Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:21

Українська музична освіта захищає свої пріоритети.


Леся Олійник

Київ, 16 листопада 2005 (RadioSvoboda.org) - В англійському місті Бірмінгемі завершив роботу конгрес керівників вищих музичних навчальних закладів Європи. Учасники з 50 країн-членів міжнародного об’єднання, обговорювали проблеми Болонської декларації в галузі вищої музичної освіти. Представники України висловилися проти формальної уніфікації освітньої системи, що може призвести до руйнації надбань вітчизняної мистецької освіти.

42 країни, а серед них Україна, приєдналися до Болонської конвенції, або, як інакше її називають, Болонського процесу. Ця конвенція передбачає уніфіковану систему освіти, коли навчальні програми і дипломи вищих навчальних закладів будуть єдиними для всіх країн Європи. Але, як вважають фахівці, загально-європейські освітянські стандарти не можна підганяти під галузь мистецької освіти. Адже творча особистість потребує індивідуального, а не масового виховання.

гідно з Болонською конвенцією, для здобуття звання магістра майбутні артисти і музиканти повинні захищати наукові праці, вчити предемети, далекі від їхньої професії. Але на практиці добре відомо, що театрам, оркестрам потрібні не дипломовані бакалаври чи магістри, а талановиті митці, ті, хто майстерно володіє своєю професією. За словами професора Національної музичної академії Михайла Степаненка, музична освіта в Україні цілком конкуретнтно-спроможна, яка зарекомендувала себе кращою в усьому світі. Це багаторівнева система індивідуальної підготовки професіональних музикантів – від дитячих шкіл до консерваторій та академій. Така система формувалася протягом багатьох десятиліть і цілком виправдовує себе. Це показують і численні перемоги на міжнародних конкурсах, і високий попит на вітчизняних професіоналів. Як свідчать фахівці, 38 % європейських оркестрів складаються з музикантів країн пострадянського простору.

Про популярність такої музичної освіти свідчить і те, що зарубіжна молодь віддає перевагу навчанню саме в цих країнах. Так, в Національній академії України серед півтори тисячі студентів 220 навчаються із 17 країн світу. На думку ректора Національної музичної академії України Володимира Рожка, завдання освітян - зберегти вітчизняний досвід:

“Україна тут має свою чітку позицію. Ми за те, щоб зберегти унікальну систему підготовки музичних кадрів. Ми за те, щоб її зберегти як індивідуальну форму підготовки. І нас Європа підтримала - і нас, і Білорусію, і прибалтийські країни. Польща, і Болгарія, і Німеччина - всі високорозвинуті країни, де мистецька освіта поставлена на високий щабель, там вимагають саме такого: музичну освіту треба уніфікувати, її треба відокремити і зробити її як унікальну, тому що інтегрування- це не значить, що всі “під одну гребінку”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG