Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 18:15

“Економічний журнал”: - Хто стане новим власником “Криворіжсталі”? У понеділок торги у прямому ефірі зможе побачити кожен, хто забажає; - Чи вступить Україна до СОТ цього року? Суперечливі заяви українських лідерів та голови СОТ; - Як зробити Україну конкурентоспроможною? Нова громадська організація має намір сформувати план дій.


Марія Щур

Прага, 23 жовтня 2005 року.

Аудіозапис програми:

Марія Щур

Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”!

В ефірі “Економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур.

Сьогодні в програмі:

- Хто стане новим власником «Криворіжсталі»? У понеділок торги у прямому ефірі зможе побачити кожний бажаючий;

- Чи вступить Україна до СОТ цього року? Суперечливі заяви українських лідерів та голови СОТ;

- Як зробити Україну конкурентоспроможною? Нова громадська організація має намір сформувати план дій.

Компанію «Криворіжсталь» у понеділок буде повторно продано на аукціоні. Цим влада має намір завершити виконання одного зі своїх передвиборчих зобов’язань, попри рекомендації Верховної Ради призупинити конкурс із продажу державного пакету акцій заводу.

На купівлю комбінату вже подали заявки три компанії: найбільша у світі металургійна фірма Metal steel, “Індустріальний союз Донбасу” разом з другим за розміром металургійним гігантом “Арселор”, що зареєстрований у Люксембурзі, та дніпропетровська Smart Group, яка, за даними британського ділового часопису Financial Times, контролюється бізнесменом Вадимом Новинський, що його пов’язують з російським магнатом Алішером Усмановим.

Про останні перед продажем перипетії у Верховній Раді розповідає Влада Саюк.

Влада Саюк

Верховна Рада рекомендує Президентові Віктору Ющенку зупинити конкурс із продажу "Криворіжсталі". А Кабінету Міністрів та Фонду держмайна доручила припинити конкурс. Рада також доручила Спеціальній контрольній комісії парламенту з питань приватизації забезпечити невідкладну підготовку й внесення на розгляд Ради законопроекту про мораторій на приватизацію "Криворіжсталі".

Одна з прихильників законопроекту, член фракції «Регіони України» Людмила Кириченко каже, що поки не завершено судові справи стосовно законності і протизаконності приватизації комбінату, новий конкурс оголошувати не можна.

Людмила Кириченко

У зв’язку з тим, що Кабінет Міністрів виніс рішення про приватизацію “Криворіжсталі”, коли ця справа розглядалася у ВСУ, то він на це не мав права. Тим більше він порушив законодавство.

Зараз суди тривають, крапка не поставлена, тому як ми можемо виносити на продаж той комбінат, по якому до кінця ще не ухвалені судові рішення.

Влада Саюк

Тим часом проурядові фракції вважають, що комбінат треба продавати.

Юрій Кармазін

Вчора був останні день подачі заявок і внесення застави. Три фірми внесли заставу по мільярду гривень. Це ж не жарти. Це ж найбільші виробники сталі у світі. Якщо стане питання, що Україну визнають такою державою, яка не дотримується своїх слів, то нам треба буде забути взагалі про залучення інвестицій в Україну.

Крім того, ці люди хотіли б зробити величезну дірку в державному бюджеті України. Зараз ця дірка тільки по “Криворіжсталі” буде більше чотирьох мільярдів.

Влада Саюк

Фонд державного майна повідомляє, що приватизація "Криворіжсталі" відбувається. Фонд може призупинити конкурс лише в тому випадку, якщо будуть ухвалені відповідні рішення Кабінету Міністрів.

На купівлю комбінату вже подали заявки 3 компанії. Конкурс має відбутися 24 жовтня.

Марія Щур

Українська економіка посідає одне з останніх місць у світі за конкурентоспроможністю. Їй бракує інновацій, вона не створює умови для розвитку і ризикує залишити Україну в хвості економічного розвитку континенту.

Допомогти Україні бути більш конкурентною береться громадська організація “Рада конкурентоспроможності України”.

Як її фундатори бачать перспективи України, розповідає Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

“Рада конкурентоспроможності України” була створена у червні цього року з ініціативи колишнього виконавчого директора Європейського банку реконструкції та розвитку Юрія Полунєєва, академіка Івана Дзюби, ректора Києво-Могилянської академії В’ячеслава Брюховецького та інших знаних і впливових в Україні людей.

Про основні завдання новоствореної організації говорить голова Ради Юрій Полунєєв.

Юрій Полунєєв

Ми хочемо в першу чергу здійснювати позитивний тиск на владу з метою інкорпорувати елементи стратегії конкурентоспроможності в нашу економічну політику, тобто робити акценти і наголоси на тих чинниках, які сприятимуть підвищенню, посиленню конкурентоспроможності України і в економіці, і в розвитку малого і середнього бізнесу, і в розвитку інновацій.

За 10 років інноваційність в Україні, тобто кількість винаходів, зменшилася з 12% до 3%. Це дуже тривожна тенденція. Ми будемо всіляко на це звертати увагу, аналізувати, які є чинники, як на це впливають.

Ми будемо, як єдине фактично на сьогодні лобі, здійснювати тиск позитивний на те, щоби ці чинники, передовий світовий досвід був інкорпорований у нашу політику і економічне життя.

Микола Закалюжний

“Рада конкурентоспроможності України” не є українським велосипедом. Подібні організації свого часу було засновано і в Японії, і в країнах Заходу, а результатом стало “економічне диво” у цих країнах, що були зруйновані війною.

Про це та про інше розмірковує голова Наглядової Ради новоствореної організації “Ради конкурентоспроможності України”, керівник Міжнародного центру перспективних досліджень Богдан Гаврилишин.

Богдан Гаврилишин

В Японії мотив на це був досить ясний – їх перемогли американці воєнно, після цього вони хотіли перемогти американців на економічному фронті. Там був специфічний інструмент – Центр продуктивності Японії, який висилав групи людей до Америки, до Європи, які вивчали, хто має найкращу технологію, хто має найкращу продукцію, характеристики різних ринків і так далі.

Дещо подібне сталося в деяких європейських країнах, які були зруйновані після Другої Світової війни. Я беру Німеччину. Там допомогла так звана Європейська агенція продуктивності.

Так що я вивчаю ідею конкурентоспроможності України. Вірю, бо я бачу з різних історичних прикладів, що це є щось реалістично, це розбудова справжніх демократичних суспільств, розвиток культури і так далі.

Ми за 15 років незалежності не зуміли використати величезного потенціалу нашої країни, нашого народу.

Микола Закалюжний

Основною перепоною до конкурентоспроможності України Юрій Полунєєв вважає монополізм. Його подолати, на думку голови “Ради конкурентоспроможності України” допоможе вступ України до СОТ.

Юрій Полунєєв

Вступ до СОТ – це у першу чергу руйнація монополії, які були природно або ж штучно створені. Монополія – це загнивання, вона не створює стимулу для інновацій, вона не створює стимулу для здорової конкуренції, вона не сприяє розвитку підприємництва і бізнесу.

Марія Щур

Один із зовнішньополітичних пріоритетів української влади опинився під загрозою зриву. Україна і Росія навряд чи зможуть вступити до Світової організації торгівлі на грудневому засіданні у Гонконгу. Про це сказав напередодні Генеральний директор цієї міжнародної організації Паскаль Ламі.

Втім, Президент Віктор Ющенко вважає, що цього року Україна таки зможе стати членом світового торговельного клубу. Про це він заявив у Лондоні.

Які наслідки для України може мати сповільнення інтеграції у міжнародну торговельну систему? Подробиці в матеріалі Мар`яни Драч.

Мар’яна Драч

Ціна питання – 8 мільярдів доларів. Саме стільки на думку президента Віктора Ющенка Україна втрачає щороку від того, що не є членом СОТ і не має статусу держави з ринковою економікою. В.Ющенко сподівається, що парламент ухвалить законопроекти щодо СОТ наприкінці цього тижня. Так заявив він у Лондоні.

Натомість інші політики нарікають на те, що влада не говорить відверто про можливі збитки для українських підприємців.

“Доки процес вступу в СОТ не буде прозорим, і доки не висловляться національні виробники, партія “Регіонів України” не голосуватиме за законопроекти щодо СОТ,” - заявив минулої п`ятниці лідер цієї партії Віктор Янукович.

Щоб вступити до СОТ, крім зміни законів, Україна ще має підписати двосторонні протоколи з усіма членами цієї організації.

За даними урядовців, 80 відсотків протоколів вже є, але ще потрібно домовитися з такими ключовими світовими гравцями, як Сполучені Штати та Австралія.

Генеральний директор СОТ вважає, що Києву і Москві доведеться почекати. Паскаль Ламі прогнозує, що цього року до світового торговельного клубу вступить лише Саудівська Аравія.

“Шанси, що Україна скоро таки приєднається до СОТ, дуже малі,” - каже радіо "Свобода" директор київського Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. А слова керівника СОТ він розцінює як попередження.

Ігор Бураковський Ясно, що там виникає певне занепокоєння пов''язане з тим, що останнє офіційне засідання робочої групи мало відбутися у вересні. На сьогодні проведення цього засідання відтерміноване на незрозумілий час.

З іншого боку, вони активно спостерігають за тим, що відбувається сьогодні в українському парламенті стосовно законодавства про вступ до СОТ.

Тобто, це, з одного боку, елемент невизначеності, який створений самою Україною, а, з іншого боку, я б це розцінив як дуже жорстке нагадування, мовляв, хлопці, якщо ви хочете бути з нами, то треба для цього працювати.

Мар’яна Драч

“Деякі українські підприємці постраждають від вступу держави до СОТ, але переваги для економіки в цілому і для пересічних громадян будуть значно більшими,” - переконаний експерт. І тут принципове значення має швидкість вступу, адже потім вірогідно знову доведеться домовлятися з окремими державами про умови доступу на ринки.

Якщо не грудень цього року, то коли в України наступний шанс вступити до СОТ?

Ігор Бураковський

Грудень цього року - це такий політичний момент. Дуже гарно, відбувається міністерська конференція в Гонконгу, Україна вступає, але в принципі цей вступ необов''язково має бути прив''язаний до міністерської конференції, яка відбувається раз на два роки.

Я думаю, що варто очікувати, реально чи вже песимістично (залежно від того, хто як очікував), що Україна зможе подолати бар''єр щодо СОТ протягом 2006-2007-го років.

При цьому мені здається, що Україна має на сьогоднішній день всі можливості стати членом СОТ раніше, ніж Росія. Для Росії, очевидно, бар''єр реально подолати у 2008- 2009-му роках.

Мар’яна Драч

Вступ до Світової організації торгівлі є передумовою для тісніших економічних відносин України з Європейським Союзом, а зрештою, і до членства в ЄС.

Марія Щур

Україні потрібні вищі ціни на газ. З такою, на перший погляд, парадоксальною думкою, виступили учасники круглого столу щодо формування ціни на газ для українських споживачів. Аналітики переконані, що Україна потребує комплексної програми реструктуризації газової галузі.

У розмові брав участь і мій колега Сергій Собуцький.

Сергій Собуцький

Учасники засідання в один голос виступали за поетапне підвищення цін на газ для споживачів в Україні. Як аргумент вони наводили той факт, що вартість газу в Україні нижча, ніж в усіх країнах пострадянського простору, крім Туркменистану, який є крупним експортером цього виду палива. Якщо штучне стримування цін триватиме, то, на думку учасників круглого столу, це призведе до колапсу української економіки.

Далі народний депутат Олег Салмін.

Олег Салмін

У підсумку заручником нинішньої ситуації стане вся економіка України. Тому слід сказати відверто і сміливо, що нам треба привести в норму всю цінову політику, яка стосується як населення, так і підприємств у державі. Нам потрібен диверсифікований підхід до підвищення тарифів. Так, мабуть, це слід проводити поетапно, але про це говорити потрібно уже сьогодні, не боячись виборів 2006 року.

Сергій Собуцький

“Чимало політиків та урядовців у творенні цінової політики щодо газу, на жаль, полюбляють пограти у популізм, особливо перед черговими виборчими перегонами,” - констатували учасники дискусії. Як приклад називалось рішення Верховної Ради, яка минулого четверга заборонила підвищувати протягом 2006 року відпускні ціни на природний газ для населення й підприємств комунальної теплоенергетики.

Як зазначив представник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Іван Полтавець, це лише загострить ситуацію всередині держави. На переконання експерта, відсутність цивілізованого ринку газу в Україні, комплексної програми розвитку цієї галузі ускладнює позиції держави і на зовнішніх ринках.

Іван Полтавець

Неувага до внутрішнього ринку газу зумовлює негнучкість цього ринку до зовнішніх шоків.

Якби в Україні був побудований нормальний ринок газу, тоді підвищення зовнішньої ціни автоматично трансформувалося б у вищі ціни на внутрішньому ринку, у більші дотації для незабезпечених прошарків населення. Тобто, функціонував би нормальний ринок такого товару, який називається газ.

Сергій Собуцький

Учасники круглого столу торкнулись і перспектив постачання газу в Україну.

На думку Володимира Саприкіна, директора енергетичних програм Центру досліджень імені Олександра Разумкова, довгостроковий договір про постачання туркменського газу в Україну – це фікція. Адже Туркменистан уже має угоду з Росією, за якою фактично все туркменське паливо у розпорядженні східного сусіда України упродовж наступних 30 років.

Щодо можливості побудови і експлуатації у ближчому майбутньому газопроводу вздовж Каспійського моря за участю України, Росії та Туркменистану, то Володимир Саприкін висловив песимістичний прогноз.

Володимир Саприкін

Суперпроект, але реальних зрушень, підґрунтя для цього поки що немає.

Легше модернізувати Середня Азія – Центр. Менше коштів.

Кожна з країн: Туркменистан, Узбекистан, Казахстан не хочуть пускати іншу державу, насамперед, російський «Газпром».

Треба ділити прибутки і є певні питання. Реально жодна з країн не зможе віднайти кошти для побудови газогону навіть на своїй території.

Сергій Собуцький

Щодо ціни, то, за прогнозом експертів, швидше за все туркменський газ коштуватиме для України в наступному році біля 50 доларів за тисячу кубометрів, російський – 150 доларів.

Марія Щур

Чи можлива благодійність поза політикою? Про це у Києві говорили учасники форуму найвпливовіших світових донорських організацій, діяльність яких зосереджена у Центральній і Східній Європі та країнах колишнього Радянського Союзу. До столиці України з’їхалися понад 180 представників міжнародних донорських організацій з Європи та Америки.

Чим їхній досвід може бути корисний Україні, з’ясовувала Ірина Біла.

Ірина Біла

Східну група грантодавців засновано 1992 року неформальною коаліцією приватних і державних організацій, які надають гранти в країнах Східної та Центральної Європи і колишнього Радянського Союзу.

Цього року свій ювілейний 10 щорічний форум вони вирішили провести саме в Києві.

Ось як це пояснює такий вибір голова правління Східної групи грантодавців Фабріс-де-Керчове:

Фабріс-де-Керчове

Це політичні і суспільні зміни, які відбувалися в цьому регіоні останні 12 місяців. По-друге, це є дуже цікавий фактор, це є виявлення все більше місцевих донорських організацій. Те, що конференція відбувається в Києві, Східна група грантодавців визнає, що тут є активно діюче громадянське суспільство.

Ірина Біла

Мета форуму – поділитися досвідом та покращити діяльність вже існуючих українських фондів та благодійних організацій, надати імпульс для започаткування нових філантропічних програм і показати те, як це робиться в усьому світі.

Для чого ж існує донорство і філантропія у світі? Пояснює виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Євген Бистрицький.

Євген Бистрицький

Це перерозподіл понадприбутків бізнесу і це перерозподіл державних грошей, які є в багатих країнах. Цей перерозподіл відбувається для громадянського суспільства і з залученням експертів громадянського суспільства. Тобто, це той ідеал справедливості, який в буржуазних країнах, здійснюється на практиці. От всьому цьому і потрібно навчитися Україні.

Ірина Біла

Що ж до благодійності українського бізнесу, то досі, на думку віце-президента Фонду “Євразія” в Україні Олексія Гараня, вона досі мала відчутних присмак за політизованості.

Олексій Гарань

Одна з проблем полягає в тому, що ця філантропічна діяльність місцевого бізнесу в Україні є іноді занадто заполітизованою. І ми розуміємо, що дуже часто даються гроші для якихось просто піар-акцій напередодні виборів.

Наше завдання зараз працювати з місцевим бізнесом таким чином, щоби передати всі практики, які вже відпрацьовані на Заході, місцевому бізнесу також. Щоб показати, як можна працювати прозоро, як відбувається процедура надання грандів. Ірина Біла

“І все ж, певна заполітизованість українського меценатства навряд чи зникне до наступних парламентських виборів,” - переконаний голова правління Українського форуму грантодавців Микола Дейчаківський.

Але ще однією важливою проблемою, на його думку, є певна недовіра бізнесу до громадських організацій, які опікуються благодійністю.

Микола Дейчаківський

До цього часу було питання за політизованості, було питання тримати гроші, бо вимагали на ті чи інші політичні кампанії. Це буде до кінця березня. Але більше питання є питання довіри до тих структур, які можуть тоді ефективно використовувати гроші. Тут є велике поле діяльності для громадських організацій, щоб вони були і відкритими, і прозорими.

Ірина Біла

Навчити цій відкритості і прозорості представників “третього сектору” України також в планах зарубіжних гостей. Які вже отримали довіру від місцевого бізнесу, а відтак, мільйони доларів на доброчинність, в тому числі і на допомогу для демократичного розвитку країнам колишнього радянського блоку.

Марія Щур

Герой оповідання Аркадія Аверченка свій стартовий капітал позичив у ста знайомих, які упродовж кількох годин трапилися йому біля магазину КефЕлі на Нахімовському проспекті у Севастополі. Невідомо, як здобули свій стартовий капітал самі купці КефЕлі, але тоді вони вже володіли не тільки тим гастрономом.

Про родину кримських промисловців і домовласників караїмського походження Кефелі розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

У середньовічному Криму мешканців міста Кефе (нині – Феодосія) називали «кефелі». З Феодосії походила і родина караїмів на прізвище Кефелі, яка у середині ХІХ століття володіла у Севастополі крамницею на Катеринінській вулиці.

1854 року купець Сима Кефелі став першим міським головою Севастополя і був ним упродовж сорока трьох років. Під час Кримської війни його винно-бакалійний магазин на Катеринінській торгував майже до дня падіння Севастополя, а сам підприємець брав участь в обороні міста. 1863 року Кефелі очолив щойно заснований Міський громадський банк на вулиці Великій Морській. Банк приймав вклади, здійснював операції з векселями і видавав позики під заставу золотих і срібних виробів та земельних ділянок. Згодом власник кількох житлових будинків та готелю «Бельвю» на проспекті Нахімова Сима Кефелі став одним із перших почесних громадян Севастополя.

Його син Іосиф заснував у Балаклаві рибоконсервний завод із річним обігом капіталу 100 тисяч рублів, який виробляв консерви з хамси, кефалі, осетрини та скумбрії. Вони продавалися по ціні 25-30 копійок за банку і, на думку гурманів, були найсмачнішими в Україні та у всій Російській імперії.

У Севастополі Іосиф Кефелі відкрив мануфактурний магазин у власному будинку на проспекті Нахімова. У будинку неподалік він придбав знаменитий «японський магазин», в якому продавалися китайський чай, шоколад, пастила, трюфелі та інші цукерки, а кавові зерна молов електричний млинок. Один з найкращих у Севастополі гастрономічних магазинів теж розміщувався на проспекті Нахімова і належав купцям Ічаджику та Кефелі.

На початку ХХ століття Кефелі збудували у Сімферополі фабрику овочевих консервів. У центрі Бердянська, на розі Азовського проспекту та вулиці Лазаревської купець Кефелі відкрив бакалійно-кондитерський магазин, в якому торгував, за словами реклами, «гігієнічно очищеними товарами».

На березі ріки Качі на південному заході Криму Кефелі належав маєток з великим садом, що приносив чималі прибутки. Там 1888 року з однієї яблуні сорту Кара Сінап власник зібрав близько півтори тони яблук. У саду також вирощувався кизил рідкісного виду – із напівпрозорими ягодами жовтого кольору. За родинною легендою, родоначальником породи став кущ, знайдений Кефелі у лісі і перенесений ним до свого саду. На конкурсі у Парижі у серпні 1900 року качинський жовтий кизил Кефелі отримав нагороду другого ступеня.

Більшовики конфіскували Сімферопольську консервну фабрику Кефелі і закрили рибоконсервний завод у Балаклаві. Один з купців Кефелі був розстріляний матросами у Севастополі під час червоного терору 23 лютого 1918 року. Марія Щур

Ви слухали передачу “Економічний журнал”, яку підготувала і провела Марія Щур.

На все добре!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG