Київ, 13 жовтня 2005 - Виставка “Відроджене минуле” зібрала під дахом Національного музею Тараса Шевченка врятовані і відреставровані історичні шедеври з усієї України.
На виставці представлені експонати з тридцяти музеїв Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дніпропетровська. Їх врятували фахівці Національного реставраційного центру України.
Директор центру Світлана Сиренева сказала:
“Ця подія унікальна не лише для нашої установи, а для усіх тих, кому не байдужа доля нашої національної культури, відродження українського надбання, збереження всесвітньовідомих пам’яток з музейних скарбниць України. Понад 67 років працює в Україні найстаріший спеціалізований заклад культури у Києві, а філіали є в Одесі, Харкові і Львові. Наша установа є провідною у галузі збереження та дослідження, консервації і реставрації пам’яток з майже чотирьохсот музеїв і заповідників України. За роки існування центру відреставровані, повернені до життя десятки тисяч пам’яток, що прикрашають колекції та музеї України”.
Пані Світлана зауважила при цьому, що держава нездатна забезпечити усі потреби Центру – його фахівці часто за власні кошти проводять реставрацію, їздять Україною у пошуках нових пам’яток, які потребують реставрації. Тому Владика Ігор (Українська Автокефальна Православна Церква) і порівняв працю реставраторів з подвигом Біблійного самарянина:
“Серед тих експонатів, які можна подивитися на цій виставці, є відреставрований Центром образ з іконостасу Успенського собору, де зображений подвиг доброго самарянина. Пригадуєте, він, знайшовши пораненого, обмив його рани, відвіз (до міста) ще і заплатив, щоб його доглянули. Мені здається, що цей образ на виставці реставрацій дуже символічний, і хотів би подякувати всім, хто повторює подвиг самарянина щодо наших митців, які потребують уваги до їхнього таланту, його поцінування”.
Самі реставратори, попри наявні труднощі, продовжують свою копітку подвижницьку справу –у колекціях та фондах українських музеїв, за підрахунками Міністерства культури і туризму, знаходяться близько одинадцяти мільйонів об’єктів історії та культури. І чимало з них потребують реставрації, щоб бути побаченими нинішнім і прийдешніми поколіннями.
На виставці представлені експонати з тридцяти музеїв Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дніпропетровська. Їх врятували фахівці Національного реставраційного центру України.
Директор центру Світлана Сиренева сказала:
“Ця подія унікальна не лише для нашої установи, а для усіх тих, кому не байдужа доля нашої національної культури, відродження українського надбання, збереження всесвітньовідомих пам’яток з музейних скарбниць України. Понад 67 років працює в Україні найстаріший спеціалізований заклад культури у Києві, а філіали є в Одесі, Харкові і Львові. Наша установа є провідною у галузі збереження та дослідження, консервації і реставрації пам’яток з майже чотирьохсот музеїв і заповідників України. За роки існування центру відреставровані, повернені до життя десятки тисяч пам’яток, що прикрашають колекції та музеї України”.
Пані Світлана зауважила при цьому, що держава нездатна забезпечити усі потреби Центру – його фахівці часто за власні кошти проводять реставрацію, їздять Україною у пошуках нових пам’яток, які потребують реставрації. Тому Владика Ігор (Українська Автокефальна Православна Церква) і порівняв працю реставраторів з подвигом Біблійного самарянина:
“Серед тих експонатів, які можна подивитися на цій виставці, є відреставрований Центром образ з іконостасу Успенського собору, де зображений подвиг доброго самарянина. Пригадуєте, він, знайшовши пораненого, обмив його рани, відвіз (до міста) ще і заплатив, щоб його доглянули. Мені здається, що цей образ на виставці реставрацій дуже символічний, і хотів би подякувати всім, хто повторює подвиг самарянина щодо наших митців, які потребують уваги до їхнього таланту, його поцінування”.
Самі реставратори, попри наявні труднощі, продовжують свою копітку подвижницьку справу –у колекціях та фондах українських музеїв, за підрахунками Міністерства культури і туризму, знаходяться близько одинадцяти мільйонів об’єктів історії та культури. І чимало з них потребують реставрації, щоб бути побаченими нинішнім і прийдешніми поколіннями.