, нинішня влада краще ставиться до медіа, ніж стара. Але треба сказати, що і стара, і нова влада вийшли з однієї політичної культури, і ті проблеми, які ми бачимо, це є проблеми тієї самої єдиної політичної культури, яка сформувалася за часів Кучми.

Кирило Булкін

Пане Бахтєєв, а щодо очікувань від ставлення до власників медіа і до власності в медіа теперішньої української влади.

Борис Бахтєєв

Я хотів би одним реченням продовжити думку пана Тарана про те, що це є єдина проблема насправді. З одного боку, власники свої медійні проекти вважають більше політичними, ніж бізнесовими, з іншого боку, влада вважає ці проекти такими самими, більше політичними, ніж бізнесовими. Тобто, ми бачимо обопільне розглядання цих об’єктів не з погляду суто юридичного, тобто з погляду права власності і права передання цієї власності, права стосунків приватної власності з державою, держави з об’єктами приватної власності, ми бачимо суто політичні підходи. Це перше.

Друге, як і в інших сферах бізнесу нікуди не поділося таке становище, на жаль, коли люди одне одного питають про те, не хто володіє певним економічним, бізнесовим об’єктом, а хто стоїть за певним бізнес-об’єктом.

Кирило Булкін

Це впливатиме на перебіг висвітлення кампанії парламентської, на Вашу думку?

Борис Бахтєєв

Так, бо коли людина володіє об’єктом і є повноправним власником – це одне, бо її права, обов’язки, статус є юридично розписаними, він принаймні юридично прозорий, тобто відомо чого від неї вимагати, а чого не можна вимагати, чого від неї очікувати.

Коли розпоряджається медійним проектом особа, яка жодного юридичного статусу не має, відповідно жодних юридичних вимог, претензій до такої людини висунути неможливо, і весь цей бізнес переходить з загальної у напівтіньову чи навіть у тіньову площину.

Кирило Булкін

У нас є слухач. Це пані Раїса з Києва.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Чи не вважаєте ви, що останнім часом у нас дуже одностороннє висвітлення подій з’явилося. З’явилися раби-журналісти, які тільки висвітлюють, що Юлія Тимошенко винна, а Президент у нас говорить правду і все робить правильно.

Кирило Булкін

Що Ви маєте на увазі, пані Раїсо, коли говорите, що за останній час?

Слухач

Я помітила це по всіх FM-радіостанціях, радіо “Ера”. Помітила після відставки Юлії Тимошенко.

Дякую.

Сергій Таран

Воно у нас не змінилося, воно у нас зажди було. І після помаранчевої революції, безумовно, новини стали більш збалансованими, але ця тенденція, яка бере свої початки з культури часів Кучми, збереглася. І, безумовно, ми бачимо те, що варто було Юлії Тимошенко піти у відставку, як ті політичні сили, які стоять за телеканалами, очевидно, впливають на телеканали чи на ті засоби масової інформації таким чином, що вони дають заангажовану інформацію.

Безумовно, якби ми мали вільну журналістику, то кожна така б новина обов’язково мала протилежну точку зору або обов’язково була б доповнена незалежним коментарем експерта, який би давав на ту саму позицію, на ту саму думку різні аспекти, різні погляди. Ми цього досі не маємо.

Кирило Булкін

Між іншим те, що Ви зараз кажете, воно нагадує мені те, що перед президентськими виборами попри весь тиск на ЗМІ, попри відому ситуацію в українських медіа проводилися все ж таки дослідження, які говорили про те, що такий стан є, говорили про певні маніпуляції. Це, я знаю, проводилося і “Телекритикою”, і Інститутом масової інформації, представники яких у нас зараз у студії.

Чи є зараз такі дослідження, чи ведеться моніторинг новин з дня в день, пане Бахтєєв?

Борис Бахтєєв

Я перепрошую, я хотів би трохи заперечити на попередню репліку.

Я зараз в рамках видання “Телекритики” веду рубрику “Щотижневик” (щоправда, це не завжди щотижневі виходять, іноді і двотижневі огляди теленовин) і особисто не дуже помітив, і не згоден з тим, що Тимошенко тепер в усьому винна, а Ющенко тепер в усьому правий. Тобто, наша слухачка дещо перебільшила. Вона, щоправда, вела мову про радіо. На певних каналах радіо це справді помітно.

Але тут постає інше запитання. Справді, темників зараз немає, ніхто поки що не довів і навіть не натякнув на те, що бачив їх чи чув їх, чи, може, якось в інший спосіб зробити підозру, що такі темники існують.

Кирило Булкін

Але, з іншого боку, об’єктивного висвітлення теж немає?

Борис Бахтєєв

Це з одного боку. З іншого боку, коли йде занадто вже форсована критика Юлії Тимошенко, то тут постає запитання: “Хто це замовив?”

Кирило Булкін

Як Ви відповісте на це?

Борис Бахтєєв

З одного боку, за українською традицією влада завжди намагається тиснути на своїх конкурентів, на опозицію. З іншого боку, сама Юлія Тимошенко чудово знає, що такий тиск дає зворотній ефект і веде тільки до зростання популярності політика.

Отже, тут не можна однозначно звинувачувати владу. Цілком можливо, що це є прихована реклама, якої якраз на українському телебаченні і радіо більше, ніж хотілося б, і явно кимсь замовлені матеріали трапляються досить часто. Не виключено, що ці матеріали з надто вже підкресленою, з надто вже демонстративною, з надто вже перебільшеною критикою Тимошенко, можуть бути замовлені кимсь із оточення самої Тимошенко.

Кирило Булкін

Дуже цікава думка і несподівана.

Пане Таран, Ви припускали щось подібне?

Сергій Таран

Український народ має один великий позитив від радянського минулого. Під час радянського минулого українці виробили імунітет до брехні. І будь-яка брехня і неправда, яку транслюють засоби масової інформації, з великою недовірою сприймається народом.

Ми бачили це під час правління Кучми, під час помаранчевої революції, коли як не намагалася влада вбити в мізки людей певну політичну доктрину, але це не спрацювало, це викликало зворотній ефект.

Я б згодився з тим, що занадто великий критицизм на адресу Тимошенко є технологіями, якби цей критицизм не йшов з телеканалів, які близькі до влади, до тих людей, які асоціюються з іменами Порошенка, чи Пінчука. Навряд чи такі люди могли б собі дозволити приховану рекламу Тимошенко. Я дуже в цьому сумніваюся.

Борис Бахтєєв

Українці виробили імунітет тут не лише проти брехні, а взагалі проти намагання щось занадто настирливо вбити в їхні голови (хай це буде навіть не брехня), але помічати, що щось надто вже наполегливо намагаються до них довести, українці вже можуть.

Справа в іншому. Тут ми ще одну проблему трохи випускаємо з уваги, що можуть не лише власники каналів бути тими, хто замовляє ту чи іншу незбалансовану інформацію, ними можуть бути журналісти, які вважають, що вони відстоюють правильну позицію, а для цього усі засоби годяться.

Кирило Булкін

Тоді такі журналісти в нормальних ЗМІ вже б на наступний день не працювали.

Борис Бахтєєв

У нас це загальна традиція, від якої не вдалося позбавитися.

Інший зріст тієї самої проблеми. Нагадаємо, коли Віктор Ющенко припустився нетактовності, брутальності стосовно журналіста. Про це розтрубили усі, хто міг.

Про те, що він, власне, вперше і за російсько-імперську, і за радянську, і за пострадянську історію на всьому просторі, який був колись СРСР, подзвонив до редакції і вибачився перед журналістом (це була насправді сенсація!), повідомили так, як про якусь прохідну подію. Належного суспільного розголосу цей факт не здобув.

Кирило Булкін

Панове, як на наступних парламентських виборах поводитиметься влада з журналістами? Як журналісти з владою? Як на це реагуватиме народ?

Сергій Таран

Думаю, що майбутні вибори будуть, можливо, цікавішими, ніж попередні. Ми будемо бачити, як вперше в історії Україні відбуваються вибори цілком відкрито, майже без цензури і майже без тиску зовні.

Я думаю, що це буде дуже цікаве свято української політики і української журналістики.

Кирило Булкін

Майже. Це до якої міри у відсотках?

Сергій Таран

Я думаю, що на порядок більше, ніж було перед цим.

Борис Бахтєєв

Я боюсь однієї речі, що за тих умов, про які говорив пан Таран, що ближче ставатимуть вибори, то більше інформаційна ситуація нагадуватиме інформаційний шум, коли буде просто злива матеріалів різної достовірності і різної спрямованості інформації, в якій людям дедалі важче буде розібратися, бо не буде запобіжника саме недостовірній, незбалансованій інформації. Тобто, кожен гратиме в свою гру.

Кирило Булкін

Надії і тривоги, які у нас були, ми висловили протягом того невеликого часу, який мали. Сподіваємося, що розмови на цю тему ще не раз будуть в ефірі радіо “Свобода”.

Наразі нагадаю, що у гостях “Вечірньої Свободи” були: Сергій Таран та Борис Бахтєєв. Вів програму Кирило Булкін.

До зустрічі!

Говорить радіо “Свобода!”

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG