Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 01:06

Гнів, скандали, бурхливі емоції – як себе опанувати.


Інна Набока

Київ, 25 жовтня 2005 (RFE/RL) - Гнів – почуття, яке знайоме, мабуть, кожному. Християни називають його серед семи смертних гріхів. Але й незалежно від релігійних переконань спалахи гніву часом суттєво псують нам життя. Про те, як навчитися опановувати себе - розповідає психолог Інна Набока.

Днями я була свідком такого випадку: молодий чоловік, який, вочевидь, дуже поспішав, не встиг заскочити у вагон метро і почав щосили стукати в зачинені двері поїзда, що вже рушив.І це зовсім не рідкісна ситуація. Всі ми або, принаймні, більшість з нас, час від часу піддаємося поривам такого малопродуктивного почуття, як гнів. Дехто при цьому кричить на оточуючих, інший - б’є посуд, а от японські клерки – лупцюють спеціально виготовлені опудала своїх начальників. Кажуть, дуже допомагає.

Та найчастіше людина, яка піддається гніву, чудово розуміє, що даючи волю емоціям, лише шкодить собі: демонструє свою безпорадність і погане виховання, псує стосунки, свій і чужий настрій, гнів заважає працювати. Але стриматися, опанувати себе, не доводити до скандалу – ніяк не може.

Заради справедливості варто зауважити, що часом скандал приносить і деяку користь. Він дозволяє вихлюпнути накопичене невдоволення, розрядитися. А інколи – спрацьовує там, де не діють інші, так би мовити, „правильні” методи. Скажімо, підлеглий може накричати на занадто авторитарного начальника, який не дозволяє висловити заперечення в інший спосіб. До речі, це дає непогані результати. Бувають випадки, коли бурхливий вияв емоцій допомагає співрозмовникам відкинути все зовнішнє, відкритися, краще зрозуміти одне одного.

Втім, зрозуміло, що краще обходитися без скандалів. Для того, щоби справлятися зі спалахами гніву, слід навчитися їх контролювати, - вважають психологи. І радять старатися знаходити гніву заміну, направляти його в безпечне русло, „розряджати” себе. Якщо ви відчуваєте, що роздратування досягло небезпечної межі, поговоріть з людиною, яка вам співчуває, вилийте їй душу – і напруга спаде. Гарний спосіб – направити енергію конфлікту в творчість, тут підійде будь-яке захоплення. Для деяких людей ліки від усіх проблем – праця. Найгірше, що можна зробити в подібній ситуації – зірвати свій гнів на інших. А найкращий варіант – донести своє незадоволення до адресата, звичайно ж, у м’якій, неагресивній формі. Але для такої розмови насамперед треба заспокоїтися, взяти себе в руки. Спеціальних технік, спрямованих на заспокоєння і розслаблення чимало: від побутової поради порахувати до десяти до аутогенних тренувань. Віруючій людині допомагає молитва. Тож кожен обирає те, що йому ближче. Найпростіша вправа – заплющити очі і зробити 3-5 повільних глибоких вдохів і видихів.

Та що робити, коли опанувати себе все ж не вдалося? Нерідко, охолонувши після спалаху гніву, ми відчуваємо жаль, сором і щиро дивуємося, як це могло статися? Якщо ми усвідомлюємо свою неправоту, принаймні за формою вираження почуттів, накраще чесно це визнати і знайти в собі сили вибачитися. Цим ми не лише хоча б частково виправляємо ситуацію, але й певною мірою „караємо” себе. Можливо, пам’ять про це „покарання” допоможе стриматися від гніву наступного разу.
XS
SM
MD
LG