Прага, 18 листопада 2005 року.
Аудіозапис програми:
Мар’яна Драч
В ефірі “Європейська Свобода” і з вами я, Мар`яна Драч.
- Рік після Помаранчевої революції. Чи зблизилися Україна з об''єднаною Європою?
- Чому в Помаранчевої влади виникли проблеми. На запитання радіо "Свобода" відповідатиме мільярдер і філантроп Джордж Сорос.
- Польські лікарі і медсестри виїжджають на заробітки далі на Захід, а українські медики отримали новий шанс працювати в Польщі.
Багато французів вперше відкрили для себе Україну під час Помаранчевої революції. Ба більше. В Парижі навіть з`явилася мода на українське. Всесвітньовідомий французький модельєр Жан-Поль Ґотьє використав українські мотиви в своїй осінньо-зимовій колекції. Що ж змінилося через рік?
Франція – впливова держава Європейського Союзу і там двічі за час свого президентства побував Віктор Ющенко. В середу він бачився з президентом Франції і ось як підсумував переговори з Жаком Шираком.
Віктор Ющенко
Ми обговорили власне реалізацію тієї дорожньої карти, предметом домовленостей якої ми досягли у нашій першій зустрічі. Я хотів би сказати, що три дні назад міністрами закордонних справ Франції і України ця дорожня карта підписана і сьогодні можна сказати, що ми поставили крапку в нашій візії реалізації цього плану в середньостроковій перспективі.
Мар’яна Драч
А ще Ющенко запрошував в Україну французьких інвесторів, передовсім в енергетику. Президент Франції говорив, що у двох держав великий потенціал для співпраці.
До візиту українського лідара з''явилися матеріали у провідних французьких мас-медіа.
Ось що, зокрема, написав щоденник “Фігаро”: “Україна, що хоче звільнитися з-під опіки Росії в постачанні енергоносіїв, без надії шукає підтримки в ЄС. Але після французького «Ні!» Європейській конституції, Євросоюзові дуже важко зібрати сили для України, яку далі сприймають як придаток Росії.
Помаранчева революція зробила внесок у зміну такого сприйняття. Але розпад помаранчевої коаліції в вересні знову затьмарив образ України.
Мар’яна Драч
А більше про відгуки французів нам розповість голова Об''єднання українців Франції, професор Сорбонського університету Володимир Косик.
Володимир Косик
Зараз багато спокійніше думають про Україну, бо є проблеми інвестицій. Закон є такий, що інвестиції не є дуже забезпечені. Я думаю, що це утруднює загальний погляд бізнесменів.
Констатується так само, і в персі, що багато з тих змін, які заповідалися незреалізовані ще. І що у цій справі перешкоджає передвиборча кампанія, бо кожен тепер пробує більше зробити для себе. Але на загал Франція з симпатією ставиться до України, набагато краще як перед революцією. І Франція, мабуть, поможе Україні реалізувати її вступ до деяких міжнародних установ, як, наприклад, торговельні і інші.
Так що я думаю, що початок є дуже добрий, але тепер всі чекають на висліди виборів.
Мар’яна Драч
Французи ставляться до України значно краще, ніж рік тому. Втім, на думку паризької журналістки Алли Лазарєвої, нинішній керманич Франції Жак Ширак й далі обережно ставиться до України. Тут Алла Лазарєва пригадала минулорічні події.
Алла Лазарєва
Якщо казати про Ширака, то він дуже багато часу не хотів реагувати на порушення другого туру. Були тут демонстрації української громади майже щотижня, було багато звернень, щоби він засудив ці фальсифікації, і він цього не робив.
Натомість по газетах, принаймні я знаю одну таку загальнонаціональну газету, я думаю, що це стосувалося і інших, ходив один його радник, де він казав, що не треба аж надто підтримувати Україну, щоб не дратувати Росію. Дослівно так.
Різниця від “темників” полягає в тому, що журналісти його послухали, але зробили по-своєму і нічого з цього не сталося, тобто не мало для них якихось наслідків чи для газети. Але, принаймні, такі побажання висловлювалися. Це було під час революції.
Тепер, я знаю, що на саміті в лютому у НАТО, куди був запрошений Ющенко, Ширак все зробив, щоби не підійти і не привітатися, і не потиснути йому руки. А коли Ющенко виступав, то він вийшов, і коли українські дипломати намагалися з’ясувати, чому так сталося, то він казав, що йому хтось терміново подзвонив по урядовому телефону, що він зовсім не спеціально виходив, а просто так випадково співпало.
Це важко перевірити, але питання у тому, що після зустрічі Шредера, Ширака і Путіна на початку весни Ширак якось ніби потеплішав до України, тобто він, напевне, справді не хотів дратувати Росію. Він тільки тоді дав дату першого візиту Ющенка до Парижа.
Я сказала б, щоб не казали французькі дипломати, все-таки Франція й досі досить уважно оглядається на Росію (слово незрозуміле) щодо України.
Мар’яна Драч
Рік тому мільярдера і філантропа Джорджа Сороса деякі українські політики звинувачували у втручанні у внутрішні справи України. Мовляв, він давав гроші на Помаранчевий Майдан.
Сорос, зі свого боку, ніколи не приховував, що дає кошти на розвиток відкритого суспільства в Україні. А нещодавно він оголосив нову ініціативу. Джорж Сорос вирішив профінансувати боротьбу з корупцією в Україні, судову реформу і підтримку європейської інтеграції.
Я зустрілася з Джорджем Соросом у кулуарах Мадридського клубу. Це об`єднання колишніх керівників держав та експертів, які днями зібралися в Празі, щоб обговорити стан демократії на пострадянських теренах.
А перше запитання було таким: “Чому Джордж Сорос вірить у те, що його гроші, 5 мільйонів доларів на рік, цього разу допоможуть Україні провести необхідні реформи?
Перед мікрофоном “Свободи” Джордж Сорос.
Джордж Сорос
Мої гроші можуть мало що змінити. Це українці самі мусять докласти до цього великі зусилля. Я вірю у фонд "Відродження," бо він має необхідні інтелектуальні можливості, щоб допомогти Україні.
Але погляньмо на те, що відбувається в Україні. Революція не створює демократії. Вона тільки відкриває шлях для демократичного розвитку. І чого бракує Україні, так це належної судової системи і верховенства права. Цього не можна створити за день. І саме тут Помаранчева революція наштовхнулася на труднощі. Нова влада хотіла виправити деякі несправедливості, скоєні режимом Кучми, але не могла покладатися на суди, бо суди корумповані. І вони використовували невиправдані методи, щоб виправити помилки старої влади, і це проблема з якою зіштовхнулася Помаранчева революція.
Мар’яна Драч
Через майже рік після революції невирішеними залишаються багато гучних справ – це і вбивство Ґонгадзе, і отруєння Ющенка, розколовся сам владний табір. Що, на Вашу думку, революція дала Україні, а що не змогла?
Джордж Сорос
Ви не згадали ще одного питання, яке, на мою думку, дуже важливе - це реприватизація. Якщо не розробити чіткого і прозорого процесу, то виникає проблема з правами власності. Якщо власники не відчувають себе в безпеці, то не хочуть інвестувати. Це проблема, яка постала перед Україною: як вирішити ці питання і запевнити, щоб у тих випадках, які не потрібно переглядати, щоб власники почували себе у безпеці.
Мар’яна Драч
Якраз уряд Юлії Тимошенко найбільше критикували на Заході за непомірні апетити щодо реприватизації. А Ваш український колега, Григорій Немиря, був її радником. Чому він не доніс цієї стурбованості до Тимошенко?
Джордж Сорос
Я певен, що він доніс це послання. Але в неї не було судової гілки влади, на яку можна було покластися. І це було, як я гадаю, джерелом непорозумінь і конфліктів.
Мар’яна Драч
Ваш фонд в Україні "Відродження" також займається євроінтеграцією. Були великі очікування, але за останній рік мало що зрушилося у відносинах Києва і Брюсселя. Як Ви гадаєте чому: через неготовність Європейського Союзу, чи через брак чіткої європейської стратегії з боку українського керівництва?
Джордж Сорос
Гадаю, що Україна хоче наблизитися до Європи і Європа в принципі це сприймає. Але Європейський Союз зараз не може ухвалювати політичні рішення, він у кризовій ситуації в тому розумінні, що на нього впливає нинішній політичний момент, і він не може ухвалювати нові важливі рішення.
Але гадаю, що прогрес є. Європейський Союз нарешті дав згоду проводити переговори про спрощення візового режиму, що буде дуже важливо для України. Також від 1-го грудня Європейський Союз посилає митників наглядати над кордоном між Молдовою і Україною в районі Придністров''я, і це важливо.
Мар’яна Драч
Отже, Джордж Сорос помітив поступ у відносинах України і Європейського Союзу. А що думають про це пересічні кияни? Чи наблизилася Україна до об`єднаної Європи після Помаранчевої революції? Слово перехожим на вулицях Києва.
Респондент
Я гадаю, що поки що ні. Якщо і наблизилася, то теоретично, а практичних кроків поки що немає. І європейська спільнота обіцяє, і наш уряд обіцяє все, народ хоче, але, мабуть, ще не зібрали свої практичні сили, не відчули їх, що держава є держава, народ є народ, і що треба щось робити для того, щоб це сталося.
Респондент
Думаю, що наблизилися. Я не вважаю, що це після Помаранчевої революції, а це після незалежності. Ми можемо виїхати куди хочемо, поїхати у гості.
Респондент
Я думаю, що не дуже, тому що те, що робиться, воно не до дуже путнього нас наближає. Все: і економіка, і політика, і ставлення до народу влади.
Респондент
Мабуть, що трішечки. Дуже багато в першу чергу треба зробити політикам.
Респондент
Наблизилася. Люди стали більш сильнішими, суспільство більш розвинулося. Зокрема, це видно, як розвивається преса, свобода слова.
Респондент
Я вважаю, що Україна не зробила жодного кроку. Різні політичні домовленості – це лише замилювання очей для простих людей. Нічого це не значить. Україні ще не місце в ЄС.
Респондент
Наблизилася, але ще не досить, аби стати членом ЄС. Рівень культури занизький. Можливо свідомість людей трохи змінилася в цьому напрямку, українці стали відчувати себе не лише українцями, а й європейцями.
Мар’яна Драч
Ще до того, як Польща приєдналася до ЄС такі держави, як Німеччина і Франція побоювалися прибуття хвилі малокваліфікованих робітників зі Сходу: прибиральниць, сантехніків, будівельників.
Життя показало дещо інше: в Західну Європу, шукаючи нових перспектив, вирушили з Польщі лікарі, менеджери, архітектори, фахівці в галузі інформатики. Через це у самій Польщі забракло кваліфікованих кадрів, передовсім, медиків. І поляки запрошують на роботу іноземців, в першу чергу українців. Більше про це знає кореспондентка РС у Польщі Ева Поштар.
Ева Поштар
Дедалі більше польських медиків готові їхати працювати закордон. За даними міністерства охорони здоров’я Польщі, про це заявило близько 2-3 відсотків польських лікарів. Вирішальним аргументом є заробітна плата. Лікар анестезіолог в Польщі може заробити в середньому 350 євро. У Великобританії цей же лікар буде мати в перерахунку від шести до 15 000 євро.
Дефіцит кваліфікованих кадрів в лікарнях найшвидше став помітний у південно-західній Польщі, поблизу кордону з Німеччиною. В лікарнях Опольського воєводства директори уже зіштовхнулися з цією проблемою. Останнім часом у Західну Європу за роботою виїхало 6 медиків з лікарні в Нисі, що неподалік Ополя. Через це директор лікарні Норберт Крайчи самотужки шукає лікарів в Україні.
Норберт Крайчи
Є уже лікарі, які відгукнулися на наш заклик. Це двоє лікарів зі Львова, які спеціалізуються на неврології і радіології. Одинокою проблемою сьогодні є те, щоби вони сюди приїхали і підписали договір. Можу тепер прийняти на роботу навіть 3 хірургів. Даємо їм платню 500 євро "на руку".
Ева Поштар
Є в попит у Польщі і на молодший медичний персонал з-за кордону .
Анатоль Майхер, директор районного Управління медичної опіки (ZOZ) в Кендзєжині Козлю, кілька місяців тому поїхав в Україну шукати 50 медсестер.
Анатоль Майхер
Ми розмовляли з представниками влади й окремими особами, йдеться про медсестер з України. Конкретно зі Львова. Однак адміністративні процедури часто тривають місяцями і навіть роками. Водночас ми отримали пропозицію співпраці від адвокатської контори, яка займається пошуками таких осіб.
Ева Поштар
Для директорів польських лікарень основною проблемою є забезпечення спеціалістів з України житлом. В цьому вони очікують на підтримку місцевої влади. Адже українські працівники перед тим, як їхати в Польщу, хотіли б мати гарантовані якнайнижчі витрати на проживання. Так, наприклад, зараз медсестра з України може отримувати в Польщі 220 євро на місяць, а третину з цієї суми має платити за помешкання.
Мар’яна Драч
Очевидно, що ряди польських медиків поповнюють медики із Західної України, більшість з яких розуміють і розмовляють польською. Як така трудова міграція впливає на український ринок праці?
Є тут і зворотній бік медалі: як це позначається на якості медичних послуг, що отримують пересічні українці? Цю тему досліджувала львівська кореспондентка радіо “Свобода” Галина Терещук.
Галина Терещук
Нині на Львівщині на одне місце медичної сестри претендує 31 особа. У лікувальних закладах Львова на одній ставці лікаря працюють 4 фахівці.
Хірург Ігор Герич, начальник обласного управління охорони здоров’я, переконаний, що більшість львівських медиків, особливо середній персонал, при найпершій можливості поїдуть працювати у Польщу.
Ігор Герич
На превеликий жаль, ми жили і донині живемо у досить замкненому суспільстві, обмеженому пропискою, обмеженою прив’язкою до тих чи інших ставок. Ми маємо перенасичення ринку, особливо на Львівщині, кількістю медичних працівників. Ми маємо проблему з влаштуванням молоді, тобто Україна перепродукує лікарів, які мають дуже добрий теоретичний рівень, які мають добрі руки, добрі голови. Набагато кращі попри відмінність освітніх систем, ніж на Заході, і вони соціально запотребувані світом. І це найголовніша історія.
На превеликий жаль, ми не можемо створити умов тут з повним працевлаштуванням, з адекватними умовами праці.
Галина Терещук
За останні 10 років із Львівської дитячої клінічної лікарні, в якій працювати вважається престижно, саме у Польщу виїхали 4 висококваліфіковані лікарі, кандидати наук. Нині вони провідні спеціалісти у сусідній державі.
Дмитро Квіт, головний лікар шпиталю, зауважив, що виїдуть медичні працівники найбільш працездатного віку, 30-50 років, натомість молоді, недосвідчені працівники і пенсійного віку залишатимуться в України. Це, за словами пана Квіта, відбудеться так зване вимивання мізків з України. Але цей процес невідворотній, каже лікар:
Дмитро Квіт
Цей процес не буде таким простим, я думаю, для людей, які бажають сюди поїхати, оскільки, як ви знаєте, після реформи охорони здоров’я в Польщі кожен медичний заклад є самостійним об’єктом, якщо в нашому понятті господарювання, тобто він буде оголошувати конкурси. Зрозуміло, що це економічний механізм запрацює, так само, як і чому зараз у Польщі виникла ця проблема, тому що їхні виїхали західніше.
Галина Терещук
На думку Дмитра Квіта, уже невдовзі Україна відчуває потребу у кваліфікованих медичних працівниках, передусім у віддалених районах.
До слова, у багатьох селах та містечках Західної України уже бракує кваліфікованих медсестер та лікарів, які через мізерні зарплати не хочуть працювати у бідній, віддаленій від обласного центру, місцевості.
Пані Олена мешкає у селі неподалік шахтарського містечка Соснівка.
Пані Олена
За 15 км треба до Соснівки їхати. Нікого тут немає. Хіба ж так можна робити?
Галина Терещук
“За рівнем освіти медичні працівники з України не поступатимуться польським колегам,” - кажуть львівські фахівці з медицини. Однак їм доведеться вивчити медичне обладнання, якого в більшості українських шпиталях немає, звикнути до європейських вимог у роботі.
За словами дитячого лікаря Дмитра Квіта, було б прекрасно якби з часом в Україні поліпшилась ситуація в медицині і люди, які попрацювали закордоном, набули там досвід повертались в Україну. Однак, на думку пана Квіта, передусім потрібно змінити систему фінансування медичної галузі в Україні.
Мар’яна Драч
Далі про українську освіту в Європі. сьогодні мова йтиме про Іспанію., де, за неофіційними підрахунками, працює 300 тисяч українських заробітчан. Ті. Які там перебувають легально, можуть скористатися міжнародним законом про об’єднання родин. А де родина, там і діти, і рано чи пізно виникає питання: “Як навчити дитину рідної мови, історії, культури?”
Про те, як цю проблему намагаються вирішити українські емігранти в Іспанії матеріал Людмили Литовченко.
Звучить пісня
“Україно, добра, мила, Україно, ти красива, Україно, будь весела, Тепла, лагідна й щаслива...”
Людмила Литовченко
Напевне, саме такими словами згадують Україну діти емігрантів-заробітчан в Греції й Італії, Португалії й Іспанії. Згадуватимуть до пори - до часу, якщо їхню пам’ять не підсилить казка з татових вуст, мамина пісня чи прочитана книжка.
В Мурсії, автономній області Іспанії, до недавніх пір нараховували 600 дітей. Більшість з них відвідує іспанську школу, тобто більшу частину дня перебуває в чужомовному середовищі.
Жінка
Ми, батьки, б’ємо на сполох, тому що діти забувають рідну мову. Якщо у сім’ях вони ще говорять, то, скажімо, писати, вивчати літературу, вірші діти вже не можуть. Між собою спілкуються на іспанській мові.
Людмила Литовченко
Три роки тому з ініціативи членів української громади Мурсії, батьків та місцевого священика української греко-католицької церкви було відкрито недільну українську школу, яку на перших порах відвідувало 9 учнів. Зараз вже 60 дітей в трьох вікових групах: від 6 до 8 років, від 9 до 12 років та від 13 до 16 років вивчають українську мову, літературу, культуру, історію.
Як розповідає голова асоціації українців автономної області Мурсія Лариса Пономаренко, проблем мають аж забагато. Це і підручники, і програми, і оплата вчителів, які тримають школу виключно на власному ентузіазмі.
Я запитала: “Чи зверталися за допомогою?” Лариса Пономаренко відповідає:
Лариса Пономаренко
Наразі єдину підтримку, яку ми отримали від України, - це лист про те, на якому сайті знаходяться програми для загальноосвітніх шкіл України.
Людмила Литовченко
Іспанський уряд виявляє більшу прихильність до української громади та все ж вирішити елементарні проблеми буває досить складно.
Лариса Пономаренко
Зверталися в міністерство освіти Іспанії нашого автономного округу. Виходить замкнуте коло, тому що в Україні є така кафедра українознавства при КНУ ім. Тараса Шевченка, так ось, вони пропонують, аби ми легалізували свою школу на рівні Іспанії, і вони допоможуть програмами і підручниками. Іспанська сторона говорить, що для того, аби легалізувати, то треба, аби у наших вчителів були дипломи, а дипломи наших вчителів не є дійсними на території Іспанії.
Людмила Литовченко
В посольстві України в Іспанії мені відповіли, що над проблемою легалізації дипломів про українську освіту ще й не починали працювати.
Ганна Гальченко
Ми маємо підписати угоду з іспанською стороною щодо взаємного визнання дипломів. Це має бути ініціатива або нашого Міносвіти, або міносвіти Іспанії. На жаль, поки що така угода не опрацьовується.
Людмила Литовченко
Це була третій секретар посольства України в Іспанії Ганна Гальченко.
І ще на одному слід наголосити: в Іспанії росте нове покоління іспанців. Ïх бавлять українські няньки, співають їм українські колискові пісні, за браком іспанської мови розповідають їм українські казки. Вже багато іспанців хочуть, щоб їхні діти вивчали українську мову... І тут також в пригоді могли б стати українська школа.
Мар’яна Драч
А півстоліття тому іспанці також масово виїжджали зі своєї держави. Доля іспанської еміграції подібна на українську і про це у наступній “Європейській Свободі”.
Сьогодні з вами була Мар’яна Драч.
Аудіозапис програми:
Мар’яна Драч
В ефірі “Європейська Свобода” і з вами я, Мар`яна Драч.
- Рік після Помаранчевої революції. Чи зблизилися Україна з об''єднаною Європою?
- Чому в Помаранчевої влади виникли проблеми. На запитання радіо "Свобода" відповідатиме мільярдер і філантроп Джордж Сорос.
- Польські лікарі і медсестри виїжджають на заробітки далі на Захід, а українські медики отримали новий шанс працювати в Польщі.
Багато французів вперше відкрили для себе Україну під час Помаранчевої революції. Ба більше. В Парижі навіть з`явилася мода на українське. Всесвітньовідомий французький модельєр Жан-Поль Ґотьє використав українські мотиви в своїй осінньо-зимовій колекції. Що ж змінилося через рік?
Франція – впливова держава Європейського Союзу і там двічі за час свого президентства побував Віктор Ющенко. В середу він бачився з президентом Франції і ось як підсумував переговори з Жаком Шираком.
Віктор Ющенко
Ми обговорили власне реалізацію тієї дорожньої карти, предметом домовленостей якої ми досягли у нашій першій зустрічі. Я хотів би сказати, що три дні назад міністрами закордонних справ Франції і України ця дорожня карта підписана і сьогодні можна сказати, що ми поставили крапку в нашій візії реалізації цього плану в середньостроковій перспективі.
Мар’яна Драч
А ще Ющенко запрошував в Україну французьких інвесторів, передовсім в енергетику. Президент Франції говорив, що у двох держав великий потенціал для співпраці.
До візиту українського лідара з''явилися матеріали у провідних французьких мас-медіа.
Ось що, зокрема, написав щоденник “Фігаро”: “Україна, що хоче звільнитися з-під опіки Росії в постачанні енергоносіїв, без надії шукає підтримки в ЄС. Але після французького «Ні!» Європейській конституції, Євросоюзові дуже важко зібрати сили для України, яку далі сприймають як придаток Росії.
Помаранчева революція зробила внесок у зміну такого сприйняття. Але розпад помаранчевої коаліції в вересні знову затьмарив образ України.
Мар’яна Драч
А більше про відгуки французів нам розповість голова Об''єднання українців Франції, професор Сорбонського університету Володимир Косик.
Володимир Косик
Зараз багато спокійніше думають про Україну, бо є проблеми інвестицій. Закон є такий, що інвестиції не є дуже забезпечені. Я думаю, що це утруднює загальний погляд бізнесменів.
Констатується так само, і в персі, що багато з тих змін, які заповідалися незреалізовані ще. І що у цій справі перешкоджає передвиборча кампанія, бо кожен тепер пробує більше зробити для себе. Але на загал Франція з симпатією ставиться до України, набагато краще як перед революцією. І Франція, мабуть, поможе Україні реалізувати її вступ до деяких міжнародних установ, як, наприклад, торговельні і інші.
Так що я думаю, що початок є дуже добрий, але тепер всі чекають на висліди виборів.
Мар’яна Драч
Французи ставляться до України значно краще, ніж рік тому. Втім, на думку паризької журналістки Алли Лазарєвої, нинішній керманич Франції Жак Ширак й далі обережно ставиться до України. Тут Алла Лазарєва пригадала минулорічні події.
Алла Лазарєва
Якщо казати про Ширака, то він дуже багато часу не хотів реагувати на порушення другого туру. Були тут демонстрації української громади майже щотижня, було багато звернень, щоби він засудив ці фальсифікації, і він цього не робив.
Натомість по газетах, принаймні я знаю одну таку загальнонаціональну газету, я думаю, що це стосувалося і інших, ходив один його радник, де він казав, що не треба аж надто підтримувати Україну, щоб не дратувати Росію. Дослівно так.
Різниця від “темників” полягає в тому, що журналісти його послухали, але зробили по-своєму і нічого з цього не сталося, тобто не мало для них якихось наслідків чи для газети. Але, принаймні, такі побажання висловлювалися. Це було під час революції.
Тепер, я знаю, що на саміті в лютому у НАТО, куди був запрошений Ющенко, Ширак все зробив, щоби не підійти і не привітатися, і не потиснути йому руки. А коли Ющенко виступав, то він вийшов, і коли українські дипломати намагалися з’ясувати, чому так сталося, то він казав, що йому хтось терміново подзвонив по урядовому телефону, що він зовсім не спеціально виходив, а просто так випадково співпало.
Це важко перевірити, але питання у тому, що після зустрічі Шредера, Ширака і Путіна на початку весни Ширак якось ніби потеплішав до України, тобто він, напевне, справді не хотів дратувати Росію. Він тільки тоді дав дату першого візиту Ющенка до Парижа.
Я сказала б, щоб не казали французькі дипломати, все-таки Франція й досі досить уважно оглядається на Росію (слово незрозуміле) щодо України.
Мар’яна Драч
Рік тому мільярдера і філантропа Джорджа Сороса деякі українські політики звинувачували у втручанні у внутрішні справи України. Мовляв, він давав гроші на Помаранчевий Майдан.
Сорос, зі свого боку, ніколи не приховував, що дає кошти на розвиток відкритого суспільства в Україні. А нещодавно він оголосив нову ініціативу. Джорж Сорос вирішив профінансувати боротьбу з корупцією в Україні, судову реформу і підтримку європейської інтеграції.
Я зустрілася з Джорджем Соросом у кулуарах Мадридського клубу. Це об`єднання колишніх керівників держав та експертів, які днями зібралися в Празі, щоб обговорити стан демократії на пострадянських теренах.
А перше запитання було таким: “Чому Джордж Сорос вірить у те, що його гроші, 5 мільйонів доларів на рік, цього разу допоможуть Україні провести необхідні реформи?
Перед мікрофоном “Свободи” Джордж Сорос.
Джордж Сорос
Мої гроші можуть мало що змінити. Це українці самі мусять докласти до цього великі зусилля. Я вірю у фонд "Відродження," бо він має необхідні інтелектуальні можливості, щоб допомогти Україні.
Але погляньмо на те, що відбувається в Україні. Революція не створює демократії. Вона тільки відкриває шлях для демократичного розвитку. І чого бракує Україні, так це належної судової системи і верховенства права. Цього не можна створити за день. І саме тут Помаранчева революція наштовхнулася на труднощі. Нова влада хотіла виправити деякі несправедливості, скоєні режимом Кучми, але не могла покладатися на суди, бо суди корумповані. І вони використовували невиправдані методи, щоб виправити помилки старої влади, і це проблема з якою зіштовхнулася Помаранчева революція.
Мар’яна Драч
Через майже рік після революції невирішеними залишаються багато гучних справ – це і вбивство Ґонгадзе, і отруєння Ющенка, розколовся сам владний табір. Що, на Вашу думку, революція дала Україні, а що не змогла?
Джордж Сорос
Ви не згадали ще одного питання, яке, на мою думку, дуже важливе - це реприватизація. Якщо не розробити чіткого і прозорого процесу, то виникає проблема з правами власності. Якщо власники не відчувають себе в безпеці, то не хочуть інвестувати. Це проблема, яка постала перед Україною: як вирішити ці питання і запевнити, щоб у тих випадках, які не потрібно переглядати, щоб власники почували себе у безпеці.
Мар’яна Драч
Якраз уряд Юлії Тимошенко найбільше критикували на Заході за непомірні апетити щодо реприватизації. А Ваш український колега, Григорій Немиря, був її радником. Чому він не доніс цієї стурбованості до Тимошенко?
Джордж Сорос
Я певен, що він доніс це послання. Але в неї не було судової гілки влади, на яку можна було покластися. І це було, як я гадаю, джерелом непорозумінь і конфліктів.
Мар’яна Драч
Ваш фонд в Україні "Відродження" також займається євроінтеграцією. Були великі очікування, але за останній рік мало що зрушилося у відносинах Києва і Брюсселя. Як Ви гадаєте чому: через неготовність Європейського Союзу, чи через брак чіткої європейської стратегії з боку українського керівництва?
Джордж Сорос
Гадаю, що Україна хоче наблизитися до Європи і Європа в принципі це сприймає. Але Європейський Союз зараз не може ухвалювати політичні рішення, він у кризовій ситуації в тому розумінні, що на нього впливає нинішній політичний момент, і він не може ухвалювати нові важливі рішення.
Але гадаю, що прогрес є. Європейський Союз нарешті дав згоду проводити переговори про спрощення візового режиму, що буде дуже важливо для України. Також від 1-го грудня Європейський Союз посилає митників наглядати над кордоном між Молдовою і Україною в районі Придністров''я, і це важливо.
Мар’яна Драч
Отже, Джордж Сорос помітив поступ у відносинах України і Європейського Союзу. А що думають про це пересічні кияни? Чи наблизилася Україна до об`єднаної Європи після Помаранчевої революції? Слово перехожим на вулицях Києва.
Респондент
Я гадаю, що поки що ні. Якщо і наблизилася, то теоретично, а практичних кроків поки що немає. І європейська спільнота обіцяє, і наш уряд обіцяє все, народ хоче, але, мабуть, ще не зібрали свої практичні сили, не відчули їх, що держава є держава, народ є народ, і що треба щось робити для того, щоб це сталося.
Респондент
Думаю, що наблизилися. Я не вважаю, що це після Помаранчевої революції, а це після незалежності. Ми можемо виїхати куди хочемо, поїхати у гості.
Респондент
Я думаю, що не дуже, тому що те, що робиться, воно не до дуже путнього нас наближає. Все: і економіка, і політика, і ставлення до народу влади.
Респондент
Мабуть, що трішечки. Дуже багато в першу чергу треба зробити політикам.
Респондент
Наблизилася. Люди стали більш сильнішими, суспільство більш розвинулося. Зокрема, це видно, як розвивається преса, свобода слова.
Респондент
Я вважаю, що Україна не зробила жодного кроку. Різні політичні домовленості – це лише замилювання очей для простих людей. Нічого це не значить. Україні ще не місце в ЄС.
Респондент
Наблизилася, але ще не досить, аби стати членом ЄС. Рівень культури занизький. Можливо свідомість людей трохи змінилася в цьому напрямку, українці стали відчувати себе не лише українцями, а й європейцями.
Мар’яна Драч
Ще до того, як Польща приєдналася до ЄС такі держави, як Німеччина і Франція побоювалися прибуття хвилі малокваліфікованих робітників зі Сходу: прибиральниць, сантехніків, будівельників.
Життя показало дещо інше: в Західну Європу, шукаючи нових перспектив, вирушили з Польщі лікарі, менеджери, архітектори, фахівці в галузі інформатики. Через це у самій Польщі забракло кваліфікованих кадрів, передовсім, медиків. І поляки запрошують на роботу іноземців, в першу чергу українців. Більше про це знає кореспондентка РС у Польщі Ева Поштар.
Ева Поштар
Дедалі більше польських медиків готові їхати працювати закордон. За даними міністерства охорони здоров’я Польщі, про це заявило близько 2-3 відсотків польських лікарів. Вирішальним аргументом є заробітна плата. Лікар анестезіолог в Польщі може заробити в середньому 350 євро. У Великобританії цей же лікар буде мати в перерахунку від шести до 15 000 євро.
Дефіцит кваліфікованих кадрів в лікарнях найшвидше став помітний у південно-західній Польщі, поблизу кордону з Німеччиною. В лікарнях Опольського воєводства директори уже зіштовхнулися з цією проблемою. Останнім часом у Західну Європу за роботою виїхало 6 медиків з лікарні в Нисі, що неподалік Ополя. Через це директор лікарні Норберт Крайчи самотужки шукає лікарів в Україні.
Норберт Крайчи
Є уже лікарі, які відгукнулися на наш заклик. Це двоє лікарів зі Львова, які спеціалізуються на неврології і радіології. Одинокою проблемою сьогодні є те, щоби вони сюди приїхали і підписали договір. Можу тепер прийняти на роботу навіть 3 хірургів. Даємо їм платню 500 євро "на руку".
Ева Поштар
Є в попит у Польщі і на молодший медичний персонал з-за кордону .
Анатоль Майхер, директор районного Управління медичної опіки (ZOZ) в Кендзєжині Козлю, кілька місяців тому поїхав в Україну шукати 50 медсестер.
Анатоль Майхер
Ми розмовляли з представниками влади й окремими особами, йдеться про медсестер з України. Конкретно зі Львова. Однак адміністративні процедури часто тривають місяцями і навіть роками. Водночас ми отримали пропозицію співпраці від адвокатської контори, яка займається пошуками таких осіб.
Ева Поштар
Для директорів польських лікарень основною проблемою є забезпечення спеціалістів з України житлом. В цьому вони очікують на підтримку місцевої влади. Адже українські працівники перед тим, як їхати в Польщу, хотіли б мати гарантовані якнайнижчі витрати на проживання. Так, наприклад, зараз медсестра з України може отримувати в Польщі 220 євро на місяць, а третину з цієї суми має платити за помешкання.
Мар’яна Драч
Очевидно, що ряди польських медиків поповнюють медики із Західної України, більшість з яких розуміють і розмовляють польською. Як така трудова міграція впливає на український ринок праці?
Є тут і зворотній бік медалі: як це позначається на якості медичних послуг, що отримують пересічні українці? Цю тему досліджувала львівська кореспондентка радіо “Свобода” Галина Терещук.
Галина Терещук
Нині на Львівщині на одне місце медичної сестри претендує 31 особа. У лікувальних закладах Львова на одній ставці лікаря працюють 4 фахівці.
Хірург Ігор Герич, начальник обласного управління охорони здоров’я, переконаний, що більшість львівських медиків, особливо середній персонал, при найпершій можливості поїдуть працювати у Польщу.
Ігор Герич
На превеликий жаль, ми жили і донині живемо у досить замкненому суспільстві, обмеженому пропискою, обмеженою прив’язкою до тих чи інших ставок. Ми маємо перенасичення ринку, особливо на Львівщині, кількістю медичних працівників. Ми маємо проблему з влаштуванням молоді, тобто Україна перепродукує лікарів, які мають дуже добрий теоретичний рівень, які мають добрі руки, добрі голови. Набагато кращі попри відмінність освітніх систем, ніж на Заході, і вони соціально запотребувані світом. І це найголовніша історія.
На превеликий жаль, ми не можемо створити умов тут з повним працевлаштуванням, з адекватними умовами праці.
Галина Терещук
За останні 10 років із Львівської дитячої клінічної лікарні, в якій працювати вважається престижно, саме у Польщу виїхали 4 висококваліфіковані лікарі, кандидати наук. Нині вони провідні спеціалісти у сусідній державі.
Дмитро Квіт, головний лікар шпиталю, зауважив, що виїдуть медичні працівники найбільш працездатного віку, 30-50 років, натомість молоді, недосвідчені працівники і пенсійного віку залишатимуться в України. Це, за словами пана Квіта, відбудеться так зване вимивання мізків з України. Але цей процес невідворотній, каже лікар:
Дмитро Квіт
Цей процес не буде таким простим, я думаю, для людей, які бажають сюди поїхати, оскільки, як ви знаєте, після реформи охорони здоров’я в Польщі кожен медичний заклад є самостійним об’єктом, якщо в нашому понятті господарювання, тобто він буде оголошувати конкурси. Зрозуміло, що це економічний механізм запрацює, так само, як і чому зараз у Польщі виникла ця проблема, тому що їхні виїхали західніше.
Галина Терещук
На думку Дмитра Квіта, уже невдовзі Україна відчуває потребу у кваліфікованих медичних працівниках, передусім у віддалених районах.
До слова, у багатьох селах та містечках Західної України уже бракує кваліфікованих медсестер та лікарів, які через мізерні зарплати не хочуть працювати у бідній, віддаленій від обласного центру, місцевості.
Пані Олена мешкає у селі неподалік шахтарського містечка Соснівка.
Пані Олена
За 15 км треба до Соснівки їхати. Нікого тут немає. Хіба ж так можна робити?
Галина Терещук
“За рівнем освіти медичні працівники з України не поступатимуться польським колегам,” - кажуть львівські фахівці з медицини. Однак їм доведеться вивчити медичне обладнання, якого в більшості українських шпиталях немає, звикнути до європейських вимог у роботі.
За словами дитячого лікаря Дмитра Квіта, було б прекрасно якби з часом в Україні поліпшилась ситуація в медицині і люди, які попрацювали закордоном, набули там досвід повертались в Україну. Однак, на думку пана Квіта, передусім потрібно змінити систему фінансування медичної галузі в Україні.
Мар’яна Драч
Далі про українську освіту в Європі. сьогодні мова йтиме про Іспанію., де, за неофіційними підрахунками, працює 300 тисяч українських заробітчан. Ті. Які там перебувають легально, можуть скористатися міжнародним законом про об’єднання родин. А де родина, там і діти, і рано чи пізно виникає питання: “Як навчити дитину рідної мови, історії, культури?”
Про те, як цю проблему намагаються вирішити українські емігранти в Іспанії матеріал Людмили Литовченко.
Звучить пісня
“Україно, добра, мила, Україно, ти красива, Україно, будь весела, Тепла, лагідна й щаслива...”
Людмила Литовченко
Напевне, саме такими словами згадують Україну діти емігрантів-заробітчан в Греції й Італії, Португалії й Іспанії. Згадуватимуть до пори - до часу, якщо їхню пам’ять не підсилить казка з татових вуст, мамина пісня чи прочитана книжка.
В Мурсії, автономній області Іспанії, до недавніх пір нараховували 600 дітей. Більшість з них відвідує іспанську школу, тобто більшу частину дня перебуває в чужомовному середовищі.
Жінка
Ми, батьки, б’ємо на сполох, тому що діти забувають рідну мову. Якщо у сім’ях вони ще говорять, то, скажімо, писати, вивчати літературу, вірші діти вже не можуть. Між собою спілкуються на іспанській мові.
Людмила Литовченко
Три роки тому з ініціативи членів української громади Мурсії, батьків та місцевого священика української греко-католицької церкви було відкрито недільну українську школу, яку на перших порах відвідувало 9 учнів. Зараз вже 60 дітей в трьох вікових групах: від 6 до 8 років, від 9 до 12 років та від 13 до 16 років вивчають українську мову, літературу, культуру, історію.
Як розповідає голова асоціації українців автономної області Мурсія Лариса Пономаренко, проблем мають аж забагато. Це і підручники, і програми, і оплата вчителів, які тримають школу виключно на власному ентузіазмі.
Я запитала: “Чи зверталися за допомогою?” Лариса Пономаренко відповідає:
Лариса Пономаренко
Наразі єдину підтримку, яку ми отримали від України, - це лист про те, на якому сайті знаходяться програми для загальноосвітніх шкіл України.
Людмила Литовченко
Іспанський уряд виявляє більшу прихильність до української громади та все ж вирішити елементарні проблеми буває досить складно.
Лариса Пономаренко
Зверталися в міністерство освіти Іспанії нашого автономного округу. Виходить замкнуте коло, тому що в Україні є така кафедра українознавства при КНУ ім. Тараса Шевченка, так ось, вони пропонують, аби ми легалізували свою школу на рівні Іспанії, і вони допоможуть програмами і підручниками. Іспанська сторона говорить, що для того, аби легалізувати, то треба, аби у наших вчителів були дипломи, а дипломи наших вчителів не є дійсними на території Іспанії.
Людмила Литовченко
В посольстві України в Іспанії мені відповіли, що над проблемою легалізації дипломів про українську освіту ще й не починали працювати.
Ганна Гальченко
Ми маємо підписати угоду з іспанською стороною щодо взаємного визнання дипломів. Це має бути ініціатива або нашого Міносвіти, або міносвіти Іспанії. На жаль, поки що така угода не опрацьовується.
Людмила Литовченко
Це була третій секретар посольства України в Іспанії Ганна Гальченко.
І ще на одному слід наголосити: в Іспанії росте нове покоління іспанців. Ïх бавлять українські няньки, співають їм українські колискові пісні, за браком іспанської мови розповідають їм українські казки. Вже багато іспанців хочуть, щоб їхні діти вивчали українську мову... І тут також в пригоді могли б стати українська школа.
Мар’яна Драч
А півстоліття тому іспанці також масово виїжджали зі своєї держави. Доля іспанської еміграції подібна на українську і про це у наступній “Європейській Свободі”.
Сьогодні з вами була Мар’яна Драч.