Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 07:49

Як нас бережуть Збройні Сили України, яким сьогодні 14 років.


Юлія Жмакіна Гості: Ігор Тенюх - контр-адмірал, заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України; Анатолій Лопата - генерал-полковник, колишній начальник Генерального штабу Збройних Сил України; Валентин Бадрк - експерт з військових питань (телефоном).

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:


Київ, 6 грудня 2005 року.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Юлія Жмакіна

Радіо “Свобода” продовжує своє мовлення. На годиннику рівно 20.00.

І це означає, що у прямому ефірі передача “Вечірня Свобода”. Сьогодні її проведу я, Юлія Жмакіна.

Тема не жіноча... Хоча як подивитися на неї. За 6 років вона може стати цілкою моєю, коли настане час призову для мого сина. Але чи буде служба в українській армії тоді, у 2012 році, обов’язковою чи формуватиметься за рахунок контрактників? Якою є ЗСУ сьогодні, і яким вони мають бути далі?

І спочатку трохи поезії...

“Наша Армія червона стереже свого кордона, А в повітрі флот - Він і б’є і сіє й носить, Він республіку підносить до нових висот, до нових висот...”

Вчили напам’ять такого віршика у школі. А до яких висот підносять Україну її ЗСУ? Це ми будемо з’ясовувати у день 14-річниці української армії, яку відзначають сьогодні, 6 грудня.

Я хотіла б представити наших гостей, аби вони вам стали ближчими, оскільки ми чекатимемо ваших дзвінків, шановні слухачі!

Ігор Йосипович Тенюх, один з найдосвідченіших і найпопулярніших на флоті морських офіцерів, влітку він гучно подавав у відставку “на знак протесту проти розвалу флоту”. Відставку Ігоря Тенюха не прийняли. Натомість він став заступником Генштабу ЗСУ.

Ігор Тенюх на українському флоті фігура легендарна. Уродженець містечка Стрий Львівської області закінчив Ленінградське вище військово-морське училище імені Фрунзе. На початку 80-их ліквідував наслідки війни в Перській затоці, брав участь у розмінуванні водної акваторії на тральщику «Сигнальник». Наприкінці 80-х, початку 90-х львів’янин включається в активну роботу з відродження української національної самосвідомості у лавах ЗСУ.

Анатолій Васильович Лопата, генерал-полковник. Народився на Київщині. Трудову діяльність розпочав столяром-паркетником. Анатолій Лопата закінчив Бакинське загальновійськове училище.

З 1984 року Анатолій Лопата служив на Далекому Сході. Командував дивізією, армійським корпусом, а з 1990 року обіймає посаду першого заступника командувача Північної групи військ.

З червня 1992 року Анатолія Лопату призначили заступником міністра, а в 1993 році був начальником Генерального штабу ЗСУ.

1996 року Анатолій Лопата звільнився з військової служби. На сьогоднішній день він радник міністра оборони.

І на початку давайте послухаємо слова привітання від Президента України, Головнокомандувача українських військ. Сьогодні він відвідував 72 окрему механізовану бригаду 8-го армійського корпусу сухопутних військ.

Віктор Ющенко

Усіх, хто має відношення до українського війська, а відношення мають усі: хто на передовій, а хто в тилу, я хотів би привітати з цим святом.

Сьогодні ми можемо зі спокійною душею сказати, що Україна має свою армію, армію, яка гідна традицій, армія, яка прийняла дух українських козаків і дружин українських гетьманів.

Анатолій Лопата, Ігор Тенюх
Ми сьогодні маємо армію, яка активно реформується. Ми її хочемо бачити мобільною, модернізованою. Тому, перше, починаючи з бюджету-2005 були направлені, можливо, невеликі, 60 мільйонів – це не ті кошти, які потребує для модернізації українська армія, але ми з кожним роком в декілька разів збільшуємо фінансування.

Мені було приємно побути те, що називається основа української армії у розміщені 72 моторизованої бригади, яка становилася в останні роки. Я спокійний, коли я бачу такий рівень.

Особливо приємно вражений тим, що дороге для кожного воїна, - це його казарма. Мені доводилося жити в казармах далеко-далеко не таких. Я думаю, що більшість хлопців, які пройшли службу у Радянській армії, ми звикли до того, що ці казарми розраховані на 80-120 чоловік, і, крім табуретки, там мало що було. Ми тут бачимо, коли говоримо про контракту частину, на 2-4 чоловіка. Це тільки початок. Я переконаний, що у тих кімнатах скоро з’явиться і телевізор, і інші, традиційні для європейського війська зручності.

Я думаю, що такою армією ми маємо гордитися.

З іншої сторони, звичайно, ви повинні все більше і більше концентрувати увагу, фінанси на модернізацію української армії, маючи на увазі, що сучасна війна – це війна перш за все інтелектуальна, це війна в кабінеті, це війна сучасних технологій.

Юлія Жмакіна

Пане Лопата, що, крім згадку про табуретку і надійний телевізор, хочуть почути і фахові військові, і ті, хто отримує нашу армію? Що треба їй?

Анатолій Лопата

Мені хотілося б, щоби Президент обіцяв, як і обіцяв би уряд України, повністю забезпечити фінансово наші збройні сили в рамках того бюджету, який йому виділяється. Я, на жаль, знаю, що 2 мільярди гривень на сьогодні ЗСУ повинні заробити самі. Мені це дуже не подобається.

Всі військові сподіваються на те, щоб цивільна влада, наш політикум, більш обережно ставився до наших людей, людей в пагонах, тому що я не уявляю собі нашої України без власних Збройних сил.

Юлія Жмакіна

Чимало експертів у військовій галузі кажуть, що і за ці 14 років незалежності, і за останній рік армія все-таки не стала пріоритетним напрямком розвитку держави. Ви погоджуєтеся, пане Тенюх?

Ігор Тенюх

Я, по-перше, хочу привітати військовослужбовців і всіх, хто був причетний до української армії, з Днем Збройних сил України!

14 років тому створилася українська армія зі своїми проблемами, з баченням, якою вона має бути. ВМФ як вид Збройних сил України створився на рік пізніше. Але він відбувся. Відбувся завдяки тому, що керівництво держави, а також Головнокомандувач, Президент України, на той час і впродовж років розуміли, що без військово-морських сил не буде повноцінних Збройних сил.

Військово-морські сили створилися з нуля. На відміну інших видів ЗСУ все починалося на порожньому місці. Незважаючи на всі ті труднощі, які були, зараз ВМС відбулися як вид ЗСУ.

Але поряд з цим, як сказав Президент, що є питання в ЗСУ і, звичайно, у ВМС з технікою. Найбільш болючою проблемою, яка існує зараз у ЗСУ, є технічна готовність. Корабель – це окрема система, це окремий організм, який вимагає багато вкладень коштів. Для того, щоб він вийшов у море, його треба оснастити тим видом техніки, яка буде спроможна виконати поставлені завдання.

Юлія Жмакіна

Пане Тенюх, є армія пріоритетом для держави?

Ігор Тенюх

Я думаю, що є. Звичайно, що є проблеми. Але вони будуть вирішуватися. Звичайно, армія любої держави ніколи на місці не стоїть, тому що техніка розвивається. А для того, щоб армія стала сучасною, то треба, щоб держава приділяла постійну увагу ЗСУ.

Анатолій Лопата

Не стала армія сьогодні пріоритетом будівництва нашої держави. На сьогодні наші ЗСУ переживають, можливо, найтяжчий період свого будівництва.

Давайте згадаємо, що нам дісталося внаслідок розвалу СРСР? Ми отримали 726 тисяч військових у сухопутних військах. Окрім цього ми мали ракетну армію стратегічного призначення, ми мали ще і велику частину Чорноморського флоту.

Мені здавалося в той період, а це був 1992 рік, що ми здатні зробити за дуже короткий термін боєздатну, сильну, можливо найкращу армію в Європі, вона була завелика за чисельністю і треба було скоротити, і ми її скоротили.

Юлія Жмакіна

Пане Анатолію, а хто гальмував процес?

Анатолій Лопата

Сам історичний період становлення нашої держави. Я покладаю відповідальність на президентів нашої держави. І Л.Кравчук, і Л.Кравчук, на жаль, і всі уряди, на жаль, за браком коштів, як це завжди казали, не давали змоги побудувати в той час нашу армію. Та й вони не знали, як її побудувати, тому що не було політичної волі! Вони не знали!

Треба будувати цю українську армію з оглядом на те, що чи вона буде співпрацювати з Росією, чи вона буде орієнтована на Захід і буде, можливо, співпрацювати з боком НАТО. Тому Україна і стала безблоковою, а значить державою, яка була нездатна створити свою власну армію, тому що одна держава не здатна підтримувати свою боєздатність.

На сьогодні, слава Богу, мені здається, що політична воля прорізалася у нашого державного керівництва.

Юлія Жмакіна

Пане Тенюх, Ви підтверджуєте, що проклюнулася ця воля?

Ігор Тенюх

Я це підтверджую. Загалом ситуація, яка зараз існує, змушує робити те, аби армія була сучасною. Звичайно, на це необхідні кошти. Ми сподіваємося, що в цьому році до армії повернуте буде лице, і вона отримає ті кошти, які дадуть змогу хоча б поступово зайнятися відновленням нових зразків, нових кораблів і інших видів зброї і техніки.

Юлія Жмакіна

Пане Тенюх, які кроки і скільки кроків віддаляють українську армію від стандартів НАТО, куди ми декларуємо свій шлях?

Ігор Тенюх

За всі види ЗСУ я не буду говорити. Я скажу про ВМС. Звичайно, ті кораблі, які знаходяться у нас, вони вже довгий час експлуатуються, необхідні нові кораблі. Також необхідні і нові зразки техніки і у повітряних силах, а також і в сухопутних.

Але знову ж, куди б ми не дивилися, і як би ми не дивилися, все полягає у тому, що повинні бути розроблені певні державні програми, на які будуть видані кошти. Будуть кошти – будуть і нові зразки нові озброєння. А ні, то будемо ходити у море на тих же кораблях, які і зараз є.

Але тут постає людський фактор, тому техніка має бути надійною, готовою для того, щоби вона у любих умовах виконала поставлені завдання і людина, яка використовує цю техніку була у повній безпеці.

Анатолій Лопата

Наша армія за можливістю підготовки особового складу є сучасною армією і багатьом НАТОвським державам можна було б позаздрити можливостям наших людей. І на сьогодні, і завтра нас не багато відділяє від стандартів НАТО. Нам бракує волі і коштів з тим, щоб забезпечити діяльність наших ЗСУ на тому рівні, як того вимагають стандарти НАТО.

Я можу впевнено сказати, що наші люди здатні на більше, ніж здатні багато вояків НАТОвських держав.

Юлія Жмакіна

Як пояснити платникам податків, яка армія потрібна оптимально?

Ігор Тенюх

Армія повинна бути сучасна, мобільна, з вишколеними особовим складом, забезпечена новітньою зброєю і морально віддана своїй державі. Над цим іде робота і в МО, і в Генштабі ЗСУ.

Юлія Жмакіна

Пане Ігор, але погодьтеся, мені, як людині, яка не причетна сьогодні до армії, то треба зрозуміти, яка чисельність, які роди військ мають бути пріоритетними, навіщо стільки нам танків або їх має бути більше? Хто розуміється на цих параметрах? Чи будуть вони артикульовані чітко людям?

Ігор Тенюх

Можу відповісти, що є державна програма по розвитку ЗСУ, де всі ці факти якраз і враховані по тому, якою чисельністю повинна бути, яке озброєння повинно бути, чим оснащено.

Юлія Жмакіна

А суспільство це сприйняло?

Ігор Тенюх

Якщо б у нас була тільки одна проблема зі ЗСУ, то це одне. А у нас в державі є і другі дуже важливі пріоритетні напрямки окрім. Тому розуміючи, що все зразу вирішити не можна, тому в цьому році до армії буде відношення по сучасному в плані того, що нам буде запропонований той бюджет, який уже дасть той перший розвиток тих новітніх озброєнь, які є.

Анатолій Лопата

Я хотів би відповісти таким чином. Я розумію, що Ви хотіли сказати, що професійна армія, яка комплектується принципом контрактного служіння нашій державі була б кращою. Ті діти або вояки, які були дома, а потім йшли на службу і несли її сумлінно, можливо, дали ту боєздатність, на яку Ви розраховуєте.

Я скептично, якщо відверто відношуся до 100% комплектування ЗСУ на основі контрактній. Я хотів би, щоб ми зрозуміли, чим ми ризикуємо. Ми відриваємо нашу армію від нашого народу, не даємо можливості простим юнакам просто попасти туди, перевірити себе.

Юлія Жмакіна

Але ж вони добровільно можуть туди піти?

Анатолій Лопата

Добровільно, то це ще не значить за законом. Добровільно можна, і будуть так робити. Але не кожна дитина, не кожна особа, яка закінчила школу зразу знає, що він військовий. Можливо, треба це відчути і на собі.

Я впевнений в тому, що комплектувати повинні наші ЗСУ за принципом 70% за контрактом, а 30% строкової служби можуть іти на основі добровільного призову, як строкова служба.

Ми знаємо з історії, що всі найманці не являються добрими захисниками своєї вітчизни. Так було, що вітчизну рятували люди, які приходили просто за призовом, за мобілізацією. Вони врятовували завжди нашу державу.

Юлія Жмакіна

Я всім дякую!

Це була “Вечірня Свобода”!

Почуємося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG