Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 21:52

“Європейська Свобода”: - Самміт Україна-ЄС; - Що далі у стосунках Києва та Брюсселя? Пояснюють і коментують експерти та європейські політики; - Українці в європейський країнах об’єднуються задля просування України до ЄС.


Марія Щур

Аудіозапис програми:

Прага, 2 грудня 2005 року.

Марія Щур

Говорить радіо “Свобода”!

В ефірі «Європейська Свобода». З вами Марія Щур.

- Європа зробила перший вагомий крок на зустріч Україні – надала їй статус країни з ринковою економікою – головний результат саміту “Україна-ЄС” у Києві;

- Що далі у стосунках Києва та Брюсселя? Пояснюють і коментують експерти та європейські політики;

- Українці в європейський країнах об’єднуються задля просування України до ЄС;

Саміт “Україна-ЄС” у Києві приніс довгоочікувані результати: Європейський Союз надав Україні статус країни з ринковою економікою, пообіцяв підтримати її вступ до Світової організації торгівлі та створення зони вільної торгівлі з ЄС.

Київ уперше приймав саміт “Україна – Європейський Союз”, на який приїхали Тоні Блер, прем’єр-міністр Великої Британії, який нині головує в ЄС, голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу і Генеральний секретар Ради міністрів ЄС Хав’єр Солана

Більше про київський самміт розповідає кореспондентка радіо «Свобода» Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Президент України Віктор Ющенко був надзвичайно щедрим у своїй оцінці результатів зустрічі з керівниками Євросоюзу.

Віктор Ющенко

Це найбільш успішний саміт з усіх дев’яти самітів між Україною та ЄС. Успішність його у тому, що він має конкретні результати. Він закінчився підписанням відповідних угод і знакових політичних рішень, знакових для наших двосторонніх відносин.

Стратегічна мета української держави – це інтеграція до Європейського Союзу.

Ми будемо робити все можливе для того, щоб у рамках цієї стратегічної політики, цієї стратегічної цілі європейська спільнота, передусім громадяни ЄС, вбачали в українському членстві не додаткові проблеми, а нові переваги.

Богдана Костюк

Тепер щодо конкретних результатів, якими пишається український Президент. Це перш за все ухвалене Єврокомісією рішення про надання з наступного року Україні статусу “держави з ринковою економікою”.

Про це повідомив особисто голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Щоправда, особливої урочистості в його голосі присутні не почули. Можливо тому, що процес оформлення необхідної документації, яка б дозволила Україні скористатися плодами цього статусу, триватиме кілька місяців.

Марія Щур

За словами речника Європейської комісії Пітера Пауера...

Пітер Пауер

Процедурні параметри встановлені, сьогодні в Україні зробили політичну заяву, і ми очікуємо, що законодавчі зміни будуть внесені уже на початку 2006 року.

Марія Щур

В інтерв’ю радіо “Свобода” британський дослідник Стюарт Генсел з лондонського дослідного центру " The Economist Intelligence Unit" групи журналу “Економіст” сказав, що від отримання статусу країни з ринковою економікою «безперечно випливають торговельні вигоди для України».

Стюарт Генсел

Україна матиме можливість захищатись перед антидемпінговими обвинуваченнями, що в минулому було часто великою проблемою для торгівлі України з ЄС.

З іншого боку, йдеться, безпечно, про великий політичний символізм для Президента Ющенка та його адміністрації... Йдеться про першу чітку вказівку, що Президент Ющенко зумів довести до завершення на міжнародному рівні те, що він обіцяв рік тому.

Однак, залишається кілька справ, які Ющенко повинен довести до кінця. Тобто, отримати для України статус країни з ринковою економікою від Сполучених Штатів Америки та втуп до Світової організації торгівлі. Без цього статус країни з ринковою економікою від ЄС не матиме великого політичного значення.

Марія Щур

Деякі експерти не виключають і того, що надання статусу країни з ринковою економікою позитивно вплине і на надання Україні такого статусу з боку Сполучених Штатів Америки.

З іншого боку, як вважають деякі експерти, це приведе до позитивних змін у політиці двосторонніх торговельних відносин. Адже, як повідомила британська ділова газета “Файненшел Таймс”, ЄС є найбільшим торговельним партнером України. Двостороння торгівля України і ЄС уже становить 22 мільярди доларів, а з Росією йдеться про 20 мільярдів доларів.

А про те, який саме зиск отримує Україна від нового статусу в торгівлі з ЄС, на запитання кореспондентки радіо “Свобода” Тетяни Ярмощук відповів прем’єр-міністр України Юрій Єхануров.

Юрій Єхануров

Наші товари тепер значно легше пересікатимуть кордони України в напрямку ЄС. Буде зрозуміла ситуація з антидемпінговими розслідуваннями. Їх буде значно менше, і процедури будуть значно простішими для наших виробників.

Тетяна Ярмощук

Якісно іншому режимові стосунків сприятимуть і щойно підписані в Києві документи: Меморандум про співробітництво в енергетичній галузі та дві угоди щодо співпраці в авіаційній, навігаційній і космічній галузях.

До Енергетичної проблематики Євросоюз є особливо чутливим, і пан Баррозу впевнений у серйозності намірів України співпрацювати з ЄС заради ядерної та екологічної безпеки, а також для того, щоби позбавитися однобічної залежності у джерелах енергопостачання.

Марія Щур

У перспективі європейсько-українських стосунків угода про спрощення візового режиму. Однак цей договір пов’язаний із зупиненням нелегальної міграції до держав європейської спільноти через Україну.

А прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер після саміту у Києві висловив сподівання на «успішний вступ України до СОТ на початку наступного року».

Для Тоні Блера майбутнє України є очевидним, хоча воно і не буде усіяним трояндовими пелюстками.

Тоні Блер

Ціла перспектива України надзвичайно ясна, якщо взяти до уваги два елементи. Перший – це продовження прогресивного політичного процесу, розпочатого рік тому, такого, що ґрунтується на демократії та силі закону. Другий елемент – це процес реформ в економіці, які дозволять її зробити прозорою, ринковою.

Марія Щур

Як говорить Тетяна Ярмощук, британський прем’єр упевнений, що реформи в Україні закінчаться успішно, і країна доведе свою демократичність і конкурентоспроможність.

Тетяна Ярмощук

Тоні Блер і Віктор Ющенко повідомили про інвестування британською компанією ста мільйонів доларів США у газовидобувну галузь України.

Отже, співпраця між Україною та Євросоюзом набирає конкретних обрисів. І ті, хто без устану повторює, що в Європі нас не чекають, схоже, помиляються. Навпаки, за результатами дослідження незалежної міжнародної мережі “Ялтинська Європейська стратегія”, 51 відсоток європейців виступають за приєднання України до ЄС і сприймають її як кандидата номер один на вступ до Європейського Союзу.

Марія Щур

Із Києва про самміт Україна-ЄС повідомляла Тетяна Ярмощук.

Те, що у Києва таки є численні прихильники в Європейському Союзі, ризькій кореспондентці радіо «Свобода» говорили цими днями депутати Європейського парламенту від Латвії, які минулого року ініціювали резолюцію Європейського парламенту з приводу фальсифікацій результатів президентських виборів в Україні. І сьогодні представники Латвії в Європарламенті послідовно привертають увагу своїх колег до необхідності проведення активної політики ЄС щодо України.

Слово Людмилі Пилип.

Людмила Пилип

В інтерв’ю радіо „Свобода” обрана від Латвії депутат Європарламенту Інесе Вайдере, яка входить до складу Групи європейських націй, зазначила, що, на думку латвійських депутатів, Україна має усі підстави з часом стати членом Європейської унії.

Інесе Вайдере

Ми послідовно привертаємо увагу колег до того, що Україна є європейською державою, яка не лише географічно знаходиться в Європі.

Перебуваючи в Україні, я зробила висновок, що ментальність українців така ж сама як у нас – це ментальність європейської людини.

На всіх можливих форумах та під час проведення дискусій ми наголошуємо: “Подивіться на Україну! Це великий, могутній, економічно багатообіцяючий сусід, якого ми хотіли б бачити у нашій сім’ї!” І не лише латвійські депутати, а також депутати з інших Балтійський країн та Польщі.

Ми постійно виступаємо за тісне співробітництво з Україною. Зараз у статусі країни-сусіда, а потім у статусу асоційованого члена. І ми раді будемо бачити Україну членом Європейського Союзу.

Людмила Пилип

Водночас Інесе Вайдере наголосила, що багато чого залежить від самої України, від її бажання та здатності продовжувати структурні реформи, розвивати економіку, дотримуватися норм європейської демократії. Сьогодні ЄС очікує від України саме на це.

Інесе Вайдере

Найважливішим є дотримання норм демократії, і щоб по можливості сам народ визначав закони та свій порядок життя. Необхідно також не припиняти економічні реформи, оскільки визнання України державою з ринковою економікою є дуже важливим аспектом.

Ми також очікуємо, що у сфері співробітництва Євросоюзу, яке визначає Україну суб’єктом політики ЄС щодо нових сусідів, з боку України спостерігатиметься прогрес у сферах економіки, безпеки та культури.

Марія Щур

В ефірі «Європейська Свобода».

- Культуру і туристичні можливості України в Італії з власної ініціативи взялися пропагувати українці-заробітчани;

- Західна столиця України слідом за офіційною тепер є членом Асоціації європейських міст. Що це дасть місту Лева?

Але про це трохи згодом.

На думку європейських експертів, ЄС повинен був би робити набагато більше для інтеграції України. Про це, зокрема, напередодні київського самміту моя празька колега Мар’яна Драч говорила з брюссельським експертом Фрейзером Камеруном.

Фрайзен Камерун

Це ганебно, що люди в бідних районах Іспанії отримують у 20 разів вищу допомогу на душу населення, ніж у краю Косово чи в Молдові.

Ми, у Європейському Союзі, маємо намагатися витрачати більше на наших бідних сусідів, щоб якомога швидше підняти їх до європейських стандартів. Це у наших власних інтересах.

Якщо ми зможемо поліпшити економічне становище у цих державах, то це відкриває нові ринки для Європейського Союзу.

Безперечно, ми повинні витрачати гроші також у нашому регіоні ( з політичних причин цього важко уникнути), але, на мою думку, ми маємо змінити баланс у розподілі коштів.

Мар’яна Драч

Стосовно Україні, що саме Ви пропонуєте?

Фрайзен Камерун

Україна нині отримує гроші з фондів ЄС за програмою ТАСІС. Це приблизно 200 мільйонів євро на рік. Гадаю, ми повинні подвоїти-потроїти ці кошти, але пов''язати їх із результатами реформ.

Гадаю, що з огляду на розмір і потенційний ринок, Україна є великим призом для Європейського Союзу, тому це будуть гроші, дуже добре витрачені.

Мар’яна Драч

Не всі громадяни Європейського Союзі нині це розуміють. Як можна переконати громадськість, особливо у Західній Європі, що український ринок і зрештою у майбутньому членство є великим призом?

Фрайзен Камерун

Гадаю, що політичні лідери на рівні держав учасниць, але також на рівні ЄС, мають активніше працювати задля розширення. Це означає, що через 10-15 чи 20 років у складі ЄС можливо буде 40 держав. Такою має бути мета. А в рамках цього Європейського Союзу будуть держави, які хочуть рухатися швидше у деяких сферах. Тому в Європі буде різношвидкісна система.

На мою думку, це правильно, навіть зараз в лавах ЄС існують різні підходи, наприклад це стосується зони євро.

Стосовно України, то їй також треба допомагати собі, продемонструвати, що це стабільна, мирна і демократична держава. Потрібно поліпшувати імідж України. Багато людей й далі сприймають її через футбольну команду "Динамо" (Київ).

Мар’яна Драч

А Ви бували в Україні?

Фрайзен Камерун

Так, кілька разів. Гадаю, що в України великий потенціал. Але вона представляє себе дуже погано. У неї були величезні можливості розпочати речі заново після Помаранчевої революції, але Україна фактично втратила 6-9 місяців, серйозно не проводячи програми реформ.

Тому потрібно послідовно проводити реформи і також шукати можливості краще представити себе на рівних рівнях: у спорті, культурі, бізнесі, щоб на Заході був ліпший образ України.

Марія Щур

А ліпшим образом України на заході почали перейматися не лише українські політики нової доби, але прості українці, яких доля закинула за кордон.

Нещодавно в Італії місцеві заробітчани об’єдналися в громадську організацію, в назві якої вони відтворили і її мету: «Україна в Європу».

Більше про українську народну дипломатію з італійським акцентом розповідає Людмила Литовченко.

Людмила Литовченко

Асоціація українських заробітчан в Італії “Україна в Європу” згуртувала однодумців, котрі хотіли б у найближчому часі бачити свою Україну заможною, процвітаючою державою.

“Засновниками асоціації були українці, проте італійці також вступають до неї, щоби більше дізнатися про Україну,” - говорить президент Асоціації “Україна в Європу” Лілія Білик і продовжує:

Лілія Білик

Коли створювалася наша організація, мала на меті об’єднувати українців на території Італії. Вона була створена на сонові тих людей, які проводили тут вибори, тобто люди, які хотіли змінити Україну в демократичному напрямку. Вони мали нагоду бачити, як живуть люди там і як живуть люди в нас. Це порівняння підштовхнуло нас до того, щоби ми згуртувалися, щоб наша Україна пішла іншим шляхом.

В нашій асоціації всі хочуть, наскільки можуть, надавати допомогу Україні, сприяти чимось, полегшити життя в Україні.

Що нам вдається тут, що нам по силі, т е ми і будемо робити.

Людмила Литовченко

Асоціація “Україна в Європу” зареєстрована Міністерством фінансів Італії, а відтак діє легально і має намір організовувати і провадити туристичні поїздки українців по Італії та італійців Україною.

Лілія Білик

Нам, звичайно, важко з фінансуванням, тому що ми утримуємося на свої кошти. Члени асоціації з членських внесків практично і живемо.

З іншої сторони, італійська держава все ж таки дає допомогу організаціям чужоземців.

Людмила Литовченко

Велику допомогу надає, зокрема, член асоціації італійський журналіст Джуліо де Ніколаєс, який ширить інформацію про українців та їхню організацію на сторінках італійської преси.

Щоб зацікавити італійців відвідати Україну в приміщенні асоціації в Римі час від часу влаштовують перегляд фільмів про цю, ще мало знайому італійцям землю. Бажаючих відвідати Україну вже є чимало.

Чи не здається Вам, пані Білик, що слабка наразі туристична індустрія в Україні розчарує італійців, і в них, можливо, складеться необ’єктивне враження про цей край?

Лілія Білик

Ми маємо в асоціації італійського професора, який свого часу надавав допомогу Румунії і Польщі своїми порадами, консультаціями. Він сказав, що ми не повинні соромитися того, що ми є такі, що у нас є такий період, ми завжди повинні дивитися вперед і йти вперед, і вони нам завжди протягнуть руку.

Не те, що вони зневажають нас у тому, що ми тут: вчителі, інженера, економісти, а навпаки: вони кажуть, що цей період все ж таки пройде. І вони кажуть, що ми також колись будемо мати усміхнені обличчя і задоволені своїм життям.

Марія Щур

І ось аж до французького Ліона дійшли львів''яни, презентуючи своє місто. Наприкінці листопада в Ліоні відбулось двадцяте зібрання Генеральної асамблеї Європейських міст, Eurocities, на якому Львів отримав асоційоване членство.

У засіданні взяли участь більше 500 мерів міст з Європи та інших частин світу. Цьогорічна ювілейна асамблея відбувалась під гаслом “Європейські міста відкриваються світові”.

Львівська кореспондентка радіо «Свобода» Галина Терещук повідомляє докладніше, як львів’яни представляли рідне місто.

Звучить представлення

Галина Терещук

Так презентувала Львів Ірина Подоляк, керівник управління зовнішніх зв’язків львівської міськради, перед 400 присутніми мерами та представниками міст Європи, Азії, Африки, США.

Вона розповіла давню львівську оповідку. Один потяг вирушив з Парижа, інший з Москви. Обидва зупинились в одному місті. Француз вийшов і сказав: «О, я вже на сході». Росіянин вийшов і вигукнув: «О, я вже на заході». Цим містом був Львів.

Кожен претендент на членство в Eurociti презентував своє місто рівно 60 секунд. Однак найбільше оплесків отримала презентерка Львова. Відтак місто Лева з поміж 8 інших міст поповнило ряди Eurocitу.

Зауважу, що Львів став другим місто в Україні після Києва. З російських міст асоціює Петербург.

“Які можливості має Львів, увійшовши до генеральної асамблеї?” - запитала я в пані Подоляк.

Ірина Подоляк

Eurociti – це в великій мірі є організацією лобістською, тобто, перебуваючи в цій організації, ми можемо займатися промоцією нашого міста, ми можемо лобіювати інтереси нашого міста на участь його у різноманітних проектах, які фінансуються і за кошти ЄС, і які фінансуються за інші кошти, тому ця організація буде для нас добрим фундаментом і підпертям.

Галина Терещук

Міста-члени Eurociti чи то вони у складі країн Євросоюзу, чи ні, але усі мають спільні проблеми і алгоритми розвитку. Відтак Львів може скористатись найкращим досвідом європейських міст. Це і в екологічних питаннях, економічних, культурних і безпеки.

Однак чи скористається Львів цими можливостями, то це тепер залежить лише від органу місцевого самоврядування, майбутнього мера і депутатського корпусу. Чи матимуть вони амбіції презентувати своє місто світові, наголошувати на тих перевагах, яке має Львів, адже в іншому випадку участь в організації Eurociti може обмежиться лише грамотою у рамці і повідомленням в Інтернеті.

Наразі ані політичної волі, ані розуміння співпрацювати з європейськими інституціями у Львові не відчувається.

Виконувач обов`язків міського голови Зиновій Сірик взагалі не поїхав у Ліон для участі в урочистостях, оскільки проміняв візит на виступ на віче з нагоди річниці Помаранчевої революції.

Кажуть, що обличчя Європи творять міста, а Львів міг би йому додати свого шарму.

Марія Щур

І цим побажанням львів’янки Галини Терещук я, Марія Щур, завершу сьогоднішній випуск «Європейської Свободи».

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG