Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 16:35

Вплив мистецтва на психіку людини.


Інна Набока Київ, 6 грудня 2005 (RadioSvoboda.Ua) - Зазвичай вважають, що класичне мистецтво має лише позитивний вплив на людину. Але італійські вчені встановили, що зустріч з прекрасним часом може бути і небезпечною для психіки. Про те, як впливає на нас “передозування” мистецтва, розповідає психолог Інна Набока.

Про вплив мистецтва на життя і здоров’я людини, і не лише душевне, а й фізичне, відомо давно. Звичайно ж, найбільше зустріч з прекрасним діє на наш психологічний стан. Споглядання мистецьких творів допомагає зняти напругу, стрес, вивільнитися від тривоги, позбутися депресії. Справжнє мистецтво гармонізує наш внутрішній світ, допомагає відновити душевну рівновагу. Недаремно психотерапевти в усьому світі все більше застосовують у своїй практиці арт- і музикотерапію.

Але, як встановили італійські вчені, прекрасне не лише цілить, часом воно може бути й небезпечним для психіки. Йдеться про так званий синдром Стендаля – психічний розлад, який часом виникає у туристів у Флоренції, Римі та інших перенасичених мистецькими шедеврами італійських містах. Його симптоми – сплески емоцій, напади паніки, пришвидшене серцебиття, нудота і запаморочення, знепритомнення, викривлене сприйняття реальності, втрата орієнтирів у просторі та часі. Французький письменник Стендаль першим описав це явище у своїх італійських щоденниках ще у ХІХ столітті.

За свідченнями працівників флорентійського шпиталю Санта Маріа Нуова, щороку до них потрапляє близько 100 туристів з ознаками синдрома Стендаля, причому третина з них - після споглядання знаменитої статуї Мікеланджело “Давид”. Потрясіння від довершеної краси скульптури у деяких відвідувачів буває таким сильним, що викликає щось на зразок легкого божевілля. На думку науковців, причиною синдрома Стендаля є, насамперед, “передозування” мистецтва.

На щастя, а, можливо й, на жаль, переважній більшості наших співвітчизників “передозування” мистецтва не загрожує. Дуже небагато українців мають змогу відвідати галерею Уффіци, Лувр чи Прадо. Проте, в українських музеях і галереях справжніх мистецьких шедеврів також чимало, от лишень побачити їх ми не дуже поспішаємо. Але якщо, скажімо, спробувати оглянути за раз усі зали Національного художнього музею, – запамарочення і напівпритомний стан гарантовані. Тож, щоби зустріч з прекрасним приносила лише користь, не варто захоплюватися кількістю “охоплених” об’єктів. А от відвідувати їх частіше потрібно обо’язково. Зима – особливо сприятлива для цього пора. Адже городи і дачі відпочивають, а погода не завжди сприяє прогулянкам на свіжому повітрі. Дуже добре вирушити на виставку, в музей чи галерею усією родиною, з дітьми, адже ніщо так не зближує, як спільні мистецькі переживання. І не бійтеся, що малечі буде нецікаво, нудно, що вона чогось не зрозуміє. Діти чудово відчувають мистецтво. Але ці екскурсії, особливо на початку, мають бути зовсім нетривалими. Дуже важливо, щоби не сталося того самого “передозування”, пересичення враженнями.

І хай спілкування з прекрасним принесе вам тільки радість.
XS
SM
MD
LG