Доступність посилання

ТОП новини

“Звуки життя”: БЕЗ ДАХУ.



Київ, 14 листопада 2005 року.

Брудні й неохайні, вони блукають вулицями міст. В Україні і за кордоном. Вони скрізь- на вокзалах, у переходах, на базарах і під мостами, навіть у метро. Ми гидливо проходимо повз них, не звертаючи уваги, чи, радше, не бажаємо їх помічати. Особи (російською) "бєз определьонного мєста житєльства" - скорочено "бомж". Хто ці люди, чим вони живуть в Україні і за кордоном, як стають бомжами. Відповіді на ці питання шукають сьогодні "Звуки життя" – “БЕЗ ДАХУ” з Надією Шерстюк.

З початку цього року через київський приймальник-розподільник для безпритульних людей пройшло майже 8 тисяч осіб, кажуть столичні соцпрацівники, але насправді реальна кількість бомжів в четверо-вп’ятеро більша. А от в Луганську громадські організації підрахували точне число "людей вулиць" – 15 тисяч. Переважна більшість з них - це чоловіки. Більше чверті луганських бомжів - у працездатному віці. Але то сухі цифри, за ними - людські долі. У кожного безпритулнього - свій шлях на вулицю. Про одну таку історію - у репортажі кореспондентки “Звуків життя” Лесі Штогрин.

Аудіозапис програми. Перший випуск:

У багатьох людей бомжі викликають огиду - зрозуміло, що важко відчути симпатію до брудних людей, від яких смердить. А ще статистика каже, що половина бомжів хворіє на шкірно-венеричні хвороби, а кожен десятий - з відкритою формою туберкульозу. Підтвердження або спростування цих даних - від лікаря Ганни Рєзникової.

Аудіозапис програми. Другий випуск:

Точної статистики бездомних у Львові ніхто не знає, але в місті діє один приймальник для безпритульних на сорок ліжок. Ситуацію це не рятує, зазначає львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук. Адже за останні чотири роки центральна частина міста перетворилася фактично на збіговисько безпритульних, які, до слова, часто потрапляють в об’єктиви фотокамер туристів. А от життя белградських бомжів оповите романтичними легендами про те хто, як, і з яких причин потрапив на вулицю. Кореспондент Радіо Свобода у Сербії Михайло Рамач, щоправда, таких легенд не пам’ятає, натомість має час спостерігати за життям місцевих волоцюг.

Аудіозапис програми. Третій випуск:

Серед людей, які не мають даху над головою, багато освічених і цікавих персон. Примхлива доля робить карколомні повороти, і хтось опиняється на вулиці через шахраїв, а хтось через алкоголізм. Не залежно від причин такого становища, ці люди набувають схожих рис - брудні і нікому непотрібні, вони копирсаються у смітниках та збирають скляну тару. З двома представниками “київського дна” познайомилась кореспондентка “Звуків життя” Наталія Коваленко.

Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
XS
SM
MD
LG