Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 18:17

Професор Марія Ганіткевич – укладач термінологічних словників.


Тарас Марусик

Київ, 20 жовтня 2005 року.

“Держстандарт України називання хімічних елементів – це велика втрата для української лексики і лексикографії, це калічення наших школярів”. Так емоційно професор Національного університету “Львівська політехніка” Марія Ганіткевич говорила в інтерв’ю ведучому рубрики “А мова – як море!” Тарасові Марусику.

Тарас Марусик

Марія Ганіткевич - доктор фармацевтичних наук. Крім викладання в Національному університеті “Львівська політехніка”, вона працює в технічному комітеті стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту України та Міносвіти України з часу його заснування.

Є укладачем кількох термінологічних словників: “Російсько-українського словника з хімії і хімічної технології” (17 тисяч термінів), “Російсько-українського словника термінів і зворотів технологій нафти” (12 тисяч термінів). На 12-му Львівському Форумі видавців у вересні цього року Марія Ганіткевич презентувала у співавторстві з Богданом Кінашем “Російсько-український словник інженерних технологій”.

Марія Ганіткевич

Тут є не тільки терміни, тут є словосполучення. Це зроблено для того, щоб можна було описати технологічний процес. Словник має 42 тисячі термінів, об’єм його - 1028 сторінок. Я думаю, що він стане в пригоді не тільки інженерам, студентам, науковим працівникам. Я думаю, що такий словник може бути поширений у всій Україні, він принесе велику користь.

Чому користь? Тому що словник тлумачний, багато термінів іншомовного походження є тлумачними.

Тарас Марусик

Але найбільше болить професорові Марії Ганіткевич ситуація, що склалася з хімічною термінологією. Радіо “Свобода” вже про це розповідала рік тому, однак все залишається, як було.

Марія Ганіткевич продовжує боротися з практикою називання хімічних елементів латинізованими термінами, введеними Держстандартом України.

Марія Ганіткевич

Суть цього стандарту полягає в тому, що назви елементів є латинізовані, тобто ферум, оксиген, нітроген, сульфор і так далі. А прості речовини називаються українськими назвами, тобто кисень, сірка, залізо і так далі.

У світовій практиці немає такого випадку, щоб елемент називався одною назвою, а проста речовина називалася другою назвою. Ми на всіх конференціях виступали, де тільки могли. Не тільки в політехніці львівській, ми виступали і в Києві, і в Івано-франківську. От зраз збирається міжнародна конференція з фізики, знову піднімається це питання.

Але цікаво, що це питання більше хвилює фізиків, механіків, як самих хіміків. Хіміки притримуються того стандарту, який був виданий ще у 94 році. Це велика втрата української лексики та лексикографії, це є калічення наших школярів.

Тарас Марусик

Розповідала доктор фармацевтичних наук, професор Національного університету “Львівська політехніка” Марія Ганіткевич, укладач кількох термінологічних словників.
XS
SM
MD
LG