Одеса, 16 листопада 2005 (RadioSvoboda.ua) - Настрій співробітників Одеського обласного державного радіо 16 листопада, у день офіційного свята працівників радіо, не можна назвати особливо піднесеним. Ситуація з державним радіомовленням з приходом у регіон нової влади не лише не покращується, але стрімко погіршується.
За словами головного редактора Одеського обласного державного радіо Івана Шевчука, структура регіонального радіо нині перебуває у стані глибокого занепаду. І відбувається це, на його думку, думку, перш за все з провини тих верховних керівників, які задають правила гри для тих людей, які можуть і хочуть виконувати покладені на них обов’язки на високому професійному рівні. Нині будь які зусилля витрачені на підготовку щоденних програм залишаються без належного ефекту. Реально слухачі молодшого і середнього покоління фактично позбавлені можливості слухати програми Одеського обласного державного радіо.
Іван Шевчук: „Ми виходимо з власними програмами лише на дротовому мовленні. Ця система постійно руйнується. За роки незалежності обсяг його скоротився у тричі.
Дротове мовлення традиційно прив’язане саме до аудиторії старшого віку. Я так розумію, що якщо державі необхідне державне мовлення для виховання нових поглядів на суспільство і життя – воно має працювати і на молодіжну аудиторію. А вона для нас практично закрита.
З технічного боку тут може прислужитися ФМ мовлення, якби у нас була така частота. Але, як відомо, 2002 року Національна раді з питань телебачення і радіомовлення позбавила нас можливості працювати саме у ФМ діапазоні.
Зі зміною влади у тій самій Національній Раді жодних змін на краще ми не спостерігаємо. Сподіватися на отримання найближчим часом ФМ хвилі ми не маємо серйозних підстав”.
Надзвичайно низькі зарплати призводять до того, що журналісти затримуються працювати на обласному державному радіо не більше ніж на шість місяців. Підготувати за цей час висококваліфікованого працівника практично не можливо.
Іван Шевчук вважає, що матеріальні ресурси на утримування обласного державного радіо „виділяють можливо і не такі погані, але нас змушують їх використовувати таким чином, що нічого доброго ні собі, ні людям ми зробити не можемо. Таке становище очевидно когось влаштовує. Залишається думати, або на керівних посадах у Києві працюють абсолютно не професійні люди, або державні регіональні радіо комусь замовили. Тобто, замовили їхнє знищення. З якої причини це відбувається ми можемо лише здогадуватись...”
Головний редактор Одеського обласного радіо Іван Шевчук повідомив, що нині є практично зруйнованою і мережа власкорів у районах області.
„На цей час мережа власних кореспондентів зруйнована. У нас залишився лише один власкор, який працює по Півдню області. Це Тамара Добриніна, яка постачає інформацію з Білгород – Дністровського району виключно на громадських засадах. Такий стан справ, звичайно, не порівняєш з часами коли їх у нас було чотири.
Практично до нуля звели витрати на відрядження. Я пам’ятаю часи коли я приходив на радіо і журналістів буквально виганяли у райони, щоби вони готували з усіх районів Одеської області репортажі. Сьогодні грошей на відрядження практично не виділяють. У райони області ми їздимо лише тоді коли хтось може взяти нас, так би мовити, „на причіп” і завезти на захід до села. Лише тоді ми маємо реальній матеріал”.
Іван Шевчук висловив думку, що після зміни влади у 2004 році ситуація на радіо погіршилася. Саме після зміни влади заплата журналіста, яка становить 340 гривень, зрівнялася із зарплатою прибиральниці на радіо і поступається зарплаті будь якого іншого працівника, який немає вищої освіти.
На рівні розмов з попередньою владою були домовленості про створення мережі мовлення на області. Сьогодні ці наміри забуті навіть на рівні розмов.
За словами головного редактора Одеського обласного державного радіо Івана Шевчука, структура регіонального радіо нині перебуває у стані глибокого занепаду. І відбувається це, на його думку, думку, перш за все з провини тих верховних керівників, які задають правила гри для тих людей, які можуть і хочуть виконувати покладені на них обов’язки на високому професійному рівні. Нині будь які зусилля витрачені на підготовку щоденних програм залишаються без належного ефекту. Реально слухачі молодшого і середнього покоління фактично позбавлені можливості слухати програми Одеського обласного державного радіо.
Іван Шевчук: „Ми виходимо з власними програмами лише на дротовому мовленні. Ця система постійно руйнується. За роки незалежності обсяг його скоротився у тричі.
Дротове мовлення традиційно прив’язане саме до аудиторії старшого віку. Я так розумію, що якщо державі необхідне державне мовлення для виховання нових поглядів на суспільство і життя – воно має працювати і на молодіжну аудиторію. А вона для нас практично закрита.
З технічного боку тут може прислужитися ФМ мовлення, якби у нас була така частота. Але, як відомо, 2002 року Національна раді з питань телебачення і радіомовлення позбавила нас можливості працювати саме у ФМ діапазоні.
Зі зміною влади у тій самій Національній Раді жодних змін на краще ми не спостерігаємо. Сподіватися на отримання найближчим часом ФМ хвилі ми не маємо серйозних підстав”.
Надзвичайно низькі зарплати призводять до того, що журналісти затримуються працювати на обласному державному радіо не більше ніж на шість місяців. Підготувати за цей час висококваліфікованого працівника практично не можливо.
Іван Шевчук вважає, що матеріальні ресурси на утримування обласного державного радіо „виділяють можливо і не такі погані, але нас змушують їх використовувати таким чином, що нічого доброго ні собі, ні людям ми зробити не можемо. Таке становище очевидно когось влаштовує. Залишається думати, або на керівних посадах у Києві працюють абсолютно не професійні люди, або державні регіональні радіо комусь замовили. Тобто, замовили їхнє знищення. З якої причини це відбувається ми можемо лише здогадуватись...”
Головний редактор Одеського обласного радіо Іван Шевчук повідомив, що нині є практично зруйнованою і мережа власкорів у районах області.
„На цей час мережа власних кореспондентів зруйнована. У нас залишився лише один власкор, який працює по Півдню області. Це Тамара Добриніна, яка постачає інформацію з Білгород – Дністровського району виключно на громадських засадах. Такий стан справ, звичайно, не порівняєш з часами коли їх у нас було чотири.
Практично до нуля звели витрати на відрядження. Я пам’ятаю часи коли я приходив на радіо і журналістів буквально виганяли у райони, щоби вони готували з усіх районів Одеської області репортажі. Сьогодні грошей на відрядження практично не виділяють. У райони області ми їздимо лише тоді коли хтось може взяти нас, так би мовити, „на причіп” і завезти на захід до села. Лише тоді ми маємо реальній матеріал”.
Іван Шевчук висловив думку, що після зміни влади у 2004 році ситуація на радіо погіршилася. Саме після зміни влади заплата журналіста, яка становить 340 гривень, зрівнялася із зарплатою прибиральниці на радіо і поступається зарплаті будь якого іншого працівника, який немає вищої освіти.
На рівні розмов з попередньою владою були домовленості про створення мережі мовлення на області. Сьогодні ці наміри забуті навіть на рівні розмов.