Психічне здоров’я і політичні події.

10 жовня у світі відзначався День психічного здоров’я. А нещодавно Україна приєдналася до Європейської декларації про охорону психічного здоров’я. Ця подія важлива не лише для медиків і їхніх пацієнтів, а й тих, кого називають практично здоровими. Психологічний стан українських громадян аналізує Інна Набока.

Під час помаранчевої революції психологи неодноразово відзначали добрий психологічний стан її учасників. „Попри надзвичайно складні умови, вони не потребують або потребують мінімальної допомоги психологів і психотерапевтів”, - наголошували фахівці. Але водночас звучали побоювання, що тривале емоційне збудження, перенапруження нервових і фізичних сил може призвести через деякий час до нервового виснаження, апатії, появи масових депресій.

Після тих буремних подій минув майже рік. Яка ж ситуація нині? На жаль, якихось спеціальних досліджень цього питання не проводилося. Згідно з даними деяких зарубіжних вчених, нині ті або інші прояви депресії мають близько 15% українців. Але чи пов’язано це якось з помаранчевою революцією – невідомо. Проте фахівці не можуть не помітити певної апатії, розчарування досить значної частини суспільства, а надто серед тих, хто мав особливо великі очікування. Втім, це цілком закономірно, адже реальне життя ніколи не співпадає з нашими ідеальними уявленнями. Збільшили це розчарування і останні політичні події. Що ж до депресій, то зростання їх кількості – загальносвітова тенденція. Якщо у 70-их роках минулого століття від депресій страждало 2% населення, то нині ця цифра сягає 5, а серед літніх людей 15-18%.

Ще одна особливість нинішнього психологічного стану українців, на думку фахівців, - хронічний стрес. Серед його причин – суспільна нестабільність і невпевненість у завтрашньому дні, страх втратити здоров’я чи роботу, неготовність людей до змін, самостійних рішень і активних дій, зростання темпів життя. Вносять свою лепту і навіть загострюють наш хронічний стрес і постійні політичні кризи. Потужним фактором стресу стануть і майбутні парламентські вибори, - стверджують психологи. Причому вони наголошують, що значною мірою напруга в суспільстві створюється штучно, за допомогою різноманітних політтехнологій. Адже людьми в такому стані значно легше маніпулювати.

Звучить все це не надто обнадійливо. Але, знаючи про ці небезпеки, ми, принаймні, можемо подбати про власний захист. Насамперед, як і за будь-якої іншої стресогенної ситуації, слід постаратися об’єктивно її оцінити. Спробуймо відповісти собі: чи справді ці політичні події такі важливі? Чи мають вони такі серйозні наслідки для країни, нас самих і наших близьких?

Чи буде те, що відбулося нині, так само хвилювати нас через місяць, рік, 5 років? І, нарешті, якщо виправдаються наші найгірші побоювання, чи зможемо ми справитися зі ситуацією? Найвірогідніше, що після відповідей на всі ці запитання, „страшна” ситуація буде виглядати зовсім інакше. Ну, а про методи протистояння стресам, і не лише „політичним”, ми обов’язково поговорими наступного разу.