Угорщина, 11 листопада 2005 (RFE/RL) – В Угорщині сподіваються, що Державна Дума Російської Федереції ще до кінця поточного року ухвалить законопроект про передачу угорцям рукописної бібліотеки міста Шáрашпáтак, вивезеної радянськими військами після ІІ Світової війни. Деякі оглядачі приурочують цю подію до початку осіннього офіційного візиту президента Володимира Путіна в Будапешт а також у зв’язку з поліпшенням угорсько-російських стосунків.
Цей законопроект з’явився ще в 1996 році і за цей час всього один раз потрапив на розгляд депутатів нижньої палати російського парламенту. Друге і третє читання повинні відбутися у листопаді поточного року, але скоріш за все, як повідомляють джерела у Державній Думі, це станеться у грудні. Цікаво, що російські нардепи вперше розпочали обговорення цього законопроекту лише в липні 2005 року (334 депутати проголосували “за”, 86 – проти), зауважують угорські оглядачі. На запитання, що робили нардепи упродовж дев’яти останніх років для того, аби бодай ознайомитися з документом, ні в Москві, ні в Будапешті однозначної відповіді не знають.
Шарашпатакські рукописи вважаються тут великим історичним раритетом не тільки серед угорських протестантів, але й у колі науковців. Ці книги релігійного призначення, на думку експертів, складені наприкінці XVI ст., тобто ще на зорі церковної Реформації. Вчення Мартина Лютера й Кальвіна швидко поширювалися тоді на угорських теренах. На думку деяких угорських вчених, упродовж тривалого часу орієнтовані на реформатське віровчення угорці Трансильванії на чолі з місцевою аристократією протистояли поширенню влади Габсбургів та турків на всю територію тодішньої Угорщини.
Однак якими б важливими для угорців не були ці рукописи, їхню долю все одно вирішуватимуть в кількох інстанціях, повідомляють угорські дипломати, акредитовані в Москві. Так, після ухвали законопроекту в нижній палаті він має потрапити у Раду федерації, відтак закон вступить у силу лише після підписання його президентом Путіним.
Цей законопроект з’явився ще в 1996 році і за цей час всього один раз потрапив на розгляд депутатів нижньої палати російського парламенту. Друге і третє читання повинні відбутися у листопаді поточного року, але скоріш за все, як повідомляють джерела у Державній Думі, це станеться у грудні. Цікаво, що російські нардепи вперше розпочали обговорення цього законопроекту лише в липні 2005 року (334 депутати проголосували “за”, 86 – проти), зауважують угорські оглядачі. На запитання, що робили нардепи упродовж дев’яти останніх років для того, аби бодай ознайомитися з документом, ні в Москві, ні в Будапешті однозначної відповіді не знають.
Шарашпатакські рукописи вважаються тут великим історичним раритетом не тільки серед угорських протестантів, але й у колі науковців. Ці книги релігійного призначення, на думку експертів, складені наприкінці XVI ст., тобто ще на зорі церковної Реформації. Вчення Мартина Лютера й Кальвіна швидко поширювалися тоді на угорських теренах. На думку деяких угорських вчених, упродовж тривалого часу орієнтовані на реформатське віровчення угорці Трансильванії на чолі з місцевою аристократією протистояли поширенню влади Габсбургів та турків на всю територію тодішньої Угорщини.
Однак якими б важливими для угорців не були ці рукописи, їхню долю все одно вирішуватимуть в кількох інстанціях, повідомляють угорські дипломати, акредитовані в Москві. Так, після ухвали законопроекту в нижній палаті він має потрапити у Раду федерації, відтак закон вступить у силу лише після підписання його президентом Путіним.