Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:34

Українці у Польщі.


Людмила Литовченко

Прага, 26 жовтня 2005 (RFE/RL) - Українська громада в Польщі, про яку далі піде мова в нашій передачі, - це близько 200 тисяч осіб, які споконвіку проживали на цій території і є нащадками тих, котрі в 47 році були переселені з Південного Сходу Польщі, з Лемківщини, Бойківщини, Холмщини, Підляшшя на Північно-Західні землі.

Останніми роками до громади вливаються емігранти та заробітчани з України, і це призводить до змін в громаді.

Про можливі зміни в українській громаді Польщі, спричинені приходом до влади в цій країні новообраного президента, йдеться у розмові Людмили Литовченко з головою об’єднання українців Польщі Мироном Кертичаком.

Людмила Литовченко

Пане Кертичак, за час перебування при владі президента Польщі О.Кваснєвського, як жилося українській громаді в Польщі?

Мирон Кертичак

Проблем було чимало. Я не визначав би такої якості як час правління президента Кваснєвського, бо під час правління президента Кваснєвського мінялося 6 чи 7 урядів, а уряд Польщі за Конституцією має значно більші повноваження, ніж президент.

Основне – це те, що були збережені основні норми прав національних меншин, прав людини, гарантовані європейським законодавством, які гарантовані Європейською хартією прав людини, Європейською конвенцією про охорону національних меншин.

Зрештою, внутрішнє законодавство (від конституції по схвалений закон минулого року про національні меншини) дають оті системні розв’язки, які ставлять нас в якості громадян, як записані і гарантовані законодавчо права.

Є теж проблеми історичного плану, які складно було розв’язано, які й досі не розв’язані і навряд чи будуть коли-небудь розв’язані. Це питання історичної справедливості про загарбане громадське і приватне майно під час переселень. Це також питання відшкодування репресованим після війни українцям, які тільки частково вдалося розв’язати.

Велика кількість українців у Польщі була в’язнями центрального табору праці в Явожно. Їм лише минулого року вдалося частково оформити додаткову компенсацію, відшкодування, добитися до пенсії надбавок.

Інші індивідуальні випадки дуже складно в польській законодавчій системі встановити, оскільки вона більш експонує репресії поляків як репресування людей іншої національності, в тому числі і українців.

Людмила Литовченко

Я думаю, що ми все-таки не можемо не погодитися з тим, що прихід до влади нещодавно обраного президента Польщі Л.Качинського не принесе з собою жодних змін.

Як, на Вашу думку, його прихід може вплинути на зовнішню політику Польщі, зокрема щодо України? Як це у свою чергу може вплинути на життя української громади в Польщі?

Українська громада в Польщі, про яку далі піде мова в нашій передачі, - це близько 200 тисяч осіб, які споконвіку проживали на цій території і є нащадками тих, котрі в 47 році були переселені з Південного Сходу Польщі, з Лемківщини, Бойківщини, Холмщини, Підляшшя на Північно-Західні землі.

Останніми роками до громади вливаються емігранти та заробітчани з України, і це призводить до змін в громаді.

Про можливі зміни в українській громаді Польщі, спричинені приходом до влади в цій країні новообраного президента, йдеться у розмові Людмили Литовченко з головою об’єднання українців Польщі Мироном Кертичаком.

Людмила Литовченко

Пане Кертичак, за час перебування при владі президента Польщі Олександра Кваснєвського, як жилося українській громаді в Польщі?

Мирон Кертичак

Проблем було чимало. Я не визначав би такої якості, як час правління президента Кваснєвського, бо час і правління президента Кваснєвського мінялося 6 чи 7 урядів, а уряд Польщі за Конституцією має значно більші повноваження, ніж президент.

Основне – це те, що були збережені основні норми прав національних меншин, прав людини, гарантовані європейським законодавством, які гарантовані Європейською хартією прав людини, Європейською конвенцією про охорону національних меншин.

Зрештою, внутрішнє законодавство (від конституції по схвалений закон минулого року про національні меншини) дають оті системні розв’язки, які ставлять нас в якості громадян, як записані і гарантовані законодавчо права.

Є теж проблеми історичного плану, які складно було розв’язано, які й досі не розв’язані і навряд чи будуть коли-небудь розв’язані. Це питання історичної справедливості про загарбане громадське і приватне майно під час переселень. Це також питання відшкодування репресованим після війни українцям, які тільки частково вдалося розв’язати.

Велика кількість українців у Польщі була в’язнями центрального табору праці в Явожно. Їм лише минулого року вдалося частково оформити додаткову компенсацію, відшкодування, добитися до пенсії надбавок.

Інші індивідуальні випадки дуже складно в польській законодавчій системі встановити, оскільки вона більш експонує репресії поляків як репресування людей іншої національності, в тому числі і українців.

Людмила Литовченко

Я думаю, що ми все-таки не можемо не погодитися з тим, що прихід до влади нещодавно обраного президента Польщі Леха Качинського не принесе з собою жодних змін.

Як, на Вашу думку, його прихід може вплинути на зовнішню політику Польщі, зокрема щодо України? Як це у свою чергу може вплинути на життя української громади в Польщі?

Мирон Кертичак

Так, у зв’язку з вибором нового президента в Польщі, де прогнозую, що радикальних змін в курсі країни як такої, зокрема в питаннях взаємин з Україною, я думаю, що позиція президента Качинського буде дуже подібна, якщо не тотожна з позицією Олександра Кваснєвського.

Пригадаймо лише, що в час Помаранчевої революції Лех Качинський був як мер міста Варшава посеред тих, які їздили в Київ, які виступали на Майдані Незалежності, які підтримували всі акції протесту у Польщі, які теж однозначно на форумі польського сейму починали форум з загальної польської політики, і в медіах виступали в підтримку української демократії. Так що тут стовідсоткове продовження, можна сказати, теперішньої політики.

Питанням національних меншин Качинський не займався. Він займався радше іншим динаміками громадського життя в Польщі. Але я переконаний в тому, що він дотримуватиме усіх тих норм та законів, які прийняті в Польщі. Оскільки політичне угрупування, з якого він виводиться, має горстку налаштованих проти меншин. Натомість, в основній масі, воно буде дотримувати норм та прав національних та етнічних меншин.

Людмила Литовченко

Пане Критичак як голова об’єднання українців у Польщі в чому Ви б хотіли мати більшу допомогу від української держави, щоб поліпшити ситуацію української громади в Польщі? Чого Вам бракує від України?

Мирон Кертичак

Я думаю, що від України, по великому рахунку, не вистачає планомірної, цілеспрямованої, послідовної політики, допомоги співпраці з діаспорою поза Україною.

Нам зокрема не вистачає дбайливого зацікавлення допомоги в процесі навчання рідної мови. Важливо, щоб Україна зрозуміла, як зрозуміли інші держави, хоч би Угорщина, Польща, що для збереження тотожності, підтримка материка є необхідна.

І що цього не зачарувати словами, що тут треба послідовну політику, яка має інструмент здійснювання. На мій погляд, щось таке організування Україною протягом літнього періоду, курсів українознавчих для молоді, середніх шкіл, щоб ця молодь зрозуміла, що реальна Україна – це не Україна з казки дідуся, це не Україна з Інтернету. Що це жива країна, яка сьогодні є на світовій арені.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG