Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 20:36

Новий відлік час у стосунках України з Євросоюзом.


Юлія Жмакіна Гості: Сергій Комісаренко - перший посол України у Великобританії; Микола Шульга - народний депутат України, комуніст (1-й заступник парламентського комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин); Ігор Осташ - народний депутат України, (заступник парламентського комітету у закордонних справах).

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:


Київ, 1 грудня 2005 року.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Юлія Жмакіна

Радіо “Свобода” продовжує своє мовлення. На годиннику 20.00. І це означає, що у прямому ефірі передача “Вечірня Свобода”. Сьогодні її проведу я, Юлія Жмакіна.

Сьогодні у перший день зими, 1 грудня, потеплішало. І не лише на вулиці та, сподіваюся, у ваших оселях і серцях, а і у стосунках України із Європейським Союзом.

Тож сьогодні привід дискусії 9-й самміт “Україна-ЄС”. Думаю, мешканці столиці його дієвість відчули на собі. Києвом носилися поважні авто.

А чи відчують на собі результати саміту українці не лише столиці? І як саме? Чи можна вважати досягнення сьогоднішньої зустрічі найвищих представників Євросоюзу з українським керівництвом початком принципово нового етапу у зовнішній політиці України? Чим переконувати (і чи варто це робити взагалі) євроскептиків, яких достатньо? Про це все з гостями “Вечірньої Свободи”: Сергієм Комісаренком, першим послом України у Великобританії; Ігорем Осташем, народним депутатом, заступником голови Комітету у закордонних справах, членом української делегації Парламентської Асамблеї ОБСЄ; Миколою Шульгою, народним депутатом (КПУ), першим заступником голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Шановні гості, спочатку давайте зафіксуємо у часі і просторі день сьогоднішній.

Отже, Київ уперше приймав саміт “Україна – Європейський Союз” за участі прем’єр-міністра Великобританії й нинішнього голови Ради Євросоюзу Тоні Блера, голови Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу та Генерального секретаря Ради міністрів ЄС Гав’єр Солани.

Щасливу звістку для України проголосив голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу. Тепер Україна “країна з ринковою економікою” і вже почалися переговори щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Правда, в обмін на угоду про реадмісію, тобто повернення в Україну нелегальних біженців.

А зараз послухаймо слова головуючого на саміті, а ним був Президент України Віктор Ющенко.

Віктор Ющенко

Це найбільш успішний саміт з усіх дев’яти самітів між Україною та ЄС. Успішність його у тому, що він має конкретні результати. Він закінчився підписанням відповідних угод і знакових політичних рішень знакових для наших двосторонніх відносин.

Стратегічна мета української держави – це інтеграція до Європейського Союзу. Ми будемо робити все можливе для того, щоб у рамках цієї стратегічної політики, цієї стратегічної цілі європейська спільнота, передусім громадяни ЄС, вбачали в українському членстві не додаткові проблеми, а нові переваги.

Юлія Жмакіна

Тоні Блер виказав надію, що на початку 2006 року Україна вступить у СОТ і буде ухвалений план дій щодо лібералізації візового режиму. І, звичайно, вже відомі усім українцям умови, які висуває ЄС.

Тоні Блер

Ціла перспектива України надзвичайно ясна, якщо взяти до уваги два елементи. Перший – це продовження прогресивного політичного процесу, розпочатого рік тому, такого, що ґрунтується на демократії та силі закону. Другий елемент – це процес реформ в економіці, які дозволять її зробити прозорою, ринковою.

Юлія Жмакіна

Отже, шановні гості, цей саміт високо оцінений обома сторона: і українською, і європейською. А чи погоджуєтеся ви, що це дійсно історична подія для України?

Микола Шульга

Я не перебільшував би значення сьогоднішньої зустрічі. Вважаю цю зустріч черговою. Тут я не бачу поки що великих успіхів.

Ігор Осташ

Треба говорити про те, що це перший результативний форум. Дійсно, ми вперше отримали дуже серйозні результати – це статус країни з ринковою економікою, це вже можна пощупати руками.

Практично ми говоримо про сотні мільйонів доларів, які до цього часу витрачав український бізнес на європейському ринку. Це дійсно можливість захищати наш бізнес в антидемпінгових розслідуваннях. Це також дуже конкретна можливість розпочати переговори про зону вільної торгівлі з ЄС. Зрештою, це також означає вихід на європейський ринок. Я думаю, що це серйозний результат. І нарешті - візовий режим. Я думаю, що кожен, хто слухає нас, мабуть цікавиться, що буде з українцями, які їдуть до Європи. Ми сьогодні нарешті почули чіткий сигнал, що ці переговори будуть успішними.

Юлія Жмакіна

Пане Шульга, хіба мало того, що щойно перелічив пан Осташ?

Микола Шульга

Це тільки поки що наміри. Вони поки що мають комплементарний характер. Приміром, пан Осташ сказав, що ми позбудемося антидемпінгових розслідувань. Це не зовсім так, тому що антидемпінгові розслідування можуть виникнути і для країни з ринковою економікою, якщо для якоїсь з країн ЄС ми будемо поставляти товари, які для них невигідні, у них є дуже багато аргументів для того, щоб проти нас виставити свої аргументи. Наприклад, у нас дуже дешеві енергоносії. Це вже є привід для того, щоб сказати, що, мовляв, ви не чесні конкуренти, у вас енергоресурси втричі дешевші, ніж наші. І це дає можливість виставляти антидемпінгові претензії.

Юлія Жмакіна

Пане Комісаренко, все-таки це якісь речі суттєві, про які сказав пан Осташ, чи поки що це тільки номінальні заяви?

Сергій Комісаренко

Це історична подія. Це подія величезної ваги. Справа в тому, що угода про партнерство та співробітництво з ЄС була підписана ще в 1994-му році.

Я гордий з того, що британський парламент, а тоді я працював послом, і посольство багато працювало над цим, був першим в Європі, який ратифікував цю угоду. Між іншим, український парламент її ратифікував тільки в 1998-му році.

Я також хотів би сказати, що нібито в Україні багато чого робилося: Президент України затверджував стратегію інтеграції України в ЄС, були різні програми, але тільки цього року ми побачили, що Україна справді зробила конкретні кроки до Європи.

Ми можемо зараз розглядати політичні аспекти, економічні, але головне – було зроблено дуже і дуже багато. Я думаю, що цей крок насправді історичний. Хоча наш Президент В.Ющенко останнім часом отримав досить багато критики, я думаю, що це можна повністю записати, як його перемогу.

Сергій Комісаренко

Взагалі я вважаю, що ця угода нормальна. Справа в тім, що існують нелегальні емігранти. Якщо ми будемо приймати емігрантів з України, які нелегально перебувають закордоном, то в цьому немає нічого такого особливого. Я думаю, що це нормальний процес. Це повинен бути однією з угод чи підписання стосунків подальших з ЄС.

Ігор Осташ

Проблема, про яку зараз всі так говорять є поважною, але паралельно ведуться переговори з РФ щодо угоди про реадмісію. Тоді, в принципі, я думаю, що ця проблема не буде такою складною. Наскільки мені відомо, то такі переговори вже також на заключній стадії.

Сергій Комісаренко

Взагалі треба все зробити, щоб наші емігранти там мали статус відповідний. Я знаю, що МЗС робить дуже багато, щоб їх легалізувати. Тоді вони будуть захищені і українським законодавством.

Юлія Жмакіна

Хіба про наших тільки емігрантів йдеться нелегальних? Я хотіла адресувати це питання Миколі Шульзі, він представляє комітет у ВР з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин. Про що йдеться, про яку реадмісію? Тільки-но громадян України в країни ЄС чи про людей, які з території України потрапили до країн ЄС, а це можуть бути люди з усіх усюд?

Микола Шульга

Якраз у нас в Україні величезний потік іде через Україну вихідців із країн Південно-Східної Азії і з Близького Сходу, які перетинають різними шляхами, в тому числі через Росію, Молдову, які потім через наш кордон потрапляють до ЄС.

Це болячка для сусідів. Якщо немає такої угоди, то тоді виникають багато таких спірних ситуацій. В разі, якщо буде це прийнято, то ми вимушені будемо займатися їх відправленням, якщо там мова йде про незаконне перебування, якщо мова йде не про політичних біженців, то ми повинні будемо вкладати свої кошти для того, щоб відправляти цих людей в свою країну.

Майте на увазі ось що. Це дуже болюче питання буде саме і для українських громадян, тому що і в попередні роки дуже млява велася робота і в країнах ЄС з боку нашого МЗС в плані заключення договорів про наших тимчасових трудових мігрантів. У нас заключено 3-4 договори. Це Чехія, Португалія, далі тільки ведуться переговори. У нас там сотні тисяч людей.

Юлія Жмакіна

Оскільки я розумію, що ми прагнемо лібералізації візового режиму, то ми маємо умови, щоб дали нам реадмісію? Скоріше за все, влада українська піде на це. Навіщо цей біль?

Ігор Осташ

Справа в тому, що цей біль ми вже маємо давно. Проблема в тому, що вже зараз сотні людей перебувають в таборах, до речі, в Ужгороді, Одесі. Не треба на це закривати очі. Зрештою, ми повинні розуміти, що 70% цих нелегальних емігрантів перетинає кордон східний.

Тому у нас є проблема облаштування східного кордону. Ви знаєте, як боляче Росія реагує на те, що було прокопано рів. Це так поетично сприймалося багатьма російськими політиками. Але нам дійсно треба робити серйозний заслін нелегальній еміграції.

Я сьогодні хотів сказати, що ми пішли на дуже потужний крок. Це значно підвищить політичний статус України в ЄС, тому що ми стали серйозними гравцями в регулюванні придністровської проблеми, але це також проблема кордону і нелегальних емігрантів.

Зараз спільна наша місія разом з ЄС, Молдовою практично торкається цієї частини придністровського кордону між Україною і Молдовою. Тому ми крок за кроком будемо йти. Я думаю, що при добрій роботі на східному кордоні у нас буде набагато менше проблем.

Юлія Жмакіна

Давайте поговоримо про антидемпінгові розслідування, про рух товарів. Як наші і не наші слухачі відчують на собі? Що буде відбуватися? Як вони відчують цей крок сьогодні?

Ігор Осташ

Сьогодні відбулося ще одне історичне рішення – це угода про співпрацю в галузі енергетики. Для нас це найболючіша проблема.

Я був приємно здивований рішенням французьких банкірів, які виділили 2,5 млрд. євро для “Нафтогазу України”, Німеччина колись зробила такий крок – 2 млрд. євро. Тут ми повинні стати серйозними гравцями разом з Європою на європейському ринку. Європа може збалансувати якоюсь мірою наші енергетичні проблеми.

Юлія Жмакіна

Я, домогосподарка з міста Херсон, сьогодні дізналася, що Україна, виявляється, тепер є країною з ринковою економікою. Що Ви мені може сказати, пане Комісаренко?

Сергій Комісаренко

Де ваш найближчий ринок?!

Я не думаю, що у нас тут є суперники. У нас погляди, які ледь відрізняються. Всі ми дбаємо за нашу державу, в якій мешкаємо.

Те, що Україна отримала цей статус, хоча ми вважали давно, що у нас існує ринок, але ми називали його диким, то ми боремося за те, щоб у нас були відповідні правила гри.

Ви казали про антидемпінг. На жаль, українська економіка побудована таким чином, що вона є дуже енерговитратною. Пан Ігор абсолютно справедливо згадав про енергетику. Ми витрачаємо на виробництво певних продуктів в 3-4 рази більше енергії, ніж це робиться в Японії. Зробивши крок до Європи, ми отримуємо найбільш сучасні технологій, більш новітніх технологій.

Юлія Жмакіна

Пане Шульга, може Ви розкажете про якісь конкретні наслідки?

Микола Шульга

В мене роль песиміста. Хто такий песиміст? Це добре проінформований оптиміст.

Я з металургійний районів повернувся. Я побачив там те, що наша економіка деформована структурно. Ми швидко не можемо перебудуватись. Наприклад, у нас в експорті найбільше металу. Ми не можемо зараз швидко перебудуватися. Ми будемо поставляти ті ж самі матеріали, які потрібні Західній Європі. Якщо немає структурної перебудови, то ми будемо знову продавати те, в чому є потреба. Це екологічно забруднювані технології у нас.

Ігор Осташ

Ми голосуємо за вступ до СОТ, комуністи категорично проти. Але хто найбільше зацікавлений у вступі до СОТ? Це металурги, виробники сталі. Найбільші мільярдні втрати втрачають наші металурги на європейському і американському ринках, де до 150% доходить мито.

Якби підтримували металургів, то вони б мали можливість виходити на ринки без таких втрат. Зрештою, ситуація така, що той самий Китай, про який каже пан Шульга, то він вже вичавлює наших металургів з ринку, тому що у них немає таких серйозних проблем, як у нас при вступі до СОТ.

Микола Шульга

Ігор говорить, що комуністи проти вступу в СОТ. Нічого подібного, ми такого не говоримо. У Росії середній митний коефіцієнт 17%, а у нас 7%. Хіба можна нам з нашою такою економікою розбити?!

Юлія Жмакіна

Пане Осташ, малий і середній бізнес відчує? Робочі додаткові місця будуть? Що буде відбуватися?

Ігор Осташ

Вступ в СОТ – це як торгова марка, це зелене світло для інвесторів, це підтвердження того, що сюди можна інвестувати. Це робочі місця, про які ви говорите. Малий і середній аграрний бізнес зацікавлений в тому, щоб вийти на європейські ринки. Буде конкретна вигода від того, що ми отримали статус з ринковою економікою і лібералізуємо візовий режим.

Юлія Жмакіна

Дякую за участь у програмі!

Усього вам найкращого! До зустрічі!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG