Доступність посилання

ТОП новини

Нюрнберзький процес – 60 років нездійсненних сподівань.


Василь Зілгалов Прага, 17 листопада 2005 (RadioSvoboda.ua) – Цієї неділі минає 60 років від дня початку відомого Нюрнберзького процесу. Цей процес був спробою виставити рахунок ключовим особам, відповідальним за небачений в історії кривавий конфлікт, який призвів до жахливих, безпрецедентних жорстокостей. Перше засідання Нюрнберзького суду відбулося саме 20 листопада 1945 року, а завершальний вирок суд виніс у 1949 році.

Якраз такі інституції, як Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії і новий Міжнародний кримінальний суд, існують нині завдяки прецеденту, що мав місце в Німеччині 60 років тому. І нині в різних кінцях світу тривають вбивства невинних людей, продовжуються злочини супроти людства. Чому ж не здійснилися сподівання світу шістдесятирічної давності? Шістдесят років тому у розбомбленому війною німецькому Нюрнбергу, звідки родом один із геніїв Відродження Альбрехт Дюрер, автор знаменитих гравюрних “Вершників Апокаліпсису”, постали перед міжнародним трибуналом 24, схоплених союзниками-переможцями у Другій світовій війні, чільники нацистського рейху, включно з Германом Ґерінґом –засновником гестапо, Альфредом Розенберґом – головним ідеологом нацистської расової теорії, Йоахімом фон Ріббентропом – нацистським міністром закордонних справ. Всі вони були звинувачені у Нюрнбергу міжнародними суддями у воєнних злочинах і злочинах проти людства.

Нюрнберзький процес вперше в історії зафіксував, що головні офіційні особи держави постали перед міжнародним судом і несли персональну відповідальність за злочини, здійснені від імені свого народу. Цей процес також зафіксував вперше, що “воєнні злочини” і “злочини супроти людяності” були визначені і вжиті в обвинуваченні. Перед Другою світовою війною ці звірства визнавалося зазвичай просто частиною війни. Відкриваючи Нюрнберзький процес прокурор з США Роберт Джексон виклав причини його необхідності:

“Те зло, яке ми хочемо засудити й покарати, було так розраховане, таке зловісне й таке руйнівне, що не помічати його не можна – цивілізація цього не потерпить, бо не виживе, якщо воно повториться”. Дванадцять із 24 обвинувачуваних Нюрнберзьким процесом нацистських чільників були засуджені до кари смерті, троє виправдані, інші засуджені до тривалих термінів ув’язнення внаслідок вироків, винесених трибуналом у 1946 році.

У наступні три роки Нюрнберзький процес займався виявленням і масштабами вини тих, хто організовував, уможливлював чи підтримував злодіяння часів тієї війни. Лікарі, промисловці і члени елітних команд смерті з СС – Айнзатцґрупп – також постали перед судом.

Цей суд послужив своєрідним попередженням для майбутніх поколінь, як сказав про це Телфорд Тейлор, один із американських прокурорів тоді в Нюрнбергу:

“Саме лише покарання звинувачених чи навіть і тисяч інших так само винних, ніколи не вилікує ті жахливі рани, яких нацисти завдали цим нещасним народам. Для них набагато важливіше, щоб засвідчити ці неймовірні події чітко й прилюдно, так, щоб ніхто й ніколи не міг засумніватися, що вони існували насправді, а не були вигадані”. І ось через 60 років, за оцінками фахівців, упродовж цих шести десятиріч після Нюрнберга понад сто мільйонів людей було вбито у війнах, вони стали жертвами геноциду в таких країнах , як Камбоджа, Руанда, колишня Югославія. Судді в Нюрнбергу 60 років тому намагалися покласти край таким злочинам. Чому світ і до сьогодні не може зупинити воєнних злочинців, самих воєн, покласти край злочинам супроти людяності?

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG