Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:25

Підсумки візиту Президента Назарбаєва в Україну.


Богдана Костюк

Нурсултан Назарбаєв, Віктор Ющенко
Київ, 18 листопада 2005 (RadioSvoboda.ua) - Сьогодні у Києві Президенти України та Казахстану зобов’язали уряди двох держав пожвавити співпрацю у нафтотранспортній, аерокосмічній та інших галузях економіки. Київ та Астана мають намір: спільно брати участь у будівництві нафтопроводу, який об’єднає Придніпровські транспортні системи з Міжнародним нафтовим терміналом “Південний”; вивчити перспективи участі України і Казахстану у створенні Євразійського нафтотранспортного коридору; можливості реалізації спільних проектів на космодромі “Байконур тощо. Про це домовилися Президенти Віктор Ющенко і Нурсултан Назарбаєв під час візиту глави казахстанської держави в Україну.

Нинішній офіційний візит в Україну Президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, здійснений на запрошення його українського колеги Віктора Ющенка, минув під гаслом “Казахстан зацікавлений у транспортуванні своєї нафти через нафтогін Одеса – Броди – Гданськ”. Ця фраза неодноразово звучала з вуст Назарбаєва, а також українського Президента і прем’єр-міністра за останні два дні. Зазначу, що Казахстан офіційно долучився до проекту нафтотранспортного коридору “Одеса – Броди – Плоцьк – Гданськ” ще у серпні цього року, на київському засіданні робочої групи за участю експертів Європейського Союзу та України.

Президент Назарбаєв підтвердив, що незабаром Астана долучиться до міжнародного проекту з транспортування своєї нафти у держави Центрально-східної Європи. І це – за словами Нурсултана Назарбаєва – повністю відповідає стратегічним інтересам Казахстану – держави, яка володіє значними запасами нафти і газу. Крім того, Казахстан у найближче десятиріччя має намір увійти у п‘ятдесятку найбільш конкурентоспроможних держав світу. Про це заявив Президент Назарбаєв під час виступу у Верховній Раді України:

“Уже нині, за даними Всесвітьного економічного форуму, у світовому рейтингу конкурентоспроможності Казахстан посідає 61-ше місце, випереджаючи усі держави СНД. Ми продовжуємо реформи і вивчаємо досвід інших країн, щоби стати регіональним лідером – центром для притягнення інвестицій, сучасних технологій і кваліфікованих кадрів. Ми ухвалили усі закони, необхідні для перетворення міста Алма – Ати на фінансовий ценрт регіону. І ми покладаємо великі сподівання на Україну, на ваші компанії і банки, які будуть у нас високо котуватись і отимувати хороші прибутки від інвестування у Казахстан”.

Щоправда, чи стане Казахстан регіональним лідером, і чи зможе з часом набути членства в Організації з безпеки і співробітництва в Європі, залежить від чесності і прозорості президентських виборів 4 грудня цього року. На цьому наголошує Метью Брайзах, чільний представник держдепартаменту США. За його словами, нинішня влада у Казахстані не повинна чинити перепон опозиційним кандидатам, не стояти на перешкоді вільному волевиявленню громадян. Нурсултан Назарбаєв у Києві підтвердив, що має намір взяти участь у теледебатах – разом з чотирма іншими кандидатами на президентську посаду.

Він також повідомив, що не збирається відмовлятися від ідеї утворення Єдиного економічного простору між Україною, Казахстаном, Росією та Білорусією. Президент Назарбаєв вбачає у ЄЕП інтеграційну модель, подібну до моделі розвитку Європейського Союзу, і пропонує офіційному Києву якнайшвидше долучитись до процесу формування ЄЕП. На думку Назарбаєва,

“Саме це дозволить підняти торгівлю між нашими державами... Ну як ми об‘їдемо сусіда, який посередині стоїть? Лише через ЄЕП! Після розвалу Радянського Союзу, усупереч труднощам тих років, ми достатньо швидко поновили контакти пракично в усіх сферах. Нині стосунки між Казахстаном та Україною динамічно розвиваються в атмосфері взаєморозуміння і довіри. Позиції двох наших держав по багатьох питаннях регіональної і міжнародної політики співпадають. Мій нинішній візит в Україну – це продовження діалогу з Президентом Віктором Ющенком, який розпочався в астані і продовжився на серпневій зустрічі лідерів СНД у Казані. Перспективи наших взаємин відбито у Програмі співробітництва між Казахстаном та Україною на найближчі роки. Тобто, це є дорожня карта”.

Президенти Ющенко і Назарбаєв під час київського раунду переговорів підписали згадану вище програму, яка визначає такі пріоритети співпраці: енергетика, транспорт, аерокосмічний сектор, агропромисловий комплекс, гуманітарна і наукова сфери. Чи зможуть Астана і Київ співпрацювати напряму, оминаючи ЄЕП, наразі невідомо.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG