Щодня від ВІЛ/СНІДУ помирають вісім українців, а заражаються - близько сорока. Епідемія - саме так оцінюють лікарі українські реалії щодо імунодефіцитної хвороби. Офіційно про свій статус ВІЛ-інфікованого повідомили тільки дев’яносто тисяч українців. Неофіційні дані твердять – понад мільйон людей живуть із такою хворобою. Це більше двох відсотків населення України. Протягом десятиліття ВІЛ-інфекція в Україні тільки поширюється - не в останню чергу тому, що цю проблему - замовчують. У всесвітній день боротьби з ВІЛ/СНІД - говорять звуки життя – “З позитивом до позитивних”.
Україна вже десять років поспіль випереджає більшість країн Європи за кількістю людей, хворих на СНІД. Від імунодефіциту страждає один відсоток українців - це статистика громадських організацій. За такими даними, кожен п’ятий українець - ВІЛ-позитивний. Як ставитися до таких людей? Що їм потрібно, аби позитивний результат на ВІЛ-СНІД не став для них вироком?
Аудіозапис програми. Перший випуск:
В порівнянні з іншими регіонами України - особливо Сходом і Заходом - кількість інфікованих галичан не є високою. Лякають фахівців лише темпи поширення вірусу. Водночас необізнаність медиків та громадськості із ВІЛ часом призводить до плачевних наслідків. Півроку тому у Черкасах молода жінка загинула від апендициту - родичі та близькі кажуть, що її відмовились лікувати через позитивний статус...
Аудіозапис програми. Другий випуск:
Олена - мама двох дітей. Старша дитина - наступного року йде до школи. Олена категорично проти, щоби її - здорова донька вчилася в одному класі із ВІЛ-інфікованою дитиною. Каже - дізнаюся - переведу в інший клас. Кілька років тому так же категорично була налаштована і мама Ярини - співачка Марія Бурмака. Тепер вона змінила свою думку - ВІЛ-інфоковані діти такі ж, які моя дитина, і вони мають право вчитися у загальній школі - говорить Марічка. Однак вважає - бути толерантним до людей, хворих на ВІЛ/СНІД - недостатньо.
Аудіозапис програми. Третій випуск:
Далеко не завжди діагноз ВІЛ-СНІД є вироком для людини - навіть в Україні. Олена дізналася, що вона інфікована, у двадцять один рік. Була загроза, що інфікована не тільки вона, а й її маленька дитина. Олена чесно повідомила про позитивний статус колегам. Вони були шоковані, але зрозуміли її – дівчина навіть батькам боялася сказати про свій діагноз… З того часу пройшло чотири роки… Як далі склалося життя Олени - вона розповдає сама…
Аудіозапис програми. Четвертий випуск: