Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 22:38

“Споконвіку було Слово”: Звіт держдепартаменту США щодо свободи релігій у світі.


Василь Зілгалов

Прага, 12 листопада 2005 року

Аудіозапис програми:

Василь Зілгалов

Говорить “Радіо Свобода”! В ефірі щотижнева передача “Споконвіку було Слово”, присвячена проблемам релігії, духовності, культурної пам’яті. У празькій студії перед мікрофоном - автор і укладач програми Василь Зілгалов. Мені допомагає за режисерським пультом у Празі Міхал Шульц.

Держдепартамент США вже впродавж 7 років включає Іран до числа країн, де брутально порушують свободу релігійного віросповідання. У щорічному звіті американського уряду щодо свободи релігій у світі звертається увага на погіршення ситуації зі свободою релігій в Узбекистані. Держдепартамент США вважає, що такі країни, як Узбекистан, Таджикистан, Пакистан необхідно включити до категорії країн, щодо яких потрібна пильна увага і міжнародний контроль за дотриманням тут свободи релігій. Втім, детальніше про цей звіт.

У звіті Держдепартаменту сполучених штатів Америки проаналізована ситуація з віротерпимістю у 197 країнах світу. У доповіді аналізуються факти з липня 2004 до липня 2005 року. Зокрема держсекретар США Кондоліза Райс сказала з приводу країн, що викликають занепокоєння в цьому плані наступне”:

Кондоліза Райс

Ми визначили 10 країн особливого занепокоєння: Бірма, Китай, Північна Корея, Ерітрея, Іран, Саудівська Аравія, В’єтнам – це ті країни, де уряди самі займалися порушеннями, або сприяли тяжким порушенням свободи релігії в останні роки. Ми доручили спостерігати за покращенням ситуації в кожній з цих країн.

Василь Зілгалов

Нагадаємо, що конгрес США забов’язав уряд діяти в цьому напрямі. Держдепартамент має вирішувати, які кроки здійснювати урядові, включно з дипломатичним тиском і санкціями в пошуку покращення релігійних свобод в країнах особливого занепокоєння. Керівник офісі релігійних свобод в Держдепартаменті США Джон Гарфорд повідомив журналісті: щодо релігійних свобод є позитивні зміни в деяких країнах, таких як: Китай, Саудівська Аравія, В’єтнам, але про інші важко щось говорити у цьому плані. Джон Гарфорд зокрема заявив.

Джон Гарфорд

Деякі країни не готові до прогресу у цих справа. Бірма, Іран і Північна Корея скотилися до них, як Ерітрея.

Василь Зілгалов

В річній доповіді Держдепартамент США повідомив, що Іранський уряд особливо сприяє порушенню громадянських свобод щодо релігійних меншин в Ірані. Суніти, багаїти, іудеї, християни, як повідомляється піддаються тиску, арештам, залякуванню в зв’язку з їх релігійними переконаннями. “Хоча Сполчені Штати Америки не мають формальних взаємин з Іраном, Вашингтон буде продовжувати діяти через міжнародні організації в намаганні тиснути на уряд цієї країни” , - сказано в доповіді Держдепартаменту США з приводу релігійних свобод у світі. Мусимо додати тут, що буквально за кілька годин до оприлюднення звіту уряду США, Канада запропонувала проект резолюції у Комітеті ООН у справах людини, яка критикує Іран. Цей канадський документ закликає Тегеран покращити ставлення до релігійних меншин і до інших права людини в цій країні. У згаданому річному звіті уряду США Узбекистан перераховується серед невеликої групи країн, в яких панує(цитує): “ненависть до меншин, до невизнаних релігій”. Джон Ганфорд підкреслив, що узбецьке релігійне законодавство порушує міжнародні норми і угоди і направлене як проти мусульман, так і проти християн. У цьому звіті держдепартаменту США покращено певне покращення у Пакистані. Також відзначається, що поменшало утисків релігійних меншин в Грузії. В документі відзначено, що в таких країнах, як Росія, Азербайджан і Білорусь ведеться політика і діє законодавства, котрі є на перешкоді деяким релігіям.

І далі про свободу релігії в Україні розповідає Оксана Пеленська.

Оксана Пеленська

Держдепартамент США опублікував щорічний звіт про ситуацію зі свободою совісті у світі за 2005 рік. Щодо України, то у доповіді перераховуються як позитивні зміни у сфері дотримання свободи віросповідання, які відбулися після виборів нового президента, так і ті проблеми, які ще залишаються у різних церков та релігійних організацій у регіонах . У доповіді міститься статистика чисельності релігійних організацій, кількість їх віруючих і храмів. Окремий розділ звіту стосується проблем з яким церкви і міжнародні організації зустрічаються у різних регіонах. Так у звіті перераховані проблеми, з якими за час управління Леоніда Кучми зіштовхнулися Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква, Українська греко-католицька церква та Російська православна церква на сході України, де перевага з боку влади віддавалася Українській православній церкві Московського патріархату. У Дніпропетровській області прогресивні іудейські спільноти скаржаться, що влада дала дозвіл лише на реєстрацію спільноти “Шабат Любавич”. Існують скарги з боку УПЦ МП, що після Помаранчевої революції у Рівненській та Волинській областях спостерігаються утиски. Представники УПЦ МП скаржаться на скаржаться на дії губернатора Рівного Василя Червонія, який видав указ про передачу УПЦ КП храму в селі Милості. Представники Української православної церкви Московського патріархату стверджують, що у Рівненській області вони зазнають утисків з боку прихильників Київського патріархату.

З боку Київського патріархату є скарги, що в Одесі та Полтаві влада, до якої входять представники УПЦ МП відмовляється реєструвати спільноти, які виявили бажання перейти від УПЦ МП до УПЦ КП. Представники УПЦ КП звинувачують владу Дніпропетровська, Харкова і Житомира в тому. Що до цього часу цій церкві в цих містах не повертаються храми.

Римо-католики Києва до цього часу не можуть отримати костелу Святого Миколая та будинку, де колись була резиденція єпископа. Подібна ситуація з римо-католицьками храмами спостерігається в Одесі, Миколаєві, Севастополі, Білій Церкві, Житомирі.

До цього часу не вирішені проблеми щодо юдейських кладовищ у Волинській (Володимир-Волинськ) та Тернопільській (місто Чортків).

Кримські татари вимагають повернути мусульманський цвинтар у Бахчисараї в Криму, на місці якого розташований ринок. Мусульманські громади Києва та Криму скаржаться на складнощі з регістра цією їх спільнот. Так у Харківській області спільнота вже вісімнадцять років не можуть отримати реєстрації. Також провідники спільнот звинувачує Міністерство освіти в тому, що воно відмовляється реєструвати єдину мусульманську школу. У мусульман України є проблеми з поверненням культових споруд У Миколаєві, Криму, Дніпропетровську.

Буддистка спільнота України висловила протест проти заборони в’їзду в Україну Терасави. У звіті наголошено, що в України не зареєстровано жодного випадку ув’язнення через релігійні погляди та насильного навернення в ту чи іншу віру. У Звіті перераховано всі випадки вандалізму в Україні. Найбільше це пов’язано з антисемітським закликами та оскверненням єврейських цвинтарів та синагог.

Василь Зілгалов

Загалом по всій Україні зараз не вирішені 273 релігійні конфлікти. 200 з них – тільки на Львівщині. Переважно це конфлікти між громадянами, які не можуть поділити між собою одну церкву. І це при тому, що у Львівській області найбільша кількість релігійних громад, а відтак і віруючих. Моя колега Галина Терещук продовжує тему, чому люди, які вірять у Бога, дотримуються заповідей Божих не можуть жити у злагоді і мирі.

Галина Терещук

Ще свіжі у пам’яті багатьох галичан події 15-річної давнини, коли Українська греко-католицька церква була легалізована після десятиліть заборони. І її вірні почали домагатися повернення своїх храмів. Більшість з них служили в цей час клубами чи складами або були передані Російській православній церкві. У селі Смолин Яворівського району священик, коли побачив, що греко-католицька громада прийшла з вимогою повернути храм спокійно зайшов у церкву, взяв святе письмо, затим вірні винесли хоругви і ніхто ні вчинив ніякої бійки. За три роки ця громада стане господарем власної нової церкви. Втім, це – чи не єдиний приклад розуміння ситуації як настоятелем, так і парафіянами. Більшість церков у Галичині поверталися мало чи не з вилами у руках: з бійками, у присутності чи за участі правоохоронців. У багатьох селах за ці роки вже збудовані десятки нових храмів.

Зокрема і у родинному силі Прилбичі митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Храм, де хрестили митрополита, де він молився, сповідався. Відпустив першу службу Божу, донині належить УПЦ МП. Греок-католики тільки нещодавно завершили будівництво свого храму. Роман Кураш - начальник відділу релігій та національностей Львівської обладміністрації - розповів:

Роман Кураш

В свій час, коли я шукав матеріали по історії в Яворіській гімназії, де я працював вчителем школи і заступником директора, знайшов цікавий документ – про заснування Просвіти в Прилбичах. Просвіти – це початок ХХ століття. Від 1909 є протокол зборів про вибори. І одне речення (хтось з людей пише): “А взагалі село Прилбичі засмічене москвофільством”. Я був шокований: це ж ще Російської імперії на Галичині не було. Як таке могло статися, що в родинному селі Шептицьких москвофіли взялись. Отже це була політика. Міжконфесійних конфліктів немає. Є міжконфесійні майнові конфлікти. Порушень, взаємних релігійних конфліктів немає, єдине, що є – матеріальні претензії. В кожному випадку причини цих конфліктів своя. Фактори різні – фактор певних переміщень населення. Депортацій, людський фактор. В загальному говорити ми не можемо про панацею від цієї біди. В кожному пункті є своя історія – виникнення конфлікту, його зародження розвитку, так само як і шлях його врегулювання.

Василь Зілгалов

Перериваючи на хвильку розповідь Галини Терещук, пропоную слухачам одну інформацію з релігійного життя в Україні. Студенти Українського-католицького університету вперше провели конкурс “Міс Українського-католицького університету”. Переможницею стала студентка першого курсу богословсько-філосовського факультету Юлія Аполлонова – росіянка, греко-католичка родом із Самари. Як повідомляє сайт Українського-католицького університету, Юлія Аполлонова весь минулий рік готувалася до вступу до вступу до університету. Вона вразила журі та глядачів своєю простотою та щирістю. Творчим коником була власноруч вишита ікона. Юлія цікавиться грецькою літургією, іконописом, ще не знає, що таке – бути міс університету, але знає що найперше треба подавати приклад духовного життя. І Галина Терещук завершує тему боротьби за храми на Львівщині.

Галина Терещук

Нині на Львівщині діють 2822 релігійні громади. З них понад 1.5 тисяч католицька, близько 500 - УПЦ КП, УАПЦ – 365, римо-католицьких – 143, 62 – Українська православна церква Московського патріархату. Є ще чимало невеликих релігійних громад. Майнові конфлікти у переважній більшості тривають поміж вірними УАПЦ, УПЦ КП та УГКЦ. Адже зрозуміло, що після легалізації Української греко-католицької церкви чимало віруючих перейшли до Української православної церкви Київського патріархату, чи УАПЦ. Згідно з рішеннями обласної влади чи судовими у 118 храмах має здійснюватися почергове богослужіння. Однак багатьох вірних таке вирішення проблеми не влаштовує.

Роман Кураш

Нам протягом довгого часу не вдається вирішити дуже резонансний конфлікт, який є у селі Верхня Стринева Стрійського району, де зазеєспровано 2 релігійні громади: вірних Української православної автокефальної церкви, яка є більшістю в даному селі, та є релігійна громада Української греко-католицької церкви. Незважаючи про розпорядження голови про визначення порядку користування храмом, православна громада одноособова користувалася храмом, не впускаючи греко-католиків. Розпорядженням влади храм було закрито, заборонено користування ним обом громадам. Протяком 5 років храм був зачинений. Минулого року 25 листопада під час Помаранчевої революції громада вірних УАПЦ, зламавши замки, почала одноособова користуватися храмом. На превеликий жаль, знайти порозуміння на рівні обласних адміністрацій в мирний спосіб не вдалося.

Галина Терещук

Отець УГКЦ Василь Здибецький з містечка Немирова, що на Львівщині вважає, що причиною всіх майнових конфліктів передусім є ментальність вірних. Чимало людей не можуть забути минуле, зокрема тисячі галичан були депортовані з Польщі, а відтак багато з них налаштовані проти римо-католицької церкви в Україні.

Василь Здибецький

Гордість і людські амбіції стоять на заваді нормального вирішення питання. Людські амбіції ідуть найперше від їхнього пастиря, тому завжди найбільший авторитет і найбільшу повагу, бо найбільший авторитет і найбільші керування громадою має священик. І якщо в тому зацікавлений священик і зацікавлена в тому людина, яка провадить своїх вірних - Божий слуга, то відповідно тих проблем не виникає.

Галина Терещук

На думку релігієзнавців хвиля майнових конфліктів може виникнути і в інших регіонах України, коли відбудеться процес об’єднання УАПЦ і УПЦ КП. Адже чимало громад, які проти такого процесу ймовірно переходитимуть до Української православної церкви. І звісно виникатимуть проблеми щодо храмів. Наразі у Львові намагаються вирішувати конфлікт у кожному селі чи місті індивідуально, оскільки релігійні конфлікти вважається найнебезпечнішими. Галина Терещук, радіо “Свобода”. Львів.

Василь Зілгалов

Релігійні почуття належать до тієї сфери стосунків, що вимагають особливої взаємоповаги і толерантності. Одне необережно мовлене слово, чи зневажливе ставлення здатні розбурхати пристрасті і конфлікти.

Наш колега Микола Закалюжний вирішив з’ясувати у перехожих на вулицях столиці, наскільки толерантно ставляться представники різних віросповідань одні до одних.

Микола Закалюжний

Як ви оцінюєте міжконфесійну ситуацію в Україні, міжконфесійну толерантність? Наскільки українці толерантні?

Абсолютно толерантні. Тобто сам менталітет українців дуже спокійний. І саме в цьому питанні вони можуть найти згоду. Але треті сили, які втручаються в ситуацію в Україні, навмисно роздмухують і провокують конфлікт в Україні. Російська православна церква – я тільки в тому бачу проблему. Вони мають інтереси на Україні – збираються гроші, робиться експансія велика на нашій території. В Україні взагалі не повинна бути Російська православна церква. Ми відносимся толерантно, але ми є окрема держава. Та таку кількість мати, як тут має Росія приходів своїх, авжеж то забагато. Українська православна церква Київського патріархату в стані наприклад дійти згоди з католиками, з греко-католиками. Я вважаю, здатні дійти згоди тільки наші корінні церкви. Церкви, які є зовнішніми, Російська в першу чергу, відстоює свої інтереси і провокує конфлікти поміж нашими церквами українським.

Я думаю, так, але заяви окремих політиків, певних осіб, скажімо так, необов’язково політиків, вони є різкими , непродуманими і скоріше висловлюють його особисте ставлення чи її, можливо, певної партії. Стосовно Вітренко і її партії, мені здається, це – провокація. По ним не можна судити про загальний стан в Україні. Можливо, бували в тих колективах чи товариствах, де я буваю, якісь насмішки, але, щоб це доходило до гострих моментів – не було.

На мой взгляд, не совсем все правильно, здесь нужно не перейти с демократией во вседозволенность. Ну, это, когда разрешают всем течениям религиозным, а им конца нет. Все возникают и возникают. Определенные должны быть рамки – свобода создать любую религию, пускай там будет три человека, он открывает свой офис, свое течения и идет. И так же нельзя создавать религии. Не люблю, честно, честно, мусульман.

Я думаю, у нас досить висока толерантність у сприйманні людей других релігій, спокійному сприйманні, я маю на увазі, і в спокійному ставленні до них. Для мене не має різниці в кого вирити – чи в Єгову, чи в Христа, чи в Аллаха – я вважаю, це одні і ті самі речі, просто названі по-різному.

Зараз немає ніякої релігійної ворожнечі, я її не бачу. До мусульманів? Ставлюсь, як до людей. Терористів я ненавиджу. А до мусульманів – другий раз думаю: чого я не мусульманин? Приваблива релігія, можна три жінки мать.

Василь Зілгалов

А тепер поговоримо про канонічність і канони. Інспектор з питань місійної діяльности Луцько-Волинського єпархіального управління Української православної церкви Київського патріярхату, протодиякон Олег Ведмеденко має власний погляд на цю проблему.

З ним спілкувався телефоном мій колега Тарас Марусик.

Тарас Марусик

Окрім покладених на нього функцій в єпархіальному управлінні, протодиякон Олег Ведмеденко править у Троїцькому кафедральному соборі Луцька. Над питанням канонів і канонічности він працює давно.

Олег Ведмеденко

На цю тему у мене є ряд статей під загальною назвою “Канон”. У дещо стислому виді були опубліковані в “Україні молодій”. А повністю їх можна прочитати на моєму сайті. Назва, до речі, дуже проста: www.vedmedenko.org. Легко запам’ятати. Якби сьогодні якась конфесія почала строго виконувати приписи канонів, то це виглядало б як страйк по-італійські: коли підприємство починає виконувати інструкції по букві точно, то воно паралізується. Справа в тому, що канони, закони не переглядалися значний термін часу, але ми змінюємося. І ці форми також підлягають змінам, хоча, на жаль, цього не стається. Якщо ми говоримо про канонічність церкви, то ми маємо говорити про церкву, яка суворо дотримується канонів церкви. Такі пункти, як: якщо архієпископ рукоположить у диякони людину, яка молодша за 25 років, то хай буде позбавлений сану і він, і той кого рукоположили. І наступні приписи канонів: хто наважиться змінити цей канон, хай буде відлучений від церкви. І от бачимо: сьогодні в семінарії навчаються молоді люди, які рукополагаються в молодому віці. І якщо сьогодні точно дотримуватись канонів, то виходить так, що завтра ці єпископи вже б мали заборону у служінні і ті, кого рукоположили, молодше покоління. І багато ще інших речей, які сьогодні необхідно змінювати. Наприклад, що християнин не має права митись в лазні з іудеєм або лікуватись іудеєм. Ну, уявімо собі: приїжджає швидка допомога, ви запитуєте у лікаря про його національність – сьогодні ці речі виглядають нонсенсом.

Василь Зілгалов

Перериваючи розмову Тараса Марусика з протодияконом Ведмеденком, пропонуємо слухачам ще одну інформацію з релігійного життя.

У Криму назрівають релігійні скандали. “Як і в минулі роки в основі всіх міжконфесійних скандалів на півострові лежать апетити УПЦ МП, що поставила собі за мету прибрати до рук всі християнські пам’ятники історії і культури на півострові”, - про це говорить в статті Леонід Іванов, яка опублікована в сайті “Об.Ком”. За словами Іванова скандал з релігійним відтінком стався минулого тижня у Феодосії, де міська влада хоче спорудити у березні наступного року триметровий пам’ятник апостолу Андрію Первозданному, а також 3-метровий хрест і православну каплицю. Місцева газета “Кафу” розповіла, що монумент хочуть розмістити у міському Морсаду, де раніше стояла найбільша на півострові мечеть султана Саліма.

І Тарас Марусин завершує розмову з протодияконом Ведмеденком про канони і канонічність в Україні.

Тарас Марусик

Або такий канон (цитую): “Усіх вірних, що приходять до церкви й Святе Письмо слухають, але не перебувають на молитві й Святому причасті до кінця, за те, що тим самим безчинствують у церкві, належить відлучати від церковного єднання”. Це цитата з канону 9 Правил Святих Апостолів

Олег Ведмеденко

Чи багато людей відлучені канонічною церквою від церковного єднання. Певна річ, що ні. Так само маємо приписи щодо вживання м’яса з кров’ю або кров’янки. Хіба ж невідомо, представникам канонічної церкви, що кров’янка на столах чи не у всіх на Різдвяні свята. І питання у тому. Чи багато відлучено канонічною церквою за порушення цих канонів. Тобто сьогодні необхідно або переглянути вимоги церкви і привести їх у відповідність до вимог часу або припинити штучне розділення на канонічних і неканонічних, бос це розколює суспільство, церкву.

Тарас Марусик

Я поцікавився в протодиякона Олега Ведмеденка, чи розмови про канонічність-неканонічність впливають на екуменічний вектор єднання всіх конфесій, який, попри все, існує в українському суспільстві.

Олег Ведмеденко

Певна річ, негативно. Це є фактор, який розколює. Бо паства вводиться в оману тим, що стверджують, що церква канонічна, тому вона благодатна, та неканонічна, значить – без благодатна. А канонічного чи законного шляху здобуття автокефалії взагалі не прописано. По-друге, канони не можуть давати благодать, благодать дається Духом Святим. А Дух Святий, сказано, ходить там, де хоче, там, де є віра. Причому не просто віра ( і біси вірять, але тремтять), а віра смиренна, чинна любов’ю. Тобто де є смиренність, там є благодать. Але сказано – і загине мій народ через брак знання. Сьогодні значною мірою релігійний світ втратив розуміння істини, яке вказав нам Господь. І тому це розділення. Дуже гарно сказав Блаженний Августин: “В Головному єдність, у спірному – свобода”. Ось принцип екуменічного єднання. Якщо питаєш, а що ж головне, в чому шлях православ’я, то відповіді зазвичай не дочекаєшся. А цей шлях є шлях смирення. І сьогодні якщо чуємо це слово, то воно як правило плутається з рабською покірністю, святетською єлейністю, низькопоклонством, догідністю, бездіяльністю, байдужістю. Тобто смиритися і погодитися – ніби виходить слова синоніми. Насправді це не так. Смирення – це прийняти ближнього і обставини життя такими, якими вони є, без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів і образи, з миром, смиренно – у нас виникли проблеми, давай повернемось до них обличчям. Смиренно – це необов’язково “Так!”, смиренно можна сказати і “Ні!”. Якщо розуміти суть вчення Христового, то побачимо, що розділення буде тільки по формі, а не по змісту. Єдність, смирення, як шлях до здобуття любові! І коли ми будемо це розуміти – представники різних конфесій, тоді буде єднання. І не будуть говорити, що канони дають благодать, неканонічний – значить не благодатній, не благодатний – значить я не буду з тобою єднатися, не допущу тебе до церковного єднання

Тарас Марусик

Говорив протодиякон Олег Ведмеденко, інспектор з питань місійної діяльности Луцько-Волинського єпархіального управління Української православної церкви Київського патріярхату. Тарас Марусик, радіо “Свобода”, Київ.

Василь Зілгалов

На цьому ми завершуємо програму “Споконвіку було Слово” на хвилях української редакції радіо “Свобода”.

Нагадаю, що автор програми і укладач її Василь Зілгалов, допомагав мені у празькій студії за режисерським пультом Міхал Шульц.

На цьому ми завершуємо нашу програму, і до нових зустрічей в ефірі.

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG