Київ, 13 жовтня 2005 - Мало хто знає, що українською науково-технічною термінологією займається спеціальний комітет, осідок якого розташований не в столиці, а в Львові.
З головою цього комітету Богданом Рицарем спілкувався ведучий рубрики “А мова – як море!” Тарас Марусик.
Тарас Марусик
Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту України та Міносвіти України заснований у 1992 році і, як видно з назви, має подвійне підпорядкування. Це єдина державна структура, яка унормовує українську мову в частині науково-технічної термінології.
Чому цей комітет у Львові, а не в Києві? Його голова, доктор технічних наук, професор Національного університету “Львівська політехніка” Богдан Рицар каже: історично склалося так, що науково-технічною термінологією найінтенсивніше займалися науковці західної України, а термінологічним центром можна вважати “Львівську політехніку”. Ініціатором створення технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології було Міносвіти України.
Ця державна установа обіймає своєю діяльністю близько тридцяти галузей знань. Говорить Богдан Рицар.
Богдан Рицар
Ми, фактично, розробляємо, рецензуємо, інспектуємо і проектуємо нові стандарти України, які називаються терміни та визначення з певної галузі знань.
На даному етапі технічний комітет займається гармонізацією європейської термінології, якщо так загально сказати, з українською.
Тарас Марусик
Ще один напрям роботи – видання спеціалізованих словників. Під час 12 Львівського Форуму видавців, коли відбувалася наша розмова, були презентовані два нові словники з термінологічної серії: “Російсько-український словник інженерних технологій” і “Російсько-український словник термінів будівництва та архітектури”. Всього у серії вже побачили світ 9 словників. На черзі – ще три словники, які мають вийти наступного року.
Я поцікавився в Богдана Рицара, чи повернута в підручники усталена українська хімічна термінологія, чи й далі хімічні елементи називають латинізованими термінами, як-от: гідроґен замість водню, арґентум замість срібла.
Богдан Рицар
Дуже прикро мені сказати, що ця проблема залишається відкритою. Прийде може час, що справа зміниться. От після Помаранчевої революції ми покладали великі надії на те, що українська термінологія заживе нормальним життям, як це є у всіх європейських державах.
Ми маємо певне розчарування. В чому полягає воно? Як ви знаєте, кілька років тому було зініційовано нову редакцію правопису, і у свій час міністр Кремінь з висоти свого становища задекларував, що це не на часі. Він, правда, не філолог, не орієнтується з тих проблем, які виникають. Але ми термінологи дали наказ. Інженер за фахом, я знаю, наскільки це важливо.
Тарас Марусик
Розчаровані термінологи заявами колишнього урядовця Миколи Томенка про правопис.
Богдан Рицар
Віце-прем’єр Томенко заявив, що та справа також не актуальна. Хоч він дуже далекий від термінології, а від філології тим більше.
Справа в тому, що мовна проблема – це надзвичайно серйозна проблема, яка до сих пір в нашій державі серйозно не розв’язувалася. І ми сподіваємося, що вона буде розв’язана.
Тарас Марусик
Говорив голова технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту України та Міносвіти України, доктор технічних наук, професор Національного університету “Львівська політехніка” Богдан Рицар.
З головою цього комітету Богданом Рицарем спілкувався ведучий рубрики “А мова – як море!” Тарас Марусик.
Тарас Марусик
Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту України та Міносвіти України заснований у 1992 році і, як видно з назви, має подвійне підпорядкування. Це єдина державна структура, яка унормовує українську мову в частині науково-технічної термінології.
Чому цей комітет у Львові, а не в Києві? Його голова, доктор технічних наук, професор Національного університету “Львівська політехніка” Богдан Рицар каже: історично склалося так, що науково-технічною термінологією найінтенсивніше займалися науковці західної України, а термінологічним центром можна вважати “Львівську політехніку”. Ініціатором створення технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології було Міносвіти України.
Ця державна установа обіймає своєю діяльністю близько тридцяти галузей знань. Говорить Богдан Рицар.
Богдан Рицар
Ми, фактично, розробляємо, рецензуємо, інспектуємо і проектуємо нові стандарти України, які називаються терміни та визначення з певної галузі знань.
На даному етапі технічний комітет займається гармонізацією європейської термінології, якщо так загально сказати, з українською.
Тарас Марусик
Ще один напрям роботи – видання спеціалізованих словників. Під час 12 Львівського Форуму видавців, коли відбувалася наша розмова, були презентовані два нові словники з термінологічної серії: “Російсько-український словник інженерних технологій” і “Російсько-український словник термінів будівництва та архітектури”. Всього у серії вже побачили світ 9 словників. На черзі – ще три словники, які мають вийти наступного року.
Я поцікавився в Богдана Рицара, чи повернута в підручники усталена українська хімічна термінологія, чи й далі хімічні елементи називають латинізованими термінами, як-от: гідроґен замість водню, арґентум замість срібла.
Богдан Рицар
Дуже прикро мені сказати, що ця проблема залишається відкритою. Прийде може час, що справа зміниться. От після Помаранчевої революції ми покладали великі надії на те, що українська термінологія заживе нормальним життям, як це є у всіх європейських державах.
Ми маємо певне розчарування. В чому полягає воно? Як ви знаєте, кілька років тому було зініційовано нову редакцію правопису, і у свій час міністр Кремінь з висоти свого становища задекларував, що це не на часі. Він, правда, не філолог, не орієнтується з тих проблем, які виникають. Але ми термінологи дали наказ. Інженер за фахом, я знаю, наскільки це важливо.
Тарас Марусик
Розчаровані термінологи заявами колишнього урядовця Миколи Томенка про правопис.
Богдан Рицар
Віце-прем’єр Томенко заявив, що та справа також не актуальна. Хоч він дуже далекий від термінології, а від філології тим більше.
Справа в тому, що мовна проблема – це надзвичайно серйозна проблема, яка до сих пір в нашій державі серйозно не розв’язувалася. І ми сподіваємося, що вона буде розв’язана.
Тарас Марусик
Говорив голова технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту України та Міносвіти України, доктор технічних наук, професор Національного університету “Львівська політехніка” Богдан Рицар.