Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 19:28

Верховна Рада України ухвалила проект бюджету на наступний рік у першому читанні, але дебати довкола нього тривають. Яким буде остаточний фінансовий документ країни?


Марина Пирожук Гості: Людмила Супрун – народний депутат України, виконувачка обов’язків Комітету Верховної Ради з питань бюджету; Сергій Соболєв - народний депутат України, лідер парламентської фракції ПРП; Андрій Шкіль – народний депутат України, БЮТ.



Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 11 листопада 2005 року.

Марина Пирожук

Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях радіо “Свобода”. Перше листопада, в ефірі – “Вечірня свобода”. В студії Марина Пирожук, за звукорежисерським пультом - Вадим Журба.

ВР України ухвалила проект бюджету на наступний рік у першому читанні, але дебати довкола бюджету тривають. Яким буде остаточний фінансовий документ країни?

Така тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”, яку ми обговоримо з виконувачем обов’язків Комітету ВР з питань бюджету Людмилою Супрун, лідером парламентської фракції партії “Реформи та порядок” Сергієм Соболєвим та членом БЮТ Андрієм Шкілем.

Хочу долучити до нашої розмови наших слухачів, телефонуйте до студії за номером 490-2905 і ставте свої запитання.

Сьогодні ВР ухвалила законопроект про державний бюджет України на 2006 рік у першому читанні. Після тривалих дебатів у парламенті між урядом та парламентським комітетом з бюджету 270 нардепів віддали свої голоси за Постанову про схвалення висновків та пропозицій до законопроекту, який був підготовлений Комітетом з питань бюджету.

Відповідно до Постанови, Кабміну доручено доопрацювати проект держбюджету з урахуванням висновків бюджетного комітету і подати його на розгляд парламенту не пізніше за 15 листопада.

Це вже була друга спроба сьогодні парламентаріїв ухвалити бюджет в першому читанні. Два тижні тому депутати так і не змогли дійти спільної згоди з урядовцями. Власне і тоді, і нині народні обранці пропонують витратити більше, ніж уряд здатний їм запропонувати. Принаймні так стверджують урядовці.

Про долю головного фінансового закону України на наступний рік - в матеріалі Влади Саюк.

Влада Саюк

Проект бюджету підтримано, але законодавча влада і надалі свариться через нього з владою виконавчою. Урядовці твердять, у народних депутатів надто великі апетити, на які країна не заробляє.

Віктор Пинзеник

Ми зараз маємо критичний розмір дефіциту. Дефіциту, з яким країна вижити не може. Для його покриття не вистачить коштів від приватизації кількох заводів “Криворіжсталь”.

Уряд переконаний, що всі в цьому залі прекрасно розуміють ситуацію. Підготовленими Комітетом висновками та пропозиціями закладаються основи для можливого подальшого протистояння в роботі над бюджетом, бо уряд не може, не має права внести на друге читання проект закону з таким дисбалансом та серйозною загрозою фінансової дестабілізації країни.

Влада Саюк

Проте заступник голови бюджетного комітету Людмила Супрун зазначає, що уряд навмисне протягом останнього місяця не бажав працювати над бюджетом і не хоче шукати гроші на витрати. Якщо так триватиме й надалі, то Кабмін має готуватися до відставки.

Людмила Супрун

Ми запропонували підтримати скасування зниження податків на квоту плати праці, і це також у нас відображено у висновках. Уряд не хоче працювати над законом, він не хоче його приймати, він не хоче давати гроші місцевим бюджетам, бо він хоче зірвати ці вибори, і зірвати ситуацію в економіці.

Офіційно заявляю ще раз, що я буду кожне слово відстоювати в суді.

Влада Саюк

Урядовці всі закиди народних обранців відкидають. Пинзеник твердить, що уряд над бюджетом працював і працюватиме далі.

Прихильники уряду з провладної фракції “Наша Україна” додають, що ні про яку відставку не йтиметься, і уряд до другого читання головний фінансовий документ підготує.

Ксенія Ляпіна

Ми переконані, що треба дати попрацювати вже уряду, якщо ми не змогли нічого добитися від бюджетного комітету, то ми маємо надію, що ми зможемо досягти від уряду може більших результатів позиції щодо прагматичної пропозиції, пропозиції до другого читання.

Влада Саюк

Проте голова ВР Володимир Литвин думає інакше.

Володимир Литвин

Від того, як уряд ставиться до підготовки бюджету, як він працює з комітетом, є чітке переконання, що цей бюджет, який запропонували ВР, запропонували таким чином, щоб ВР цей бюджет не приймала.

А відтак буде можливість всю провину за провал бюджетного процесу перекласти на ВР України, бо компроміс приймається таким чином: якщо погоджується з пропозицією уряду - це компроміс, якщо бюджетний комітет пропонує знайти прийнятне рішення, це не приймається, це приймається на рівні багни.

Влада Саюк

4 фракції за проект бюджету не голосували: соціалісти, БЮТ, “Єдина Україна” і СДПУ(О). Вони стверджують, що бюджет поганий, ухвалювати цього не варто.

До кінця листопада уряд має опрацювати пропозиції бюджетного комітету ВР і винести проект бюджету на друге читання. І тоді, очевидно, і розпочнуться найгостріші баталії.

Марина Пирожук

Шановні гості, урядова команда має своє бачення змісту наповнення бюджету, а парламент – своє. В чому полягають основні ключові розбіжності, чи могли б ви пояснити нашим слухачам, пані Супрун?

Людмила Супрун

Таких розбіжностей є декілька. Я можу постаратися дуже коротко підсумувати, що ж це за розбіжності.

Марина Пирожук

Хотілося б саме про принципові.

Людмила Супрун

Я буду говорити тільки про принципові. Принциповими є наступні. Уряд вважає, що запропонованим проектом Закону “Про державний бюджет” він знижує податкове навантаження.

Ми говоримо, що це відповідає дійсності тільки частково, бо на певні види діяльності уряд вдвічі і втричі збільшує податкове навантаження.

Зокрема, геологорозвідувальні роботи мають коефіцієнт збільшення 1,94. Тобто, хто платить збір за геологорозвідувальні роботи? Платять металургійні підприємства, платять видобувні підприємства, в тому числі – вугільна галузь.

Якщо ми не збільшуємо вартість вугілля і тримаємо її на рівні одному і тому ж протягом останніх 5 чи 6 років, то при цьому ми збільшуємо податкове навантаження на цю галузь. Це реалії.

Одночасно уряд пропонує знизити податкові навантаження на інші деякі галузі. Наприклад, ті, хто займається валютними експортно-імпортними операціями, тепер за пропозицією уряду будуть мати дві знижки. По-перше, вони не будуть платити митні збори на кордоні, так пропонував уряд. Це 0,2 відсотка.

Фактично, ці гроші, як передбачено законодавством, спрямовувати в повному обсязі на утримання митниці. От 0,2% платять підприємства – це приблизно 1 мільярд 34 мільйони, і точно така сума йде з бюджету на фінансування митниці. Це компенсація за діяльність митниці.

Марина Пирожук

Так розбіжності саме в розмірах податків чи це податкове навантаження?

Людмила Супрун

В розмірах податків. Ми за те, щоб знижувалися податки, особливо навантаження на фонд оплати праці, але ми не хочемо, щоб ці зміни вносилися безпосередньо текстовими статтями закону по держбюджет. Ми хочемо, щоб уряд вів планомірну роботу по зниженню податкового тиску.

Якщо ми говоримо про зниження навантаження на фонд оплати праці (скажемо, на 10%), це буде сприяти реальній легалізації доходів громадян. Це можна зробити протягом 5 років по 2% щорічно, але з одночасним збільшення відповідальності, якщо ти це не сплачуєш.

У нас сьогодні криза пенсійного фонду, а ми зменшуємо відрахування до пенсійного фонду. У нас виходить так, що в угоду виконання своїх зобов’язань не йде системна робота.

Марина Пирожук

А за рахунок чого не виходить врегулювати цю кризу пенсійну?

Людмила Супрун

Пенсійна криза сьогодні врегульовується виключно одним шляхом - прямими виплатами з державного бюджету пенсійному фонду. Якщо в 2004 році такі пенсійні виплати складали у нас 6 мільярдів, то в 2006 році вони будуть складати 30.

Марина Пирожук

Ці кошти є реально в бюджеті?

Людмила Супрун

Ці кошти є в бюджеті, вони закладені на виплати пенсійному фонду. Є ще інші деякі розбіжності, вони також є принциповими. Але є розбіжності по формі, а є по змісту.

Ми за зниження податків, але нормальним шляхом. Ми хочемо, щоб уряд працював системно, працював комплексно, працював над проектами законів і по змінам до цих законів, а не намагався закон про держбюджет вирішити одним махом і все.

Я розумію, що може, в певній мірі, не вистачає однієї складової частини в уряді - Терьохіна, який добре володів податковим законодавством. До речі, в 2005 році, коли приймалися зміни до закону про держбюджет, 90% пропозицій були саме подані Терьохіним, тобто він закрив в уряді цей блок питань.

Сьогодні таких пропозицій ніхто не напрацьовує, мінфін просто вимушений сам це робити в такому режимі, як він відобразив у проекті закону на наступний рік.

Марина Пирожук

Пане Соболєв, яка принципова різниця, на Ваш погляд, між позицією уряду в цьому питанні і позицією парламентського комітету?

Сергій Соболєв

Я думаю, це не лише принципова різниця цього року, це завжди принципова різниця між позицію уряду і позицією окремих народних депутатів, це навіть не позиція бюджетного комітету, бо давайте казати правду.

Бюджетний комітет є в ситуації, коли пропозиції, які подані народними депутатами, фракціями або комітетами тягнуть, як це завжди буває при виконанні всіх абсолютно статей, які запропоновані і в цьому році, в черговий дефіцит бюджету, який є просто не реальним.

Завдання бюджетного комітету щороку є при прийнятті бюджету відсіювати ці пропозиції максимально через сесійну залу, щоб потім, коли бюджет буде подаватися на друге читання вже урядом, уряд розумів: ці статті враховані, а ці не враховані.

Ми маємо цього року наступну ситуацію. Фактично, той дефіцит, який планувався при внесенні бюджету, складав приблизно 10 мільярдів гривень, якщо брати в абсолютній вазі, тобто десь приблизно 120 на 130 (120 - дохідна частина, а 130 – видаткова), і це складало приблизно 1,9% від ВВП дефіцит бюджету.

Тобто це є дуже прийнятна ситуація, яка відповідає нормам навіть краще, ніж норми в Європейському Союзі, де дозволяється до 3%.

Після того, як всі пропозиції були бюджетним комітетом народних депутатів оброблені, то виявився дефіцит бюджету, якщо врахувати все абсолютно, який складає вже всього на всього 15,7% (я жартома кажу “всього на всього”).

Марина Пирожук

Тобто він значно більший...

Сергій Соболєв

Різницю Ви розумієте між 1,9% і 15,7%? Чому? Тому що були враховані на 73 мільярди гривень додатково при всьому бюджеті, який складає 120 мільярдів по доходах, фактично, на 73 додаткових мільярди, всі пропозиції, які були узагальнені від комітетів, депутатів та фракцій.

Без сумніву, там є чудові пропозиції. Але якраз і полягає завдання народних депутатів України перед тим, як передати ці пропозиції уряду, відсіяти їх.

Бо, наприклад, та драстична позиція, яка існує сьогодні в суспільстві. Чи починати вже фінансувати дітей війни в цьому році. Не багато, не мало, це коштує приблизно 17 мільярдів гривень. Ця стаття видатків після проголосованого популістського закону. Чому популістського?

Марина Пирожук

Крім цієї статті, куди ще збираються спрямувати видатки?

Сергій Соболєв

Це стосується державних програм, ще цілого ряду документів, які так чи інакше подані освітянам, охороною здоров’я, різноманітними галузевими проектами і так далі.

Марина Пирожук

На Ваш погляд, ці програми треба фінансувати, їх треба включати у видатки вже в проект наступного року?

Сергій Соболєв

На мою думку, якщо в бюджеті є 120 мільярдів, то максимум, що ми можемо з цього бюджету видавити, це дефіцит бюджету, який є загальноприйнятий, який проголосований був парламентом, в межах 2%.

Виходи далі за ці відсотки можливі, і всі це чудово розуміють. Наприклад, за рахунок збільшення дефіциту, за рахунок цих позапланових поступлень від продажу “Криворіжсталі”.

Марина Пирожук

До речі, чи будуть залучені ці кошти?

Сергій Соболєв

Таке можливо, але це знову-таки треба визначити парламентом. Не уряд це буде визначати, парламент повинен визначити, чи ми збільшуємо дефіцит бюджету на суму, яка поступила, і різницю беремо від того, що віддадуть старим власникам, 7 мільярдів, які і так були закладені від приватизації.

Це можливо до розподілу. Але знову-таки, це парламент повинен визначити цю стратегію, бо, на мій погляд, не можна ці кошти кинути на постійні програми, які існують не лише цього року, а постійно, з року в рік. Наприклад, виконання якихось законів, тих же соціальних законів.

Марина Пирожук

Ви маєте на увазі кошти від продажу “Криворіжсталі”?

Сергій Соболєв

Так, бо якщо ми їх з’їмо в цьому році, то на наступний рік вже не буде таких коштів.

Марина Пирожук

А куди б Ви їх скерували?

Сергій Соболєв

Я не хочу це зараз обговорювати, бо найлегше ділити кошти.

Марина Пирожук

Гаразд. Пані Супрун, чи будуть долучені до цих процесів вторговані від “Криворіжсталі” кошти?

Людмила Супрун

Ми вважаємо, що їх треба долучити. І уряд протягом двох тижнів не може висловитися, що він буде тратити і куди. Це означає, що немає програми уряду, немає ніякої стратегії, відсутність грошей так само погано для уряду, як і наявність великих грошей.

Хочу зауважити, те, що назвав Пинзеник, 73 мільярди, це залякування народних депутатів, це не відповідає дійсності, ми відсіяли, практично, всі зайві пропозиції.

Але ми вважаємо, що пріоритетно треба направити 5 мільярдів на місцеві бюджети. Півтора мільярди – на місцеві бюджети, на проекти розвитку: школи, лікарні, дороги, благоустрій, дитячі садочки, будинки для школярів, стадіони і так далі. Тобто це те, що стосується місцевих бюджетів.

1,1 – видатки на вугільну галузь. Тому що у нас сьогодні прирегульовані ціни на вугілля, не вистачає грошей в галузі виключно на заробітну плату, більше нічого, ми всі інші пропозиції відмели. Ми розуміємо, що немає грошей більше.

Ми вважаємо, що треба відправити частину коштів на видатки АПК, це 2,4 мільярди. Всього - 9,6.

Марина Пирожук

Цих коштів вистачить, аби покрити всі видатки, щоб не було того дефіциту, про який говорить пан Пинзеник?

Людмила Супрун

Абсолютно. Я не розумію, для чого спекулювати цією цифрою. Чесно кажучи, мені було сьогодні дуже не приємно, що міністр фінансів, якого я особисто поважаю як фахівця, сьогодні маніпулював цифрою 73 мільярди.

Дійсно, якщо включити всі закони в дію, то може вона б і вийшла, але ми цього не пропонували. Ми пропонували чітку схему: пріоритети і суми, більше нічого.

Я вважаю, що у нас є ці гроші, навіть за рахунок скорочення видатків тих, що є в бюджеті. Не може на задоволення потреб двох державних головних розпорядників йти сума в 300 мільйонів. Одним будувати приміщення в Маріїнському парку, а другим будувати приміщення в центрі міста.

Якщо в нас є зайві гроші, давайте це робити. Якщо ми на всі регіони даємо стільки, скільки на два головних розпорядника. Сьогодні у ВСУ знаходиться 90 суддів, ми пропонуємо на них витратити 200 мільйонів гривень. Ну що, у нас немає, де засідати сьогодні? Давайте ж пріоритети визначати.

У нас немає таких грошей, щоб ми могли собі дозволити таку розкіш. Тому комітет пропонує 5 мільярдів за рахунок податків, ми не пропонуємо, це надутий бюджет. 5 мільярдів за рахунок перерозподілу вже виділених грошей в бюджеті.

Треба економити на державних коштах головним розпорядникам і не будувати будинки в центрі міста. Почекати до того часу, поки будуть гроші.

Що стосується доходів від приватизації. Якщо вони будуть з’їдені, як доходи попереднього року, це буде просто останньою краплиною, я думаю, в душі людей, які сподіваються, що хтось може в цій країні мати якісь перспективи по розвитку економіки.

Марина Пирожук

Зрештою, це було обіцянкою Ющенка ще на Майдані.

Людмила Супрун

Безумовно, але ми хочемо, щоб ці кошти працювали.

Марина Пирожук

А які настрої, до речі, в парламенті? Чи погодяться депутати?

Людмила Супрун

Парламентарі сьогодні не чують ніяких пропозицій від уряду, і вони самі дають проекти закону, бо гроші повинні розподілятися законом.

Марина Пирожук

Ви б, крім цього, куди ще розподілили ці кошти?

Людмила Супрун

На наш погляд, необхідно 3 мільярди дати на регулювання ціни на ринку продовольства і харчування: для закупівлі зерна, для закупівлі пального, для закупівлі цукру, для створення відповідного державного резерву, який може бути інтервенціями потім на ринку.

Мільярд – на лізингові операції по техніці, тому що це відновлювальний фонд. Віддаєш техніку - повертаються гроші. Знову купуєш техніку, віддаєш, знову повертаються гроші.

Мільярд – держрезерв, мільярд – аграрний фонд. Таким тином на АПК – 3 мільярди. Ця позиція задовольняє народ в цілому, це не позиція конкретного депутата, це позиція фракції сьогодні.

Приблизно 700 мільйонів треба направити на наші державні банки, бо вкладення грошей в державні банки в розмірі 700 мільйонів дасть змогу залучити в економіку приблизно 10 мільярдів кредитних ресурсів. Тобто кожна гривня збільшить можливості економіки.

І ця, до речі, позиція підтримується урядом, бо ми бачимо сьогодні вже доручення уряду пішли, пропозиції, щоб ці гроші використати саме на державні банки. Ми будемо це підтримувати, це правильна позиція.

Ми вважаємо, що треба дати кошти там, де буде оновлюватися економіка: на підтримку машинобудування, скажемо, оновлення пасажирського складу “Укрзалізниці”, будуть кращі вагони, будуть працювати відповідні підприємства машинобудування і будуть повертатися гроші в бюджет, тому що залізниця може отримати тільки на умовах кредитування.

Я можу позиції всі наші пояснити, але оскільки мало часу, то визначають тільки основні. Я думаю, що уряд ці пропозиції підтримає, бо немає інших пріоритетних варіантів розподілу цих коштів.

Марина Пирожук

Пане Шкіль, БЮТ і СПУ не голосували сьогодні, як відомо, за цей проект, чому?

Андрій Шкіль

За це голосували комуністи. Оскільки ми пригадували, то останні 10 років вони не голосували за будь-який бюджет. Тут вони, не сіло, не впало, разом з Регіонами України і “НУ” проголосували за бюджет. До них ще приєдналася НПУ Литвина. Так що це цікавий конгломерат.

Людина, яка може не розбиратися в законі про бюджет, в бюджетних хитросплетіннях, то вона б спершу мала би задуматись, чому так сталося.

Марина Пирожук

А що схилило, до речі, комуністів?

Андрій Шкіль

Я думаю, що відсутність соціальної складової в бюджеті.

Людмила Супрун

Що ти говориш?

Андрій Шкіль

Бюджет формується для народу або для олігархів за рахунок когось. Оце є два напрямки. Тут у нас сформувався бюджет для олігархів за рахунок народу. Поряд з олігархом якесь прізвище виникає. У нас є такі сільськогосподарські барони, які вперлися всім, чим тільки могли впертися, щоб не дати можливості створити і проголосувати за закон про продуктову інтервенцію. Не проголосували. Це от соціалісти і весь парламент, зокрема. От коли Тимошенко пропонує, то це не то. Зараз, я так розумію, що це єдиний логічний вихід з інфляції.

Марина Пирожук

А чи робить цей проект більш соціальним, як Ви визначаєте, пропозиції парламентського комітету, всі ті зауваження, якщо вони будуть прийняті? Тому що довкола цього багато дискутувалося у ВР, дуже важко зрозуміти чий варіант, чия позиція більш зорієнтована: парламентського комітету чи уряду?

Андрій Шкіль

Коли ми говоримо про бюджет, то треба пам’ятати одне. Є бюджет урядовий, який був запропонований і поправки, які були зроблені бюджетним комітетом.

Людмила Супрун

А ти вважаєш, що треба було голосувати урядовий варіант?

Андрій Шкіль

Я скажу за свою позицію. Враховуючи те, що нам було до болю неприємно, що був якийсь фракційний підхід у врахуванні поправок. Фактично жодної поправки від БЮТ враховано не було.

Людмила Супрун

Не відповідає дійсності, було враховано.

Андрій Шкіль

Ми можемо взяти і подивитись. Я уповноважений від цілої фракції, яка сьогодні визначалася абсолютно щиро, обговорюючи демократично, як себе вести.

Марина Пирожук

Тобто ви не голосували за проект, оскільки вважаєте його олігархічним?

Андрій Шкіль

Абсолютно. Та соціальна частина немає страхування від інфляції. Який закладено відсоток на інфляцію?

Людмила Супрун

Той, що пропонував уряд Тимошенко, один в один – 7%. Це варіант уряду Тимошенко.

Андрій Шкіль

Розумієте, це варіант уряду Тимошенко, який не знав, як буде діяти уряд Єханурова. Тому не треба повертатися до того. Це все одно, що в старому грузинському анекдоті, коли Гогі зісмикнули з дерева, він впав і вбився, а потім кажуть, що вчора Вано таким самим чином з колодязя витягнули.

Не можна однакові підходи в шаблоні використовувати. Змінилася ситуація, попрацював “плідно” уряд Єханурова. Треба враховувати інфляцію 9%.

Марина Пирожук

Як це може проект бюджету бути олігархічним?

Сергій Соболєв

Можна пояснити.

Андрій Шкіль

Дуже просто.

Марина Пирожук

А Ви поділяєте таку точку зору?

Сергій Соболєв

Абсолютно. Найлегше це все робити в порівнянні. Я хотів би порівняти декілька бюджетів: бюджет Ющенка, який був у 2000-2001 рр.; бюджети, які існували до нього; які існували після нього; бюджет Тимошенко; нинішній бюджет.

Марина Пирожук

Чим нинішній бюджет відрізняється від попереднього?

Сергій Соболєв

Тоді все буде зрозуміло, що таке олігархічний бюджет, а що таке неолігархічний. Олігархічний бюджет – це, коли державні кошти виділяють на так звані програми, які потім діляться між олігархічними кланами. Мені, до речі, байдуже, чи це олігархічний клан, чи це клан аграрний, чи це клан паливно-енергетичний. Ці кошти потім ніхто ніколи не знайде.

Це перший підхід. Ці всі бюджети, які приймалися до 2000 року, були такими. Вперше в уряді Ющенка змогли переламати ситуацію, але була страшна ситуація з розвитком економіки. Тому не могли взагалі соціальну складову ніяк підняти.

Уряд Тимошенко. Унікальна ситуація – підйом в економіці. Коли зламали всю олігархічну схему в кінці кінців і дали змогу розвиватися перш за все людині, бо людин є головний інвестор в економіку, почали волати, що це бюджет проїдання.

Вибачте, який може бути бюджет проїдання, коли кошти виділяються пенсіонеру, вчителю, лікарю, який потім несе ці кошти в магазин, купує продукти харчування, одяг, будівництво і т.д.?!

Під що далі готувався бюджет? Я скажу правду – під те, що будуть виконані завдання Майдану. Заберуть у олігархів згідно з рішенням судів. Перше рішення таке виконане, друге теж, до речі. “Криворіжсталь”, НФЗ, який так відстоювали Литвин, комуністи, соціалісти, які голосували за те, щоб не допустити їх приватизації, фактично реприватизації законної. Це і сплановано було в бюджеті і в уряді Тимошенко, який доповідав Пинзеник, міністр фінансів, і уряду Тимошенко і уряду Єханурова.

Марина Пирожук

Наскільки змінився проект бюджету, відколи в уряд прийшов пан Єхануров?

Сергій Соболєв

Він фактично взагалі не змінився, якщо не враховувати ті побажання бюджетного комітету. Що запропонував уряд Тимошенко на другому етапі.

Марина Пирожук

Виходить, що парламентський комітет хоче зробити проект бюджету олігархічним?

Сергій Соболєв

Без сумніву, я це довожу. В чому це проявляється? Ті 73 млрд., ми відкриваємо сьогодні рішення, яке було прийняте, додаткових видатків. Далі в каламутній річці ловити рибу неможливо. Є у нас на 73 млрд. пропозицій депутатів – відсіяти. Є дефіцит бюджету, встановлений в 2% - встановити ці параметри ключові, дати тільки на це, все інше відсіювати.

В чому була пропозиція уряду Тимошенко? Якщо з’являються додаткові кошти від продажу “Криворіжсталі”, НФЗ ...

Людмила Супрун

Віддати ці гроші олігархам на будівництво танків.

Сергій Соболєв

При чому тут будівництво танків?

Людмила Супрун

Ви балансові статті понаписували самі.

Сергій Соболєв

В такому варіанті треба було, на це йшов уряд Тимошенко і міністр фінансів, перше: зменшити податки. Вони подали перший реальний бюджет, де почалося зменшення податків. Це не влаштувало багатьох після відставки уряду Тимошенко. Друге: зменшення ставок, які давалися по кредитам. Це було запропоновано прямо, це не влаштувало. Третє: реформа пенсійна і соціальна. Вибачте, якщо ми далі будемо сидіти на пенсійному законодавстві, яке існує сьогодні, то ми закінчимо тим, що знову повернемося до зрівнялівки, бо діти війни будуть отримувати незалежно від стажу роботи, від того, скільки вони пропрацювали і на яких посадах. Знову у нас закінчитися все зрівнялівкою.

От в чому була пропозиція уряду Тимошенко і міністра фінансів. Зараз ця пропозиція зламана. Ми знову повернулися до найгірших бюджетів, які існували до 2000 року, знову запускаються програми, які будуть розбазарені на що завгодно. А далі винуватим хто буде? Той, хто прийняв цей бюджет – парламент.

Таким чином всі на виборах будуть кричати к вони били себе в груди, захищали народ, а в кінці кінців будуть бити по тих же парламентарях.

Марина Пирожук

Пані Супрун, це серйозний закид на Вашу адресу. Чи можна так кваліфікувати, пане Соболєв?

Людмила Супрун

Не відповідає дійсності. Відсутня пенсійна реформа, соціальна реформа. Найгірший бюджет 2000 року - 25% інфляція.

Сергій Соболєв

Пані Супрун, завдяки цьому бюджету виплатили всі борги по заробітній платі.

Марина Пирожук

Пане Шкіль, чому бюджет завжди так важко проходить у парламенті? Пані Супрун дала частково відповідь на це запитання, про це і пан Соболєв говорив. Чиї інтереси передусім лобіюють ті чи інші депутати: громадян, окремих галузей?

Андрій Шкіль

По-перше, я б не сказав, що так тяжко проходить. Він проходить тяжко. Але якщо пройшла якась консолідована думка, якщо раптом, умовно кажучи, домовились комуністи, капіталісти і “НУ”, партія Пінчука (ППУ) голосувала також, взяли і проголосували.

Завжди треба виходити з латинської приказки: “Кому вигідно?” Чому проголосували комуністи? Тому що їм вигідно гасло: “Чим гірше, тим краще”. Чим гірше буде бюджет, тим краще їм буде жити, тим більше туди наштовхається депутатських поправок (я ж знаю, наші фракційні кімнати поруч). Я не буду якісь інші підозри висувати. Але от їхнє політичне мотивування: чим гірше, тим краще. Закладають міну уповільненої дії під майбутній уряд.

Нам все одно. Ми також могли, як комуністи, проголосувати за поганий бюджет, а потім звинувачувати уряд, який погано над ним працює. Але я ще раз кажу, що ми не хочемо закладати в економіку України міну уповільненої дії, тому що ми чудово знаємо, хто буде майбутнім прем’єром. Вони хочуть, щоб майбутній прем’єр мав такі проблеми.

Марина Пирожук

Пані Супрун, це ще один закид, на Вашу адресу. Ті фракції, які завжди вважають адептами режиму Кучми, які з такою легкістю голосували, то це результат вашої роботи з цими фракціями, чи можливо вони бачать свої інтереси?

Людмила Супрун

Я хочу, що припинилися всі інсинуації навколо бюджету, тому що насправді ВР проголосувала за висновки і пропозиції комітету, які дають оцінку цьому бюджету, не більше і не менше. Не треба драматизувати ситуацію.

Уряд завжди має право вибирати між своїм варіантом, який він подавав і тим варіантом, який запропонували депутати. До речі, ми не все змінювали. Ми запропонували пріоритети, я про них сказала. Я не знаю, про які олігархічні схеми хтось тут говорить. Програмний метод був запропонований в 2000 році.

Марина Пирожук

А як уряд може пропонувати свій варіант, коли голосують народні депутати, ухвалює парламент?

Людмила Супрун

Ще раз пояснюю. Основна частина пропозиції, яка міститься в нашому документі, то це тільки доручення уряду розглянути питання чи це можливо чи неможливо. Тут немає жорсткої формули профінансувати все.

Можу привести маленький приклад. Закон про дітей війни. Він є проблемним. Це правда, тому що цей закон встановлює від існуючої встановленої Конституції, принципової системи сплати пенсії за стажем та обсягом коштів, які утримувалися в фонді заробітної плати. Він встановлюється в залежності від віку.

Що повинен зробити уряд в сьогоднішній сучасній системі? Він повинен був звернутися до КСУ. Якщо те, що приймається законом не влаштовує уряд, він вважає, що це неправильно, то є КСУ. Уряд цим шляхом не пішов. Він розумів, що є проблема, на себе може нагнати негатив, хоча це треба було зробити або зробити інше: запропонувати зміни пенсійної системи, провести пенсійну реформу.

Марина Пирожук

Тобто там є якісь проблеми правового характеру?

Людмила Супрун

Правового характеру полягають в тому, що кошти для пенсіонерів дітей війни будуть збільшуватися на 30% у зв’язку з тим, що діти народилися до певної дати. Це дійсно проблема. Вона існує закон популістський. Я це говорю відверто.

Марина Пирожук

А ваш комітет проти того, аби видатки були запрограмовані в бюджеті наступного року?

Людмила Супрун

Наш комітет проти, щоб уряд намагався законом про бюджет не правовим механізмом зупинити цей закон.

Ми за те, щоб уряд звернувся до КСУ, перший варіант або запропонував зміни до пенсійного законодавства з тим, щоб поетапно протягом 1-2 років на 30% підняти пенсії. Це б зняло напругу по цьому закону.

Повірте, що наше завдання працювати відверто, відкрито, правдиво, без того, щоб займатися популізмом, бо ми відчуваємо відповідальність за ситуацію в країні, як та фракція, яка сьогодні є правлячою. До речі, колишні партнери між собою пересварилися, не залишилося консолідованої сили в суспільстві, немає уряду, який би мав програму дії.

Тому Пинзеник, який сьогодні в уряді Єханурова говорить проте, що він працює так як в уряді Тимошенко, тому що це був бюджет уряду Тимошенко. Мені однаково, який це бюджет, хто його писав. Мені важливо, що там за сутність написана в цьому законі.

Сьогодні запропонували зробити наступне – продавати землю під приватизованими об’єктами чи приватизовувати в нових умовах нові об’єкти з землею. Ми підтримуємо пропозицію щодо приватизації сьогоднішніх об’єктів з землею. Ми за те, щоб ті об’єкти, які були приватизовані і під ними є земля, щоб власники не мали права відмовити в тому, щоб він купив цю землю за ринковою землею, якщо у нього є гроші.

А уявіть собі ситуацію, це стосується всіх об’єктів без виключення. Сьогодні ви приватизували безплатно квартиру. Тепер вам пропонують купити під будинком, де ви живете, землю, а у вас немає грошей, то цю землю будуть продавати примусово на аукціоні. Це закон пропонує.

Що зробить власник землі? Він скаже, що це його земля і зносьте будинок. Ми проти такого підходу. Ми за те, щоб вносилися зміни до закону, впорядкували питання з землею, продавали на аукціоні з підприємствами, які приватизуються. Але вакханалії не треба робити. Давайте працювати відверто.

Марина Пирожук

Пане Соболєв, Ви голосували сьогодні за цей проект бюджету?

Сергій Соболєв

Та Ви що?! Я ж не ворог народу!

Людмила Супрун

Але і не друг.

Сергій Соболєв

Оцінки всі поставлять на виборах.

Марина Пирожук

У нас на зв’язку слухач. Ви в ефірі.

Слухач

Добрий вечір!

Я перш за все хочу підтримати Соболєва і Андрія Шкіля, ніяк не Супрун.

Чи вважаєте ви, що ті кошти, які виручені за продаж “Криворіжсталі”, направити на те, щоб забезпечити Україну енергоносіями, тобто убезпечити її, і на сільське господарство, яке у жалюгідному стані знаходиться?

Андрій Шкіль

Це настільки яскрава подія була, не тому що це найбільша, найкраща, а тому, що кожний рахує. Українець такий, він завжди любить додавати і множити, ну й інколи діти.

Скільки можна було б виручити за ті об’єкти, які були роздані за безцінь тим людям, які володіють зараз тими підприємствами?

Наступне. Куди б не пішли ці кошти, головне – це щоби їх не вкрали.

Марина Пирожук

А є такий ризик, що вони будуть вкрадені?

Андрій Шкіль

Звичайно. Можна зробити – “Програма розвитку майбутнього”.

Людмила Супрун

Так це ж уряд буде робити. Хто ж розпоряджається коштами? Уряд лише платівки підписує.

Андрій Шкіль

Парламент буде голосувати. Якщо він підтримає “Програму розвитку майбутнього”, то все, прощайте кошти. Там будуть приходити і розповідати і урядовці, і якісь депутати, що це супер-закон, будемо розвивати майбутнє, все буде цвісти. Тільки дайте тій фірмі X, Y, Z.

Куди б ці кошти не пішли, чи на повернення заощаджень, чи вони підуть на будівництво танкерів, головне – це те, щоби тут ніхто не спокусився на жодну державну програму.

Сергій Соболєв

Якщо це стосується енергозбереження, то я без сумнівів підтримав би це. Бо що таке дати в енергетику чи ще кудись? Може ще дати на здешевлення газу населенню? Ми дійдемо взагалі до того, що за п’ять років закінчиться газ, і що ми далі будемо робити?

Якщо це стосується підтримки сільського господарства через інтервенційні фонди: цукровий, хлібний, зерновий, то я теж за це. Але якщо це знову кинути в прірву і залишити це все у тому вигляді, як це давалася раніше, то я думаю, що ми знову всі ці кошти розбазаримо.

Тут має бути інша позиція. Ми чомусь відокремлюємо голосування в парламенті від наслідків, які потім це викликає у суспільстві.

От парламент проголосував, щоб усіх знову зрівняти по пенсіях, бо, бачите, пенсія зараз виплачується не від стажу і заробітної плати, а від того, коли ти народився. Таким чином 17 мільярдів гривень бах і в бюджеті не повинно бути.

Або, наприклад, парламент проголосував за те, щоби для всіх депутатів всіх рівнів була недоторканість. Це парламенту не стосується, він просто проголосував. На мій погляд, треба вже виводити: ти проголосував за депутатську недоторканість, ідеш на вибори як партія – всіх вивісити, списки, хто і як голосував за депутатську недоторканість. Тоді все буде зрозуміло.

Ти проголосував за те, щоби знову усіх пенсіонерів зігнати у помийну яму, бо те, проти чого стільки боролися і на кінець-то вивели пенсіонерів на рівень хоч якоїсь незалежності від зрівнялівки, почали хоч якось робити для них стаж, робочий заробіток і так далі, то, будь ласка, неси відповідальність за те, що ти проголосував за такий закон. Оце є нормальним.

А уряд повинен звернутися у КСУ, чи Президент повинен звернутися до КСУ. Ти, парламентар, прийняв цей закон, а не хтось його прийняв. Це, на мій погляд, ключове.

Так само буде і по “Криворіжсталі” – проголосують і буде відразу видно, хто і за що голосував.

Марина Пирожук

А Ви підтримуєте ідею, аби частину від цих коштів відправити на підвищення заробітної плати, пенсії?

Сергій Соболєв

Да Ви що, і далі що з цим робити? А наступного? Я вважаю, що це ні у якому разі не можна робити. Це повинно бути рішення. Яке? Наприклад, яке здешевило б кредити, які беруться всіма...

Людмила Супрун

Ось хто підтримує олігархічні банки. Щоб гроші підзаробляли. 20% річних.

Сергій Соболєв

Про що Ви кажете? Ви ж щойно сказали, що треба на здешевлення кредитів давати...

Людмила Супрун

На зовсім інше.

Сергій Соболєв

А тепер Ви кажете, що треба підтримати банки, які дадуть 10 мільярдів додаткового кредиту.

Тому я вважаю, що тут треба чітко зрозуміти, якщо це програма, яка робить перспективним бюджет розвитку, то я буду за таку програму.

Марина Пирожук

Пані Супрун, а що виграють від бюджету у наступному році громадяни, які є бюджетниками: вчителі, лікарі і інші соціальні категорії?

Людмила Супрун

Я думаю, що слухач, який підтримав Соболєва і Шкіля, а не підтримав мою позицію, вже пожалкував, тому що треба давати кошти для стабілізації цін на продовольство і на енергоносії.

Щодо ідеї, що хтось ліквідував зрівнялівку у пенсіях, про які говорить Соболєв, так це помилка. Вам свою позицію висловлять 12 мільйонів пенсіонерів, у яких зрівнялівка по пенсіях 332 гривні і нічого іншого немає. Це просто побажання чи гасла.

Якщо б ми сьогодні голосували у відкритому режимі, то всі, хто сьогодні має 332 гривні по пенсії, вони натиснули б кнопку і сказали, що це зрівнялівка.

Марина Пирожук

Пані Супрун, лікарі, вчителі можуть спати спокійно? Інфляція, девальвація і всі ці загрози...

Людмила Супрун

На наступний рік для вчителів і лікарів практично нічого не передбачено. Це рівень підняття в оплаті праці 350 – мінімалка з 1-го січня, 360 – з 1-го липня і 400 – з першого грудня.

До речі, ми пропонували у бюджеті резолюції 400 гривень з 1-го січня, але погодилися з поміркованою пропозицією уряду, а не намагалися натиснути зараз на нього. Хоча в принципі мали на це право.

Я впевнена, що така поміркована позиція підведе поступово економіку до такого поступового збільшення плати.

Марина Пирожук

А чи будуть обділені місцеві бюджети?

Людмила Супрун

Так. У них сьогодні кошти тільки на зарплату.

Цього не можна допустити, тому ми і запропонували передати 5 мільярдів гривень місцевим бюджетам.

Марина Пирожук

А чому так сталося? Це така позиція була уряду?

Людмила Супрун

Я думаю, що мало грошей, і уряд зекономив перш за все на місцевих бюджетах, а не на чомусь іншому.

До речі, така важлива стаття видатків, як комунальні послуги, енергоносії навіть не відведена у число захищених. Зараз ми цю ситуацію поправили і написали, що обов’язково треба це передбачити, бо інакше ми можемо зруйнувати нашу систему, якщо 100% коштів піде тільки на виплату зарплат.

Марина Пирожук

До проекту бюджету є багато зауважень. Очевидно, ще буде не менше.

Одначе сьогодні перед голосуванням спікер ВР В.Литвин закликав депутатів підтримати цей проект, аби зняти відповідальність за можливий провал бюджетного процесу.

Це така обережність пана Литвина перед виборами? І чи взагалі є виборчий елемент у цій бюджетній дискусії?

Андрій Шкіль

Коли за трохи більше п’яти місяців до виборів голосується бюджет, він завжди буде мати передвиборчий акцент. Не треба про це забувати.

Але майстерність уряду і парламенту вийти на таку консолідовану позицію, щоб цей елемент якомога мінімізувати.

Марина Пирожук

А чи передбачені в бюджеті кошти на вибори?

Андрій Шкіль

Ні. Яким чином вони можуть бути передбачені? Тільки на фінансування ЦВК.

Марина Пирожук

Як тоді відбуватимуться зловживання?

Андрій Шкіль

Є тисяча і одна схема, як це все відбувається.

Коли спікер парламенту заявив, що, проголосувавши за, ми з парламенту перекладемо відповідальність на уряд, то це неправильно. Ми, проголосувавши за, поклали відповідальність на себе, на того, хто голосував.

Це мені також подобається: зробив річ, зробив її погано, продав комусь і тепер вже той, кому ти продав, відповідає за ці погані речі.

Марина Пирожук

А скільки, до речі, передбачено? Стільки, скільки казав пан Давидович? Чи йдуть з цього приводу дискусії?

Андрій Шкіль

Той, хто економить на виборах, пізніше економить на владі. На вибори економити не можна.

Якщо вже зараз не будуть прозорими схеми фінансування ЦВК, то гріш ціна і ГПУ, і ДПА, і всім службам, які повинні контролювати ці процеси.

Тут скільки заявлено Давидовичем, можна тільки перевірити, наскільки реальні ці заяви. Якщо вони підтверджуються, то без жодних затримок...

Ці звички фінансувати на 20%, і тому кожен вимагає собі не 100%, які йому треба, а 400%. Тоді він розуміє, що необхідна сума буде профінансована.

Сергій Соболєв

Це ж не питання під час виборів, а питання зловживань, які в принципі можливі взагалі з бюджетними коштами. Ці зловживання можливі лише за однієї умови, якщо...

Марина Пирожук

Пан Шкіль, натякнув, що є тисяча шляхів, за допомогою яких...

Сергій Соболєв

Я не хочу зараз їх розкривати. Їх достатня кількість. Я переконаний, що чим більше ми коштів будемо пропускати через казначейство, тим менше буде зловживань, і тим більше буде контролю.

Хоча проти цього виступає достатня кількість представників і місцевих органів самоврядування, які хотіли б самостійно розпоряджатися цими коштами.

Друге – це тендерні закупки, які повинні відбуватися по будь-яких коштах, які є в бюджеті.

На жаль, країна зараз перейшла в систему формалізму при тендерних закупках. Я можу приводити десятки прикладів, коли ніяких тендерів не відбувається, а точніше, ці тендери відбуваються під одну компанію. При чому в залежності від регіону ця компанія цим і займається.

І третє – це те, що відбувається з надання кредитів через “правильні” банки в регіонах, коли закладається майно, наприклад, місцевих рад під ці кредити.

Я можу навести приклади по тому ж таки славному місту Запоріжжю, коли один банк вже перетворився в супер-монстра, через який пропускаються всі ресурси, які надаються при кредитуванні місцевого бюджету, а далі власність міста, міської громади...

Марина Пирожук

Але ж не всі мають доступ до цього?

Сергій Соболєв

Без сумніву. Тому я кажу, що схем тут можна відкрити десятки.

Тут така ситуація. Ті партії, які розуміють, що в наступному скликанні вони сформують урядову коаліцію, дуже відповідально відносяться до формування бюджету наступного року.

Ті, хто розуміє, що це останній шанс для них, взяти щось з бюджету через програми, тим байдуже.

Ті, хто розуміє, що вони ніколи, навіть попавши в парламент, не стануть урядовою партією, як, наприклад, комуністи, ну не світить їм, 70 років вони знущалися над народом, не світить їм тепер бути урядовою партією, тепер вони голосують, чи гірше, тим краще. Бо чим гірше буде в країні, тим більше у них буде електоральних симпатій.

Ось розклад, який сьогодні є перед виборами.

Людмила Супрун

Я просто шокована позицією Соболєва, тому що він говорить, що його Кабмін буде красти. У нас є тільки один механізм використання коштів, використовують головні розпорядники: міністерства і відомства...

Сергій Соболєв

Так ви ж голосували за цей кабмінівський проект. Я за нього не голосував. Ви голосували за цей Кабмін, я за нього не голосував.

Марина Пирожук

Чому Ви називаєте цей Кабмін “соболевським”? Через те, що там Пинзеник?

Людмила Супрун

Пинзеник є його однопартійцем. І він відповідає за використання коштів, за кожну копійку. Так що, вони звинувачують власного однопартійця?

Сергій Соболєв

При чому тут звинувачують... Якраз Пинзеник виконує чітко своє завдання і контролює, не дає нікому красти.

Людмила Супрун

Так Ви ще знаходитися у стані опозиції до власного Президента і до власного міністра фінансів. Він ж відповідає за використання коштів, ніхто, крім нього, немає права підпису в бюджеті.

Сергій Соболєв

Тому я і кажу, де ці кошти можуть красти без Мінфіну, і привожу ці приклади, і чому це відбувалося раніше, і чому це може відбуватися зараз. Тому я і кажу, що Мінфін через казначейство повинне все контролювати до останньої копійки. Все.

Марина Пирожук

Шановні гості, я наразі пропоную зробити невеличку паузу і послухати матеріал мого колеги С.Грабовського.

Сергій Грабовський

Уже, мабуть, традиційно Державний бюджет України на новий рік розпочав свій хресний шлях ще до свого народження. Влітку цього року, коли проект бюджету на 2006 рік тільки готувався у надрах Кабміну, в пресі почалися розмови, що цей проект робиться без урахування реальних показників розвитку економіки, що він буде популістським, що йдеться про спробу передвиборчої маніпуляції за рахунок державних коштів.

Далі – більше. Якраз напередодні представлення проекту бюджету Верховній Раді відбулася відставка уряду. Чи ускладнило це проходження бюджету через парламент? Безумовно, оскільки переформованому Кабміну довелося взяти до уваги не тільки зауваження з боку народних депутатів, а і певною мірою підкоригувати бюджетні показники у світлі настанов нового прем‘єра.

Проте 15 вересня законопроект про Державний бюджет на 2006 рік був зареєстрований у Верховній Раді, а 21 вересня міністр фінансів Віктор Пинзеник офіційно представив його депутатам.

Основні показники цього документу були такі: доходи – майже 119 мільярдів гривень, витрати 127,5 мільярди, граничний бюджетний дефіцит майже 10 мільярдів гривень, або 1,9% валового внутрішнього продукту, прогноз інфляції на 2006 рік на рівні 8,7%, прогноз росту ВВП – 7%.

Марина Пирожук

Шановні гості, чи не буде проблем під час ухвалення бюджету у другому читанні? Хто піде на компроміс: парламент чи уряд? Яка ціна буде цього компромісу?

Людмила Супрун

Я впевнена, що ми можемо знайти компроміс. Ми дуже зважено підходимо до формування доходів бюджету...

Марина Пирожук

Ви готові йти на поступки?

Людмила Супрун

Ми готові йти на розумні компроміси.

Андрій Шкіль

На компроміс підуть комуністи – вони ще раз проголосують за бюджет. Тут буде стійка коаліція: противники-опоненти – це партія “Регіони України”, “НУ” і... Мене дещо дивує позиція “НУ”. Чи то вони не планують брати участі у формуванні урядової коаліції, чи вони вже змирилися з поразкою? Невідомо. Тим не менше вони творитимуть консолідовану більшість.

Зрозуміло, що уряду буде легше піти на компроміс, з одного боку, тому що він розуміє свою тимчасовість, але головними компромісниками будуть ті урядові фракції, яким насправді чим гірше, тим краще.

Не забуваймо, що у компромісу завжди потворне дитя.

Сергій Соболєв

Бюджет буде прийнятий.

Марина Пирожук

А яка ціна цього компромісу?

Сергій Соболєв

Тут ніякої ціни не може бути. Уряд внесе той проект, який він вважає реалістичним. І далі можливі два варіанти.

Це буде безпрецедентно, коли парламент попробує на другому читанні вносити правки у той бюджет, який внесений урядом. Якщо це відбудеться, то на мій погляд, такий бюджет вже нікому потрібен буде, бо це буде бюджет, який повністю зруйнує економіку держави.

Якщо буде проголосовано урядовий бюджет....

Я прогнозую, хто за нього не проголосує. Комуністи, які будуть кричати, що на першому читанні він був набагато кращий, соціалісти, які будуть розказувати, що вони і тоді не голосували, бо селу не дали 14 мільярдів. БЮТ проголосує, якщо це буде урядовий проект, який свого часу подавався Тимошенко. Ми так само проголосуємо за урядовий варіант.

Марина Пирожук

С.Соболєв, А.Шкіль та Л.Супрун були сьогодні нашими гостями.

А я, Марина Пирожук, мушу прощатися з вами.

До нових зустрічей!

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG