Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 22:04

“Споконвіку було Слово”: Роль церкви під час Помаранчевої революції.


Василь Зілгалов


Аудіозапис програми:


Прага, 19 листопада 2005 року

Василь Зілгалов

Говорить “Радіо Свобода”! В ефірі щотижнева передача “Споконвіку було Слово”, присвячена проблемам релігії, духовності, культурної пам’яті. У празькій студії перед мікрофоном - автор і укладач програми Василь Зілгалов. Мені допомагає за режисерським пультом у Ян Рамбоусек.

Віктор Ющенко

У ці дні згадаємо героїв, що полягли за перемогу, мучеників Освенцимів і Гулагів, жертв Голодоморів, депортацій і Голокосту. Вони бачать нас, і з небес, я переконаний, пишаються нами. Ми зробили свій вибір, бо пам’ятаємо, хто ми, чиї діти і чиї онуки.

Василь Зілгалов

Те, що діялося рік тому на Майдані, називають по-різному. Для відомого дисидента, віце-ректора Українського католицького університету Мирослава Мариновича Майдан був ніби церквою, де тривало літургійне дійство, і людям ніхто не зміг зробити шкоди, бо, перефразовуючи Євангеліє, “ворота пекла Майдан не подолали”. Ті, хто хоча б один день провів на Майдані Незалежности в дні “Помаранчевої революції”, не можуть забути тієї дивовижної атмосфери доброзичливости, усмішок, якоїсь небаченої доти масової солідарности. Багато хто говорив тоді, що Майдан окутаний особливою аурою.

“Не можна забувати роль церкви і молитви під час подій на Майдані у Києві”,- зауважив глава УГКЦ Любомир Гузар. Торік під час Помаранчевої революції сотні священиків молилися разом з людьми на Майдані. Отці були і біля Президентської адміністрації, де за щитами стояли озброєні спецназів ці, закликали людей лише до миру, розуміння і терпіння. Чимало оглядачів зауважили. Що молитва вчинила справжнє чудо і саме завдяки своїй вірі люди вистояли і не допустили насильства. Підтримати людей на майдані приїхали десятки священиків зі Львова. Галина Терещук продовжує цю тему.

Галина Терещук

Коли тисячі українців поїхали минулого року в Київ на майдан, щоб відстояти справедливість і право свого вибору, чимало священиків і монахів подалися, не вагаючись за своїми вірними, щоб підтримати їх протести. Ніхто із політиків не звертався до церкви по допомогу, але її служителі чітко розуміли: їхнє місце там, де їхні вірні. Священики щоранку відправляли літургії, сповідали людей, духовно опікувалися ними, закликаючи лише до мирної демонстрації. Саме цього люди просили у своїх молитвах. Як розповіли духовні особи, молитва справді діяла чудодійно: обличчя людей випромінювали добро і любов, панувало всенародне піднесення і повага один до одного. “Недооцінювати важливість молитви не можна”, - зауважив голова УГКЦ кардинал Любомир Гузар, який неодноразово звертався до вірних церкви під час Помаранчевої революції.

Любомир Гузар

Але я думаю, що не треба забувати, яку роль відіграла молитва в тому цілому періоді виборів, тих різних моментів, з яких складався цей виборчий процес. Мені здається, що це, може, одна з кращих сторінок в житті нашого народу, в якім молитва відіграла на мою думку дуже поважну роль.

Галина Терещук

Однак чому українці так розчарувалися у ситуації в державі, на це запитання глава УГКЦ відповів:

Любомир Гузар

Вони сподівалися раю на землі в дуже короткі часи. Це знаєте, брак реалізму зі сторони людей. А з другої сторно через цілком цілеву дезінформацію, створено такий настрій недовіри.

Галина Терещук

Випускниця Українського католицького університету Віра Бий належить до молодої еліти і переконана, що саме сьогодні українці повинні ще більше молитися. Адже швидко зміни у державі не можуть відбутися – зауважила вона.

Віра Бий

Ця молитва групувала людей, вона збирала людей з якоїсь великої сірої маси в справді громаду, яка справді об’єднувалась цією молитвою, що було дуже важливо в момент помаранчевої революції, коли люди не знали, що відбувається. По-перше. Вони не знали, що відбувається в тих кулуарах. Вони справді вірили, що їх молитва допоможе мирно перейти цей процес домовленостей і мирно пройти цей процес виборів, передачі влади. Я думаю, що ця молитва так само підносила цей дух, щоб вони не вступалися з цього Майдану. Бо якби ми просто стояли і гримали в барабани – це одне, це викликає агресивність. Молитва спрямовує цю агресивність в позитивне русло. Я знаю, що були присутні не лише греко-католицькі священики, але й православні, які так само молилися. Я знаю, були і у Володимирському соборі такі всенощні. Це дуже важливо, тому ми мали мирну революцію. Тому не було кровопролиття, тому що люди, як-то кажуть стримання. І те, що там були священики. І навіть те, що ходили представники “синього табору” Януковича вони йшли з хрестами. То, як кажуть американці, було трохи патетично, трохи смішно. Але, може, це їх також стримувало від якоїсь агресивності.

Василь Зілгалов

Перериваючи матеріал Галини Терещук, скажемо, що одні сьогодні підкреслюють, що річниця Майдану є розчаровуючою. Інші, їх, може, і меншість, вважають, що у вірі не може бути розчарувань, а насамперед боротьба за втілення її ідеалів. Втім послухайте звершення матеріалу Галини Терещук зі Львова.

Галина Терещук

Коли народжується маленька дитина, батьки починають ще більше молитися за її здоров’я. З кожним роком дитина росте, змінюється її характер, світосприйняття, з’являються клопоти і проблеми. А батьки ще більше моляться за мудрість своєї великої дитини, а батьки ще більше моляться за розвиток і мудрість своєї великої дитини. Так і українці мають молитися за свою державу, а, головне, самі громадяни України повинні змінити свою ментальність – переконана Віра Бий.

Віра Бий

Перед нами ве6личезний шмат роботи, ми не маємо права собі дозволити нарікати зараз, бо ми ніколи такого не мали. Те. Що ми маємо зараз – один великий потенціал. Можливо, він дуже хаотичний, тому за них треба молиться, щоб вони навчились мудрості. У нас професійних політиків майже немає. Вони дуже добре дивляться за своїм іміджем, як вони виглядають, але робити якісь професійні політичні кроки, на жаль, не можуть. Вони вміють гарно говорити і займаються популізмом. Тому за них треба молиться, щоб вони навчились якоїсь мудрості.

Галина Терещук

Аби політикиснавчилися мудрості і громадяни зробили правильний вибір уже на майбутніх парламентських виборах, сьогодні закликає до молитви своїх вірних греко-католицька церква. Щотижня будуть відправлятися богослужіння за українську державу, щоб у ній панував закон, за те, щоб службовці служили закону, а не власним кишеням, за піднесення морального рівня українців. Адже за словами кардинала Любомира “християнам не прийнятно зневірюватись і опускати руки”. Потрібно відстоювати правду і справедливість, вірити і надіятися, але кожна людина повинна почати з себе, стати відповідальною за свої вчинки. Галина Терещук, радіо “Свобода”. Львів.

Василь Зілгалов

Головний рабин України Яків Дов Блайх назвав Помаранчевий Майдан не революцією, а закономірною еволюцією. І вважає, що всі релігійні конфесії, які зібралися на Майдані зробили велику справу. Втім послухайте розмову мого колеги з Києва Віталія Пономарьова з Яковом Дов Блайхом – головним рабином України.

Віталій Пономарьов

Ребе, скажіть, будь ласка, цей спільний молебень, яким починався кожен день Помаранчевої революції – з точки зору будь-якої конфесії, яким був його сенс?

Яків Дов Блайх

Я вам скажу, як це планували – сенс того, щоб піднятись вище того, що робиться в політичній галузі, що Україна – це єдина держава, люди, які тут живуть, - єдина нація. Все таки всі громадячни. Які живуть на Україні бажають, щоб вона процвітала, щоб була гарна країна. У політичних діячів в той час був дуже великий розкол. Коли планували це, мені здається, що треба було запросити туди всіх представників релігійних конфесій і всіх представників політичних партій., щоб показати, що, може, у нас є різниці у поглядах, але це не буде молебень за депутата чи за партію, а молебень за Україну. Мені здається, що так не получилось, не було представників Московського патріархату і т.д. Тому я відіслав туди своє вітання, що я піддержую цю так називаєму революцію. Тому що це було не революція, а еволюція, що ми підтримуємо ці події, щоб була незалежна і настоящая свобода на Україні.

Віталій Пономарьов

У молитвах на сцені Майдану брали участь, серед представників різних конфесій, і римо-католики. Послухайте розмову, яку мій колега Тарас Марусик записав з ректором Ворзельської римо-католицької духовної семінарії, єпископом Віталієм Скомаровським. Тарас Марусик, радіо “Свобода”, Київ.

Василь Зілгалов

Перериваючи на хвилину розмову з рабином Блайхом, хочу нагадати, що у дні Помаранчевої революції столична синагога імені Бродського допомагала учасникам революції день і ніч – одягом, харчами, теплом. І слухайте завершення розмови з Яковом Дов Блайхом, яку провів Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

А як ви гадаєте, чи справді це мало якийсь вплив у країні посткомуністичній, де не дуже велика кількість населення.

Яків Дов Блайх

Тут є і позитивний бік, і негативний – це мій погляд на стан, який ми маємо зараз в Україні. Є слід того, що тут був комунізм 70 років – вони унічтожили інфраструктуру, релігійне життя. А зараз ми будуємо нову Україну. Якби нам треба було давати звіт про те, що ми зробили за ці 14 років по галузям, і так і треба, щоб було, - ми би мали багато відповідей на це питання. І якщо питання по релігійне життя, то Україна дуже гарно будує, не будувала, а будує. Бо ніколи ми не можемо сказати про релігійне життя, що ми закінчили будувати. Це буде будуватися все життя. А те. Що ми бачили в часи Помаранчевої революції – це з двох боків. З одного , що релігійні діячі, які треб, щоб працювали на Україні, щоб мали свободу совісті, які вони не мали 70 років, вдруг втручаються в політіческий режим. Це було не завжди зі своєї волі. І це було з обох сторін. Мій погляд на релігію. Що релігія завжди вища, ніж політика. Не мається на увазі, що релігійний діяч не має права участвовать в політичне життя. Він, як людина, як громадянин, навіть має обязанность це зробити. Ми бачили, що релігія не найшла своє правильне місце на цій революції. Тому було багато релігійних діячів, які виступали.

Василь Зілгалов

Це була розмова з головним рабином України Яковом Дов Блайхом, яку провів у Києві Віталій Пономарьов.

Мій колега Микола Закалюжний розпитував перехожих на вулицях Києва про те, що вони думають про річницю Помаранчевої революції.

Микола Закалюжний

Чи сприяли церкви мирному перебігу революції?

Не сприяли. Я бачила, як тут йшли хресні ходи з синіми прапорцями за Януковича. Я вважаю, що церква має бути поза політикою.

Стосовно УПЦ МП, вона явно тут проявила позицію не державницьку. Вони по-різному виявляли свою підтримку Віктора Януковича. Я думаю, що церква має бути поза політикою. Найбільше мені сподобалась позиція УПЦ КП і УГКЦ - звернення митрополита Філарета і Любомира Гузара до українського народу стосовно примирення. У них більш була поміркована і виважена позиція.

Релігія, як не дивно, відіграла дуже руйнівну роль. Я маю на увазі Московський патріархат: кожен день ті хресні ходи з оспівуваннями і хоругвами певної партії – це виглядало моторошно. На щастя, не одна конфесія у нас визначає політику. Всі інші конфесії показали себе об’єднуюче. Тому, що вони могли стати на одну сцену поряд, спільно змовити “Отче наш” – я вважаю, що це було надзвичайно позитивно для всіх, хто стояв на майдані.

Я думаю, що не треба зараз говорити про Російську православну церкву. Всім зрозуміла її роль – деструктивна роль . Вона показала себе не з кращого боку. Всі ці хресні ходи і агітації в церквах – демонстрація лівих сил, а позаду йде священик. Всі вони були страшенно гонимі. А тепер вони підтримують повернення назад чи що, комунізму чи до Росії. У них взагалі не має своєї позиції, але все це оплачується .

Так вони активно впливають, формують думку народа. Народ їм довіряє, вірить у Бога. Але деякі церкви втручалися і формували думку народу.

Швидше за все так, бо в Помаранчевій революції був дуже дух великий, духовність саме. І, може, це – вплив церкви, а може, це така ментальність людей. І саме завдяки цьому вийшла така революція – мирна.

Василь Зілгалов

Ігумен Євстратій з УПЦ КП взагалі вважає, що церква не має втручатись в політику. Але події майдану. То на його думку були особливі церкви. І він роздумує про роль церков у цих подіях. Послухайте, втім, самого ігумена Євстратія.

Ігумен Євстратій

Протягом виборчої кампанії Київський патріархат закликав, в першу чергу, до молитви про справедливі вибори Президента України, щоб обраним був дійсно той, кого хочуть виборці, кого хоче український народ бачити Президентом. І з цього приводу ми – і сама церква, і спільно із іншими конфесіями воювали. А коли ми побачили, що вибори сфальсифіковані, то спільно звернулися – патріарх Філарет, кардинал Любомир Гузар, заступник голови конференції римо-католицьких єпископів, голова церкви п’ятидесятників Михайло Пуночко, Української християнської Євангельської церкви Леонід Падун і єпископ лютеранської церкви В’ячеслав Горпинчук із зверненням, щоб люди відстоювали правду, щоб були справжні, а не сфальсифіковані результати волевиявлення українського народу. І оголосили, що церква, яка і в радостях і в випробуваннях завжди з українським народом, також є з українським народом. Багато наших віруючих стояли на майдані і в день, і в ночі і брали активну участь у подіях, які відбувалися у ці дні і в Києві, і в інших містах України. Ми спільно з іншими конфесіями щоранку проводили перед початком мітингу молитву і закликали людей до миру, до витримки, до того, щоб відстоювали правду, щоб були впевнені, що правда переможе. І коли вже було зрозуміло, що революція перемогла, після рішення Верховного суду про пере голосування 2-го грудня відбулася така подячна молитовна акція, коли керівники християнських конфесій разом із Віктором Ющенком на майдані незалежності звершили молитви і закликали Боже благословення на український народ. І таким чином ми долучилися до всіх цих події, які відбувалися і протягом виборчої кампанії і в час Помаранчевої революції.

Василь Зілгалов

Нагадаю, що у програмі “Споконвіку було слово” ділиться своїми думками про роль церков ігумен Євсратій з УПЦ КП. Він завершує свої роздуми.

Ігумен Євстратій

Наша церква вважає. Що це була не просто якась політична подія, одна з багатьох інших, а вияв боротьби добри із злом. І те, що Помаранчева революція перемогла яскраво показало те, що любов, правда, мир, бажання справедливості завжди перемагає злі і ворожі сили. Тому для нас це подія, яка відзначила справжнє духовне народження українського народу. Ми намагалися це зробити для того, щоб події , які відбувалися в Києві і інших містах України пройшли мирно, без якихось масових заворушень, без кровопролиття, але щоб спрва і справедливість перемогли. Представники всіх конфесій були на майдані, але вище керівництво не всіх конфесій, - підтримували прагнення українського народу до справедливого вибору. І можна було бачити, як УПЦ МП була втягнута у передвиборчу кампанію на боці проросійського кандидата. І проводила агітацію проти нинішнього Президента. Звучали такі виступи, що Ющенко –це Антихристи, це син Сатани. Проводилися відповідні хресні ходи, де носилися ікони разом з портретом кандидата, прапори були поруч із хоругвами. І все це дуже негативно відбилось на ставленні громадян до цієї конфесії. І я знаю багато випадків того, що віруючі. Які належали до цієї церкви після всіх цих випадків перестали ходити до храмів цієї церкви, а стали ходити до храмів київського патріархату. Але ми сподіваємось, що віруючі, духовенство, ієрархи зможуть зробити висновки із того, що відбулося, все таки у наступаючих депутатських виборів будуть не втручатися у політику, не агітувати за кандидатів, які мають проросійську позицію. А будуть відстоювати інтереси українського народу.

Василь Зілгалов

я ще раз нагадаю, що те, що діялось на Майдані минулорік називають по-різному. У молитвах на сцені Майдану брали участь, серед представників різних конфесій, і римо-католики. Послухайте розмову, яку мій колега Тарас Марусик записав з ректором Ворзельської римо-католицької духовної семінарії, єпископом Віталієм Скомаровським.

Тарас Марусик

Рік тому на Майдані, коли зростала напруга і здавалося, що може бути силовий варіант вирішення питання між народом і тодішньою владою, на сцені Майдану з’явилися представники різних конфесій і молилися за мир і злагоду. Чи це на вашу думку вплинуло на переведення енергії у мирне русло?

Віталій Скомаровський

На жаль, я не був на Майдані минулого року – був у відрядженні в ті дні, але наскільки я знаю атмосфера була дуже мирною. І ясно, що присутність церкви також вплинула в доброму руслі. Церква показала, що вона солідарна з народом, який виступив проти грубого впливу, проти несправедливості. В цьому є позитивний вплив церкви. Церква показала, що вона не відокремлена від народу, але є разом з ним?

Тарас Марусик

Тобто церква не відокремлена від народу, але відокремлена від держави?

Віталій Скомаровський


Так, по закону – відокремлена від держави.

Тарас Марусик

Рік тому багато хто казав, що під час стояння на майдані над ним панувала духовна аура. Ви вжили вираз “добра атмосфера”, але говорили про ауру. Як церква дивиться на такі слова, як аура?

Віталій Скомаровський

Це поняття по-різному можна окреслювати. Церва вважає, що бог спів діє з людиною у різних добрих справах. Думаю, що це піднесення народу, який вимагав добра спіткала Божа ласка.

Тарас Марусик

Тоді на майдані відбувався до певної міри міжцерковний діалог. Та були присутні багато конфесій. Чи був він продовжений після цього, чи це сприяло продовженню? Чи просто закінчилася ця дивовижна атмосфера і потім все повернулося до тієї рутини, яка була напередодні революції.

Віталій Скомаровський

Цей діалог ніколи не закінчується і це не був початок діалогу. Тому що церкви мали цей діалог до цих подій і він продовжується до сих пір. Між церквами на Україні дуже добрі відношення.

Тарас Марусик

Через рік після майдану спостерігається розчарування людей. І за останніми соціологічними даними воно ще більше поглиблюється. Чи може церква вплинути на ці процеси?

Віталій Скомаровський

Церква намагається завжди говорити правду. Від правди не можна розчаруватися. Розчаруватися можна від якихось ілюзій. Але і в такому сенсі розчарування не є чимось поганим, це просто очищення від ілюзорних уявлень. Погано, коли розчарування приводить до розпачу, коли людина втрачає надію. Церква ніколи не скриває від людини правду, що життя на землі - це не життя з фільмів. Церква просто стверджує, що бог своєю любов’ю готовий прийти людині на допомогу, дає людині надію на світле майбутнє, яке починається сьогодні з нашої праці, з нашої заангажованості, з нашої надії теж.

Тарас Марусик

Дякую вам. Це був ректор Ворзельської римо-католицької духовної семінарії єпископ Віталій Скомаровський. Розмовляв з ним Тарас Марусик. Радіо “Свобода”, Київ.

Василь Зілгалов

На цьому ми завершуємо програму “Споконвіку було Слово” на хвилях української редакції радіо “Свобода”.

Нагадаю, що автор програми і укладач її Василь Зілгалов, допомагав мені у празькій студії за режисерським пультом Ян Рамбоусек.

І перш ніж попрощатися з вами, шановні слухачі, хочу підвести своєрідний підсумок ролі церков у цих подіях, нагадати слова з Нагірної проповіді Ісуса Хреста: “ Коли побачив народ, зійшов на гору. І коли Він сів підійшли до Нього Його учні. І Він, відкривши уста, почав навчати їх: Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні лагідні, бо землю успадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоно зробити? Ні на що не придатна вона більше, хіба викинути геть, щоб топтали люди, - так сказав Ісус на землі.

Може це стосується уроків Майдану, у його річницю є над чим подумати.

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG