Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:22

Український ринок праці: хто і що на ньому купує та продає?


Кирило Булкін Гості: Валерій Ярошенко - директор Державного центру зайнятості; Лариса Лісогор - провідний науковий співробітник відділу людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень.









Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 2 листопада 2005 року.

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”, у студії ведучий Кирило Булкін, вітаю вас.

Сьогодні ми говоритимемо про український ринок праці: хто і що на ньому купує та продає?

Гостями студії є директор Державного центру зайнятості Валерій Ярошенко та провідний науковий співробітник відділу людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень Лариса Лісогор.

Наш телефон 490-29-05, чекаємо на ваші дзвінки, шановні слухачі, після 20.30 год.

На початку я хочу запропонувати до вашої уваги матеріал про дослідження ринку праці в Україні, які проводив Світовий банк. Саме сьогодні відбулася презентація результатів цих досліджень.

Цифри кажуть про те, що офіційний рівень безробіття в Україні зараз сягає 8% – начебто й не так багато; але з урахуванням того, що 60% робітників працює у державному секторі, безробіття найближчим часом зростатиме. Детальніше – Тетяна Ярмощук. Тетяна Ярмощук

Незважаючи на невисокий рівень безробіття в Україні, ринок праці перебуває в стані застою, тож знайти гарну роботу дуже важко. Провідний економіст Світового банку Ян Рутковскі пов’язує це з незначною кількістю приватних підприємств.

Ян Рутковські

Невизначеність політики, корупція, адміністративні перепони, надто складні процедури реєстрації фірм та неефективні регулятивні документи заважають розширенню діяльності приватних підприємств та збільшенню їх кількості. Окрім того, регулятивні документи, що стосуються ринку праці, є надто жорсткими і погано пристосованими до потреб економіки.

Тетяна Ярмощук

Саме ці перешкоди і спонукають підприємства працювати в тіні, вважає Ян Рутковскі.

Ян Рутковські

Підприємства не переходять до формального сектору, оскільки це дуже дорого, їм потрібно буде сплачувати великі податки. Це пов’язано із поганою регуляторною політикою. Тож один із шляхів переходу до формального сектору – це покращення регулювання і зниження податків.

По-друге, працівники мають надавати перевагу підприємствам, які, принаймні, хочуть працювати легально. Також дуже важливо, щоб компанії, які переходять до формального сектору, мали певні переваги, державні кредити, приміром.

Тетяна Ярмощук

Для того, щоб розширити зайнятість і створити більше робочих місць, каже Ян Рутковскі, Україна має реформувати ринок праці. Зокрема, лібералізувати законодавство про працю та збалансувати інтереси роботодавців та працівників. А українському уряду слід переглянути і мінімальну заробітну плату.

Кирило Булкін

Отже, шановні гості, на початку нашої розмови я хотів би попросити вас прокоментувати те, що ми щойно почули. Чи згодні ви з висновками експертів Світового банку щодо українського ринку праці? Може у вас є більше цифр статистики. порівняно з тим, що ми щойно почули?

Валерій Ярошенко

Ви знаєте, я дійсно додам деяку статистику. З певною мірою, я буду погоджуватися з тими висновками, котрі зроблені в коментарі попередньому, можу по деяких питаннях дискутувати.

Я вважаю, що дійсно ситуація на ринку праці України впродовж останніх років характеризується збільшенням зайнятості населення і зменшенням безробіття. Підтвердженням моїх слів є те, що на сьогоднішній день все-таки на 213 тисяч, порівняно з минулим роком, у нас зменшилася кількість зареєстрованого безробіття.

Рівень зайнятого населення збільшився з 56% до 56,7%. Тобто це теж було в попередньому матеріалі сказано. Чисельність зайнятого населення працездатного віку, у нас статистика є за перше півріччя, становила 18,6 мільйонів осіб. Це на 18 тисяч менше, ніж за відповідний період минулого року.

Хочу сказати про те, що рівень безробіття дійсно офіційний за методологією міжнародної організації праці, як було сказано в коментарі, складає 8,6%.

На разі чисельність безробітного населення працездатного віку, і я буду зі статистикою закінчувати, складає 1 мільйон 700 тисяч. Знову ж таки це менше, в порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Кирило Булкін

Чи можна оцінити приховане безробіття тих, хто не працює, але не числиться в цій статистиці?

Валерій Ярошенко

У мене немає сумнівів у тому, що статистика, котра використовується міжнародною організацією праці, є достовірною.

Ми користуємося статистикою власною, яка має теж під собою вагоме підґрунтя, тобто це статистика, яка випробувана десятиріччями, і вона відноситься саме до тих послуг, які надає державна служба зайнятості. Я про це скажу пізніше.

Кирило Булкін

Пані Ларисо, як Ви оціните те, що експерти Світового банку кажуть про перспективи зростання безробіття в Україні, тому що надто великий відсоток населення зайнятий саме в державному секторі?

Лариса Лісогор

Річ у тому, що традиційно наша економіка була зосереджена на виконанні тих завдань, як були поставлені перед державними постановами, більша була частка державних установ. І для нас характерно переважання саме державної власності.

Але останнім часом ті процеси, які відбуваються, це насамперед зростання частки колективної власності, підприємства, які перебувають в колективній власності, приватних підприємств, це достатньо характерно для ринкових економік.

Якщо зараз Україна стоїть перед вибором переходу до ринкової економіки, то, звичайно, ці проблеми будуть все більше наростати.

Необхідно сказати про те, й відмітити те, що економіка України потребує насамперед росту інвестицій, підвищення інвестиційної активності. Саме за рахунок росту інвестиційної активності може і відбуватися збільшення кількості робочих місць.

Це потребує не тільки участі держави, це потребує і залучення приватних інвестицій, залучення зовнішніх прямих інвестицій. І це вже процес, який буде стимулюватися чи навпаки гальмуватися законодавчою базою, законодавчою стабільністю в нашій країні і тим, як держава зможе підтримувати ці ініціативи.

Кирило Булкін

Як, шановні гості, ви можете оцінити ці рецепти, які пропонує Світовий банк для вдосконалення ринку праці в Україні? Зокрема, вони говорять про лібералізацію законодавства про працю. Чи щось зараз у цьому напрямку робиться? Чи збирається держава якось лібералізувати законодавство про працю?

Валерій Ярошенко

Так, зараз ми дуже активно працюємо над новою редакцією закону про зайнятість. Я думаю, що найближчим часом ВР буде цей закон прийнятий, і там є багато моментів, які саме дають відповідь на питання, які були поставлені як рекомендації Світового банку.

Хочу вам сказати про те, що сьогодні в Україні здійснюються, фактично, вироблені підходи до єдиного внеску, який зменшує навантаження на роботодавців. Це невеликий поки відсоток, це 2% відрахувань до загальнообов’язкових загальнодержавних соціальних фондів.

Але все-таки це дасть змогу, певною мірою, роботодавцям, особливо тим, котрі тільки розпочали свій бізнес, маючи менше навантаження на фонд оплати праці, на відрахування, ці зекономлені кошти направити як інвестиції на розвиток свого бізнесу.

Тому сьогодні я згоден з колегою в тому, що сьогодні необхідні інвестиції в економіку і обов’язково необхідна робота по зменшенню податкового тиску.

Тільки інвестиції і зменшення податкового тиску реально зможуть створити робочі місця, як ми кажемо, кваліфіковані робочі місця, високотехнологічні робочі місця, яких так потребує безробітний України.

Кирило Булкін

А як щодо останньої тези, яка прозвучала в матеріалі, про те, що експерти Світового банку пропонують переглянути рівень мінімальної заробітної плати?

На скільки я їх розумію, йдеться про те, що хоч досить висока мінімальна зарплата в Україні, її все одно не вдається виплачувати в тому розмірі, як визначено законодавством.

Чи реально для уряду піти на такий крок, що міг би зовнішньо непопулярним здатися?

Валерій Ярошенко

Я перепрошую, але в мене кілька конкретних цифр. Сьогодні, це моє глибоке переконання, що саме заробітна плата, матеріальна виплата має бути головним стимулом працівника до здійснення діяльності найманого працівника.

Сьогодні величезна проблема, я так вважаю, є в Україні, що заробітні плати надзвичайні низькі. Я наведу кілька прикладів. Швачка: середня заробітна плата по Україні офіційна 345 грн. Я вас не буду втомлювати, в мене є в розрізі регіонів. Наприклад, найнижча - в Тернопільській області, 311 грн. офіційна зарплата швачки. І це навіть на тих підприємствах, де є іноземні інвестиції. Тобто там, де є італійські, німецькі, французькі інвестиції.

Тобто уявіть собі, це незначні кошти навіть для України, які сьогодні офіційно пропонує роботодавець.

В мене є така статистика, наприклад, яка каже про те, що фрезерувальник, надзвичайно дефіцитна професія сьогодні на ринку праці в Україні, середня по Україні плата – 399 грн. Це не може стимулювати найманого працівника до ефективної, висококваліфікованої віддачі. Тобто проблема є.

Кирило Булкін

Як цьому зарадити? На законодавчому рівні підвищувати, платити окремим категоріям? Як взагалі держава має дати цьому раду?

Валерій Ярошенко

Я хочу сказати, що сьогодні це є завданням міністра праці і соціальної політики України, в тому числі для служби зайнятості, для інших установ, максимально легалізувати заробітну плату, легалізувати той трудовий потенціал, котрий працює в тіньовій економіці.

Ми сьогодні вже розпочали широку роботу про те, щоб сказати “Ні” тіньовій зайнятості, щоб люди розуміли, що отримуючи виплати неофіційно, як кажуть в народі “частково в конверті”, вони себе лишають достойної пенсії, вони можуть отримати травму на виробництві і не мати компенсації.

Тобто таким чином державна служба зайнятості проводить і буде проводити просвітницьку роботу з громадянами України, що отримувати офіційну зарплату вигідно.

Є друга сторона - роботодавець. Роботодавець, на моє глибоке переконання, має мати менше навантаження податкове. Тобто якщо зменшимо податковий тиск на законодавчому рівні, тоді і офіційні зарплати будуть збільшені.

Кирило Булкін

Пані Ларисо, чи досліджує Ваш інститут демографії та соціальних досліджень цю проблему зарплати в конвертах? Як можна оцінити масштаби цього загалом по всій Україні? На скільки вдасться з цим боротися?

Лариса Лісогор

Звичайно, це проблема, і це проблема перехідних економік, не тільки України. Розповсюдження практики отримання зарплати в конверті насамперед характерно для приватного сектору.

І мова повинна йти насамперед про підтримку держави з одного боку, легалізація, я згодна зі своїм колегою, це необхідно. Але по-друге, необхідно вести мову і про те, що держава повинна розробити комплекс заходів, які зможуть не тільки зацікавлювати, але й контролювати якимось чином.

Це стосується вдосконалення законодавчої бази саме в цьому напрямку. Це стосується розробки низки заходів щодо стимулювання роботодавців до подання відкритої інформації про стан виплати заробітної плати, про реальні обсяги заборгованості заробітній платі, про ті заходи, які здійснюються ними для того, щоб стимулювати матеріально, морально працівників до відходу з тіньової зайнятості, переходу до офіційної, до легальної.

Кирило Булкін

Я знаю, що в Європі, і взагалі це здавалося б природно, у цьому питанні дуже серйозну роль відіграють профспілки. Зокрема, в нашій сфері, в журналістиці, я знаю, що одним з нагальних питань, які ставить незалежна профспілка журналістів, є саме легалізація зарплати на телеканалах, в інших виданнях.

Очевидно, це якийсь рух України тільки в зародку, але чи можна говорити про те, що профспілки якось сприяють покращенню ситуації на ринку праці в Україні, зокрема в цьому аспекті, що стосується легалізації доходів?

Валерій Ярошенко

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття керується саме трьома сторонами. В нас присутні роботодавці, урядова сторона і обов’язково профспілки.

Я глибоко переконаний, це наші партнери, колеги - профспілки, і моя думка, що вони мають активізувати як мінімум роботу по захисту найманих працівників стосовно тих роботодавців, які створюють свій прибуток, інколи надприбуток, за рахунок надзвичайно малої частки в їх загальних видатках заробітної плати.

Я наведу приклад, ми прораховували. Є деякі роботодавці, в яких заробітна плата складає від 5 до 7%, а інколи ще є нижчою.

Тобто це абсолютно підтверджує те, про що казав Світовий банк, про що ми сьогодні кажемо. У нас сьогодні є велика проблема, тобто збільшення кількості зареєстрованих в службі зайнятості, збільшення вакансій, що спостерігається, ми не можемо адекватно їх заповнювати тільки тому, що дуже низька заробітна плата.

Кирило Булкін

Люди надають перевагу тому, щоб лишатися безробітним і отримувати якісь відшкодування?

Валерій Ярошенко

Певною мірою, так. Я, відповідаючи на Ваше питання, думаю, що це дійсно є роль профспілок, та напевне не тільки профспілок. До речі, є в структурі міністерства управління, яке займається контролем: яка праця, як вона використовується, які умови праці, яким чином виплачується заробітна плата. Тобто це є проблема і профспілок, і держави.

Кирило Булкін

До речі, це питання постало нещодавно у зв’язку з продажем “Криворіжсталі”, я маю на увазі іноземних інвесторів. Чи є якась різниця у ставленні питань легалізації доходів, заробітної плати і так далі серед українських роботодавців і тих, хто приходить на український ринок з-за кордону? Як це регулюється державою?

Лариса Лісогор

Необхідно відзначити, що незважаючи від національної належності, є інвестор. Питання, як інвестор буде використовувати, як він буде виконувати свої інвестиційні зобов’язання, це питання держави. Держава повинна контролювати рівень виконання вимог, насамперед це стосується рівня виплати заробітної плати.

Кирило Булкін

Як державі вдається це робити?

Лариса Лісогор

Я думаю, що один з найбільш реальних варіантів – невиконання інвестиційних зобов’язань може приводити до зміни власника, тобто перегляду тих результатів аукціонів, які були проведені.

Кирило Булкін

Тобто держава може поставити питання про це?..

Лариса Лісогор

Держава може і повинна поставити питання, захищаючи своїх громадян.

Кирило Булкін

Але таких прецедентів ще не було?

Лариса Лісогор

Прецедентів поки немає, але я думаю, що все можливо. Тому що в цивілізованих країнах ці процеси достатньо активні.

Валерій Ярошенко

Я хочу сказати, що ми можемо тільки бути раді з того, що іноземні інвестиції, ми про це сказали на початку передачі, необхідні Україні. Це є дійсно реальністю створити нові робочі місця.

Але я хочу сказати про те, що навіть ті підприємства, які працюють при підтримці за рахунок іноземних інвестицій заробітну платню платять в Україні інколи нижчу, ніж середня по регіону, ніж середня взагалі по галузі.

Тут виникає питання слідую чого ґатунку. Якщо, наприклад, ви сказали про “Криворіжсталь”, то я думаю, що десь працівник в Німеччині в Рурі, який виплавляє сталь, має платню за одну годину, як має криворізький сталевар за тиждень. В цьому є величезна проблема.

Я думаю, що все-таки знову ж таки і держава, і профспілки, наразі і громадськість, інші об’єднання мають захищати найманого працівника від таких роботодавців, які відносяться не зовсім коректно до виплати зарплати за виконану роботу.

Кирило Булкін

А зараз я хочу перейти до ще однієї надзвичайно нагальної теми, що пов’язана з питаннями ринку праці. Ідеться про трудову міграцію. Адже не секрет, що, коли на початку 90-х років обсяги промислового виробництва стали падати, фінансування науки – зменшуватися, то це спричинило значну трудову міграцію з України. За даними Міжнародної організації міграції, громадяни України складають потужну робочу силу у Польщі, Росії, Чехії, Греції, Італії, Португалії. Притому чимало українців працюють нелегально.

Зараз дедалі більше українських заробітчан отримують дозвільні документи і право на працевлаштування, тим самим скорочуючи поле діяльності для міжнародних злочинних угруповань, що заробляють на “живому товарі”. Однак проблеми з трудовою міграцією з України залишаються. Моя колега Богдана Костюк продовжує тему на прикладі однієї з країн, де працюють багато українців.

Богдана Костюк

Одна з держав, де працюють десятки тисяч українців – це Чехія. Чеська Республіка також є першою з “нових членів” Європейського Союзу, де впроваджується пілотний проект під назвою “Відбір кваліфікованих працівників з-за кордону”, до якого з 1 січня наступного року долучиться Україна. Як повідомила сьогодні на прес-конференції у Києві експерт Міністерства праці Чехії В’єра Івановічова: (переклад)“Тенденції світової міграції спричинили те, що і Чеська Республіка повинна регулювати міграційні потоки на своїй території. І мета нашого проекту – привезти на ринок праці висококваліфіковані професійні кадри, які легально працюватимуть у Чехії. Ми сподіваємося, що ці люди заповнять “дірки” на ринку праці і які зі своїми родинами залишаться у Чехії. Сутність нашого проекту – намагання стимулювати легальну міграцію, виступати методом боротьби з нелегальною міграцією. Ми хочемо показати тим, хто переможе у цьому жорсткому конкурсі і набере найбільше балів, що вони зможуть досягти або наблизитися до рівня життя громадян Чехії”.

Умови конкурсу достатньо жорсткі: критеріями відбору кандидатів є освіта, робочий стаж, знання іноземних мов тощо. За два з половиною року існування проекту, перемогти у середньому змогла лише 1 особа зі ста кандидатів. За словами пані Івановіцової, ідеальний кандидат є одруженим чоловіком від 23 до 35 років, з двома – трьома дітьми, з вищою освітою і стажем роботи не менше року, який володіє чеською і однією чи більше західними мовами. Заявки та анкети бажаючих подаються без посередників

Як ставиться до чеського проекту офіційний Київ, журналістам відповів голова управління візової політики Міністерства закордонних справ В’ячеслав Лузін: він заявив, що уряд вітає поширення чеського проекту на Україну, оскільки: “За оцінками МЗС, на сьогодні у Чехії перебуває близько двохсот тисяч громадян України. З них – за чеськими даними – близько 65 тисяч – легально. Допомога та захист цих громадян постійно знаходяться у полі зору міністерства, дипломатичних і консульських установ у Чехії. Одним з ключових питань перебування українських громадян у Чехії є їхня адаптація та повноцінна інтеграція до суспільства. Саме тому запровадження передбаченого урядом Чеської Республіки комплексу заходів по легальному працевлаштуванню, який передбачає відповідно до європейських правових норм можливість об’єднання сім’ї емігранта, є єдино вірним шляхом. Важливою є запропонована можливість швидкого отримання дозволу на постійне місце проживання у Чехії – після двох з половиною років легального перебування. Українська сторона надає великого значення поширенню цього пілотного проекту на Україну. Під час зустрічей на різних рівнях українська сторона наголошувала на необхідності посилення правового захисту українців, які перебувають у Чехії”.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи не стане проект “Відбір кваліфікованих працівників з-за кордону” одним з шляхів “вимивання інтелекту” за межі України, представники українського і чеського урядів відповіли коротко: “Ні”.

Кирило Булкін

Практика, що була висвітлена на прикладі Чеської республіки щодо легалізації українських емігрантів, щодо пропозицій про працю на території Чеської республіки. Останнє, що прозвучало, що це не є вимивання інтелекту, такої небезпеки немає. Але хотілося почути детальніше про це вашу думку. Чи немає жодної небезпеки, чи не є це відтік цінних кадрів, небажаним явищем для України? Пані Лісогор.

Лариса Лісогор

Необхідно зазначити, що процес посилення міграційних процесів населення України в останні часи активізувався. Це абсолютно об’єктивно. Якщо неможливо знайти роботу тут про спеціальності, то людина вибирає інший шлях, вона намагається виїхати.

Останнім часом навіть за 2004 рік до РФ виїжджає достатня кількість людей. Вибуло близько 25 890 осіб, тоді коли з РФ до України прибули близько 20 460, тобто ми бачимо негативне сальдо міграції близько 1400.

Кирило Булкін

А Європа?

Лариса Лісогор

А Європа там близько 7 900. Це країни Європи. Ми не кажемо про Америку. Колись пані Карпачова озвучувала цифру ледь не 5 чи 7 млн.

Лариса Лісогор

Це міграційні процеси. Йдеться звичайно про цих людей. Інша річ, якщо людина виїжджає на постійне місце проживання, то це одна ситуація. Якщо людина їде туди працювати, то це вже інша проблема. Багато людей виїжджає туди нелегально. Ви вже знаєте, як це може відбуватися: туристичні поїздки, візи. Багато існує таких моментів.

Тут необхідно вести мову про конкурентоспроможність нашої робочої сили. У випадку, якщо людина виїжджає до Чехії, якщо вона там працює по спеціальності, то це одна річ. Але якщо інженер на підготовку якого було витрачено багато грошей державою їде і працює там на некваліфікованій роботі, то звичайно відбувається декваліфікація, поступово людина втрачає той потенціал, який був зароблений ним на протязі всього його трудового життя.

З іншого боку, якщо людина приїжджає туди, працює в тих умовах, дивлячись і намагаючись підтримувати той рівень, який тримають ті, хто працює в цій країні, намагаючись бути на цьому рівні і витримувати конкуренцію з ними, то людина буде намагатися підвищувати свій освітній рівень.

Тут проблема може йти насамперед про те, що може ці якісні зміни, які відбуваються, якщо людина повернеться до України, і Україна створить всі умови для того, щоб людина поверталася, можливість працевлаштування за професією, за спеціальністю, то ті більш високі стандарти, які були отримані людьми, які працювали закордоном в розвинутих країнах можуть бути отримані і тут.

Це може призвести до того, що рівень конкурентоспроможності нашої на міжнародному ринку праці може підвищуватися.

Кирило Булкін

Тобто боятися не варто цього?

Лариса Лісогор

Ні, боятися необхідно цього, але все одно треба мову вести про те, що треба стимулювати повернення людей сюди. Якщо люди будуть бачити, що йде пожвавлення економіки, то люди будуть повертатися сюди. Краще бути спеціалістом там, ніж бути людиною без спеціальності закордоном.

Кирило Булкін

Пане Ярошенко, пані Лісогор сказала про проблему, її можна не тільки для тих, хто працює закордоном до них застосувати, про невідповідність характеру роботи освітньо-професійному рівню працівника, якщо людина просто кажучи працює не за своєю спеціальністю, на яку було витрачено певні зусилля, кошти державою, щоб її навчити.

В мене є дані опитування, що 2003 року про таку невідповідність говорили близько 40% опитаних. Чи координує Державний Центр зайнятості свою діяльність з Міністерством освіти, як здійснюється планування щодо того, на яких спеціалістів передбачається попит у суспільстві, а які професії стають менш популярними, щоб уникнути такого високого відсотку невідповідності роботи освіті і тому рівню, які були закладені в людину?

Валерій Ярошенко

З Вашого дозволу я дуже коротко викажу свою думку стосовно першого питання, коли казали про Чехію. На моє глибоке переконання, щоб будь-яка робота, чи в Україні іноземців, чи українців закордоном має бути згідно чинного законодавства, яке існує в країні. Це має бути обов’язково легальна робота.

На мою думку, якщо негативні наслідки, то можна сказати, що певна втрата саме трудового потенціалу України, який виїжджає закордон. Слідуюче, це втрата професійних навичок, якщо ці люди працюють не на кваліфікованих роботах. Демографічні проблеми. Ви добре їх знаєте, тому що виїжджає дуже багато молодих людей. Наступне, морально-психологічні втрати, які несуть люди, які виїжджають, наразі молоді, це розлад здоров’я, незахищеність їх правова, ненормована праця.

Але позитив теж є. Позитив складається в тому, що певною мірою знижується напруга на ринку праці в Україні, якщо у нас були роки попередні, особливо надзвичайна напруга. Збільшення певною мірою навіть надходжень для певних сімей, для категорій, які виїхали, валютних надходжень, за рахунок яких вони можуть розпочати власну справу, покращити житлові умови.

Наостанок, то це адаптація наших співвітчизників до тієї реальної економіки, яка в розвинутих країнах Заходу. Міграційні процеси, на мою думку, є об’єктивними процесами реальності сучасного світу, вони не можуть не стосуватись українців, тому що ми підемо в Європу, я в цьому абсолютно впевнений. Я хочу сказати, що наразі до цього ми маємо бути і готові, але робити це тільки в законодавчому полі.

Слідуюче Ваше питання, то це є питання, яке мене хвилює особисто, яке є надзвичайно гостре на ринку праці України. Ви практично попали, як кажуть в десятку. Сьогодні є велика проблема в тому, що в Україні вже існує диспропорція, і в регіонах, і в столиці, і в великих промислових містах, навіть у порівняно великих обласних центрах, яка заключається дуже в простій речі. У нас недостатньо висококваліфікованої сили робочої. Тобто це будівельні процесії, фрезерувальники, професії середньої ланки переробної промисловості.

У нас є факти, коли вже сьогодні наша служба зайнятості не може заповнити вакансії висококваліфікованими робітниками, тими безробітними, які у нас стоять на обліку.

Кирило Булкін

Тобто, скажімо так, що тих, хто закінчує ПТУ не вистачає, а люди, які вищу освіту здобувають, то потім не можуть знайти собі роботу?

Валерій Ярошенко

Шановні, про це сьогодні потрібно казати надзвичайно голосно. Я спробую в ефірі голосно сказати. Я маю такі статистичні дані. З всієї маси випускників середніх шкіл Івано-Франківської області 70% поступили в ВНЗ, тільки 30% в коледжі, в ПТУ, в ПТЛ. По деяких напрямках є попит в 5-6 разів, який перевищує пропозицію.

Я думаю, що це величезна робота. Я думаю, що ми знову ж таки її розпочали, проводимо і є концепція цієї роботи. В першу чергу потрібно розказати, провести велику профорієнтаційну роботу серед дітей, школярів, батьків, яким реально показати, яким є ринок праці України.

Він сьогодні страждає від того, що немає висококваліфікованих робітничих кадрів.

Кирило Булкін

Який термін, допоки доведеться цей маховик розкрутити?

Валерій Ярошенко

Ми живемо в демократичному суспільстві тепер, і ніхто нікому не може примусово визначити, у якому навчальному закладі навчатися.

Сьогодні Україна має ліцензованими близько 450 спеціальностей. Це набагато більше, ніж у Франції, Німеччині, в Італії.

Сьогодні, на жаль, недостатня координація саме Міносвіти, Державного центру зайнятості Мінпраці у тому, які фахівці потрібні на ринку праці. Це має бути прогноз на багато років вперед. Ми навіть робимо реорганізацію нашої служби для того, щоб збільшити кількість працівників, які саме будуть займатися профорієнтацією, перекваліфікацією.

Ми запланували з науковцями, з працівниками Мінпраці, Міносвіти круглий стіл, де ми маємо викласти усі проблеми. Ми не можемо сказати, що одне не може одне відомство визначати, яку кількість навчати по будь-якій професії, який термін навчати, чому навчати, і відповідати, як надалі будуть влаштовані працівники. До речі, чи це вища школа, чи середня ланка, чи профтехосвіта. Мінпраці і Державна служба зайнятості до цієї справи буде долучатися. Ми вже це робимо.

Кирило Булкін

Пані Лісогор, яким на сьогодні є, так би мовити, соціальний зріз? Наскільки різниця безробіття у маленьких і великих містах, серед чоловіків і жінок?

Лариса Лісогор

Треба вести мову насамперед про сільське безробіття. Це одна із найбільш злободенних проблем. Треба створювати умови для того, аби зменшувати безробіття. Перебування в тривалому безробітті – це та проблема, яка стосується всіх наших громадян.

Коли відбувалося реформування колективних сільськогосподарських підприємств, то не було враховано, що наше сільське господарство – це насамперед общинний сектор, де люди працювали, не як окремі фермери. Неврегульованість законодавча того, як має людина використовувати свої паї, які паї вона має у своєму господарстві, - все це призводить до того, що люди не знають, як бути в подальшому, і як їм цим розпоряджатися.

З іншого боку, сільська місцевість характеризується тим, що люди там не отримують реальних грошей. Поступлення для цих людей – це продаж тієї продукції, яку вони виростили на присадибних ділянках. Для людей можливість отримати “живі” гроші – це можливість зареєструватися у центрі зайнятості. Тут треба контролювати, чи людина дійсно безробітна чи людина використовує це, аби отримувати гроші.

Кирило Булкін

Які є механізми для цього?

Валерій Ярошенко

Ми маємо змогу надати допомогу по безробіттю одноразово, для того, аби людина могла розпочати нехай невелику, але власну справу. Це не великі кошти, але наші працівники, проводячи навчання... Я не знаю. Це можна взяти ставок, аби розводити рибу, або розпочати якесь швейне виробництво... Тобто, ми надаємо одноразову допомогу. Таку допомогу ми надали 40 тисячам безробітних саме сільському населенню.

Дійсно ситуація на селі на сьогодні є досить складною. Тут є проблема у тому, як обраховувати ті доходи, які мають селяни. Після того, як розпаювали землю, на Херсонщині 15 га на одну людину, а на Тернопільщині 2 га. Це є велика проблема. Нерівні і у цьому плані умови.

Статистика каже про те, що є такі райони в Тернопільській області, де на 50 тисяч населення 5 тисяч безробітних. А Одеса, яка має мільйон населення, зареєстровано біля 8 тисяч безробітних. Така величезна диспропорція.

Держава має таким чином регулювати законодавчо, допомагати селянам інвестиціями, кредитами пільговими. У всьому світі сільське господарство має велику підтримку від держави. Таким чином селяни матимуть змогу для відкриття власної справи, щоб земля, на якій вони працюють, приносила їм надбання, і вони могли б з цього жити.

Кирило Булкін

А як виглядає проблема безробіття, якщо порівняти чоловіків і жінок різних вікових категорій?

Валерій Ярошенко

На 1 жовтня 2005 року у нас на обліку перебувало 909 тисяч безробітних. З них 507 тисяч – це жінки, 190 тисяч – це молодь.

Є категорії населення, яким ми приділяємо більшу увагу: молодь, інваліди, жінки. Вони у першу чергу потерпають від того, що ринок несформований.

Велика кількість вакансій протягом 10 місяців надійшла до служби зайнятості. Ми їх мали близько 2 мільйонів. Ми, до речі, виконуємо попередні прогнозні показники по створенню робочих місць.

Безробітні – це неконкурентні все-таки на ринку праці громадяни, а тому їм особлива увага.

Кирило Булкін

У нас є слухач, пані Олена з Києва.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Наскільки я зрозуміла з вашої розмови, що плануються якісь збільшення чи зміна напрямків роботи. Як це буде представлено у майбутній роботі щодо профорієнтаційної молоді?

Дякую.

Валерій Ярошенко

Така проблема дійсно є. Кожна людина має специфічні можливості до будь-якої роботи. Це як складова профорієнтації обов’язково присутня в нашій роботі. Ми таку роботу розпочали серед школярів. Варто мотивувати і батьків, аби вони їм розповідали про те, що вища освіта не дає гарантій працевлаштування.

У нас взагалі є унікальний випадки на Київській молодіжній біржі праці, де на місце юриста припадає 50 бажаючих, економіста – 42, менеджера – 38.

Уявіть собі ситуацію, коли витрачаються величезні кошти, а інколи не тільки батьків, а й держави, тому що є держзамовлення, а людина лишається без роботи. Тому профорієнтаційна робота буде головним напрямком Державної служби зайнятості у всіх аспектах.

Кирило Булкін

Чи відомі вам якісь найтиповіші махінації з безробіттям і працевлаштуванням? Від чого б ви застерегли людей, які шукають роботу, аби вони не стали жертвами шахраїв?

Валерій Ярошенко

Я почав би з тих, хто шукає роботу закордоном. Тільки при наявності ліцензії, яку видає Мінпраці, фірма, яка займається посередництвом закордоном, тільки по тому, як є реальний контракт на руках, в якому вказано, де людина буде працювати, заробітна плата, які є гарантії, приміром, медична страховка, тільки підписавши такий контракт, людина може виїжджати на роботу закордоном. Все інше може бути обманом.

Одним із обманів є зарплата в конверті, тому що особливо молода людина не думає про завтрашній день. А у будь-якій галузі, яка може зашкодити здоров’ю, може статися випадок, людина втратить працездатність і не буде мати жодної компенсації, виплати, якщо вона отримає зарплату у конверті. Я хочу застерегти слухачів і від таких нечесних роботодавців, які пропонують таку роботу.

На сьогодні нам необхідно пам’ятати і те, що тільки тут, в Україні, при допомозі громадськості, державних і наукових установ, інформуючи населення про ті закони, які сьогодні діють, а, до речі, діють ті закони, які гарантують найманим працівникам не тільки право на працю, а й соціальні гарантії, тому має бути все у законодавчому полі.

Кирило Булкін

Який ваш прогноз щодо того, як розвиватиметься ринок праці в Україні найближчими роками? Як буде змінюватися ситуація із безробіттям?

Лариса Лісогор

Проблема безробіття пов’язана із дією ринкових регуляторів. Саме попит і пропозиція будуть тими регуляторами, які будуть визначати і обсяги безробіття, обсяги зайнятості.

Необхідно відзначити і те, що інвестиційний клімат в Україні, темпи створення нових робочих місць – це той потенціал, резерв, підґрунтя, яке реальне для того, щоби мінімізувати ті негативні наслідки, які можуть бути від того, що значно знизиться рівень безробіття.

Він може збільшуватися, але це вже залежатиме від того, наскільки ефективною буде державна політика і на ринку праці, і в сфері макроекономіки, тому що макроекономіка обумовлює все.

Валерій Ярошенко

Економічний розвиток України, зростання добробуту наразі населення – це основні важелі для зменшення кількості українських заробітчан.

Я вірю в те, що Україна матиме гарний інвестиційний клімат, що саме тут молодь знайде гідну роботу, гідно оплачувану роботу, саме молодь зможе розбудувати свою країну (і це не гасло) при допомозі державних регуляторних актів, при серйозних інвестиціях в українську економіку.

Ми вибудуємо країну, яка матиме збалансовану економіку, люди будуть мати гідну зарплату, перспективу у майбутнє, молодь буде залишатися в Україні, буде щасливою з того, що її життя тут буде гідним. Я вірю в гарну перспективу нашої країни.

Кирило Булкін

Мені лишається тільки нагадати, що тему сьогоднішньої “Вечірньої Свободи” обговорювали ведучий К.Булкін та гості програми: В.Ярошенко та Л.Лісогор.

Дякую, шановні гості, за участь у розмові!

Дякую вам, шановні слухачі!

До нових зустрічей!

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG