Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:23

Про статус української мови в добу Литовського князівства.


Тарас Марусик

Київ, 25 жовтня 2005 (RFE/RL) - Два дні – 20 і 21 жовтня - в Київському будинку вчителя тривав Міжнародний конгрес “Українська мова: вчора, сьогодні, завтра”. На конгресі працювали 9 секцій. Серед понад 500 запрошених для виступів була і львівський мовознавець Ірина Фаріон. Тема її доповіді видалася вельми цікавою ведучому рубрики “А мова – як море!” Тарасові Марусику.

Тарас Марусик

“Суспільний статус української мови в добу Литовського князівства”. Ось як пояснює вибір цієї теми Ірина Фаріон.

Ірина Фаріон

Проблема статусу мови – це так, як проблема статусу людини в суспільстві. Тому це проблема мене зацікавила.

Тобто це сосунки між мовою та суспільством, які на сьогодні є найболючіші. Аби з’ясувати, чому ті стосунки між мовою та суспільством такі складні, треба сягнути в минуле, бо саме в минулому, на моє глибоке переконання, є ключ до розв’язання низки проблем в сучасному.

Тому, якщо говорити про період функціонування української мови в литовському князівстві, то ми можемо назвати цей період періодом розквіту. Поза як литовці прийшли на нашу землю з простою тезою “чужого не займати”, а навпаки – вони були полонені нашої власною культурою.

Через те українська мова із домішками білоруської та елементами старослов’янської мови стала мовою офіційно-ділового спілкування.

Тарас Марусик

“Але, - каже Iрина Фаріон, - важко аналізувати функціонування офіційної мови Литовського князівства окремо від її побутування за часів польської держави”.

Ірина Фаріон

Коли ми опинилися в складі Речі Посполитої, українська мова зазнала дуже серйозних змін на рівні підсвідомого. Саме тоді витворилося сприйняття мови хлопської і мови аристократичної.

Тарас Марусик

Тобто сільської і міської...

Ірина Фаріон

Сільської та міської. І коріння цього жаху, який ми маємо сьогодні, сягає, власне, цієї доби. Тоді витворився цей антагонізм між мовою та суспільством, це був феномен, який кардинально проріс на україномовному ґрунті, поза як українському суспільству було відтято аристокрачно інтелектуальну голову. Інтелектуальна еліта, скажемо так, зрадила свій народ. Може через те ми зараз і платимо тяжко.

Але народ наш настільки потужний і сильний, що він пережив цю її зраду. І той страшний стан, в якому зараз перебуває українська мова, мені здається, це пожинання результатів, закладених ще тоді, в період Речі Посполитої.

Тарас Марусик

Я поцікавився в Ірини Фаріон, коли була більшою психологічна залежність українця від престижности/непрестижности мови – за польської чи за московської доби?

Ірина Фаріон

Це все можна екстраполювати і на сьогоднішню добу, і, звичайно, на московську добу. Звичайно, в період московської доби це лише поглибилося. Але я б не хотіла зараз все в одну купу мішати, так би мовити.

Для мене важливо, наскільки це з польської доби перенеслося в добу третього тисячоліття. Можемо абсолютно стверджувати: перенеслося. Тобто ми є нещасні через те, що ми цієї мови не маємо у себе в серці.

Тарас Марусик

Кажучи про литовців, з якими українці жили колись в одній державі, а ширше - про прибалтів, Ірина Фаріон зазначила, що вони можуть говорити про питання престижу мови з позиції переможця.

Ірина Фаріон

Вони утвердилися через те, що давним давно сказали російській мові “ні”. І сказали абсолютне “так” своїй культурі і своїй мові. А ми кажемо російській ні “ні”, ні “так”, у тому наша найбільша проблема.

Тарас Марусик

Моєю співрозмовницею була кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і прикладної лінгвістики Національного університету “Львівська політехніка” Ірина Фаріон.
XS
SM
MD
LG